20 грудня, 2016
Supplier Day 2016: дизайн майбутнього разом із «Рош Україна»
Близько року тому, 21 жовтня, за ініціативи «Рош Україна» було організовано Supplier Day (День Партнера) 2015 – унікальний захід нового формату, сфокусований на можливостях налагодження довгострокового співробітництва, що об’єднав 68 представників 45 компаній. Те, що ініціативі судилося стати традицією, засвідчили неповторна затишна атмосфера, висока зацікавленість з боку партнерів, а також результати анкетування, у рамках якого 83% учасників оцінили свої враження від зустрічі як «чудово». 16 листопада відбувся 2-й Supplier Day 2016, у рамках якого співробітники «Рош Україна» та гості свята дискутували про те, як думати, діяти та досягати бізнес-мети, не зраджуючи власним ідеалам, не завдаючи шкоди суспільству та навколишньому середовищу.
«Робота в Україні – це постійні виклики», – зауважив Деян Нешич, генеральний директор «Рош Україна», розпочинаючи свій виступ, присвячений огляду діяльності Roche в Україні та світі.
У 2015 р. компанія посіла 3-ю позицію за рівнем глобального обороту (майже 24 млрд доларів), рівні продажу зросли на 4%. Roche – один із світових фармацевтичних лідерів у сфері розробки інноваційних лікарських засобів з онкології й персоналізованої медицини, що також спеціалізується на ревматології, вірусних гепатитах, гематології, неврології. З-поміж колег та конкурентів компанію вирізняють інноваційність (її діяльність сфокусована на створенні нових молекул, а не виробництві копій відомих препаратів) та здатність ризикувати (за словами Деяна Нешича, вартість розробки й реєстрації 1 засобу – близько 1 млн євро, до того ж немає жодних гарантій, що з-поміж сотень тисяч перспективних молекул вдасться відшукати ефективний та безпечний фармакотерапевтичний агент). Roche – єдиний гравець на фармацевтичному ринку, розмір інвестицій якого в R&D – 8-10 млрд доларів – перевищує видатки на сферу маркетингу.
У 2015-2016 рр. відбулися лончі 11 нових препаратів/показань, 5 з яких презентовано в поточному році. Протягом останніх 4 років 12 засобам компанії Roche FDA надало статусу «Прорив у лікуванні». На особливу увагу заслуговують атезолізумаб (препарат для терапії метастатичного раку сечового міхура, рефрактерного раку легень) та окрелізумаб, призначений для пацієнтів із розсіяним склерозом (таких в Україні майже 20 тис.). На вітчизняному ринку на їх реєстрацію очікують у 2017 р.
Діагностичний підрозділ – Roche Diagnostics – продемонстрував зростання в 7% із загальним оборотом у 5,6 млрд доларів. У діагностичному портфелі представлена велика кількість інноваційних тестів: дослідження ATHENA показало, що використання тест-системи Roche Diagnostics на основі ПЛР для визначення вірусу папіломи людини – ВПЛ (з одночасним генотипуванням 16 та 18 генотипів) – дозволяє провести діагностику ВПЛ значно ефективніше (точність 92 vs 53% під час використання ПАП-тесту). Щорічно проводиться 200 млн некардіальних хірургічних втручань, однак близько мільйона пацієнтів гинуть від ускладнень протягом 30 днів після втручання. Дослідження VISION довело, що вимірювання рівня серцевого тропоніну Т протягом 3 днів після операції дозволяє визначити пацієнтів, які знаходяться в групі найбільшого післяопераційного ризику.
Roche приділяє значну увагу соціальній відповідальності: підтримує освітні програми асоціацій пацієнтів та спеціалістів з охорони здоров’я, ініціює проведення шкіл для лікарів щодо ведення хворих із вірусним гепатитом, бере участь у підготовці навчальних матеріалів, впроваджує проекти підтримки пацієнтів, спрямовані на покращення доступності й зниження вартості ліків для пацієнтів. Розпочав роботу безкоштовний навчальний ресурс – Всесвітня наукова бібліотека. Здійснюється фандрайзинг усередині Roche (аукціони, змагання, ярмарки) в рамках глобальної соціальної ініціативи Roche Children’s Walk, зібрані кошти адресуються дітям найбіднішої африканської країни Малаві та маленьким українським пацієнтам з тяжкою патологією (ревматологічними та онкогематологічними захворюваннями, муковісцидозом). У 2016 р. команда «Рош Україна» зібрала понад 32 тис. грн.
