11 травня, 2016
Медичний туризм в Україні: проблеми та перспективи
«ТАКОГО в Україні ще не було», – з подивом та захопленням одностайно стверджували вчені, практичні лікарі, керівники приватних медичних закладів і профільних інституцій, запрошені на засідання круглого столу, присвяченого проблемам та перспективам розвитку в’їзного медичного туризму (ВМТ).
Захід, що відбувся 25 березня з ініціативи народного депутата, заступника голови Комітету Верховної Ради (ВР) України з питань охорони здоров’я Ірини Володимирівни Сисоєнко, невипадково викликав справжній шквал позитивних відгуків і слів подяки: запорукою успіху стали актуальність тематики та її відповідність вимогам сьогодення, лаконічність та інформаційна насиченість виступів, комплексність підходу (до обговорень залучалися законодавці, юристи, лікарі, аудитори та ін.), вдалий формат діалогу з аудиторією. Показово, що замість запланованих 2 годин засідання тривало майже удвічі довше, а після його завершення обговорення робочих моментів продовжилося ще й у неофіційній атмосфері.
В окремих сегментах ВМТ ми здатні скласти гідну конкуренцію провідним державам світу завдяки численним перевагам: у вітчизняній медицині працює багато високопрофесійних профільних фахівців, які надають допомогу найвищої якості; ціни на послуги значно нижчі порівняно з такими у Європейському союзі (ЄС); наша країна є географічним центром Європи та має досить розвинену готельну і транспортну інфраструктуру. У масштабі держави ВМТ – це можливість залучення інвестицій, розбудови медичної інфраструктури, підвищення якості надання медичних послуг, покращення іміджу на міжнародній арені тощо.
«Під час закордонних поїздок я з величезною гордістю чую від місцевих мешканців «зіркові імена» наших лікарів, назви відомих вітчизняних закладів. Їх знають, їм довіряють, до них вже сьогодні готові звертатися за допомогою медичні туристи. Але якщо у світі ВМТ є додатковим джерелом надходження коштів у бюджет, то в Україні ця галузь поки що залишається поза межами державної політики. Наша мета – змінити стан речей на краще, сприяти тому, щоб українські клініки й лікарі пропонували оздоровчі послуги, привабливі як для іноземців, так і для громадян України. Завдання нинішнього круглого столу – визначити перелік медичних послуг, що користуються максимальними попитом в іноземних підданих, та «слабкі ланки» у законодавчій базі, які слід удосконалити», – зазначила І. В. Сисоєнко.
Президент Національної академії медичних наук (НАМН) України, академік НАМН України, завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету (НМУ) ім. О. О. Богомольця (м. Київ), заступник директора з наукової роботи та науковий керівник відділення відновної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова НАМН України», доктор медичних наук, професор Віталій Іванович Цимбалюк зазначив, що через війну, складнощі всередині країни вітчизняна медицина відчуває катастрофічний брак коштів, тому як один із можливих шляхів розвитку та додаткового прибутку розглядається ВМТ.
До складу НАМН України входить 36 наукових закладів, більшість із яких є клінічними; вони надають спеціалізовану високотехнологічну допомогу. «Зацікавленість у лікуванні в Україні спостерігається насамперед серед мешканців країн колишнього СРСР, особливо Середньої Азії, Закавказзя, а також у громадян держав арабського світу (серед яких багато колишніх/нинішніх студентів українських медичних вузів, що значно посилює авторитет української медицини). На мою думку, потрібно окреслити найперспективніші напрями розвитку ВМТ, популяризувати свої здобутки за кордоном (у т. ч. шляхом промоції на телебаченні), підготувати тематичні буклети англійською мовою, погодити цінову політику за допомогою ВР та Кабінету Міністрів України. Сподіваюся, відповідні кроки будуть зроблені найближчим часом», – наголосив В. І. Цимбалюк.
Почесний консул України у м. Падуя (Італія) Марко Тозон привітав учасників заходу: «Регіони Італії, які я представляю (межі консульського округу охоплюють області Венето, Трентіно-Альто-Адідже, Фріулі-Венеція-Джулія), активно налагоджують партнерство з Україною. Я часто подорожую Україною та інколи чую, що люди розчаровані сьогоденням, вони втрачають віру у майбутнє. Це неправильно. Дійсно, держава переживає тяжкі часи, та криза й випробування – завжди хороший старт для кардинальних змін. Ви маєте надзвичайні можливості. Наскільки швидко відбудеться оновлення України і коли вона посяде гідне місце у європейському просторі, залежить лише від вас».
