Распоряжение «Про медикаментозное обеспечение больных детей с задержкой роста» (укр)

27.03.2015

6.07.2003 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження «Про медикаментозне забезпечення хворих дітей з затримкою росту». Це розпорядження було підготовлене на виконання Указу Президента України від 24.01.01 № 42/2001 «Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання національної програми «Діти України» на період до 2005 року». Коментуючи прийняття документу, начальник Управління організації медичної допомоги дітям та матерям Раїса Моісеєнко, зазначила: «Прийняття розпорядження дуже своєчасне, оскільки проблема патології у дитячій ендокринології досить актуальна, а медикаментозне забезпечення хворих дітей з гіпофізарним нанізмом, котре покладено на місцеві органи влади, у повному обсязі не виконується через відсутність фінансування». Метою розпорядження є забезпечення дітей з затримкою росту необхідними медичними препаратами (гормону росту) за рахунок державного бюджету. У перспективі це забезпечить нормальний розвиток дитини, значно покращить стан здоров’я дітей з цією патологією, зменшить рівень інвалідності в країні та знизить витрати на виплату державної соціальної допомоги.

За допомогою генної інженерії науковцям вдалося синтезувати гормон зросту. Це дозволило застосовувати безперервну замісну терапію соматотропної недостатності в дітей та дорослих і покращити стан хворих при багатьох формах низькорослості за допомогою препаратів людського гормону росту (соматропіну). Лікування визнається ефективним, якщо зріст дитини збільшується на 1 см за місяць. За необхідності після стимуляції росту за допомогою гормональних препаратів проводиться стимуляція статевого розвитку.

Тривалість лікування становить декілька років. У ЄС та в деяких країнах СНД, зокрема в Росії, лікування дітей з затримкою росту здійснюється за рахунок держави. Вирішення цієї проблеми в Україні ускладнюється через високу вартість препарату. На лікування одного хворого на рік потрібно від 45 до 60 тисяч гривень залежно від виду захворювання, віку та маси тіла. На лікування дітей з гіпофізарним нанізмом, які відповідно до національного регістра України патології росту потребують лікування, необхідно 26 млн. 280 тис. гривень на рік. Таке лікування триває 15-18 років. Але, як зазначила Раїса Моісеєнко, прийняття розпорядження дозволить Кабінету Міністрів України вирішити проблему профілактики інвалідності у цих хворих, що є економічно доцільним через зменшення витрат на державну соціальну допомогу у зв’язку з інвалідністю.

З метою вирішення проблеми захворюваності на гіпофізарний нанізм у 2001 році на підставі Указу Президента України в якості доповнення до державної програми «Діти України», був підписаний наказ міністра охорони здоров’я, у якому, зокрема у пункті 82 йдеться: «Розробити національний регістр патології росту і забезпечити медикаментозно дітей з гіпофізарним нанізмом». У 2002 році було складено національний регістр України патології росту. 16.07.03 р. прийнято розпорядження «Про медикаментозне забезпечення хворих дітей з затримкою росту», яке передбачає фінансування заходів по лікуванню таких дітей з 2004 року.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

17.09.2023 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Сучасні стратегії раціональної анестезії/аналгезії у торако-абдомінальній хірургії

У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати. Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами

10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – ​завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма грудної клітки та її наслідки

Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед ­бойових втрат. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Високі дозування карбапенемів у ВІТ: керуємося інструкцією чи фармакокінетикою/фармакодинамікою?

Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з викорис­танням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – ​сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...