На прийомі у юриста

27.03.2015

Яка тривалість робочого часу в персоналу кабінету інфекційних захворювань (лікаря, медичної сестри, молодшої медичної сестри) при п’ятиденному робочому тижні? (М.У. Мондик, м. Мукачеве)
Відповідно до розділу 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» для лікарів, медичних сестер, молодших медичних сестер інфекційних кабінетів установлена тривалість робочого тижня 36 годин (при п’ятиденному робочому тижні – 7 годин 12 хвилин на день).

Працюю лікарем-неврологом у неврологічному відділенні. Тривалість щорічної відпустки 31 календарний день. Якої тривалості має бути відпустка в лікаря-невролога? (А.Б. Німчук, м. Чернігів)
Відповідно до Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні.
Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці передбачено статтею 8 Закону України «Про відпустки». Вона надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1290 (зі змінами і доповненнями). Відповідно до вищевказаної Постанови лікарю-неврологу надається щорічна додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів.  Тому загальна тривалість щорічної відпустки лікаря-невролога становить 31 календарний день.

Працюю медичним реєстратором туберкульозного відділення. Чи маю я право на пільгову пенсію як медичний працівник та зарахування подвійного стажу відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»? (Л.В. Івіна, м. Узин)
Питання про право на пенсію за вислугу років медичним працівникам регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» (п. «е» ст. 55) Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (затверджено Кабінетом Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436). Відповідно до переліку правом на пенсію за вислугу років користуються лікарі і середній медичний персонал (незалежно від найменувань посад) у лікувальних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях тощо при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Посади медичного реєстратора цим переліком та номенклатурою спеціальностей середніх медичних працівників не передбачено. 
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10 липня 2003 року текст статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в такій редакції: «Робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі». 
Наказом МОЗ України від 19.07.1995 № 133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» туберкульоз віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, що викликається мікобактеріями туберкульозу. Згідно із Законом України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» протитуберкульозні заклади є спеціалізованими закладами охорони здоров’я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз. Таким чином, робота у протитуберкульозних диспансерах, лікарнях (відділеннях), клініках науково-дослідних інститутів та санаторіях вважається роботою в інфекційних закладах (відділеннях) і зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. 
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі незалежно від найменування посади працівника. Тобто Закон не встановлює обмежень щодо посад, робота на яких у вищезазначених закладах зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Згідно зі змістом статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначена пільга розповсюджується на всіх працюючих в інфекційних закладах (відділеннях) без виключення (на медичний персонал, керівників, спеціалістів, службовців та робітників). 
Виходячи із вищезазначеного при виході на пенсію за віком після досягнення 55 років час трудової діяльності на посаді медичного реєстратора в туберкульозному відділенні лікарні до 31 грудня 2003 року включно зараховують у подвійному розмірі, а з 1 січня 2004 року в одинарному розмірі.

Працюю за сумісництвом на 0,5 ставки. Який порядок надання відпустки працівникам, які працюють за сумісництвом? Чи маю я право на додаткову відпустку за особливий характер праці за сумісництвом? (В.Л. Іщенко, м. Кривий Ріг )
Відповідно до пункту 6 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого Наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Мінфіну України від 28.06.1993 року № 43, відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться сумісникам відповідно до чинного законодавства. Стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку у випадку прийняття працівника на роботу за сумісництвом, має відраховуватися від дня укладання трудового договору. 
Надання щорічної відпустки за особливий характер праці передбачено статтею 8 Закону України «Про відпустки». Вона надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв робіт, професій і посад, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17.11.1997 року № 1290 (зі змінами і доповненнями). Конкретна тривалість щорічної відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку за особливий характер праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Отже, ви маєте право на додаткову відпустку за особливий характер праці, працюючи за сумісництвом на 0,5 ставки.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Роль порушень маркерів запалення, оксидантно-протиоксидантного, протеїназно-інгібіторного гомеостазу, показників холестеринового обміну при остеоартрозі у поєднанні з метаболічним синдромом

Вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаного перебігу остеоартрозу (ОА) у хворих із метаболічними розладами, які характеризують перебіг метаболічного синдрому (МС), зокрема цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, ожирінням (ОЖ), артеріальною гіпертензією (АГ), є актуальним, оскільки це пов’язано з неухильним збільшенням розповсюдженості цього захворювання, недостатньою ефективністю лікування, особливо за коморбідності з іншими захворюваннями, які патогенетично пов’язані з порушеннями метаболічних процесів. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Синдром подразненого кишечнику: перехресні розлади, патофізіологія та сучасні стратегії лікування

Синдром подразненого кишечнику (СПК) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення (до 20% серед дорослого населення). Характерними ознаками СПК є хронічний абдомінальний біль, порушення дефекації, метеоризм. Дотепер остаточно не з’ясована етіологія цього стану, проте доведено роль низки різнопланових, взаємопов’язаних між собою факторів у його розвитку. До них відносять: дисфункцію осі «мозок – кишечник», вісцеральну гіперчутливість, моторні порушення, підвищену проникність кишечнику, запалення низького ступеня, дисбіоз....