Медичний туризм в Україну: реальність чи утопія?
У зв’язку з відомими подіями у 2014 р. кількість подорожуючих в Україну зменшилася з 25 до 13 млн. Секретар Комітету ВР з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, народний депутат Анна Романова зауважила, що через відсутність комплексної державної політики галузь ВМТ розвивалася переважно стихійно; наразі її популярність дещо зросла завдяки девальвації національної валюти (що дозволяє іноземцям отримати велику кількість послуг за досить скромну суму): «На щастя, завдяки зусиллям І. В. Сисоєнко справа зрушилася з мертвої точки, і сьогоднішній захід – тому підтвердження. Нині завдання № 1 – подолати страх іноземців (у т. ч. потенційних медичних туристів), пов’язаний з військовими діями. Преса, телеканали (особливо російські) позиціонують Україну як «гарячу точку». І якщо раніше, припустимо, у Міжнародну клініку реабілітації В. І. Козявкіна (м. Трускавець, Львівська обл.) літали чартери з Німеччини, то в останні роки кількість іноземних пацієнтів помітно знизилася навіть у закладах, розташованих у західних областях. Необхідно створити базу для промоції можливостей України у медичній сфері, а також заохочувати на державному рівні ті клініки, які надають допомогу медичним туристам».
Віце-президент Української асоціації медичного туризму (УАМТ) Ігор Торський представив SWOT-аналіз сучасного стану ринку МТ України та описав різні моделі бенчмаркінгу, придатні для практичного використання. Він відзначив, що існування ринку МТ зумовлено комплексом факторів – так званим 5Д, до якого входять достатність послуги, її дієвість (послуга, що реально працює), досяжність у часі та просторі (зручне місце локації клініки/країни та можливість отримати послугу у короткий термін), доступність прайсу, додатковий сервіс.
І. Торський розглянув особливості України, що впливають на ринок МТ, у розрізі моделі SWOT (рис.).
Однією з унікальних переваг нашої держави є системне клінічне мислення лікарів, тоді як вагомими недоліками – відсутність довгострокової державної стратегії розвитку та складнощі з відкриттям віз громадянам арабських країн.
Про присутність України на міжнародній арені МТ у світі вже знають, однак для подальшого зміцнення позицій слід обрати найбільш дієву модель бенчмаркінгу. Прикладом може слугувати досвід Туреччини, яка продемонструвала стрімкий злет у галузі ВМТ. Цьому сприяли активна державна підтримка (чітка стратегія розвитку, рефінансування промоції, стимулювання приватного сектора тощо), постійна робота над брендом, відчутні фінансові вливання (більш ніж 30 млрд доларів приватних інвестицій протягом 10 років), залучення кваліфікованих закордонних спеціалістів, відкриття регіональних офісів та клінік у багатьох країнах світу. Найбільший авіаперевізник Туреччини Turkish Airlines, наприклад, навіть компенсує 50% вартості квитків для всіх бажаючих пройти лікування в турецьких клініках.
Практично повною протилежністю є модель Угорщини, де державна підтримка напряму МТ досить слабка. Проте завдяки чіткому фокусуванню на окремих напрямах та позиціонуванню себе як експерта в них Угорщина створила бренд «термальної столиці» та «стоматологічного кабінету» Європи (понад 100 тис. пацієнтів щорічно відвідують цю країну виключно для отримання стоматологічних послуг). Модель Індії акцентує увагу на мінімальній вартості медичних послуг («У нас – найдешевше!»); ринок цієї держави не має системної промоції, однак залишається одним із найбільш конкурентоспроможних.
Президент Клубу в’їзного медичного туризму inUkraine, директор компанії JK Consulting Group Юлія Хомич пояснила, яким чином можна створити бренд, підвищити конкурентоздатність та сприяти промоції України як постачальника послуг МТ на міжнародній арені. «Потрібно формувати імідж держави у правильному ракурсі: розповідати про її чудові краєвиди, поєднання контрастів, унікальні цілющі природні ресурси, високий рівень освіченості населення (4-те місце у світі), локацію у серці Європи. Я завжди завершую свої виступи перед іноземною аудиторію фразою: «Україна прекрасна. Ми чекаємо на вас!». Повірте, це працює, – запевнила Ю. Хомич. – Правильне позиціонування стосується і цінових пропозицій – варто робити акцент не на «дешево», а на «доступно».
