27 березня, 2015
Состояние медицинской отрасли на Закарпатье (укр)
На сьогодні Закарпатська область залишається однією з кращих у вирішенні багатьох проблем охорони здоров’я, адже обсяги фінансування медичної галузі зросли більше ніж на 50% тільки протягом одного року, завдяки чому в бюджет були закладені підвищення мінімальної заробітної плати медичним працівникам і допомога на оздоровлення, яка нині може бути виплачена в повному обсязі. Також планується здача чотирьох серйозних об’єктів охорони здоров’я — кардіологічного диспансеру, хірургічного відділення обласної дитячої лікарні, акушерсько-гінекологічного корпусу в Іршаві й центру профілактики по боротьбі зі СНІДом.
Наш кореспондент звернувся до начальника Управління охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації Романа Івановича Шніцера.
— Романе Івановичу, як ви оцінюєте стан медичної галузі у вашому регіоні?
— Якщо бути об’єктивним і взяти рейтинги Міністерства охорони здоров’я серед областей України й по сільській медицині за минулий рік, ми були п’ятими, а взагалі — третіми, зараз ми посідаємо сьоме місце по Україні, але з хорошою позитивною динамікою, і я впевнений, що ми будемо знову ж таки входити в п’ятірку кращих областей по рейтингу МОЗ.
Збільшився показник народжуваності. Що стосується приросту населення, то він у нас — 0,6 за минулий рік, але, якщо брати динаміку цього року, я думаю, що ми маємо всі шанси вийти на нуль. Демографічні показники за 2003 рік у першу чергу відображають як соціальний стан області, так і стан медичної галузі в цілому.
У 2003 році на потреби медичної галузі Закарпаття було заплановано виділити 150 млн. 61 тис. гривень. На сьогодні виділено 108 млн. 260 тис. 900 гривень, що становить 45% запланованої суми.
З метою поліпшення умов функціонування закладів охорони здоров’я в сільській місцевості проводиться значна робота по відкриттю лікарських амбулаторій у населених пунктах, де мешкає понад 1000 чоловік. У першому півріччі на базі фельдшерсько-акушерських пунктів відкрито 7 лікарських амбулаторій, а поле для діяльності величезне, адже в області ще 97 населених пунктів, де немає лікарських амбулаторій.
У регіоні працює 170 закладів та структурних підрозділів сімейної медицини, з них 148 — у сільській місцевості, створено ще 34 заклади та підрозділи сімейної медицини. Кількість штатних посад лікарів загальної практики сімейної медицини становить 281,25, у тому числі в сільській місцевості — 223. І якщо говорити про впровадження сімейної медицини в сільській місцевості, слід зазначити, що перехід до сімейної медицини — це не тільки відповідні накази, а й підготовка спеціалістів. У минулому році на базі нашого Університету було створено факультет післядипломної освіти лікарів, де постійно іде підготовка сімейних лікарів. Сімейна медицина — прогресивна в тому плані, що вузький спеціаліст не може бути на рівні первинної чи вторинної медико-санітарної допомоги, і те, що раніше намагалися максимально наближати вузьких спеціалістів до села, було свого роду помилкою, адже вузький спеціаліст не відповідає всім медичним потребам сільського населення. Сімейний лікар — це лікар універсал, який водночас є педіатром, акушером, хірургом, терапевтом, який, по-перше, повинен надавати кваліфіковану медичну допомогу, а по-друге, повинен бути сімейним консультантом з різних медичних питань, коло яких надто широке.
Ми також провели реорганізацію управлінської структури в медицині, створили відділи охорони здоров’я в райдержадміністрації, що дало нам змогу змістити акценти на роботу в закладах первинної медико-санітарної допомоги, тобто начальник відділу відповідає за стан охорони здоров’я в районі.
– Як діють у вашому регіоні Національні програми по боротьбі з туберкульозом, СНІДом, програми з імунопрофілактики? – Ми приділяємо особливу увагу їх виконанню. До речі, наше управління єдине в Україні, де є посада заступника начальника з координації та забезпечення виконання національних програм та впровадження страхової медицини. На підсумковій колегії МОЗ за перше півріччя поточного року передовий досвід Закарпаття був відмічений міністром і в рішення колегії записано, що подібне нововведення слід поширити на всю державу.
