Оцінка безпеки й ефективності препарату Гавіскон^® м’ятна суспензія в лікуванні печії у вагітних

Стаття у форматі PDF.

Симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), такі як печія і регургітація, спостерігаються у 40-80% вагітних і чинять істотний негативний вплив на якість життя майбутніх матерів. Вони часто розвиваються наприкінці I триместру вагітності, зберігаються протягом II триместру та стають частішими і набувають більш тяжкого характеру в III триместрі. Печія і регургітація здебільшого виникають після прийому їжі та вночі.

Лікування ГЕРХ під час вагітності починають із рекомендації щодо зміни способу життя (наприклад, уникати пізніх вечірніх прийомів їжі, вживати її невеликими порціями). Як першу лінію фармакотерапії призначають альгінати або антациди завдяки локальній (несистемній) дії цих препаратів.

Гавіскон^® м’ятна суспензія («Реккітт Бенкізер», Велика Британія; далі – Гавіскон) – препарат на основі альгінату, дозволений для лікування печії та регургітації в період вагітності. У цій роботі наведено клінічні дані багатоцентрового відкритого дослідження лікування вагітних із ГЕРХ, які приймали Гавіскон протягом принаймні 4 тижнів, з оцінкою ефективності препарату протягом вагітності.

Методи

У відкритому проспективному дослідженні Гавіскону в лікуванні печії у вагітних узяли участь 8 клінічних центрів Великої Британії та Південно-Африканської Республіки. У нього включали вагітних (≤38 тижнів гестації) віком від 18 до 40 років із симптомами печії і/або рефлюксу, які потребували лікування.

Гавіскон призначали перорально в дозі 10-20 мл за потребою для полегшення симптомів (максимальна добова доза – 80 мл) упродовж 4 тижнів. За бажанням пацієнток і за відсутності протипоказань термін терапії міг бути продовжений.

Критерії виключення: гастроінтестинальні розлади; ішемічна хвороба серця; неконтрольована клінічно значуща дисфункція центральної нервової системи, печінки або нирок, метаболічне або системне захворювання; гіпофосфатемія, фенілкетонурія або потреба в дієті з низьким вмістом натрію.

У рамках дослідження було заплановано 2 візити (до початку і після 4 тижнів лікування), але жінок також обстежували між рутинними антенатальними візитами та після пологів.

Аналіз даних здійснювали для популяції, в якій оцінювалася безпека (усі пацієнтки, які отримали принаймні 1 дозу досліджуваного препарату), в ITT-популяції (усі пацієнтки, які отримали принаймні 1 дозу досліджуваного препарату і мали дані щодо ефективності) і PP-популяції (пацієнтки, які дотримувалися протоколу дослідження).

Результати

У дослідженні взяли участь 144 пацієнтки – 54 з Великої Британії і 90 з Південно-Африканської Республіки. На заключний візит з’явилася 131 пацієнтка (91%), післяпологові дані були наявні щодо 130 жінок (90%).

Популяцію для оцінки безпеки склали 142 пацієнтки (2 не прийняли жодної дози досліджуваного препарату), ITT-популяцію – 135 жінок і PP-популяцію – 97 пацієнток.

Середній вік вагітних становив 28,9±5,4 року, середній термін вагітності на момент включення в дослідження – 29,1 тижня (від 10 до 37 тижнів; 57% – у III триместрі, 42% – у II триместрі, 1  пацієнтка – в I триместрі). В анамнезі більшості жінок була одна вагітність, яка завершилася вчасними пологами.

Симптоми печії розвивались у середньому на 21-му тижні вагітності (від 4 до 36). Із 627 досліджуваних і рутинних антенатальних візитів ці симптоми були наявні в попередні 72 год в 93% випадків.

У ITT-популяції, за оцінкою лікарів, терапія була успішною (відповідь – «добре» або «дуже добре») у 91% пацієнток; за оцінкою жінок, цей показник становив 90% (рис. 1). У РР-популяції успішне лікування було констатоване в 96 и 95% випадків, на думку лікарів і пацієнток відповідно.

У більшості вагітних тяжка печія спостерігалася вночі, тоді як удень вона переважно мала помірний характер. До лікування 51% жінок страждали від тяжкої або дуже тяжкої «нічної» печії; після 4 тижнів терапії цей показник знизився до 32%. Схоже поліпшення проявів печії спостерігалося в денний час. На рисунку 2 проілюстровано, як залежно від симптомів змінився розподіл пацієнток після 4 тижнів лікування.

Більшість пацієнток (91%) відмічали полегшення симптомів у межах 20 хв після прийому препарату, у тому числі 67% – у межах 10 хв.

Пацієнтки приймали в середньому 1,8±1,1 дози препарату на день (від 0,2 до 5,5), найчастіше об’єм однієї дози становив 20 мл (37%). Середній добовий об’єм препарату на 1 пацієнтку становив 34,6±29,7 мл.

Більшість пацієнток (78%) продовжили застосовувати Гавіскон після 4 тижнів запланованого періоду дослідження. Середній термін лікування склав 8,8±5,7 тижнів, найдовше препарат застосовували протягом 25 тижнів.