Продукт ВМТ поєднує 2 складові – медичну і сервісну. Запрошувати на лікування пацієнта з іншої країни слід на основі об’єктивного розуміння спроможності вирішення його проблеми. Дистанційна оцінка медичної документації, формування попередньої програми лікування, цінової пропозиції та переклад резюме лікаря на зрозумілу пацієнту мову повинні тривати не більш ніж 48 год з моменту отримання запиту. Після приїзду пацієнта слід виконати комплексне обстеження і на підставі його результатів коригувати попередній план дій. Сервісний компонент передбачає закріплення за пацієнтом координатора, який відповідає за зустріч, трансфер, поселення, переклад тощо. Можна створити на базі закладу відповідний департамент або делегувати ці функції компаніям-посередникам та медичному асистансу на контрактних умовах.
Засновник і керуючий партнер консалтингової компанії «Юркрафт Медицина» (м. Київ), директор Навчально-наукового центру медичного права юридичного факультету, доцент кафедри адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук Радмила Юріївна Гревцова зупинилася на питаннях нормативно-правового забезпечення МТ та озвучила пропозиції щодо його удосконалення. Вона поділилася деякими міркуваннями стосовно законодавчого визначення напряму руху реформ (існує необхідність розгляду законопроектів у медичній сфері, зокрема законопроекту про надання більшої фінансової та управлінської автономії закладам охорони здоров’я, нової редакції Закону України «Про трансплантацію органів та анатомічних матеріалів»); адаптації законодавства України до норм ЄС (особливо у сфері громадського здоров’я та прав споживачів).
«Особливу увагу хочу звернути на важливість положення Директиви Європейського Парламенту та Ради Європи, яке стосується реалізації прав пацієнтів на транскордонні послуги в охороні здоров’я, положення щодо інформування пацієнта про характер і умови надання послуг тощо. Законодавство України, попри всю його недосконалість, передбачає і те, і інше, містить майже повний перелік прав пацієнта, який визначається законодавством країн ЄС (окрім права на повагу до часу пацієнта, також чітко не позначено право на інновації). Чому хворі в нашій державі відчувають тотальну незахищенність? І це один із приводів для іноземного туриста замислитись: а чи варто взагалі їхати в Україну? І ми повинні надати ствердну відповідь. Звісно, для цього потрібно ще чимало зробити, адже досі відсутня процедура розгляду нових лікувальних методів, суттєві недоліки зафіксовано стосовно термінологічного визначення медичного експерименту, винятків із загальних правил оподаткування медичних закладів податком на додану вартість тощо. На щастя, прогрес є: наприкінці 2015 р. прийнято закон, який усуває регуляторні бар’єри у сфері державно-приватного партнерства (поки що не набрав чинності), з’явилися накази МОЗ щодо телемедицини та ін. Але хотілося б, щоб цей рух був системним та більш швидким», – резюмувала Р. Ю. Гревцова.
І. В. Сисоєнко: «Я неодноразово зверталася з трибуни до голови ВР Володимира Гройсмана з проханням додати у порядок денний та представити для голосування законопроекти, які стосуються медичної галузі (про трансплантацію, автономізацію лікувальних установ). Розроблено проект закону про реабілітацію, є багато інших важливих ініціатив. Єдине, що потрібно для їх затвердження, – воля найвищих посадових осіб».
Генеральний директор MNC Group Григорій Мазур зосередив увагу присутніх на акредитації українських медичних установ, стандартах ISO 9001:2015. Саме вони можуть бути своєрідним «знаком якості», універсальним для іноземних туристів усіх національностей (свідченням того, що американець, британець чи француз може довіряти цій установі) та покращать міжнародний імідж клініки. Підготовка до сертифікації ISO 9001 потребує в середньому 3-5 міс кропіткої праці. За словами доповідача, існують грантові програми Європейського банку реконструкції та розвитку (зокрема ВАS), що компенсують медичним закладам 50-70% вкладених коштів. Сертифікати ISO 9001 вже отримали Центр реконструктивної та відновної медицини Одеського національного медичного університету, КЗ «Київський міський пологовий будинок № 7», Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (м. Львів) та ін.
Виконавчий директор ТОВ «Медичні бізнес технології» Любов Копич представила цікаві факти стосовно популярності МТ: за даними видання Medical Travel, щороку з метою отримання медичних послуг здійснюється близько 30 млн подорожей, а кількість запитів щодо МТ, яка реєструється у пошуковій системі Google протягом дня, перевищує 138 млн. Абсолютні лідери у сегменті ВМТ на сьогодні – Німеччина та Ізраїль (70 тис. та 30 тис. іноземних пацієнтів за рік відповідно).