На жаль, захворюваність на туберкульоз у нашій області має тенденцію до зростання, за останні двадцять років показник збільшився в1,5 разу. Висока захворюваність на туберкульоз реєструється в тих районах області, де відбувається значна міграція населення. Слід підкреслити, що в нашому регіоні триває робота щодо виконання постанови Кабінету Міністрів «Про комплексні заходи боротьби з туберкульозом» та відповідних територіальних програм.
Протягом останніх двох років з місцевих бюджетів виділено на ремонт тубстаціонарів понад 300 тис. гривень, на ремонт діагностичної апаратури — 32,3 тис. гривень, закуплено рентгенівські апарати, санітарний автотранспорт, оргтехніку.
Медичні заклади області повністю забезпечені протитуберкульозними препаратами, які централізовано закуповують за кошти державного бюджету.
У нинішньому році із місцевих бюджетів виділено кошти на оформлення документації для газифікації протитуберкульозного відділення Іршавської районної лікарні, придбано цифровий флюорографічний апарат для Іршавської районної поліклініки. Проте залишаються невирішеними питання забезпечення фтизіатричними кадрами лікувальних установ Рахівського, Берегівського, Тячівського й Іршавського районів. Нині на 10 тис. населення показник забезпеченості фтизіатрами становить 0,6.
З метою профілактики туберкульозу в області проводиться імунізація дитячого населення. Вакцинація новонароджених у минулому році і в першому кварталі нинішнього проведена майже на сто відсотків. Також з метою раннього виявлення туберкульозу серед дітей проводиться туберкулінодіагностика, у 2002 році нею було охоплено понад 251 тис. дітей від 1 до 14 років, у поточному — понад 53 тис. дітей. Щодо дорослого населення, то слід зазначити, що в цьому році проведено майже 1254 тис. профілактичних флюорографічних обстежень. Останнім часом поліпшилось фінансування стаціонарних протитуберкульозних закладів з місцевих бюджетів, у деяких районах області райдержадміністрації також виділяли одноразову цільову допомогу хворим на туберкульоз. Долучився до цієї роботи й обком Товариства Червоного Хреста України, який надав допомогу майже двом тисячам хворих на суму понад 33 тис. гривень, були закуплені харчові набори, одяг, медикаменти, миючі засоби.
Особливо хочу зупинитися на виконанні національних програм з питань охорони материнства і дитинства в нашому регіоні. Відомо, що формування здоров’я дитини визначається багатьма факторами, серед яких чимале значення мають стан репродуктивного здоров’я батьків, біологічні й генетичні чинники, організація і надання перинатальної медичної допомоги вагітним, дітям і матерям. Здоров’я дитини також безпосередньо пов’язане зі станом здоров’я майбутньої матері, а у багатьох жінок воно, на жаль, має тенденцію до погіршення.
Загрозливої динаміки набуло поширення хвороб, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ/СНІДу. Залишаються високими рівні захворюваності та занедбаності онкологічних патологій, раку молочної залози.
Таким чином, вкрай необхідна активна протидія демографічній кризі, поглибленню негативних змін у стані здоров’я населення, особливо жінок і дітей. Саме це й обумовило прийняття цілого ряду національних програм, які доповнюють одна одну, а тому часто розглядаються спільно.
Комплекс заходів, здійснений у рамках програм, сприяв позитивним зрушенням у сфері репродуктивного здоров’я. Так, відмічається зменшення материнської та дитячої смертності в області, збільшився показник народжуваності. До речі, одним із основних критеріїв, за якими оцінюється робота галузі, є рівень малюкової смертності, а за останні роки він суттєво знизився. Цьому посприяло належне виконання комплексу стратегічних напрямів діяльності педіатричної служби області, затверджених регіональною програмою «Діти України». На базі головного виконавця Цільової комплексної програми генетичного моніторингу — обласного медико-генетичного кабінету — запроваджено введення комп’ютеризованих реєстрів відповідно до основних нозологічних форм вродженої та спадкової патології.
Протягом останніх двох років в області відзначається істотне покращення показників рівня здоров’я дитячого населення, а саме: зниження смертності серед дітей першого року життя й дітей старших вікових груп, зниження поширеності та захворюваності дітей загальної та первинної інвалідності.