Герої нового часу, або «Тепле Місто» для свідомих людей
Неординарним прикладом успішного співробітництва некомерційних організацій, громади, міської влади та бізнесу є платформа «Тепле Місто», яка існує вже понад 2 роки, про що детально розповів ідеолог та співзасновник проекту Юрій Филюк (м. Івано-Франківськ). Її діяльність охоплює такі напрями, як сучасна освіта, мистецтво, економіка, урбаністика, культура, енергоефективність, спорт, транспортна інфраструктура (з акцентом на пішоходів, велосипедистів, громадський транспорт), архітектура.
«Свого часу 100 звичайних людей зібрали по 1000 доларів для створення унікального ресторану Urban Space 100. Зараз 80% згенерованого прибутку закладу використовується на реалізацію громадських проектів розвитку міста (за рішенням меценатів). В Urban Space 100 постійно відбуваються івенти, дискусійні панелі, презентації, прес-конференції, кінопокази, функціонує сувенірна крамниця із продукцією вітчизняних виробників, українська книгарня, а також у приміщення ресторану інтегровано студію незалежного онлайн-радіо Urban Space Radio. Ми вже отримали понад 200 запитів щодо втілення подібних проектів в інших містах. Взимку в межах соціального франчайзингу проект Urban Space 500 стартує у Києві. На черзі – Краматорськ і Берлін. Наше завдання – змінювати позицію людей з патерналізму (очікування, що хтось має прийти і щось зробити) на проактивність.
Ідеальне місто – це місто свідомих людей, – пояснив Юрій Филюк. – Для Франківська, як і багатьох інших українських населених пунктів, вкрай актуальною є проблема вуличної реклами. Люди дуже часто роблять погано не навмисне, а через те, що ніхто не показує і не пояснює, як добре, тому в нас виникла ідея покращити візуальний стиль міста. Розроблено проект «Вивіски», а створений нами логотип міста увійшов у short-лист фестивалю реклами «Канські леви» та став одним із 5 кращих логотипів у світі у 2014 р. Наразі із залученням інвесторів плануємо створити на базі занедбаного заводу «Промприлад» навчальну платформу нового формату. Очевидно, що суспільство потребує свіжих рішень: «соціалка заради соціалки» вже не працює, так само втрачає результативність і модель «комерція заради комерції».
Епізод 1. Пробудження ProZorro
Згідно з мин улорічним опитуванням, проведеним серед учасників заходу, одним з питань, що найбільше хвилюють аудиторію Supplier Day, стали електронні закупівлі. Про можливості електронної системи ProZorro проінформувала присутніх Олена Стародубцева.
«Коли ми купуємо щось собі за власні кошти, то надаємо перевагу товарам з найкращим співвідношенням ціна/якість; якщо ж комусь і за чужі гроші (що, власне, і є державними закупівлями), то домінуючою мотивацією є намагання уникнути відповідальності перед контролюючими органами. Це проблема № 1. Та варто усвідомлювати, що далеко не завжди державні замовники підпадають під типаж корупціонера: серед них – і вчителі із сільських шкіл, і лікарі, і звичайні працівники державних підприємств. Іноді вони входять до тендерного комітету навіть не за власної ініціативи. Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, один з ідеологів ProZorro Максим Нефьодов називає це «безкоштовним соціальним навантаженням з потенційною кримінальною відповідальністю», – прокоментувала доповідач.
В основі електронної системи ProZorro лежить «золотий трикутник співпраці» – взаємодія держави (правила, зберігання даних, професіоналізація ринку та ін.), бізнесу (залучення постачальників, клієнтська підтримка) та суспільства (моніторинг та контроль). До її складу входять центральна база даних (prozorro.gov.ua), електронні майданчики (11 уже отримали акредитацію, 14 – у процесі розгляду) і кінцевий споживач (замовники, постачальники); структура певною мірою нагадує таку банківської сфери.
Як відбуваються електронні закупівлі? Замовник розміщує оголошення про закупівлю на будь-якому з майданчиків (реєстрація безкоштовна), інформація одразу надходить до центральної бази даних і транслюється на всі інші майданчики (тобто несуттєво, що замовник і постачальник можуть бути зареєстровані на різних електронних майданчиках). Коли постачальник ознайомився із запитом, він може сформувати свою пропозицію: з майданчику, на якому він зареєстрований, інформація знову ж таки надходить до центральної бази даних і зберігається там до моменту завершення тендерної процедури, після чого всі замовники отримують доступ до неї. Принцип роботи ProZorro – «всі бачать все».