Проблеми, що гальмують розвиток ВМТ в Україну, відомі: низький рівень проживання та сервісу, відсутність медичних туроператорів, слабка державна підтримка, порушення конфіденційності, обмежена фінансова прозорість, недостатній юридичний супровід пацієнтів, відсутність у штаті співробітників із належною підготовкою та профільних департаментів, «складнощі перекладу» (персонал не володіє іноземною мовою), застаріла матеріально-технічна база та відсутність системи ціноутворення у державних медичних установах, незамкнений цикл послуг.
«Запорукою успіху України у сфері ВМТ стануть індивідуальний підхід до кожного пацієнта (персоналізація), професіоналізм лікарів і сучасні діагностичні/лікувальні технології», – запевнила Л. Копач.
Паскуале Ліно Віллардіта, комерційний директор Air Ambulance – компанії, що є провідним авіаперевізником у Італії та єдиним національним оператором із власним парком літаків, – повідомив про успішний досвід її роботи на українському ринку, зокрема, у сфері транспортування хворих на лікування за кордон.
У найближчих планах Air Ambulance – налагодити партнерство з Україною (компанія пропонує розмістити літак в одному з аеропортів, що прискорить надання транспортних послуг як на території держави, так і за її межами).
І. В. Сисоєнко: «Часто шанс на порятунок життя людини визначається годинами і навіть хвилинами. Дуже важливо, щоб у державі функціонувала система санітарної авіації (наразі в Україні вона відсутня), а у хворих, які цього потребують, була можливість скористатись «рятівними крилами».
Гордість країни
Відверто кажучи, «антураж» більшості вітчизняних медичних закладів, відомий кожному з нас, вступає в дисонанс з ідеєю ВМТ: тіснява, обшарпані стіни невизначеного кольору, лінолеум, мабуть, ще епохи палеоліту з аксесуаром у вигляді відра та брудної ганчірки, непрацюючі десятиліттями ліфти, 6-8-місні палати без зручностей та (особливо!) отримана у спадок пострадянська ментальність персоналу, що починається з гардеробу й реєстратури і не має нічого спільного з гостинністю або хоча б елементарною люб’язністю, навряд чи можуть привабити не те що вибагливого зарубіжного медичного туриста, а й середньостатистичного мешканця країни.
«Суворі українські реалії» та потужна рекламна кампанія у ЗМІ німецьких, ізраїльських, турецьких клінік призвели до того, що наші співвітчизники, які мають відповідні фінансові можливості, без жодних вагань надають перевагу лікуванню за кордоном (це понад 200 тис. осіб щороку, загальні витрати яких сягають 1 млрд євро).
На щастя, з кожного правила є виключення: державні заклади і приватні установи, що за якістю і професіоналізмом відповідають світовим стандартам, з приємними і комфортними умовами перебування, в Україні існують, причому їх кількість щороку збільшується.
Про здобутки в найпрогресивніших на сьогодні напрямах – репродуктології, офтальмології, стоматології, клітинній терапії, пластичній хірургії, кардіохірургії, естетичній медицині – та досвід надання послуг медичним туристам розповіли відомі вітчизняні фахівці.
Кардіохірургія
На стані та перспективах розвитку кардіохірургії в Україні зупинився директор ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Василь Васильович Лазоришинець.
«Нині в Україні функціонує 35 кардіохірургічних центрів. Провідною профільною установою нашої держави залишається ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України» – колиска вітчизняної кардіохірургічної школи, заклад із більш ніж 60-річною історією та величезним практичним досвідом (понад 180 тис. втручань). Нещодавно інститут відвідала делегація на чолі із заступником голови профільного комітету ВР І. В. Сисоєнко, яка мала змогу оцінити його можливості й перспективи у розрізі МТ, досягнення в науці, освіті, клінічній роботі, – повідомив В. В. Лазоришинець. – А вони досить вагомі. Інститут є навчальною базою 6 кафедр вузів, має відповідні ліцензії та сертифікат ISO 9001. Протягом лише 1 дня на його базі виконується більш ніж 30 втручань, щорічно за консультативною допомогою звертаються понад 40 тис. хворих».
Фахівцями закладу здійснюються унікальні операції, рівень смертності під час яких часто нижчий за такий у провідних світових клініках (табл.).
Унікальний досвід нагромаджено в хірургії порушень ритму серця, зокрема, у новонароджених, використанні механічних методів підтримки кровообігу, хірургічного лікування кардіоміопатій.
