Алергологія і алергени – проблема сьогодення

27.03.2015
Актуальність будь-якої проблеми в медицині, будь-якого захворювання обумовлена, насамперед, його поширеністю, можливостями виявлення і лікування, масштабом економічних наслідків для суспільства. Безумовно, не слід недооцінювати навіть мало поширені захворювання, особливо зараз, коли, з одного боку, людство все більше починає розуміти сутність біологічного життя і його закономірності, розшифрувало геном людини та інших істот, з другого боку, коли сама природа доводить нам, що той світ, до якого ми призвичаїлися, є далеко не повним, що «знайомі» нам мікроорганізми або віруси можуть набувати принципово нових рис, що існують ще менші представники живого світу – пріони тощо. Сумно стає тоді, коли ми, здавалось би, знаємо певне явище, але не розуміємо чи недооцінюємо його. До цієї категорії проблем слід віднести алергічні захворювання (АЗ).

За даними дослідників, частота АЗ у різних країнах сягає 25-40% усього населення. Голова комісії EAACI (Європейської асоціації фахівців з алергії) професор Пол Ван Каувенберге (Бельгія) вважає, що нас очікує справжня епідемія алергії і до 2015 року половина мешканців Європи буде страждати від АЗ. На лікування хворих з алергологічним анамнезом в Європі, США тільки за офіційними даними щорічно витрачаються мільярди євро та доларів. Сотні тисяч людей вмирають від бронхіальної астми, анафілактичного шоку, мільйони стають інвалідами.
У той же час наша країна може протиставити проблемі АЗ мало чого. Так, в Україні, на відміну від переважної більшості розвинених країн, немає власного інституту алергології, мало профільних кафедр у медичних вузах, що, по-перше, обумовлює недостатність серйозних наукових досліджень у галузі алергології, по-друге – недостатню обізнаність лікарів загальнолікувальної мережі з цієї проблеми. Низькою (для дорослих – 1 лікар-алерголог на 0,5-1 млн. мешканців) є забезпеченість фахівцями-алергологами. Раніше ми розрахували, що при наявній кількості хворих на АЗ і лікарів-алергологів потрапити до фахівця хвора на АЗ дитина може 1 раз на 5 років, а дорослий – 1 раз на 12 років. Таким чином, як видно, ми майже не вчимо проблемам діагностики і лікування АЗ лікарів широкого профілю, включаючи наш форпост – сімейних лікарів, та маємо обмаль фахівців-алергологів.
У результаті цього ми навіть не знаємо, скільки хворих на АЗ є в країні, бо, як показали наші дослідження, реєструємо 1 з 20 хворих на бронхіальну астму, 1 з 60 хворих на алергічний риніт, 1 з 1000 хворих на медикаментозну алергію тощо. Окрім цього, існує багато проблем щодо забезпечення діагностичними, лікувальними засобами, соціальним захистом хворих на алергію тощо.
У цій статті ми б хотіли висвітлити одну з актуальних проблем алергології – ситуацію з діагностичними і лікувальними алергенами. Досить нескладно довести, що відсутність алергенів унеможливлює існування теоретичної і практичної алергології взагалі, бо ні постановка діагнозу АЗ, ні специфічна імунотерапія (СІТ) алергенами стають неможливими.
Незважаючи на це, вітчизняні алергени в Україні є! Мало того, їх номенклатура зараз утричі більша, ніж була за часів СРСР і вдвічі – ніж випускається зараз у Росії, звідки алергени раніше завозилися в Україну. За період з 1993 по 2004 рік створено понад 100 найменувань алергенів (рис.).
Слід дещо детальніше висвітлити інформацію про алергени, які викликають АЗ. Алергенами називають антигени і гаптени (неповноцінні алергени), що можуть викликати процеси сенсибілізації і, на певному етапі, алергічні реакції. Екзоалергени поділяють на неінфекційні та інфекційні. До перших відносять: пилкові, харчові, побутові, епідермальні, інсектні та хімічні. До других – бактеріальні, грибкові, вірусні, а також паразитарні.
Пилкові алергени є найбільш численними (за даними літератури, нині нараховується біля 100 тисяч видів пилкових алергенів). Виділяють наступні групи пилкових алергенів: злакових трав, культурних злаків, рослин, що широко культивуються, дерев, бур’янів, фруктових дерев, садових квітів.
Дуже важливою проблемою на сьогодні є зміна природних екзоалергенів під впливом факторів довкілля. Установлено можливість посилення пилкової алергії під впливом речовин, які містяться в атмосферному повітрі: аміаку, хлору, фтору, оксигенових радикалів, сульфатів, нітратів, продуктів згорання дизельного палива тощо. Більше того, забруднення навколишнього середовища подовжує терміни палінації рослин та змінює антигенну структуру пилку. Як вказує Р.М. Альошина (1995), господарське освоєння нових територій призвело до порушення природних ландшафтів, скороченню ареалів видів, що там існували, широкому розповсюдженню супутніх людині рослин – бур’янів та рудеральних трав (смітників). Більше того, з’явилися дослідження про підвищену чутливість до тих рослин, до яких раніше вона не відмічалася. Наприклад, С.H. Бєляєва (1994) відмічає алергічні реакції на пилок кипарису, який був завезений до Криму та широко використовується для озеленення територій лікувально-оздоровчих закладів міста Ялти.
