15 вересня в ІА «УНІАН» з ініціативи народного депутата, заступника голови Комітету Верховної Ради (ВР) України з питань охорони здоров’я Ірини Володимирівни Сисоєнко відбувся захід, присвячений презентації нового інформаційного майданчика для українських лікарів IMRO (International Medical Relations Organization). «Наша мета – формування позитивного іміджу України на ринку глобальної медицини шляхом презентації напрацювань вітчизняних вчених, видатних лікарів та розробників медичних технологій, забезпечення широкого співробітництва з провідними світовими ержавами, організації тематичних заходів, налагодження комунікацій. Фактично IMRO – свого роду «трамплін» для українських лікарів на світову медичну арену, чудова можливість для фахівців розповісти про власні досягнення та збільшити кількість пацієнтів за рахунок медичних туристів», – зазначила І. В. Сисоєнко, засновник IMRO.
Медичний туризм: місце під сонцем
Ринок глобальної медицини характеризується надзвичайно стрімким темпом зростання: згідно зі статистичними даними, оприлюдненими під час Global Wellness Tourism Congress, з 2004 по 2014 р. його грошовий обсяг збільшився приблизно в 10 разів – з 40 до 500 млрд доларів США. Одним із найбільш показових є приклад Туреччини. Протягом 2014 р. країну відвідало 620 тис. медичних туристів, завдяки чому бюджет поповнився на 4,5 млрд доларів.
Слід розуміти, що ринок глобальної медицини формують три складові:
- медична інфраструктура (клініки, медичні центри та ін.);
- винаходи, інновації та технології;
- комунікації та популяризація медичного туризму.
Оцінюючи перспективи України в аспекті розвитку медичного туризму, слід враховувати як безсумнівні переваги (зручне розташування на мапі світу, висока якість і доступна вартість послуг, ін.), так і існуючі труднощі (бойові дії на сході країни, незадовільний матеріально-технічний стан більшості державних медичних закладів).
Чи спроможна Україна конкурувати зі світовими лідерами у сегменті медичного туризму? Думками з цього приводу поділилися відомі урядовці та провідні українські фахівці.
Колиска талантів
«Як свідчить історія, нам дійсно є чим пишатися: золотими буквами у світовому медичному літописі викарбувані такі славетні імена, як Микола Іванович Пирогов, засновник військово-польової хірургії та автор першого у світі атласу з топографічної анатомії; Ілля Ілліч Мечніков, відомий мікробіолог й імунолог, лауреат Нобелівської премії в області фізіології та медицини; Володимир Аронович Хавкін, видатний бактеріолог і епідеміолог, розробник вакцин проти чуми та холери, які врятували мільйони людських життів; Володимир Петрович Філатов, легендарний офтальмолог, винахідник численних методик оперативних втручань і офтальмологічного інструментарію; Микола Михайлович Амосов, геній кардіохірургії, піонер у здійсненні надскладних операцій на серці, зокрема протезуванні мітрального клапана. Україна, безумовно, має славетне медичне минуле, це колиска талантів. У нашій державі є медики-професіонали найвищого рівня, які варті того, аби про них дізнався світ. Наприклад, автору методики лікування дитячого церебрального паралічу Володимиру Іллічу Козявкіну вже сьогодні аплодує стоячи парламент Німеччини», – розповіла І. В. Сисоєнко.
Українські надбання в палітрі світових інновацій
«Перелік талановитих українців та постатей із українським корінням, які зробили значний внесок у світову скарбницю інновацій, можна продовжувати досить довго. Це і співзасновник компанії Apple, програміст Стів (Степан) Возняк, і авіаконструктор Ігор Сікорський, і зірки кінематографу Стівен Спілберг й Ольга Куриленко… Зерна української ДНК, посіяні у світі, зійшли і принесли колосальні плоди», – зазначив
заслужений лікар України, віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів, засновник і директор Valikhnovski MD Medical Center, кандидат медичних наук Ростислав Любомирович Валіхновський.
Він підкреслив, що деякі досягнення українських медиків мають потенціал стати винаходами. Досить амбітною галуззю в нашій державі є пластична та реконструктивна хірургія. Нещодавно було створено профільну професійну асоціацію, до складу якої увійшло понад 350 фахівців. Вражаючі результати роботи вітчизняних спеціалістів, деякі українські ноу-хау демонструються у рамках телевізійних проектів на каналах СТБ, 1+1 та ін., презентуються під час міжнародних форумів і конгресів. Вирішення таких клінічних завдань, без перебільшення, є викликом навіть для провідних світових центрів. Тож не дивно, що до українських пластичних хірургів звертаються пацієнти з різних країн, що в першу чергу свідчить про високу якість і професійність надання медичних послуг.
