27 квітня, 2017
Фемібіон®: раціональна корекція дефіциту фолієвої та омега‑3-поліненасичених жирних кислот у жіночому організмі для народження здорової дитини
Член-кореспондентНАМН України Т.Ф. Татарчук
10 березня 2017 р. за підтримки ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» у м. Києві відбулася міждисциплінарна конференція «Зміщення парадигми в питаннях ранньої профілактики вроджених вад розвитку для народження здорових дітей» із залученням вітчизняних та іноземних науковців з одночасними телемостами в 9 містах України: у Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Львові, Вінниці, Рівному, Чернівцях та Маріуполі. З вітальним словом до учасників звернулася модератор заходу, член-кореспондент НАМН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Феофанівна Татарчук. Вона зазначила, що ініціатива проведення заходу належить директору інституту, академіку НАМН України, президенту Асоціації педіатрів України, доктору медичних наук, професору Юрію Геннадійовичу Антипкіну, а також подякувала компанії Dr. Reddy’s за допомогу в його організації та проведенні (відеотрансляцію конференції, залучення широкої аудиторії тощо).
Професор О.К. Слєпов
Професор І.Ю. ГордієнкоЗахід розпочали з обговорення змін парадигми в питаннях ранньої профілактики вроджених вад розвитку (ВВР) для народження здорових дітей. У своїх виступах професійну точку зору в контексті міждисциплінарного підходу висловили завідувач відділу медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології», доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Гордієнко та завідувач відділу хірургічної корекції вроджених вад розвитку у дітей ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології», доктор медичних наук, професор Олексій Костянтинович Слєпов.
Актуальність цього питання підтверджується нещодавно оприлюдненою ЮНІСЕФ інформацією: за рівнем неонатальної та материнської смертності Україна лідирує серед інших європейських держав, перевищуючи їх середні показники в кілька разів. Тому вирішення проблеми народження дітей із ВВР і генетичними дефектами та запобігання загибелі плода – це пріоритет держави й нагальне завдання медичної спільноти. Дбати про здоров’я нації необхідно ще з часу перебування плода в утробі матері. Новітній підхід – ставлення до плода як до пацієнта – основа забезпечення якісною медичною допомогою цієї вразливої категорії населення.
Головне місце у структурі причин неонатальної смертності посідають ВВР (16,9%). Тільки за 2015 р. зареєстровано 43 694 таких випадки, тобто кожний 11-й новонароджений мав вади розвитку.
Про преконцептуальну профілактику ВВР плода шляхом призначення препаратів фолієвої кислоти (ФК) розповів дитячий кардіолог, головний лікар Університетської клініки Св. Луки, професор Католицького університету Лувена (Бельгія) Стефан Моніотте.
– Вважається, що зовнішні фактори, у тому числі культура харчування, впливають на розвиток вроджених дефектів. Так, нестача фолатів у жіночому організмі тісно пов’язана з численними вадами розвитку та генетичними захворюваннями плода. До ВВР, асоційованих з дефіцитом ФК, належать, насамперед, вроджені вади серця, які посідають перше місце серед ВВР, дефекти нервової трубки (ДНТ), незрощення верхньої губи та зіву, дефекти кінцівок і вади сечостатевої системи, синдром Дауна.
На поширеність дефіциту ФК значно впливають генетичні фактори: за рахунок поліморфізму генів, які кодують ферменти фолатного циклу, порушується нормальне перетворення ФК на активний метаболіт 5-метилтетрагідрофолат (5-МТГФ). Таке генетичне порушення зустрічається майже в 50% здорових жінок, тобто в кожної другої жінки ФК не може метаболізуватися, тому не працює.
Задля вирішення цієї проблеми синтезовано унікальну молекулу – Метафолін® – стабільну кальцієву сіль L-5-метилтетрагідрофолієвої кислоти. Ця речовина є аналогом 5-МТГФ – кінцевим продуктом перетворення синтетичної ФК.