В усьому світі існує розуміння щодо потреби в інформації про календар пилкування рослин і спороутворення грибів, структуру пилку і спор тощо. Цими та іншими питаннями займається наука аеропалінологія, яка в Україні є практично нерозвиненою (В.Д. Савицький, 1998; В.В. Родинкова, 2002). Ученими європейських країн, зокрема Австрії, Фінляндії, Франції, Нідерландів, Іспанії, Швеції, Великобританії, Італії, Польщі, Німеччини, до цього часу зроблено чималий внесок у питання створення загальноєвропейської мережі аеропалінологічного моніторингу. У цих та інших країнах Європи та Америки, а також в їх окремих містах, було інтенсифіковано старі та розроблено нові підходи до проблеми визначення видового спектра пилку алергенних рослин окремого регіону, складено сезонні карти розповсюдження пилку різних родів рослин, визначено ступінь алергенності багатьох з цих рослин, розроблено нові методики збирання та обробки пилкових зерен, складені кольорові електронні атласи пилку рослин різних родів тощо.
У таблиці наведено дані про етіологічну структуру пилкових АЗ (полінозів) у ряді областей України (дані отримані від алергологів цих областей).
Зараз в Україні випускається 26 найменувань пилкових алергенів, що можуть використовуватися для діагностики і лікування АЗ. Це відповідає запитам алергологів з усіх областей, але, як ми вважаємо, не є оптимальним. По-перше, алергологи, не маючи даних регіональних аеропалінологічних досліджень, не знають всього ареалу пилкових алергенів, що викликають поліноз у місцевих мешканців. По-друге, як показали наші дослідження в ряді областей (Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській, АР Крим), для такої великої країни, як наша, з різними клімато-географічними зонами конче потрібно мати регіональні алергени, оскільки пилок одних і тих же рослин, що ростуть в різних зонах, має певні антигенні відмінності. Це явище, до речі, є найкращим доказом того, що кожній великій країні необхідно мати власні алергени, оскільки імпортні не будуть повною мірою специфічними. У 2002 році Колегія МОЗ України рекомендувала створити регіональні алергени, але конкретних рішень щодо цього питання не було намічено.
Харчові алергени. Ними можуть бути продукти харчування або речовини, що утворюються при їхньому переварюванні, кулінарній обробці, тривалому зберіганні. Вважають, що найбільш вираженою алергенною активністю володіють харчові продукти білкового походження (тваринні і рослинні білки). Жири, вуглеводи, мікроелементи частіше викликають хибноалергічні реакції. До найбільш поширених харчових алергенів відносяться: кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниця, суниця, яйця, м’ясо тварин і птахів, мед, риба, ікра, краби, раки, молоко, морква, буряк, томати, гречана крупа, злаки (жито, пшениця, пшоно, рис, кукурудза), бобові, горіхи.
В Україні випускається 51 найменування харчових алергенів, і ми вважаємо, що для практичних потреб наших алергологів цього досить. Для науковців ми готові випускати розширений набір харчових алергенів.
Побутові алергени. До них відносяться, головним чином, алергени домашнього пилу, пір’я подушок, бібліотечного пилу. Провідним побутовим алергеном є алерген домашнього пилу. Є дані, що пил, який зібрано з різних регіонів і навіть з різних домівок може суттєво відрізнятися за своїми антигенними властивостями. Як вказує B. Guerun (1994), у складі домашнього пилу щодо виникнення побутової сенсибілізації має місце такий розподіл: кліщі домашнього пилу, епідерміс хатніх тварин, плісньові гриби і комахи.
Основна роль в алергізуючій активності домашнього пилу належить мікрокліщам роду Dermatophagoides pteronyssinus. Вони одержали назву «постільних» кліщів. Відомо також, що до складу домашнього пилу часто входять шерсть та лупа хатніх тварин, а також гризунів. Доведено важливу роль тарганів у розвитку алергічних реакцій.
В Україні випускається 8 серій алергенів домашнього пилу, 3 види алергенів кліщів, алергени дафній, пір’я подушок.
Епідермальні алергени. Вони можуть входити до складу домашнього пилу і мати самостійне значення в розвитку клінічної картини АЗ. До них відносяться: лупа людини, коня, свині; вовна собаки, кішки, кроля, морської свинки, миші, вівці, кози тощо. Частота алергії до епідермісу домашніх тварин коливається від 1 до 4% у дорослих і до 11% у дітей. Частіше за все зустрічається підвищена чутливість до вовни собак і кішок. Хутро овець, кіз, тканини з вовни – усе це робить важливим питання алергії до них. Миші та щурі мають значення у домівках, де вільно живуть ці тварини.
Загалом в Україні випускається 6 найменувань епідермальних алергенів, що недостатньо.