Принципово новими напрямами є:
• акушерська кардіологія та кардіохірургія (43 дитини з’явилися на світ у стінах закладу, 24 мамам виконано втручання на серці одразу ж після пологів);
• ургентна та екстрена кардіохірургія;
• фетальна кардіохірургія (втручання на серці плода; тематична доповідь вітчизняних спеціалістів привернула увагу світової спільноти на конгресі у м. Лас-Вегасі);
• трансплантація серця та штучне серце;
• біометрична інженерія.
«Звертаюся до депутатів із проханням підготувати закон, що регулюватиме питання трансплантації серця та штучного серця. Протягом останніх 2 років 29 нашим співвітчизникам здійснено пересадку серця у РБ, приблизна вартість кожного втручання – 120 тис. доларів. В Україні за ці кошти вдалося б прооперувати 15-20 пацієнтів. Українські кардіохірурги вміють виконувати подібні втручання, ми маємо успішний досвід ведення таких хворих у післяопераційному періоді, не вистачає лише нормативно-правової бази», – закликав законодавців В. В. Лазоришинець.
Фактично єдине обмеження для ВМТ – відсутність належних умов проживання для іноземців. Однак це питання наразі вирішується: створено проект будівництва нового корпусу (його кошторис >1 млрд грн), виділено земельну ділянку. «Залишається головне – відшукати інвестора», – підсумував В. В. Лазоришинець.
Офтальмологія
Заступник директора з лікувальної та наукової роботи ДУ «Національний інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» (м. Одеса), доктор медичних наук, професор Володимир Олександрович Науменко відзначив, що на базі закладу діє 5 підрозділів національного значення – Український центр запальних хвороб ока, Український офтальмотравматологічний центр (працює в режимі 24/7 та надавав допомогу постраждалим під час подій на Майдані та в зоні АТО), Центр опіків ока (єдиний у світі, що надає спеціалізовану допомогу пацієнтам із такими ураженнями, зазвичай вони «курсують» між опіковими центрами та офтальмологічними відділеннями), Український центр очної онкологічної патології, Центр дитячої офтальмології.
«За період існування Інституту накопичено суттєвий досвід лікування іноземних пацієнтів. Зокрема, за останні 5 років надано допомогу 539 хворим із понад 40 країн світу, серед яких США, Німеччина, Велика Британія, Норвегія, Швеція, Швейцарія та ін. (близько половини пацієнтів – мешканці країн Близького Сходу). Щорічно до нас звертаються приблизно 1 тис. хворих із держав пострадянського простору (Молдова, РФ, Азербайджан, Грузія). Першочерговий інтерес для закордонних пацієнтів становить пересадка рогівки, одним із піонерів у якій свого часу став В. П. Філатов. Однак виконання такого втручання обмежується відчутним дефіцитом донорського матеріалу: навіть громадянам України через величезну чергу отримати його доволі складно. Єдина альтернатива – купівля донорського матеріалу (його вартість близько 20 тис. грн, до того ж у цій сфері спеціалізується лише ДП «Біоімплант» МОЗ України з м. Дніпропетровська). Друге місце за попитом у рейтингу послуг посідає кератопротезування – з цією потребою звертаються переважно пацієнти з Болгарії. З метою розвитку МТ ми проводили переговори з компаніями-асистансами щодо забезпечення ними пакету немедичних послуг (супроводу, проживання і т. ін.), адже за 80 років існування закладу жодного разу не здійснювався капітальний ремонт приміщень», – розповів В. О. Науменко.
Репродуктивні технології
Окрім високої ефективності та доступної вартості, популяризації напряму репродуктивної медицини сприяє легальність сурогатного материнства (воно дозволено лише в США, Україні та Грузії). Законодавство у цій сфері потребує доопрацювання. Нещодавно І. В. Сисоєнко було організовано тематичний круглий стіл, під час якого обговорювалися можливі зміни й доповнення.
За частотою пошуку за параметром «донація» Україна посідає 6-те місце у світі. Щоб ці можливості стали ще більш широкими, потрібні зусилля держави щодо ліквідації таких бар’єрів, як недосконалість законодавства у сфері регуляторних вимог, реєстрації ліків та медичного обладнання; перегляд обмежень на перевезення біоматеріалів для проведення циклів допоміжних репродуктивних технологій; поглиблення євроінтеграції.