!Державні закупівлі у цифрах:
- 250 млрд грн на рік;
- 25 тис. тендерних комітетів;
- 16 тис. замовників;
- 1,5 млн транзакцій.
Публічні закупівлі розподіляються на допорогові (до 200 тис. грн; усі кваліфікаційні вимоги визначаються замовником, відносно короткі терміни процедур) та надпорогові (≥200 тис. грн; вимоги та терміни встановлені згідно з чинним законодавством) та регулюються різними механізмами.
Доповідач надала компаніям, які планують взяти участь у публічних закупівлях, кілька професійних порад:
• ознайомитися та ретельно вивчити представлену на сайті prozorro.gov.ua інформацію (до речі, він має вдосконалену пошукову систему: наприклад, оголошену закупівлю можна знайти за різними фільтрами – ключовим словом, кодом класифікатора (із 2017 р. діятиме лише СРV), кодом закупівлі, назвою підприємства-замовника, регіоном, статусом закупівлі, типом процедури тощо);
• оцінити репутацію та «тендерний анамнез» замовника (за допомогою сервісу контролю оплати 007, модуля бізнес-аналітики – Bі);
• вивчити чинне законодавство (Закон України «Про публічні закупівлі», підзаконні акти і т. п. та наказ ДП «Зовнішторгвидав» № 35, що визначає порядок здійснення допорогових закупівель);
• не зволікати з формуванням пропозиції;
• розробити стратегію та прорахувати максимальний рівень зниження ціни, не піддаватися на провокації конкурентів.
Наразі конкуренція на ринку державних закупівель є вкрай низькою: 51 тис. процедур відбулася за участю лише 1 учасника. «Змінюй країну – працюй ProZorro!» – закликала присутніх до співпраці Олена Стародубцева.
«Виграти тендер одноразово –
не проблема, а ось будувати довгострокові відносини з клієнтом – це справжній виклик…»
Надзвичайну цікавість партнерів викликає і процедура закупівель у «Рош Україна», що також серед лідерів рейтингу «гарячих тем» за результатами анкетування учасників Supplier Day 2015. Відповідні пояснення надала Тетяна Нікітюк, спеціаліст із закупівель «Рош Україна».
Процес вибору партнерів компанією характеризується певними особливостями:
♦ використовуються 2 типи запитів – RFP/RFQ (request for proposal/quotation; 95% тендерів) і RFI (request for information; 5% тендерів);
♦ застосовується практика відкритого діалогу (на відміну від деяких організацій, де постачальник послуг обирається фактично «сліпим» методом – найдешевша пропозиція серед надісланих заявок, «Рош Україна» надає можливість кожному потенційному партнерові аргументувати співвідношення ціна/якість та перерахувати чинники, які обґрунтовують вартість товару або послуги);
♦ відбувається колегіальне прийняття рішень, у деяких випадках – із залученням генерального директора компанії.
«Ми не орієнтуємося лише на цінові пропозиції. Напередодні анонсування тендеру спільно з ініціатором розміщення замовлення визначається перелік критеріїв відбору постачальника – свого роду рейтинг, максимальна сумарна оцінка за яким становить 100 балів. Варто зазначити, що вони суттєво варіюють у кожній ситуації. Стандартними для всіх тендерів є такі вимоги: позитивні рекомендації та референс-листи (у т. ч. надання контактів клієнтів для отримання відгуків у телефонному режимі); наявність досвіду з реалізації подібних проектів; умови оплати; сталий розвиток (значна увага приділяється захисту навколишнього середовища, утилізації відходів і т. п.); результати оціночних візитів партнерів щодо дотримання законодавчих нормативних положень і корпоративних вимог компанії Roсhe з питань безпеки, охорони здоров’я та впливу на навколишнє середовище. Зокрема це стосується друкованих агентств, фірм, що спеціалізуються на утилізації картриджів, і т. ін. Працювати з постачальниками послуг, що не дотримуються базових правил техніки безпеки, – неприпустимо для нашої компанії», – констатувала Тетяна Нікітюк.
Під час вибору партнерів компанія «Рош Україна» проводить процедуру due diligence. Ретельно перевіряються дані щодо структури власності компанії-кандидата (наприклад, непрозора структура власності потенційного партнера унеможливлює співробітництво); аналізуються інформація з доступних медіа-джерел, реєстру судових справ, публічного досьє, факти санкцій проти компанії/керівництва, списки люстрації.