На потребі зміни уявлень щодо вітчизняної медицини як всередині держави, так і поза її межами акцентував увагу присутніх
заслужений лікар України, член Європейського товариства репродукції і ембріології і Американського товариства репродуктивної медицини, президент Українського союзу ембріологів Віктор Михайлович Зінченко: «У сфері репродуктивних технологій ми не лише не поступаємося, а багато в чому навіть переважаємо західні клініки. В Україні теж є сучасне обладнання, висококласні фахівці, в икористовуються найновіші терапевтичні методи, а ще вітчизняним лікарям притаманні самовіддача, вміння забезпечити індивідуальний підхід і бажання працювати, як кажуть, з душею. Українські медики допомогли відчути щастя материнства і батьківства пацієнтам більш ніж із 50 країн світу. Особисто мені запам’ятався випадок, коли медикам вдалося допомогти досягти бажаного результату жінці, яка в анамнезі мала 8 невдалих спроб завагітніти (варто зазначити, що процедури штучного запліднення виконувалися в елітних закордонних центрах). Поширеним міфом є думка, що ключовий аргумент звернення іноземців до українських клінік – низька вартість послуг. Як свідчить мій власний досвід, основною причиною візиту здебільшого є довіра до наших лікарів і надія на позитивний результат, особливо за наявності попередніх невдалих спроб. Я вірю, що IMRO стане поштовхом до розвитку в’їзного медичного туризму, удосконалення медичних послуг і безперервної самоосвіти».
На необхідності популяризувати Україну на міжнародному рівні наголосила й доцент кафедри ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ),
засновник і директор клініки «ІриС-денТ», кандидат медичних наук Ірина Леонідівна Скрипник: «Під час відвідування спеціалізованих виставок, конференцій я завжди розповідаю про здобутки української медицини загалом і стоматології зокрема. На сьогодні в нашій державі впроваджені унікальні методики, які варті того, щоб про них говорили.Це, наприклад, авторські розробки корифея хірургічної стоматології В. О. Маланчука та імплантолога М. М. Угрина».
«За останні 20 років в Україні вдалося досягти суттєвого прогресу у сфері естетичної медицини та косметології: вітчизняні фахівці користуються авторитетом у закордонних колег, а їх рейтинг серед іноземних пацієнтів є традиційно високим, – запевнив
директор Shagov Aesthetic Medicine, кандидат медичних наук Євген Анатолійович Шагов. – Саме українські спеціалісти виступають модераторами складних секцій («Корекція ускладнень» та ін.) під час найпрестижніших міжнародних конгресів. Особливим приводом для гордості є створений нами Aesthetic Consilium – інформаційне поле, що об’єднує понад 4 тис. профільних експертів. Україна, безсумнівно, є місцем, де народжуються тренди світового масштабу, та прикладом висококласної діяльності в естетичній медицині. Ми маємо усі складові, аби заявити про себе у світі; не вистачає лише активної й етичної промоції. Саме з цією метою створено IMRO. Варто надати перший поштовх, а надалі спрацює принцип «сарафанного радіо».
Питання – відповіді
На завершення заходу засновник IMRO І. В. Сисоєнко та присутні спікери відповіли на численні запитання аудиторії.
– Чи є в IMRO плани щодо розвитку державної медицини?
– Для залучення закордонних інвестицій слід забезпечити правильне позиціонування вітчизняної медицини шляхом промоції та налагодження державно-приватного партнерства. Не секрет, що до надання послуг медичним туристам нині готові здебільшого приватні медичні заклади з комфортними умовами перебування, хоча деякі лікувальні установи державної форми власності – Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, Інститут серця – теж активно приймають медичних туристів (надскладні втручання виконують В. В. Лазоришинець, Б. М. Тодуров та ін.). В якості кінцевої мети ми розглядаємо стимулювання розвитку й вдосконалення сектора державної медицини.
– Чи передбачена популяризація на майданчику IMRO вітчизняних центрів трансплантації кісткового мозку, забезпечених сучасним обладнанням?
– Тема трансплантації кісткового мозку надзвичайно болюча для українців: щороку на лікування за кордоном наших співвітчизників, які потребують вказаного втручання, витрачаються шалені кошти. Як народний депутат і член профільного Комітету ВР я активно працюю над відповідним законопроектом.