Ці та інші аспекти висвітлила медичний директор клініки «Інтерсоно Medicover group» Уляна Сергіївна Дорофеєва (м. Львів): «У 2013 р. заклад приєднався до найбільшої європейської мережі приватних закладів охорони здоров’я Medicover (85 клінік у 14 країнах світу) – єдиного європейського інвестора у медичній сфері на теренах України. Сертифікація за європейським зразком, аудити, що проводяться кожні півроку, виробили звичку надавати медичні послуги найвищої якості. У 2015 р. нами проведено 1500 лікувальних курсів, третина із них – пацієнтам із більш ніж 20 країн світу. Основна мета приїзду іноземних медичних туристів – лікування безпліддя, адже результативність процедур в Україні вища за таку у Європі (54 проти 38% для усіх вікових категорій). Крім того, доступна унікальна методика – кріоконсервація та зберігання клітин яєчників, якими можуть скористатися онкохворі пацієнтки після завершення хіміотерапії».
Умови підвищення міжнародної привабливості України, на думку У. С. Дорофеєвої, – впровадження внутрішньої/зовнішньої сертифікації медичних закладів, прозоре законодавче регулювання, відсутність медичних скандалів та ін.
Генеральний директор МЦ «Мати та дитина», доктор медичних наук Наталія Олександрівна Данкович повідомила, що серед пацієнтів клініки нерезидентами України є 15%. МЦ «Мати та дитина», окрім послуг медичного характеру, надає послуги супроводу. Нині заклад проходить сертифікацію за ISO 9001:2015 (цим займається окремий департамент).
«Наш принцип роботи – «Все для пацієнта», помножений на високу результативність програм сурогатного материнства і донації (у 80% випадків успіху вдається досягти з першої спроби), приваблює зарубіжних пацієнтів. Найближчим часом ми відвідаємо виставки у Дубаї, Празі, щоб заявити про себе та про Україну на міжнародній арені», – анонсувала Н. О. Данкович.
Заступник генерального директора зі стратегічного маркетингу та розвитку клініки ISIDA Наталія Тулінова розповіла, що заклад має 12-річний досвід обслуговування іноземних пацієнтів, їх частка у загальній структурі хворих – 30% (лише у 2015 р. кількість закордонних медичних туристів становила майже 1200 осіб).
«У зв’язку з військовими діями дещо зменшився попит на наші послуги серед громадян РФ, проте на популярність серед мешканців Італії, Грузії, США відомі події практично не вплинули. Дуже важливо, щоб це почули ті, хто з надією дивиться у майбутнє, – підкреслила Н. Тулінова. – Серед переваг ISIDA – сертифікація за ISO (ми отримали її 10 років тому і щорічно підтверджуємо), вільне володіння персоналу англійською мовою (крім того, служба супроводу та перекладу надає послуги на 7 мовах), успішний практичний досвід. Єдиною складністю для нас є відсутність прикладу для наслідування. ISIDA – піонер у сфері ВМТ серед профільних вітчизняних закладів, усі знання ми змушені здобувати методом «спроб та помилок».
Стоматологія
МТ відкриває широкі можливості для країни, насамперед сприяє створенню додаткових робочих місць не лише в медицині, а й у сфері обслуговування (ресторани, готелі, туристичні об’єкти тощо), зростанню конкуренції і, відповідно, якості послуг, поповненню бюджету. (Обсяг світових ринків МТ та оздоровчого туризму оцінюють у 50 та 106 млрд доларів відповідно.)
Стоматологія традиційно знаходиться у когорті лідерів щодо ВМТ; ще у 2008 р. за цим показником Україна займала 7-ме місце у світі. Характерною рисою вітчизняного ринку є те, що ці послуги надаються приватними клініками та за аналогічної якості мають значно нижчу вартість (дентальна імплантація в Україні коштує 200-1000 доларів, у США – приблизно 3 тис.).
Доцент кафедри ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології НМУ ім. О. О. Богомольця, директор клініки «ІриС-денТ», кандидат медичних наук Ірина Леонідівна Скрипник висвітлила деякі досягнення українських стоматологів: перші роботи в галузі дентальної імплантації були виконані у 1980-х рр. представниками київської ортопедичної школи; ексклюзивна методика дистракційного остеогенезу у щелепно-лицьовій ділянці, розроблена В. І. Куцевляком, нині широко відома у світі (на жаль, через певні обставини їх не вдалося перевести на промислову основу), нагромаджено досвід виконання дентальної імплантації у дітей з повною відсутністю зачатків зубів.
«Мішленівські зірки свідчать про високий рівень закладу незалежно від того, де він розташований – у Берліні чи Сіднеї, за цією аналогією повинні бути розроблені стандарти надання допомоги або створено організацію, яка стане гарантією якості для іноземних медичних туристів і захищатиме їхні інтереси», – поділилася ідеєю І. Л. Скрипник.
Біотехнології
Темі «Біотехнології – альтернатива протезуванню» присвятив виступ генеральний директор Медичної компанії ilaya Олексій Шершньов.