Один із популярних форматів перевірки діяльності партнерів – аудити PSCI (Pharmaceutical Supply Chain Initiative, PSCI), що є ініціативою групи компаній big pharma та передбачають оцінку відповідності діяльності компаній-партнерів принципам етичності ведення бізнесу, дотримання належних умов охорони праці тощо. Результати подібних перевірок, проведених незалежною компанією TUV Rheinland, визнаються іншими 17 членами PSCI, серед яких – Bayer, GSK, Novartis, AstraZeneca, Pfizer, Merck та ін.
У 2016 р. «Рош Україна» провела ряд електронних тендерів, серед планів на наступний рік – збільшити їх кількість шляхом використання внутрішнього майданчику.
Олександр Богородов, фінансовий директор «Рош Україна», презентував результати аудитів PSCI, проведених компанією у 2016 р. Нагадаємо, що в разі виявлення суттєвих проблем представники «Рош Україна» здійснюють відповідний інструктаж щодо шляхів усунення та розробляють план коригуючих дій, а через 6 міс ініціюють контроль їх ефективності. Саме на основі висновків перевірки приймається рішення про продовження/припинення співпраці «Рош Україна» з постачальником послуг. Слід підкреслити, що виконання аудиту не потребує фінансових видатків з боку компаній-партнерів: усі витрати компенсує «Рош Україна».
Почесними сертифікатами було відзначено 3 українські компанії, які успішно склали «іспит з PSCI». «Сподіваюся, сьогоднішня зустріч надихне тих наших партнерів, які ще не проходили аудит PSCI, випробувати свої сили», – підсумував Олександр Богородов.
Комплаєнс: гра за правилами
Тамара Малиновська, керівник юридичного відділу та менеджер з комплаєнсу «Рош Україна», наголосила на принциповій важливості дотримання (і співробітниками, і партнерами компанії) політики комплаєнсу, що визначається «джентльменською угодою» – Етичним кодексом Roche.
«Комплаєнс – внутрішні цінності, особиста відповідальність кожного, а не виключно генерального директора, бухгалтера або керівника відділу», – запевнила Тамара Малиновська. Для підтвердження можливих ризиків порушення політики комплаєнсу – припинення діяльності бізнесу, втрати репутації, фінансових збитків, кримінальної відповідальності тощо – вона навела надзвичайно показові бізнес-кейси.
У 2015 р. стало відомо, що на дизельних автомобілях відомого автовиробника встановлено пристрій, який штучно занижує показник викиду шкідливих речовин в атмосферу (насправді він перевищував норму в 40 разів), що призвело до загальних збитків у розмірі 20 млрд доларів, розслідування, численних обшуків, втрати долі ринку до 25%.
Досі триває процес, присвячений корупційним схемам у FIFA щодо розподілу місць проведення футбольних чемпіонатів, права на трансляцію матчів та розміщення реклами (паралельно здійснюється перевірка банківських установ, задіяних у сумнівних транзакціях).
Ненавмисне багаторічне спотворення фінансової звітності Транснаціональною японською компанією (+1,3 млрд доларів неіснуючого прибутку) призвело до втрати авторитету на японському ринку, звільнення топ-менеджменту, штрафних санкцій, падіння вартості акцій, покарань працівників; тимчасово було відсторонено від бізнесу представників однієї відомої аудиторської компанії.
На жаль, доволі часто фігурантами скандальних розслідувань стають і фармацевтичні компанії, зокрема за сплату хабарів керівництву медичних установ, заохочення лікарів у вигляді коштів, нерухомості, туристичних мандрівок, поїздок на міжнародні конференції на відомих курортах, квитків на виступи відомих зірок і т. п. «Гарячими точками» щодо корупції є Китай, РФ, Бразилія, США, деякі інші країни, що розвиваються.
«Проте порушення комплаєнсу – це не лише корупція, а й зловживання у сфері маркетингу, реклами: промоція застосування препаратів не за показаннями; використання в пацієнтів вікових груп, для яких ці засоби не призначені; приховування інформації про протипоказання й потенційні ризики. Кожен такий епізод – індикатор ризику, свідчення відсутності в компанії належного внутрішнього контролю й уваги до т. зв. red flags, що зумовлює потребу у speak up (культурі вільного висловлювання), культурі особисто-корпоративної етичності, розмежуванні повноважень, загальній перевірці, кваліфікованому аудиті, структурі затвердження рішень», – нагадала доповідач.
