ЛАНЦЕРОЛ (Lancerol)

27.03.2015

Міжнародна назва: Lansoprazole

Фармакологічні властивості. Лансопразол є похiдним бензимiдазолу, це специфiчний iнгибiтор Н++-АТФази секреторної мембрани парiєтальних клiтин шлунка — фермент, що каталiзує кiнцеву фазу секреції хлористоводневої кислоти. Зменшує рiвень базальної та стимульованої секрецiї, незалежно вiд природи стимулюючого фактора. Ступінь інгібування синтезу хлористоводневої кислоти під час вживання препарату залежить від дози та становить близько 80-97% при дозі 0,030 г. Під час синтезу нових молекул ферменту відбувається відновлення активності протонної помпи, половина молекул якої відновлюється за 30-48 годин. Від швидкості оновлення ферменту залежить тривалість інгібуючої дії лансопразолу. Підвищуючи оксигенацію слизової оболонки та збільшуючи секрецію бікарбонатів, лансопразол чинить захисну дію, гальмує вироблення пепсину. Препарат не впливає на процес випорожнення шлунка. Має виражену антихелікобактерну активність. Рівень максимальної концентрації та біодоступність залежать від індивідуальних особливостей пацієнта та не залежать від частоти застосування препарату. Споживання їжі знижує абсорбцію та біодоступність лансопразолу, але його гальмівний вплив на шлункову секрецію залишається однаковим до і після їди. З білками плазми зв’язується 97,7-99,4% препарату. Лансопразол активно метаболізується при первинному проходженні через печінку. Виводиться з організму із жовчю та сечею, при цьому два основні метаболіти — лансопразол-сульфон та гідроксилансопразол виводяться нирками. За добу із сечею виводиться близько 14-23% отриманої дози у вигляді метаболітів. Виведення препарату сповільнюється у хворих із печінковою недостатністю та пацієнтів, віком понад 69 років.

Показання для застосування: ерозивно-виразковий езофагіт; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; синдром Золлінгера-Еллісона; стресові виразки (у т. ч. спричинені застосуванням нестероїдних протизапальних засобів); ерадикація Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка в інфікованих хворих із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки; панкреатит (у комплексній терапії).

Спосіб застосування та дози. Дітям препарат не рекомендується призначати через незначний клінічний досвід застосування лансопразолу в цієї категорії пацієнтів. Дорослим препарат призначають при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки по 1-2 капсули (0,03-0,06 г лансопразолу) на добу протягом 2-4 тижнів; при ерозивно-виразковому езофагіті по 2 капсули (0,06 г лансопразолу) на добу протягом 4-8 тижнів; при пептичній виразці, спричиненій Helicobacter pylori (для ерадикації Неlicobacter pylori у комплексі з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту) — по 1 капсулі (0,03 г лансопразолу) 2 рази на добу протягом 7 днів; при синдромі Золлінгера — Еллісона доза добирається індивідуально до отримання рівня базальної кислотної продукції менше 10 ммоль/год. Добова доза складає 3 капсули (0,09 г лансопразолу) і більше. Капсули слід ковтати не розжовуючи. Для досягнення максимального ефекту Ланцерол слід вживати за 30 хв до їди.

Побічна дія. Ланцерол, як правило, добре переноситься. Зрідка можливі діарея, біль у животі, закрепи, головний біль, запаморочення, сонливість, фарингіти, риніти, у поодиноких випадках шкірний висип, дуже рідко — депресія, міалгії.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Ланцерол не слід призначати вагітним; матерям, що годують груддю; дітям.

Передозування. На сьогодні немає повідомлень про випадки передозування Ланцеролу.

Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим із печінковою недостатністю. Антациди, що містять гідроокиси алюмінію та магнію, слід вживати не раніше, ніж через 2 години після застосування Ланцеролу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У клінічних дослідженнях не спостерігалося значного впливу на метаболізм інших лікарських препаратів. Попереднє вживання антацидів не впливає на біодоступність Ланцеролу. Форма випуску. Тверді желатинові капсули, які містять пелети (гранули) лансопразолу 0,03 г. Одна упаковка має 10 капсул препарату.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...