Безумовно, членами IMRO приділятиметься увага питанням пересадки кісткового мозку (зокрема, найближчим часом заплановано проведення спеціалізованого українсько-турецького форуму).
– Як приєднатися до IMRO? Чи можливе партнерство IMRO зі спеціалістами у сфері народної та нетрадиційної медицини (гомеопатами, фіто- й фізіотерапевтами, біоенергетиками й т. ін.)?
– Ми повністю відкриті до співпраці. Звісно, чекаємо на лікарів з визначними здобутками та розробками, що представляють цінність у світовому масштабі. Рішення щодо вступу в IMRO обговорюватимуться й прийматимуться колегіально. Підкреслю, що IMRO промотуватиме не окремих фахівців, а українську медицину в цілому. Головний критерій і найбільш переконливий аргумент для початку спільної діяльності з тим чи іншим фахівцем – результативність його роботи.
– Які законодавчі ініціативи планується реалізувати в межах правого поля, аби механізм запрацював? Як відомо, надати медичну допомогу медичному туристу непросто як в державній установі, так і в приватній клініці…
– Законодавчі зміни напрацьовують члени профільного Комітету ВР, зокрема я очолюю робочу групу з питань розвитку в’їзного медичного туризму в Україну, тоді як сфера впливу IMRO – промоція, комунікації, організація івентів.
– Що є надійним дороговказом для закордонних страхових компаній стосовно направлення пацієнтів в українські клініки?
– «Зелене світло» для відомих західних компаній – сертифікація ISO, Joint Commission International (JCI) і т. п. Деякі українські клініки (як приватні, так і державні) – «перші ластівки», які вже завершили процес сертифікації. Це дозволяє спілкуватися з закордонними партнерами «на одній мові»; саме у таких закладах отримують допомогу співробітники посольств, консульств. Наразі досягнута домовленість з провайдером послуг сертифікації медичних закладів, що, як очікується, значно полегшить і прискорить процес.
– Вітчизняні стандарти й протоколи лікування подеколи не співпадають з зарубіжними підходами, алгоритми терапії деяких патологій досі не розроблені. Як уникнути складнощів, пов’язаних з існуючими розбіжностями?
– Україна поступово крокує до широкого впровадження доказової медицини. Підходи до лікування повинні бути узгоджені з загальновизнаними в медичних закладах усіх форм власності.
– У разі виконання оперативних втручань принципово важливим є питання тривалого спостереження і попередження віддалених наслідків. Чи передбачає це медичний туризм?
– Світовий медичний ринок працює за принципом надання допомоги т. зв. замкненого циклу. Неодмінним його компонентом є телемедицина: надсучасні інформаційні технології дають змогу проведення консультацій на будь-якій відстані. Крім того, у кожній державі функціонують фахові спілки, члени яких в разі необхідності і за умови попередніх домовленостей здатні надати пацієнту допомогу.
Ексклюзивні коментарі
Ростислав Любомирович Валіхновський, кандидат медичних наук, директор Valikhnovski MD Medical Center:
– Потенційний член IMRO – це…
– …медичний заклад або фізична особа-підприємець, представник медичної спеціальності, що має ліцензію та дозвіл на провадження економічної та медичної діяльності (зокрема, стоматолог, косметолог, вертебролог, масажист, фізіо- та рефлексотерапевт й ін.).
– Відсутність у клініці комфортних умов для перебування медичних туристів розглядається як несуттєвий недолік чи вагома перешкода для вступу до IMRO?
– Один із ключових критеріїв відбору – сертифікація Joint Commission International (JCI). Звісно, важливі і професійний рівень, і зручні умови перебування, і доступність готельєрських послуг, і якісне харчування, і кваліфікований догляд, і належна забезпеченість розхідними матеріалами.
– Скільки лікувальних установ об’єднує IMRO?
– На сьогодні – близько 10 учасників, серед яких – клініки ilaya, Valikhnovskі MD, ISIDA, «ІриС-денТ», Shagov Aesthetic Medicine, Міжнародна клініка відновного лікування (під керівництвом В. І. Козявкіна, м. Трускавець), КЛ «Феофанія» ДУС та ін.
– Який відсоток з доходів приватних клінік від медичного туризму надходитиме до державного бюджету?
– ПДВ – 20% від чистого прибутку.
– Які ноу-хау доступні в Україні вже сьогодні?