Як уникнути сміттєвого колапсу
Масове споживацтво та недбайливе ставлення значно спотворили людську цивілізацію. Зникають рідкісні види тварин, міліють річки, тануть льодовики, все частіше й частіше темою новин стають аварійні ситуації на полігонах… «Планета, яка «потопає» у смітті, – це і є наше майбутнє?» – такі риторичні запитання все частіше звучать з вуст екологів, науковців, митців, зірок кінематографу, спортсменів.
! Українська «сміттєва статистика»:
- 59 млн м3 твердих побутових відходів (ТПВ) накопичено на полігонах;
- 1000 т ТПВ щоденно утворюється у м. Львові;
- 450 кг сміття на рік генерує кожен українець;
-на 78% території України здійснюється вивіз ТПВ;
-діють 30 000 нелегальних та 6700 офіційних сміттєзвалищ;
-санітарним нормам відповідає 21% сміттєзвалищ;
-15% сміттєзвалищ переповнено;
-4% ТПВ використовуються для вторинної переробки.
Асоціація з Європейським союзом (ЄС) передбачає апроксимацію законодавства України до норм ЄС, а зокрема і Рамкової директиви про відходи. На сьогодні ієрархія управління відходами у ЄС має такий вигляд: попередження утворення → повторне використання товарів → вторинна переробка ресурсів → видобуток енергії → захоронення. У ЄС не дозволяється здійснювати пряме вивезення сміття на полігони, обов’язково має бути внутрішнє сортування (на рівні господарств, підприємств) і досортування.
Ірина Миронова, представник ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля» (м. Львів), повідомила, що Міністерство охорони екології та природних ресурсів України презентувало стратегію, яка окреслює бажані цілі: 0% – пряме захоронення, 50% – вторинна переробка сміття, створення 21 сортувальної станції та 250 сучасних регіональних полігонів, розширення відповідальності виробників/імпортерів. Спостерігається певний прогрес на державному рівні, удосконалено процес видачі ліцензій підприємствам, що спеціалізуються на переробці відходів. Функціонує завод з переробки ПЕТ-тари в Олександрії, люмінесцентних ламп – у Львові та ін.
Але вже сьогодні кожна компанія чи підприємство можуть здійснювати заходи з попередження утворення відходів й формувати екологічну культуру серед своїх працівників, а саме:
♦ впровадити концепцію Зеленого офісу;
♦ заохочувати повторне використання та спільне користування речами;
♦ налагодити роздільний збір паперу, пластику, скла, металу, вживаних речей, небезпечних відходів (зокрема акумуляторів живлення, ламп, комп’ютерної техніки);
♦ перевіряти підрядників, які утилізують небезпечні відходи;
♦ відмовитися від товарів одноразового вжитку;
♦ надавати перевагу екоподарункам (термогорнятка, саджанці та насіння, LED-лампи, записники, шпаківні, враження, а не речі).
Можливі дії на рівні послуг:
♦ зворотний збір тари;
♦ ремонт та постачання запчастин;
♦ використання для пакування матеріалів, які підлягають переробці;
♦ обмін досвідом і контактами.
«Під час візиту до Фінляндії ми побачили цікаву практику: у співробітників однієї з компаній з-під столів забрали всі корзини для сміття, одночасно в коридорі встановили спеціальні контейнери для роздільного збору відходів. Ця маленька хитрість сприяла значному покращенню ситуації щодо сортування сміття. Доведено, що рано чи пізно корпоративна екокультура стає корисною звичкою працівників і запроваджується ними у власних родинах. Так кожен з нас додає свою цеглинку в побудову чистого довкілля», – навела влучне порівняння Ірина Миронова.
За рішенням організаторів програму заходу Supplier Day 2016 не роздруковували, а для нотаток використовувалися записники і ручки, виготовлені з перероблених матеріалів. Саме такі, на перший погляд, дрібнички поступово змінюють свідомість, а згодом – і світ навколо.
Власним прикладом «Рош Україна» демонструє важливість чесного й прозорого ведення бізнесу, дбайливого ставлення до навколишнього світу, соціальної активності, що забезпечує бездоганну репутацію, та закликає приєднатися до «дизайну майбутнього» своїх партнерів і колег.
Бути відповідальним просто: це і відвідувати супермаркет з екоторбою, і збирати відпрацьовані акумулятори у спеціальний контейнер, і не брати / не давати хабарі, і протягувати руку допомоги тим, хто цього потребує. Як кажуть, «починай з малого, і з часом досягнеш великого».
Підготувала Ольга Радучич