Істотно поліпшилась якість антенатальної діагностики вроджених аномалій розвитку у плода, що також дозволило скоротити кількість народження дітей з вродженими вадами. Проводяться обов’язкові поглиблені медичні огляди дітей і підлітків, які навчаються в навчально-виховних закладах, і щорічний аналіз результатів.
Доречно згадати службу планування сім’ї, яку забезпечують три центри: обласний в Ужгороді, міжрайонні в Мукачево й Хусті, та кабінети планування сім’ї в усіх районах області. У районних центрах сформовано бригади надання невідкладної акушерської та гінекологічної допомоги сільському населенню, в обласному центрі на базі Закарпатського територіального центру екстреної медицини створено бригаду для надання спеціалізованої акушерсько-гінекологічної допомоги.
Для розширення профілактичних лікувально-діагностичних та реабілітаційних технологій, спрямованих на оздоровлення жінок, відкрито відділення санаторного лікування для безплідних пар на базі санаторію «Синяк», а з 1999 року функціонує спеціалізоване медичне відділення по оздоровленню вагітних жінок у санаторії «Карпати».
На мій погляд, з метою поліпшення становища у сфері охорони здоров’я матерів і дітей необхідно запровадити антенатальне спостереження за розвитком плода, забезпечити всі районні лікарні, міські дитячі лікарні і заклади основного підпорядкування сучасними ультразвуковими апаратами, фетальними моніторами. Крім того, удосконалити систему медико-генетичного консультування й впроваджувати: медикаментозну профілактику невиношування, загрози викидня, передчасних пологів, своєчасне обстеження на провідні збудники перинатальних TORCH-інфекцій. Необхідно забезпечити неонатологічні відділення родопомічних закладів сучасними перинатальними технологіями інтенсивного неонатального догляду та терапії.
А взагалі мені приємно, що про здоров’я дітей і матерів наші медики піклуються не на словах — за рік поширеність захворювань серед дитячого населення області зменшилася на 4,58%.
— А що ви можете сказати щодо впровадження нових технологій у діагностику й лікування?
— У нас є спеціалізовані служби, які за деякими позиціями провідні в районі, наприклад нейрохірургія в Закарпатській області. Ми виконуємо практично весь обсяг оперативних втручань, які є сьогодні в Україні, включаючи судинну нейрохірургію та мікрохірургію. Перші після Києва лапароскопічні операції почали робити на Закарпатті.
Рівень забезпеченості діагностичним обладнанням, на жаль, залишає бажати кращого, є апарати, які вже близько двадцяти років в експлуатації. Останнім часом ситуація дещо змінилася на краще завдяки допомозі, яка надається нам обласною радою, зокрема головою облдержадміністраціі. Тільки за останній рік ми закупили декілька сучасних діагностичних апаратів: сучасну очистку для штучної нирки, штучні нирки, апарати УЗД, тобто ситуація з мертвої точки зрушилася. До кінця поточного року ми плануємо закупити ще деяку кількість сучасної апаратури.
— Чи отримуєте ви допомогу від закордонних партнерів?
— Безперечно, закордонні колеги надають значну допомогу нашим лікувальним закладам. Нещодавно Ужгородська міська дитяча лікарня отримала у подарунок два нові інкубатори для новонароджених. Гуманітарну допомогу до нас привезли представники Ротарі-клубів британського графства Йоркшир. Чергова партія гуманітарної допомоги надійшла для медичних закладів обласного центру Закарпаття від наших давніх партнерів-датчан. Це унікальне медичне обладнання, серед якого комп’ютерний томограф, привезли з міста Брамінг представники благодійних організацій «Датська допомога Сходу» та «Орден Святого Лазаря». До речі, це вже третій прилад, подарований медичним закладам нашого міста закордонними партнерами.