Інсектні алергени – це алергени комах, що знаходяться в їхній слині, отруті і тілі. Алергічна реакція виникає при укусах перепончатокрилих, двокрилих і клопів, а також при контакті з виділеннями і частками тіла комах або при вдиханні цих часток.
Сенсибiлiзацiя до яду перепончатокрилих комах зустрiчається у 0,3-5% населення, алергiя до яду бджоли вiдмiчена у 22-43% пасiчникiв. Смертнiсть вiд ужалень комах в Англії становить 4-5 випадкiв на рiк. У США з тiєї ж причини щорiчно гинуть понад 50 людей. Серед мільйонів випадкiв укусів павуками, ужалень скорпiонами щорічно (переважно токсичнi реакції) та бджолами (переважно алергiчнi реакції) смертельнi випадки внаслідок укусів комах зустрiчаються в 3 рази частiше, нiж вiд укусiв гримучих змiй.
У нас випускається 5 видів інсектних алергенів, що відповідає запитам алергологів. На жаль, не всі хворі та лікарі загальної практики знають, що тільки СІТ алергенами бджіл, ос можуть врятувати від фатальної перспективи хворих на інсектну алергію.
Хiмiчнi алергени. До них можна віднести переважну більшість хімічних речовин, з якими людина контактує на виробництві і в побуті. Серед хімічних речовин алергенами є метали і їхні солі, пестициди, синтетичні полімери. Вони викликають професійні АЗ. Солі металів (хрому, нікелю, платини), каніфолi тощо, також можуть викликати АЗ.
Слід пам’ятати, що близько 4 млн. хімічних речовин отримують з природних продуктів чи синтезують штучно, причому до 60 тисяч із них використовується щоденно. Близько 1500 діючих речовин входить до складу пестицидів, 4000 – до складу лікарських препаратів, 2000 – використовується як ексцепієнти. Понад 5000 речовин використовується як харчові домішки. Практично всі вони можуть виступати потенційними алергенами. Зараз розпочато апробацію алергенів з латексу (на алергію до латексу страждає 6-8% медичних працівників), косметичних та миючих речовин. Це досить складна і фінансово ємна процедура, тому без допомоги держави ці алергени з’являться дуже не скоро.
Різновидом хімічних алергенів є лікарські алергени. До них відносяться хімічні, ферментні препарати і продукти синтезу грибів і бактерій. Лікарські препарати – це, в основному, гаптени, які стають прямими алергенами тільки при кон’югації з білком-носієм. В Україні випускаються стандартні набори для діагностики лікарської алергії. Але, незважаючи на наказ МОЗ за №127/18 від 02.04.2002 року, діагностика лікарської алергії майже в усіх установах продовжує проводитися за допомогою рутинних шкірних проб, які є і небезпечними, і малоінформативними.
Інфекційні алергени. До інфекційних алергенів відносяться алергени бактерій, грибів, вірусів, найпростіших і гельмінтів. Алергічні реакції, в основному, виникають при контакті з умовно-патогенними і непатогенними мікроорганізмами і рідше – із патогенними. Особливу увагу як алергени привертають гриби. Є дані, що саме вони є причиною 20-30% АЗ. Спори і гіфи грибів можна виявити всюди – у землі, воді, повітрі, приміщеннях. Реально людина контактує зі 100 видами грибів.
Зараз розпочато роботу по створенню цих дуже важливих алергенів, оскільки є всі підстави вважати, що алергія до грибів буде постійно зростати.
Як видно з вищенаведеного, коло алергенів, що можуть викликати АЗ у людини, є надзвичайно великим. Реально для діагностики і лікування АЗ в розвинених країнах застосовується від 100 до 200 найменувань спеціально виготовлених алергенів. Основними проблемами виробництва діагностичних і лікувальних алергенів (ДЛА) є, окрім безпосередньо труднощів їх виготовлення, створення в країні ринку алергенів. У свою чергу ринок ДЛА передбачає наявність розвиненої алергологічної служби, існування офіційно затверджених стандартів (формулярів) діагностики і лікування різних форм АЗ, куди б були включені аспекти щодо роботи з алергенами.
Слід визнати, що сьогодні всього цього чи не існує, чи ці складові тільки знаходяться на етапі розвитку. Стандарти (формуляри) діагностики і лікування АЗ зараз розробляються в країні і ми плекаємо надію, що МОЗ України затвердить стандарти, де, як і в усьому світі, є місце для ДЛА, тим більше, що так рекомендує і офіційний документ ВООЗ (1997). Правда, тут є 2 проблеми. Перша – пов’язана з тим, що в Україні поки що немає страхової медицини. А це означає, що стандарти не набудуть обов’язкового характеру. Друга – пов’язана з могутнім впливом закордонних і вітчизняних фармацевтичних фірм (світова тенденція), які, просуваючи свої препарати на український ринок (антигістамінні, глюкокортикостероїди), прямо чи завуальовано витісняють з цього ринку (а також з лікувальних стандартів, стереотипу алергологів, технологій) алергени.