З моменту відкриття клініки ilaya у 2011 р. проліковано понад 5 тис. пацієнтів. При ураженнях опорно-рухового апарату, що загрожують ампутацією кінцівки чи потребують протезування (перелом, що тривало не зростається, аваскулярний остеонекроз, хибний суглоб, артроз суглоба, критичний дефект кісткової тканини, укорочення кінцівки, еквіноварусна деформація стопи), використовуються біотехнології (регенерація на основі стовбурових клітин). У багатьох, здавалося б, безнадійних випадках вдається уникнути ампутації, зберегти ногу чи руку.
Медична компанія ilaya активно впроваджує соціальні проекти – «Біотех-реабілітація поранених» за рахунок People’s Project (від ампутації вдалося врятувати 52 бійців АТО) та «Банк шкіри» (резерв із 5 млрд клітин, необхідних для відновлення шкіри після опіків і травм пораненим у зоні АТО).
І. В. Сисоєнко: «Ті учасники АТО, котрим пощастило вчасно потрапити у клініку ilaya й уникнути втрати кінцівки, називають фахівців закладу чарівниками. Дійсно, яким би якісним і сучасним не був протез, він ніколи не зможе замінити свою руку чи ногу. Наявність технологій такого рівня вкрай важлива для пацієнтів усіх країн».
Естетична медицина
Естетична медицина демонструє надзвичайно потужну динаміку росту в усьому світі. У США кількість пластичних операцій та косметологічних процедур співвідноситься як 1:10, безсумнівним лідером рейтингу за популярністю у структурі косметологічних послуг визнані ін’єкції ботулотоксину та гіалуронової кислоти (2/3 від загальної кількості виконаних маніпуляцій), лазерна епіляція. Прибуток від їх виконання оцінюють у 15 млрд доларів.
Характерна риса вітчизняної естетичної медицини – «напівтіньовий ринок», що лежить поза межами контролю держави: 80% послуг надаються не в медичних закладах, а в салонах краси, перукарнях (які досить часто не мають відповідної ліцензії) і навіть у «кухонних» умовах (вдома у фахівця або клієнта). Наслідком цього є численні міфи та історії ускладнень із власного досвіду, які циркулюють у колі прихильників косметологічної індустрії.
«На сьогодні галузь естетичної медицини спроможна ефективно і на належному рівні обслуговувати як українських пацієнтів, так і медичних туристів. Але яким чином це допоможе державі у поповненні бюджету? Зрозуміло, що якщо це в’їзний МТ у вітальню косметолога, то ніяк. Неприпустимо, щоб пацієнт, наприклад, з ОАЕ, повертаючись додому, розповідав співвітчизникам щось на кшталт «був у косметолога на Хрещатику, виникли ускладнення, тому більше не звертатимуся», – поділився міркуваннями директор Shagov Aesthetic Medicine, кандидат медичних наук Євгеній Анатолійович Шагов.
На його думку, головне завдання для державних органів влади – сприяти легалізації бізнесу, спростити систему оподаткування (як варіант – запровадити єдиний податок у розмірі 5%), популяризувати ідею про прозоре ведення бізнесу шляхом соціальної реклами. Щодо розвитку ВМТ, то необхідні промоція в інтернет-мережі і на міжнародних галузевих форумах (можливо, часткова компенсація фінансових витрат за участь у них), надання закладам державних гарантій (підтвердження безпеки послуг та надійності закладів для туриста), забезпечення можливості отримання довгострокового кредиту для купівлі інноваційного косметологічного устаткування.
Реконструктивна хірургія
Директор Valikhnovsky MD Medical Center, кандидат медичних наук Ростислав Любомирович Валіхновський висловив упевненість, що найбільш дієвим інструментом, який допомагає залучити зарубіжних пацієнтів, є унікальність медичних послуг (зокрема, у випадку Valikhnovsky MD Medical Center – надбання у сфері реконструктивної хірургії в умовах мирного часу та в разі ушкоджень під час військових дій, досвід реконструктивної хірургії після отруєння хімічними речовинами).
Р. Л. Валіхновський оприлюднив статистику за 1998-2016 рр. щодо відвідування клініки медичними туристами: їх кількість становила 5,8% від загальної (у абсолютних цифрах – близько 7 тис. із понад 123 тис. хворих), мета приїзду у переважній частині випадків – проведення пластичних операцій та реконструктивних процедур.