– Якщо говорити про реконструктивну хірургію, неможливо обійти увагою лікування надскладних вад, зокрема нейрофіброматозу (синдрому Реклінгхаузена). Невипадково у народі його називають «жорстоким діагнозом»: у таких хворих виявляються множинні пухлини, часто деформоване обличчя. Повноцінна відновна терапія патології є доступною опцією лише в кількох світових клініках, у той же час в Україні це питання вирішується досить успішно.
Нами розроблена методика комбінованого лікування синдрому Мелькерсона-Розенталя, планується виконання першої в Україні пересадки обличчя. Варто зазначити, що у нашій державі на рівні зі світовими лідерами у даному сегменті – В’єтнамом, США, Швейцарією – доступні унікальні технології з вирощування шкіри та кісткової тканини зі стовбурових клітин. Завдяки технологіям вирощування шкіри вдається рятувати дітей з опіковими ураженнями 60-70% поверхні тіла, відновлювати зовнішність після рубців. Зараз на лікуванні у нашій клініці перебуває дівчинка з тяжкими вадами внаслідок опіку 18 років тому (деформації та контрактури суглобів рук і ніг та ін.; через безгрошів’я її не прооперували раніше).
Українські фахівці демонструють вищий пілотаж в реконструктивній хірургії – відновлюють втрачені вухо/ніс із використанням аутогенного реберного хряща.
Накопичено величезний досвід в хірургії великих і гігантських пухлин (до 18-20 кг). Мова йде про гігантські гемангіоми, артеріовенозні мальформації обличчя, кінцівок, передньої черевної стінки, видалення яких загрожує небезпечною крововтратою. З такими пацієнтами працює міждисциплінарна команда – пластичні та реконструктивні хірурги, травматологи, судинні хірурги, щелепно-лицьові хірурги та ін.
Та все ж головною перевагою є здобутки вітчизняних фахівців у реконструктивно-відновних втручаннях у постраждалих під час бойових дій в зоні АТО. Ми працюємо з такими ураженнями, про які світ ще навіть не чув! Дістаємо осколки, відновлюємо обличчя, втрачені кінцівки, м’які тканини та шкіру.
Саме за рахунок такого роду інновацій Україна може подолати кризу у нинішній період нелегких випробувань.
Ірина Володимирівна Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, засновник IMRO:
– Я пишаюся українськими лікарями і водночас розумію, наскільки важливо зараз, з одного боку, сформувати довіру до них і розвивати їх можливості, з іншого – запроваджувати зміни у фінансуванні системи охорони здоров’я, в основі яких лежатиме оплата за медичну допомогу конкретному пацієнту. Кожен громадянин повинен усвідомлювати і бути впевненим, що держава забезпечить йому безкоштовне надання екстреної медичної допомоги, лікування інфекційної патології, педіатричні послуги, умови для народження дитини, тобто гарантований мінімум.
Сьогодні деякі хворі бояться потрапляти в лікарні через відсутність коштів, відчувають певну упередженість щодо медиків. Моє завдання – зробити взаємодію спеціалістів та пацієнтів максимально ефективною. Я впевнена, що тривала напружена праця, яка нас чекає, правильне позиціонування і промоція дозволять у короткий термін залучити увагу світу до унікальних медичних можливостей України.
Не варто чекати, що хтось зробить це за нас. Ми повинні самостійно боротися за успішне майбутнє і процвітання Батьківщини.
Свою діяльність IMRO планує розпочати з промоції та налагодження співпраці з державами Близького Сходу – ОАЕ, Катаром, Кувейтом; у листопаді члени організації візьмуть участь у заходах в рамках Тижня України в Лондоні.
«IMRO – поза політикою та державними статусами. Це майданчик, який об’єднуватиме фахову спільноту задля розвитку вітчизняної медичної галузі в цілому», – підсумувала І. В. Сисоєнко.
Підготувала Ольга Радучич
Ростислав Любомирович Валіхновський, кандидат медичних наук, директор Valikhnovski MD Medical Center:
– Потенційний член IMRO – це…
– …медичний заклад або фізична особа-підприємець, представник медичної спеціальності, що має ліцензію та дозвіл на провадження економічної та медичної діяльності (зокрема, стоматолог, косметолог, вертебролог, масажист, фізіо- та рефлексотерапевт й ін.).
– Відсутність у клініці комфортних умов для перебування медичних туристів розглядається як несуттєвий недолік чи вагома перешкода для вступу до IMRO?
– Один із ключових критеріїв відбору – сертифікація Joint Commission International (JCI). Звісно, важливі і професійний рівень, і зручні умови перебування, і доступність готельєрських послуг, і якісне харчування, і кваліфікований догляд, і належна забезпеченість розхідними матеріалами.