Ми вважаємо, що така політика фармфірм не є далекозорою. Так, скажімо, без попередньої діагностики алергенами дуже легко дискредитувати антигістамінні препарати, кромони. Багатьма вітчизняними і закордонними фахівцями доведено, що лікування бронхіальної астми, алергічного риніту повинно бути комплексним, тобто при певних їх формах СІТ повинна призначатися після попередньої фармакотерапії антигістамінними препаратами, інгаляційними глюкокортикостероїдами. При відповідних формах астми потрібна тільки монотерапія алергенами чи фармакопрепаратами.
Наші дослідження в 9 областях і містах України (проліковано 1194 хворих) показали, що СІТ вітчизняними алергенами, які вводяться перорально у вигляді драже, дають позитивний ефект при цілорічному алергічному риніті загалом у 96,71%, при цьому в сумі питома вага відмінних і добрих результатів склала 76,98%. При бронхіальній астмі ці показники досягли, відповідно, 96,25% і 76,45%. Це навіть перевищує результати, що їх наводить ВООЗ. При цьому не відмічено жодного серйозного ускладнення лікування, а відсоток мало виражених побічних явищ склав 0,75%. Це значно менше, ніж при застосуванні будь-яких найбільш безпечних лікарських засобів.
Таким чином, існує певна «ніша» для застосування як алергенів, так і фармакопрепаратів, і здебільшого застосовуватися вони повинні комплексно. Тобто потрібна не конкуренція, а співпраця між виробниками і дистриб’юторами цих засобів, як це ми бачимо на численних міжнародних форумах. В основі маркетингової політики повинно бути тільки здоров’я хворих, підвищення ефективності лікування АЗ і ніщо інше.
В Україні алергени виробляються малими партіями і застосовуються лише у 5% хворих, яким це потрібно. Так, наші розрахунки показали, що в Україні може бути близько 1,4 млн. хворих на алергічну бронхіальну астму, з них близько 0,4 млн. мали б отримувати СІТ. Реальна закупівля алергенів показує, що методом СІТ лікується не більше 5 тис. хворих на цю форму БА, тобто не більше 1%.
Взагалі, кількість ортодоксальних алергологів, які роботу з алергенами вважають відмінною рисою лікаря-алерголога, стає, на жаль, все менше. З цим неможливо погодитися, оскільки без пошуку причинного алергену і без того, щоб дати хворому шанс на багаторічну ремісію АЗ, віддалити перспективу постійної фармакотерапії захворювання, неможливо уявити сучасну алергологію. Саме такий підхід практикують алергологи США, Ізраїлю, Польщі, Італії, Іспанії, Росії і багатьох інших країн.
Ми впевнені, що в Україні зберігаються старі традиції роботи з алергенами, високим залишається вміння фахівців правильно відбирати хворих для СІТ і вести моніторинг цієї технології. Саме тому в Україні тільки вітчизняними алергенами, за нашими розрахунками, продіагностовано понад 8 млн., а проліковано сотні тисяч хворих. СІТ є високоефективним і безпечним методом лікування хворих на алергічну патологію в руках професіонального алерголога.
На жаль, низька забезпеченість спеціалістами-алергологами робить цей вид кваліфікованої медичної допомоги малодоступним для сільського населення. Враховуючи це, спільним наказом МОЗ та АМН України за № 127/18 від 02.04.2002 року пропонувалося запровадити скринінг АЗ в районних лікарнях, з тим, щоб налагодити більш повне і раннє виявлення АЗ, наблизити алергологічну допомогу до сільського населення. Вітчизняним підприємством «Імунолог» було створено для цього простий і дешевий набір для скринінгу АЗ. На цей час в 10 областях України лікарі тільки почали впроваджувати цей потрібний метод. У той же час у 2002 році Дніпропетровську область і вже два роки Запорізьку вражають масові спалахи ядухи, пов’язаної з амброзійним полінозом. Якщо там виконають вищенаведений наказ і шляхом скринінгу своєчасно виявлять хворих на поліноз, їм можна буде провести фармакотерапію в сезон пилкування бур’янів і СІТ поза цим сезоном. На ці заходи можна було б витратити коштів менше, ніж на «авральну» роботу станцій швидкої допомоги і стаціонарів.
Таким чином, як видно з вищенаведеного, без діагностичних і лікувальних алергенів неможливо уявити собі існування алергології і повноцінну роботу алергологів, які мають опікуватися мільйонами хворих на АЗ.
Алергени в Україні є, також працюють центри, де хворі на алергію пацієнти можуть отримати високоефективну допомогу. Співробітники Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха (тел. 213-15-39) при Інституті отоларингології ім. О.С. Коломійченка АМН України своєчасно і ефективно лікують не тільки поліноз і алергічні риніті, а також їх ускладнення. У Центрі пацієнти можуть виконати проби з пилковими, побутовими, епідермальними алергенами, а також провести обстеження на інсектну і медикаментозну алергію. Після виявлення алергії застосовується специфічна імунотерапія лікувальними алергенами. До Центру звертаються пацієнти з алергічними ринітами та їх ускладненнями з усіх областей України. Центр має сучасну діагностичну базу та стаціонар, де досвідчені лікарі допоможуть вам і вашій родині провести лікування алергенами і відчути нову якість життя.