Після прийому Метафолін® розкладається на 5-МТГФ та іони кальцію і практично повністю всмоктується. При його застосуванні в дозі 400 мкг на добу протягом 8-12 тижнів до вагітності спостерігається стрімке підвищення концентрації фолатів в еритроцитах, що забезпечує якісну преконцепційну профілактику вроджених дефектів плода, у тому числі вад серця, нервової, сечостатевої системи тощо.
«Вроджені вади розвитку та генетичні захворювання посідають друге місце у структурі причин малюкової смертності, і тільки незначну частину випадків патології діагностують до народження дитини», – з такої сумної констатації розпочала свій виступ член-кореспондент НАМН України, голова Проблемної комісії МОЗ та НАМН України з медичної генетики, голова комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень при Президії НАМН України, доктор медичних наук, професор Світлана Борисівна Арбузова.
– Основні причини ВВР – недостатня ефективність первинної та вторинної профілактики й низький рівень пренатальної діагностики. До того ж про актуальність цієї проблеми свідчить стабільна динаміка збільшення кількості випадків «сторожової» патології, наприклад синдрому Дауна та ДНТ, для діагностування яких встановлено чіткі та достовірні критерії. У той час як у розвинених країнах вдалося істотно знизити поширеність цих нозологій шляхом коректного призначення препаратів ФК, удосконалення методів скринінгової пренатальної діагностики та впровадження програм фортифікації продуктів харчування, в Україні починаючи з 2011 р. не спостерігається жодних позитивних змін.
Згідно зі статистичними даними МОЗ України, у 2011 р. на 502 611 живонароджень було зареєстровано 440 випадків синдрому Дауна та 118 – ДНТ (spina bifida), а у 2015 р. на 399 313 народжених дітей зафіксовано 342 та 96 випадків відповідно. Каменем спотикання на шляху вирішення проблеми високої частоти народження дітей із ВВР та генетичними захворюваннями є низький рівень пренатального скринінгового обстеження плода та первинної профілактики.
Cучасний підхід до профілактики ВВР представлений і у вітчизняних нормативних документах, зокрема в наказі МОЗ України від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні».
Так, лікар повинен надати вагітній рекомендації стосовно необхідності прийому ФК у дозі 400 мкг до 12 тижнів гестації.
Якщо в її анамнезі були випадки ВВР, зокрема ДНТ у плода або в народженої дитини, добову дозу ФК слід збільшити до 800 мкг (додаток 19).
Таким чином, запровадження єдиної концепції комплексної пренатальної діагностики та дотримання жінками рекомендацій лікаря дасть змогу поліпшити ситуацію щодо народження здорових дітей в Україні.
Доповідь про «еволюцію» ФК до препарату Метафолін® представила завідувач кафедри клінічної фармакології Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (м. Харків), доктор медичних наук, професор Анна Володимирівна Зайченко.
– Прогрес у медицині тісно пов’язаний із застосуванням сучасних фармацевтичних препаратів. У ХХІ столітті уявлення про фундаментальні медичні принципи стрімко змінюються. Сьогодні знання лікарів про нові можливості фармакотерапії постійно оновлюються. У цьому невпинному процесі не є винятком еволюція загальновідомих сполук – фолатів та ФК. Ці речовини не синтезуються в людському організмі, що є основною причиною їх дефіциту в населення більшості країн світу.
Для утворення повноцінного й корисного нутрієнта ФК має пройти непростий процес метаболізму: шляхом складних ферментативних реакцій утворюється активна форма ФК – L-5-МТГФ. Однак, згідно з даними сучасних досліджень, утворення активної форми ФК природним шляхом є неможливим через значну поширеність (більш ніж у 50% жінок) нелетальних мутацій і поліморфізму генів, які проявляються істотним погіршенням засвоєння ФК. Тобто в кожної другої жінки ФК не засвоюється.