Слід відзначити великий обсяг робіт, який виконано в обласній клінічній лікарні, обласній психіатричній лікарні м. Берегово та обласній дитячій лікарні. Чимала робота проведена й в обласному онкологічному диспансері, центрі реабілітації неповнолітніх, санаторії «Човен», ОТМО «Фтизіатрія», обласній стоматологічній поліклініці, санаторії «Малятко». Завершуються роботи по ремонту будівлі для центру профілактики та боротьби зі СНІДом. У стадії завершення будівництво відділення реанімації обласного онкологічного диспансеру, здано в експлуатацію дитяче відділення обласної психіатричної лікарні в селі Чікош Берегівського району. Донедавна дитяче відділення було розташоване у старому корпусі, тому лікарі не могли розмістити хлопчиків і дівчаток в окремих ізольованих палатах. Слід підкреслити, що в лікарні проходять лікування діти від 4 до 14 років і відкриття нового відділення було вкрай необхідне.
У 1999 році лікарні почали допомагати французькі волонтери. У 2000 році спільними зусиллями та коштами облздраввідділу й добровольців з комітету медичної допомоги Франції було облаштовано новий корпус лікарні у селі Чікош, де пацієнтам забезпечено пристойні умови лікування та реабілітації. У цьому році напередодні Пасхальних свят діти, які проходять курс лікування в ОПЛ, отримали в подарунок новий педіатричний корпус.
Ми також певним чином використовуємо своє географічне положення. Йдеться про обмін досвідом із закордонними колегами. Фахівець повинен їздити, дивитися, що роблять його колеги, вчитися й не зупинятися на досягнутому. Ми маємо угоду з Дебреценським медичним університетом, на його базі готуємо щорічно близько 30-40 спеціалістів за різними сучасними напрямами медицини. Також тісно співпрацюємо з поляками, особливо в галузі ендоваскулярної хірургії й кардіології, співпрацюємо з словаками, тобто обмін досвідом й інформацією, безперечно, відбувається. Щороку ми проводимо науково-практичні конференції як державного значення, так і з міжнародною участю.
— Яка організаційно-методична допомога надається у вашому регіоні для поліпшення діяльності закладів охорони здоров’я?
— Спеціалісти обласних закладів проводять організаційно-методичну допомогу для поліпшення консультативно-діагностичної, лікувальної та організаційної діяльності закладів охорони здоров’я області. Одним із шляхів такого виду діяльності є планово-консультативна робота та надання допомоги при термінових викликах.
Також ефективною формою роботи є проведення днів управління в районах із залученням до роботи спеціалістів усіх обласних закладів. За 10 місяців 2003 року було проведено три виїзні дні управління у В. Березнянському, Міжгірському, Воловецькому та Тячівському районах.
Взагалі, діяльність закладів охорони здоров’я, що фінансуються з обласного бюджету, нині можна оцінити позитивно. Але водночас існує ряд проблем, які потребують вирішення за участю обласної державної адміністрації та обласної ради.
На мій погляд, необхідно розробити довгострокову програму розвитку матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, що фінансуються з обласного бюджету.
Необхідно підвищити мобільність спеціалізованих бригад закладів обласного рівня швидкого реагування для надання термінової невідкладної допомоги в районах області, розширити інформативність закладів охорони здоров’я та встановити єдиний інформаційний зв’язок на території області комп’ютерним шляхом для забезпечення необхідної консультативної та лікувально-діагностичної допомоги, також слід підвищувати професійний рівень медичного персоналу та запроваджувати нові сучасні лікувально-діагностичні технології.
— Які ви бачите реальні шляхи поліпшення фінансового стану галузі в регіоні?
— Підсумовуючи все вищесказане, мені хочеться підкреслити, що основними завданнями медиків області залишаються виконання державних, національних галузевих програм, продовження поетапного переходу до організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини й поступовий перехід від фельдшерської до лікарської моделі надання первинної медико-санітарної допомоги шляхом подальшої реорганізації фельдшерсько-акушерських пунктів у сільські лікарські амбулаторії в населених пунктах, де проживає понад тисячу громадян. Необхідно надалі проводити загальну щорічну диспансеризацію дорослого та дитячого населення, систематично аналізувати основні показники стану здоров’я населення з висновками та заходами щодо їх стабілізації й покращення, здійснювати контроль за раціональним підбором, розстановкою, своєчасною підготовкою та перепідготовкою медичних кадрів, зміцнювати матеріально-технічну базу лікувально-профілактичних закладів області, закуповувати сучасну лікувально-діагностичну апаратуру та обладнання, застосовувати новітні медичні технології та постійно проводити пропаганду здорового способу життя.