Постановление «Про утверждение Программы борьбы с производством и распространением фальсификованных лекарственных средств на 2003–2008 годы» (укр)

27.03.2015

16 липня 2003 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Про затвердження Програми боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих лікарських засобів на 2003–2008 роки».

Фальсифікування лікарських засобів (ЛЗ) є однією з найбільш актуальних проблем сучасного фармацевтичного ринку. Ситуація, яка склалася в Україні, турбує як уряд, так і виробників та дистриб’юторів ЛЗ. В Україні в результаті спільних зусиль фахівців територіальних державних інспекцій з контролю за якістю ЛЗ та Державної інспекції з контролю за якістю ЛЗ у 2000 році виявлено 17, у 2001 — 40, а в 2002 році — 62 серії фальсифікованих ЛЗ.

Слід зазначити, що ця проблема існує не тільки в Україні. Від негативних наслідків торгівлі фальсифікованими ліками страждають і в таких розвинених країнах, як США, Японія, в країнах Європейського союзу, незважаючи на досить захищені системи контролю ЛЗ. За даними експертів ВООЗ, світовий обсяг продажу фальсифікованих ліків у 1999 році оцінювався в 20 млрд. доларів США, що становило близько 7% обсягу світового фармацевтичного ринку.

Виходячи з того, що нова лікарська політика в центр уваги ставить перш за все захист здоров’я громадян, затвердження Програми боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих ЛЗ є значним кроком у системі реформування та удосконалення функціонування медичної галузі та наближення до європейських стандартів.

До основних завдань Програми відноситься:

  • налагодження міжнародного співробітництва та обмін досвідом у галузі боротьби з фальсифікатами;
  • розроблення механізмів та шляхів взаємодії Державної інспекції з контролю за якістю ЛЗ з іншими органами виконавчої влади з метою контролю, попередження та притягнення до відповідальності винних у порушенні встановлених норм осіб;
  • створення системи оперативного інформування про виявлені фальсифіковані ЛЗ і результати боротьби із цим видом правопорушень;
  • проведення науково-дослідних та практичних робіт, спрямованих на підвищення інформаційного рівня осіб, які контактують з ЛЗ.

Для виконання Програми передбачається здійснення низки заходів, серед яких:

  • приведення існуючого законодавства у відповідність із завданнями та цілями Програми;
  • запровадження механізмів відстеження потрапляння неякісних та фальсифікованих ліків до кінцевого споживача, включаючи створення міжвідомчої бази даних про юридичних та фізичних осіб, стосовно яких є інформація про ввезення, виробництво та реалізацію фальсифікованих ЛЗ;
  • підвищення інформованості населення та фахівців за допомогою ЗМІ щодо фальсифікованих ЛЗ та результатів боротьби з останніми.

Фінансування заходів, передбачених Програмою, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в межах коштів, які щороку передбачаються в державному бюджеті за відповідними призначеннями.

Коментуючи прийняття постанови, перший заступник державного секретаря МОЗ, голова державної служби лікарських засобів медичного призначення Михайло Пасічник зазначив: «Нова лікарська політика повинна захистити в першу чергу пацієнта. Зменшення економічних збитків та ризику для здоров’я населення, наближення рівня праці виробників та дистриб’юторів до європейських стандартів є логічним наслідком результативного лікування хворих завдяки застосуванню лікарських засобів відповідної якості та ефективності. Виконання Програми дасть змогу поступово реалізувати поставлені урядом перед галуззю завдання. Звичайно, попереду велика робота: необхідно привести законодавчу базу у відповідність, створити інформаційне забезпечення функціонування Програми, побудувати систему взаємодії з іншими міністерствами та відомствами».

Довідка

  • Аптечним закладам рекомендується замовляти ЛЗ та медичні препарати в офіційних дистриб’юторів.
  • Споживачам рекомендується купувати ЛЗ та медикаменти в аптечних закладах, які мають відповідні ліцензії та знаходяться під контролем ДІКЯ.
  • Купуючи ЛЗ на ринку, у знайомих або у лікарів, покупець ризикує отримати фальсифікат.
  • Зміна кольору, стану, розміру, смаку, упаковки та маркірування ЛЗ, відсутність терапевтичного ефекту або нестандартні побічні дії медичного препарату можуть свідчити про його підробку. У цьому випадку рекомендується звернутися до територіальної державної інспекції, адреса та телефон якої є в кожній аптечній установі.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...