Література
1. Балаболкин И.И. Распространенность, диагностика и лечение поллиноза у детей // Аллергология. - 1998. - №2, - С.41-46.
2. Богова А.В. Организация аллергологической помощи сельскому населению и основные направления ее развития.// Иммунология. - 1983. - №6.- С. 83-85.
3. Гущин И.С. Преимущества специфической иммунотерапии и возможные пути ее совершенствования // Аллергология. - 1998.- №3. - С.3-7.
4. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. - Одесса: Астропринт. - 1999. - с.433-466.
5. Заболотний Д.І., Пухлик Б.М. Алергічний риніт // Лікування та діагностика. - 2000. - №3. - С. 20-25.
6. Заболотний Д.І., Пухлик Б.М. Алергічний риніт // Ринологія. - 2002. - №1. - С.24-38.
7. Клиническая аллергология (под ред. Р.М. Хаитова). М: «МЕДпрессинформ» - 2002. - 624 с.
8. Клиническая иммунология и аллергология (под редакцией Г.Лолора младшего, Т.Фишера, Д.Адельмана). - М.:Практика.- 2000. - 806 с.
9. Паттерсон Р., Грэмер Л, Гринберг П. Аллергические болезни (диагностика и лечение).М.: "Геотар". - 2000. - 734 с.
10. Передкова Е. В., Медуницын Н. В., Порошина Ю. А., Титова С. М. и др. Пероральный метод специфической иммунотерапии поллинозов // Клин. мед. - 1996 - №2 - с. 49 - 51.
11. Пухлик Б.М. Алергологія. - Вінниця: Нова книга, - 240 с.
12. Пухлик С.М. Аллергический ринит. - К., 2001. - 32 с.
13. Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия.- К.:Здоров’я. - 1989. - 96 с.
14. Пухлик Б.М., Русанова В.Б. Аллергены Украины. Состояние дел, нерешенные проблемы и перспективы// Імунологія та алергологія. - 3/99.- С.3-9.
15. Пухлик Б.М. Элементарная аллергология. - Винница: Велес. - 2002. - 148 с.
16. Пыцкий В.И., Адрианова Н.В., Артомасова А.В. Аллергические заболевания. - М.: Триада-Х. - 1999. - 470 с.
17. Райкис Б.Н., Казиев А.Х. Настоящее и будущее лечебных аллергенов. М.: «Триада-Х». - 2001. - 246 с.
18. Русанова В.Б., Пухлик Б.М. Технологія компакт-ланцетів - пріорітет України // Ліки України. - 1999. - №1. - С. 46-47.
19. Украинцева В.В.Аэроаллергены и аэроаллергенная служба // Аллергология. - 1998. - №2. - С.27-31.
20. Фрадкин В.А. Диагностические и лечебные аллергены. - М.: Медицина.- 1990.- 256 С.
21. D.Passali, R.Mosges. Internazional Conferenze on Allergic Rhinitis in Childhood // Allergy - Eropean Yournal of allergy and clinical immunology - Munksgaard, Copenhagen. - №55 - Vol 54- 1999.
22. Who Pozition Paper. Alergen imunotherapi: therapeutic vaccines for alergic diseases // Allergy- Eropean Yournal of allergy and clinical immunology - Munksgaard, Copenhagen. - №44 - Vol 53- 1998.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