– Скільки лікувальних установ об’єднує IMRO?
– На сьогодні – близько 10 учасників, серед яких – клініки ilaya, Valikhnovskі MD, ISIDA, «ІриС-денТ», Shagov Aesthetic Medicine, Міжнародна клініка відновного лікування (під керівництвом В. І. Козявкіна, м. Трускавець), КЛ «Феофанія» ДУС та ін.
– Який відсоток з доходів приватних клінік від медичного туризму надходитиме до державного бюджету?
– ПДВ – 20% від чистого прибутку.
– Які ноу-хау доступні в Україні вже сьогодні?
– Якщо говорити про реконструктивну хірургію, неможливо обійти увагою лікування надскладних вад, зокрема нейрофіброматозу (синдрому Реклінгхаузена). Невипадково у народі його називають «жорстоким діагнозом»: у таких хворих виявляються множинні пухлини, часто деформоване обличчя. Повноцінна відновна терапія патології є доступною опцією лише в кількох світових клініках, у той же час в Україні це питання вирішується досить успішно.
Нами розроблена методика комбінованого лікування синдрому Мелькерсона-Розенталя, планується виконання першої в Україні пересадки обличчя. Варто зазначити, що у нашій державі на рівні зі світовими лідерами у даному сегменті – В’єтнамом, США, Швейцарією – доступні унікальні технології з вирощування шкіри та кісткової тканини зі стовбурових клітин. Завдяки технологіям вирощування шкіри вдається рятувати дітей з опіковими ураженнями 60-70% поверхні тіла, відновлювати зовнішність після рубців. Зараз на лікуванні у нашій клініці перебуває дівчинка з тяжкими вадами внаслідок опіку 18 років тому (деформації та контрактури суглобів рук і ніг та ін.; через безгрошів’я її не прооперували раніше).
Українські фахівці демонструють вищий пілотаж в реконструктивній хірургії – відновлюють втрачені вухо/ніс із використанням аутогенного реберного хряща.
Накопичено величезний досвід в хірургії великих і гігантських пухлин (до 18-20 кг). Мова йде про гігантські гемангіоми, артеріовенозні мальформації обличчя, кінцівок, передньої черевної стінки, видалення яких загрожує небезпечною крововтратою. З такими пацієнтами працює міждисциплінарна команда – пластичні та реконструктивні хірурги, травматологи, судинні хірурги, щелепно-лицьові хірурги та ін.
Та все ж головною перевагою є здобутки вітчизняних фахівців у реконструктивно-відновних втручаннях у постраждалих під час бойових дій в зоні АТО. Ми працюємо з такими ураженнями, про які світ ще навіть не чув! Дістаємо осколки, відновлюємо обличчя, втрачені кінцівки, м’які тканини та шкіру.
Саме за рахунок такого роду інновацій Україна може подолати кризу у нинішній період нелегких випробувань.
Ірина Володимирівна Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету ВР України з питань охорони здоров’я, засновник IMRO:
– Я пишаюся українськими лікарями і водночас розумію, наскільки важливо зараз, з одного боку, сформувати довіру до них і розвивати їх можливості, з іншого – запроваджувати зміни у фінансуванні системи охорони здоров’я, в основі яких лежатиме оплата за медичну допомогу конкретному пацієнту. Кожен громадянин повинен усвідомлювати і бути впевненим, що держава забезпечить йому безкоштовне надання екстреної медичної допомоги, лікування інфекційної патології, педіатричні послуги, умови для народження дитини, тобто гарантований мінімум.
Сьогодні деякі хворі бояться потрапляти в лікарні через відсутність коштів, відчувають певну упередженість щодо медиків. Моє завдання – зробити взаємодію спеціалістів та пацієнтів максимально ефективною. Я впевнена, що тривала напружена праця, яка нас чекає, правильне позиціонування і промоція дозволять у короткий термін залучити увагу світу до унікальних медичних можливостей України.
Не варто чекати, що хтось зробить це за нас. Ми повинні самостійно боротися за успішне майбутнє і процвітання Батьківщини.
Свою діяльність IMRO планує розпочати з промоції та налагодження співпраці з державами Близького Сходу – ОАЕ, Катаром, Кувейтом; у листопаді члени організації візьмуть участь у заходах в рамках Тижня України в Лондоні.
«IMRO – поза політикою та державними статусами. Це майданчик, який об’єднуватиме фахову спільноту задля розвитку вітчизняної медичної галузі в цілому», – підсумувала І. В. Сисоєнко.
Підготувала Ольга Радучич