Обговорення і висновки

Печія під час вагітності залишається дуже поширеним явищем, при цьому лікування має бути безпечним як для майбутньої матері, так і для плода. Гавіскон має несистемний механізм дії. На поверхні вмісту шлунка він формує альгінатний бар'єр та перешкоджає гастроезофагеальному рефлюксу. Такий механізм дії не має викликати жодних побоювань щодо його безпеки для матері або плода незалежно від фізіологічних змін під час вагітності.

У цьому відкритому проспективному клінічному дослідженні оцінювали безпеку й ефективність Гавіскону в лікуванні печії у вагітних, використовуючи стандартне дозування за потребою (до 80 мл на добу). Хоча з формального погляду оцінка ефективності мала тривати 4 тижні, протокол дослідження дозволяв пацієнткам продовжувати лікування за бажанням (чим скористалися більшість жінок), що точніше відобразило реальну клінічну практику та дало змогу оцінити безпеку тривалішого застосування препарату порівняно з фіксованим короткочасним дослідженням.

Ефективність препарату Гавіскон в лікуванні печії у вагітних оцінювали лікарі та самі вагітні через 4 тижні. Успіх лікування (відповідь – «добре» або «дуже добре») відмітили 91% лікарів і 90% пацієнток. Це свідчить про те, що Гавіскон є високоефективним у цій популяції і відповідає попереднім результатам ретроспективних досліджень Hutt і співавт. (98%), а також Uzen і співавт. (72%). Ефективність цього препарату у вагітних (88%) і в загальній популяції (84%) також є подібною.

Дослідження проводилось у Великій Британії та Південно-Африканській Республіці, і несприятливі події для матері, плода й дитини відповідали популяційним нормам у цих країнах. Слід підкреслити, що у вагітних не спостерігалося жодних порушень сироваткових рівнів натрію в результаті додаткового надходження натрію з препаратом. Це важливо, оскільки гіпертензія, прееклампсія і набряки є небезпечними ускладненнями вагітності.

Гавіскон дозволений до застосування під час вагітності для лікування симптомів печії та рефлюксу, які є досить поширеними в цій популяції та можуть чинити істотний негативний вплив на якість життя жінок. Лікування слід починати з дієти й рекомендацій щодо зміни способу життя з наступним призначенням засобів локальної дії (антацидів або альгінатів у формі суспензії). Ефективність і безпека альгінатів у формі суспензії (Гавіскон) були продемонстровані в цьому і попередніх дослідженнях, отже, якщо зміна способу життя не допомагає, Гавіскон може бути першим препаратом вибору в цій чутливій популяції.

Таким чином, проведене відкрите проспективне дослідження за участю великої кількості вагітних із Великої Британії та Південно-Африканської Республіки свідчить про те, що Гавіскон м’ятна суспензія, застосовуваний по 10-20 мл за потребою, є безпечним і високоефективним у лікуванні печії та інших симптомів ГЕРХ, які часто зустрічаються і є досить обтяжливими під час вагітності. Не спостерігалося жодних застережень щодо безпеки застосування Гавіскону для вагітної або плода, так само, як і стосовно рівнів натрію в сироватці.

Загалом 129 пологів завершилися народженням 130 малюків (1 пара близнят); дані щодо 17 жінок відсутні. Більшість пологів (95%) відбулись у термін від 36 до 44 тижнів; 5% пологів були передчасними. Оцінка за шкалою Апгар, отримана в середньому через 1 хв після народження, варіювала від 2 до 10 балів (у середньому 9 балів) і дорівнювала або перевищувала 7 балів у 92% новонароджених.

Упродовж дослідження здійснювали моніторинг сироваткових рівнів натрію та калію, ураховуючи додаткове надходження натрію з препаратом і потенційний вплив на артеріальний тиск або затримку рідини у вагітних. До лікування середні рівні натрію у сироватці становили 137,7±2,9 ммоль/л, після 4 тижнів лікування вони не змінилися (137,8±2,78 ммоль/л). Сироваткові рівні калію також не змінювались і становили 4,0±0,37 ммоль/л до і після лікування. Жодного випадку клінічно значущого відхилення електролітів сироватки не було зафіксовано.

Загалом 86 пацієнток повідомили про 237 несприятливих подій, серед яких переважали розлади жіночої репродуктивної системи (29%), гастроінтестинальні порушення (16%) і загальні розлади. Більшість несприятливих подій були спричинені вагітністю або посилювалися у зв’язку з нею (наприклад, кесарів розтин, гіпертензія, анемія). З 27 тяжких несприятливих подій у пацієнток лише 3 були розцінені як потенційно пов’язані з досліджуваним препаратом (гіпертензія, діарея і нудота). Щодо фетальних або неонатальних несприятливих подій жодна з них не була пов’язана з досліджуваним препаратом.

Список літератури знаходиться в редакції.

Стаття друкується у скороченні.

Strugala V., Bassin J., Swales V.S. et al. Assessment of the Safety and Efficacy of a Raft-Forming Alginate Reflux Suppressant (Liquid Gaviscon) for the Treatment of Heartburn during Pregnancy. Obstetrics and Gynecology 2012; Article ID481870.

Переклав з англ. Олексій Терещенко

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 1 (25), березень 2017 р.