«Унікальні авторські розробки та результати лікування були висвітлені у численних телевізійних проектах, таких як «Я соромлюсь свого тіла», «Поверніть мені красу», «Моє нове життя», «Стосується кожного», «Говорить Україна», на 5 каналах. Аудиторія перевищила 24 млн осіб, у т. ч. за кордоном. Телепроекти сприяли збільшенню кількості іноземних туристів, які звернулися у клініку, – повідомив Р. Л. Валіхновський. – За допомогою сателітного та інтернет-телебачення можна оглядати здобутки вітчизняної медицини, сфокусовані на зростання привабливості ВМТ в Україну».
Серед озвучених доповідачем пропозицій можна виокремити наступні:
• визначити, які заклади можуть бути представлені на міжнародному ринку, та ранжувати їх відповідно до критеріїв міжнародних інституцій;
• забезпечити контроль якості надання послуг (сертифікація, ліцензування тощо);
• створити портал, інтернет-спільноту під егідою ВР чи МОЗ, на базі цього ресурсу презентувати інформацію про обрані клініки (важливо, щоб він постійно оновлювався, а клініки, які покращать свій рівень, могли потрапити в топ-рейтинг);
• залучати посольства, консульства, УАМТ для промоції МТ;
• представляти Україну у тих площинах, що вже визнані світом (офтальмологія, стоматологія і т. ін.).
Пластична хірургія
Провідний пластичний хірург та завідувач відділення хірургії клініки «Ана-Космо», кандидат медичних наук Павло Андрійович Денищук відзначив, що вперше за 18 років його роботи у медицині тематика ВМТ привернула увагу з боку держави та уряду.
Існує певна колізія: оскільки офіційно спеціалізація «Пластична хірургія» в Україні відсутня, то подібна рекламна кампанія досить дивно виглядатиме на зарубіжних теренах. Тим не менше напрацювання в галузі пластичної хірургії в Україні досить значні: напрям розвивається вже понад 20 років, вітчизняні спеціалісти не лише відвідують найпрестижніші світові форуми, а й презентують там свої досягнення, діляться практичним досвідом.
«12% пацієнтів нашої клініки – мешканці інших країн. Звісно, значна їх частина – наші колишні співвітчизники: вони знайомі з особливостями медичного ринку, довіряють українським фахівцям та бажають отримати якісні послуги за як мінімум втричі нижчою ціною (наприклад, вартість блефаропластики в Україні та Швейцарії – 1 та 5 тис. євро відповідно). Проте чимало закордонних клієнтів звертаються за рекомендацією (за принципом «сарафанного радіо») і керуються іншими аргументами. Для них вирішальне значення має відповідність європейським тенденціям: втручання забезпечують більшу природність і натуральність, тоді як, наприклад, після лікування у пластичних хірургів США і країн Латинської Америки зміни досить різкі, інколи навіть кардинальні. Часто саме в Україні закордонні пацієнти дізнаються про наявність у них певних хронічних захворювань, оскільки будь-якій хірургічній маніпуляції передує комплексне обстеження. Беззаперечна перевага українських клінік – проведення комплексу реабілітаційних процедур після операції. Те, що ми поступаємося закордонним закладам за рівнем технічного оснащення, – міф. Клініка, яка тримає руку на пульсі подій, неодмінно дбатиме і про новітні технологічні рішення», – поділився досвідом П. А. Денищук.
І. В. Сисоєнко: «Неприємною несподіванкою для мене під час розробки законопроекту про реабілітацію стала відсутність в переліку спеціальностей в Україні таких, як «ерготерапевт», «фізіотерапевт». Ми доклали максимум зусиль, щоб уже з вересня поточного року необхідні зміни були внесені. Тепер готова поборотися разом із вами і за офіційне визнання спеціальності «пластичний хірург».
Серед слушних думок, що обговорювалися аудиторією, – ідея запровадити в посольствах у державах, найбільш перспективних з точки зору зростання потоку медичних туристів до України, посаду спеціаліста, який відповідатиме саме за МТ; спрощення доступу молодих фахівців до здійснення трансплантацій; розробка міжсекторальної програми підтримки ВМТ, заснованої на засадах державно-приватного партнерства; розвиток напряму масажних послуг, спортивної реабілітації (зокрема, в Україні діють курси підвищення кваліфікації для масажистів футбольних команд, що користуються високою популярністю серед іноземців); відновлення/налагодження зв’язку із випускниками українських вузів, які працюють у багатьох країнах світу (у т. ч. у відомих організаціях – ООН, ВООЗ).
Наша держава здатна стати Меккою медичного туризму. Фахівці та урядовці впевнені: місія здійсненна за умови якісного сервісу й вдосконалення законодавчої бази.
Підготувала Ольга Радучич