22.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Призначення антибактеріальних препаратів при гострому риносинуситі відповідно до сучасного підходу протидії розвитку антибіотикорезистентності

Антибіотикорезистентність (АБР) визнано загрозою для глобального здоров’я, яка щороку спричиняє мільйони смертей в усьому світі. Невідповідне та надмірне використання антибіотиків (АБ) зумовлює підвищення стійкості мікробних збудників і негативно впливає на ефективність цих дуже важливих лікарських засобів. Завдяки Глобальному плану дій щодо АБР Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) працює над поліпшенням нагляду за резистентністю до протимікробних препаратів і скороченням нераціонального використання АБ. ...

22.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Міжнародні дні респіраторного здоров’я: календар заходів на 2024 рік

Медичні інформаційні кампанії спрямовані на поширення важливих знань про охорону здоров’я серед населення. З урахуванням потреб і інтересів понад семи мільярдів людей у світі міжнародні організації шукають способи етичного обміну важливими відомостями, без упередженості та несправедливості. Обізнаність у сфері охорони здоров’я має вирішальне значення для кожного, оскільки хвороби та інфекції можуть вразити будь-кого в будь-який час. Таким чином, важливо поширювати відомості про охорону здоров’я за допомогою зрозумілих кожному усних, письмових і візуальних засобів. Ця інформація має сприяти соціальному здоров’ю і не містити дискримінаційного контенту. Заходи з підвищення обізнаності про здоров’я допомагають пацієнтам ліпше розуміти стан свого здоров’я, а також можливі варіанти та методи лікування. Кампанія з підвищення обізнаності відрізняється від маркетингу товарів для здоров’я, оскільки не спонукає купувати той чи інший продукт, а намагається сприяти свідомішому ставленню до свого здоров’я. Глобальні дні громадського здоров’я пропонують великі можливості для підвищення обізнаності та розуміння проблем здоров’я і мобілізації підтримки дій від місцевої громади до міжнародної спільноти. ...

22.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Стандарти медичної допомоги «Туберкульоз». Продовження

Стандарти медичної допомоги «Туберкульоз» розроблені на основі Клінічної настанови «Туберкульоз», яка ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій і підходів щодо профілактики, систематичного скринінгу, діагностики та лікування туберкульозу (ТБ) (у тому числі серед дітей і підлітків), відображених у клінічних настановах. Ознайомитися з клінічною настановою «Туберкульоз» можна за посиланням https://www.dec.gov.ua/mtd/tuberkuloz/....

22.04.2024 Неврологія Нові перспективи використання ботулінічного токсину

РЕЗОЛЮЦІЯ РАДИ ЕКСПЕРТІВ. 16 грудня 2023 року у м. Києві відбулося засідання дискусійного клубу групи експертів у галузі неврології. Під час зустрічі колеги обмінювалися досвідом, проводили гарячі дискусії щодо ведення важких пацієнтів, нових рекомендацій та спільних пошуків шляхів порятунку. ...