У свою чергу неможливість отримувати необхідну кількість ФК з їжею і самостійно синтезувати активні метаболіти призводить до порушень важливих фізіологічних процесів, а саме: гемопоезу, синтезу нуклеотидів для ДНК та РНК, перетворення токсичного гомоцистеїну на метіонін.
Таким чином, включення у стандартні схеми корекції дефіциту ФК засобів, створених на основі L-5-МТГФ, дозволяє суттєво знизити частоту виникнення цих ускладнень.
Враховуючи останні досягнення фармакогенетики, при розробленні засобу для раціональної корекції дефіциту ФК необхідно враховувати такі критерії:
- застосування активних метаболітів ФК, які не потребують подальшого перетворення;
- підвищення селективності, біодоступності лікарського засобу для поліпшення фармакокінетичного профілю.
Усім зазначеним критеріям відповідає інноваційний фолат зі 100% біодоступністю – Метафолін®, молекула якого представлена кальцієвою сіллю L-5-метилтетрагідрофолієвої кислоти. Цей аналог не потребує ензимозалежного перетворення, забезпечує оптимальний вміст та необхідну кількість фолатів протягом усього періоду вагітності та лактації.
Професор Зайченко представила Фемібіон® – сучасний фолатний комплекс для вагітних № 1 в Європі, розроблений компанією MERCK (Австрія), який містить у своєму складі Метафолін® та відповідає всім вимогам для досягнення максимальної ефективності у профілактиці ВВР та генетичних захворювань.
Фемібіон® має дві форми випуску:
- Фемібіон® Наталкер І – фолатний комплекс у формі таблеток, який призначають з моменту планування вагітності й до терміну 12 тижнів. Його мета – захист від розвитку ВВР.
- Фемібіон® Наталкер ІІ – фолатний комплекс у формі таблеток із капсулами докозагексаєнової кислоти (ДГК), який призначають жінкам на терміні вагітності від 13 тижнів та породіллям протягом усього періоду лактації. Основне його завдання – сприяння нормальному розвитку центральної нервової системи та органів зору дитини.
На значенні омега-3-поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) для народження здорової та розумної дитини наголосила у своїй доповіді професор кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Галина Анатоліївна Анохіна.
– Важливу роль у процесі формування центральної нервової системи плода відіграють омега-3-ПНЖК, передусім ДГК, яка входить до складу головного мозку та сітківки ока.
ДГК акумулюється в центральній нервовій системі починаючи із 13-го тижня вагітності та має важливе значення для нормального розвитку мозку, нервової системи й органів зору дитини.
Згідно з результатами досліджень, які вивчали вплив ДГК на гостроту зору дитини, встановлено, що чим довше вагітна приймала ДГК, тим краще розвивався зір у її дитини в перший рік життя. Нестача ДГК може спричинити зміну структури клітинних мембран та їх рецепторів. Клінічно це може проявлятися наявністю різних симптомів мозкової дисфункції, погіршенням пам’яті та здатності до навчання, зниженням концентрації уваги, порушенням поведінки й моторики, депресією.
Відповідно до заяви Міжнародного консенсусу, добова доза ДГК має становити 200 мг протягом усього періоду вагітності і грудного вигодовування.
В умовах дефіциту ФК та ДГК існує нагальна потреба в додатковому їх надходженні до організму дитини. Ці життєво необхідні сполуки є основними складовими вітамінно-мінерального комплексу Фемібіон® Наталкер ІІ – оригінального фолатного комплексу з ДГК для вагітних і тих, хто годує груддю.
Таким чином, збалансоване поєднання компонентів в обох формах випуску фолатного комплексу Фемібіон® та їх доведена ефективність є вагомою підставою для широкого застосування жінками, що хочуть відчути щастя материнства.
Фемібіон® – засіб ХХІ століття для профілактики ВВР. Більше ніж у 20 європейських країнах Фемібіон® є препаратом № 1 для майбутніх матерів. Його щоденний прийом – запорука народження здорової та розумної дитини!
Підготувала Ілона Цюпа
Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 1 (25), березень 2017 р.