Вплив додаткового прийому магнію на суб’єктивну тривогу

30.05.2017

У населення країн Заходу надходження магнію (Mg) з продуктами харчування є недостатнім. Нестача в раціоні цього життєво необхідного для людського організму мікроелемента асоціюється з негативними наслідками для здоров’я, зокрема артеріальною гіпертензією, кардіоваскулярними захворюваннями і діабетом 2 типу. Mg також відіграє важливу роль в етіології афективних порушень настрою. У клінічних дослідженнях продемонстровано нормотимічні ефекти додаткового прийому Mg, у тому числі зменшення вираженості клінічних симптомів манії, біполярного розладу зі швидкими циклами й афективних симптомів синдрому хронічної втоми.

Взаємозв’язок між дефіцитом Mg і депресією добре вивчений. В експериментальних дослідженнях показано те, що гіпомагніємія посилює прояви депресивної поведінки, яку вдавалося нормалізувати завдяки призначенню антидепресантів. Результати епідеміологічних досліджень доводять взаємозв’язок раціону з низьким вмістом Mg з депресією, а також ефективність додаткового прийому Mg як допоміжної терапії депресивного розладу.

Депресія часто супроводжується коморбідною тривогою. Тривожні розлади є найбільш поширеними афективними порушеннями в загальній популяції, кількість таких випадків перевищує 15%. У ході експериментальних досліджень установлено, що гіпомагніємія посилює тривогу, а додавання до раціону Mg послаблює її. Цей ефект Mg спостерігався й у людей.

Пошук доказів взаємозв’язку між Mg і тривогою стимулював вивчення потенційних ефектів застосування препаратів Mg як інноваційної терапії для зменшення вираженості симптомів тривоги. У цьому огляді проаналізовано актуальну доказову базу ефективності Mg у лікуванні тривоги. Крім того, розглянуто 3 неопубліковані дослідження, в яких було здійснено оцінку впливу Mg у комбінації з вітаміном В6 на суб’єктивну тривогу.

Опубліковані докази ефективності препаратів Mg

Ефективність додаткового прийому Mg для лікування тривожної симптоматики досліджували в популяціях, схильних до таких проявів, – у пацієнтів із відповідною симптоматикою та в жінок із передменструальним синдромом (ПМС).

У дослідженні Hanus і співавт. (2004) взяли участь пацієнти з легкою тривогою (її рівень оцінювали за шкалою тривоги Гамільтона HAM-A) або симптомами генералізованого тривожного розладу, діагностованими за критеріями DSM-R-II. Після 12 тиж лікування препаратом, до складу якого входить 75 мг Mg, суб’єктивна вираженість тривоги (HAM-A, візуальна аналогова шкала і глобальне враження лікаря) значно зменшилася порівняно з плацебо.

У 2 дослідженнях у пацієнтів із легкою тривогою порівнювали ефект прийому магнію лактату (300 мг) у комбінації з вітаміном В6 (750 мг) протягом 6 тиж і прийому лоразепаму (3 мг) – препарату з доведеною анксіолітичною дією. В обох групах спостерігалося значне покращення тривожних симптомів без статистично значимої різниці. Автори дійшли висновку про те, що Mg, так само як і лоразепам, має високу анксіолітичну ефективність.

Предметом вивчення багатьох досліджень була ефективність прийому Mg для зменшення вираженості симптомів ПМС. Скажімо, De Souza і співавт. (2000) повідомили про значне полегшення таких симптомів, пов’язаних із тривогою (нервового напруження, частих змін настрою, роздратованості і власне тривоги), порівняно з вихідним рівнем і прийомом плацебо після лікування комбінованим препаратом магнію оксиду (200 мг) і вітаміну В6 . При цьому застосування комбінації Mg + вітамін В6 виявилося значно ефективнішим за монотерапію Mg (р<0,05).

Слід зауважити, що питання ефективності монопрепаратів Mg (без вітаміну В6 ) для зменшення вираженості симптомів ПМС є дискусійним. Так, у дослідженні Quaranta і співавт. (2007) у пацієнтів після прийому Mg 250 мг спостерігалося покращення стану відносно загальних симптомів ПМС (у тому числі зменшення рівня нервового напруження і тривоги, за опитувальником MDQ і щоденниками симптомів) порівняно з вихідним рівнем, проте контроль плацебо або іншим активним препаратом не було застосовано, що ставить отримані результати під сумнів. Walker і співавт. (1998) не виявили ефектів призначення магнію оксиду 200 мг упродовж 2 міс. Отже, наявні докази свідчать, що ефекти застосування Mg у комбінації з вітаміном В6 стосовно симптомів ПМС, зокрема тривоги, є більш вираженими і стабільними порівняно з монотерапією Mg.

Неопубліковані докази ефективності прийому Mg

Сьогодні вже завершено 3 дослідження (їх результати ще не опубліковано), в яких вивчали ефективність фіксованої комбінації Mg і вітаміну В6 у зменшенні вираженості симптомів тривоги. Повні дані цих досліджень надала компанія Sanofi (Франція). У рандомізованих контрольованих дослідженнях взяли участь загалом 295 дорослих чоловіків і жінок із суб’єктивною тривогою легкого або помірного ступеня. 3 дослідження включали пацієнтів приблизно одного віку (у середньому 38,6 року), які приймали один препарат Mg + вітамін В6 (Магне В6 ; магнію лактат 192 мг + вітамін В6 20 мг) протягом 6 тиж. В усіх дослідженнях критеріями для відбору пацієнтів були результати тестування за шкалою HAM-A; також оцінка за цією шкалою була первинною кінцевою точкою. Проте методи, які використовувалися для характеристики пацієнтів, у розглянутих дослідженнях відрізнялися. Так, Caillard та Rouillon і співавт. застосували різні варіанти критеріїв Діагностичного і статистичного керівництва з психічних розладів (DSM) для генералізованого тривожного розладу (DSM-III і DSM-IIIR відповідно). У дослідженні Caillard здійснювали скринінг і оцінку суб’єктивних соматичних симптомів тривоги. У 2 дослідженнях з метою контролю використовували плацебо, у 3-му – фармацевтично активний контроль (буспірон).

Rouillon і співавт. продемонстрували значне зниження загальної оцінки HAM-A після лікування магнію лактатом 192 мг + вітамін В6 та буспіроном 40 мг. Різниця між групами після 21 і 42 днів терапії була відсутньою. Важливо, що до початку лікування активними препаратами пацієнти обох груп протягом 7 днів приймали плацебо з метою виключення тих учасників, в яких спостерігався значний ефект плацебо (покращення оцінки HAM-A ≥50% протягом цього періоду). Клінічну ефективність буспірону в лікуванні легкої тривоги і генералізованого тривожного розладу раніше було доведено в дослідженнях із плацебо-контролем і порівняно з іншими анксіолітиками. Отже, подібну ефективність препарату Магне В6 і буспірону можна інтерпретувати як вражаючий результат. Включення групи плацебо при проведенні майбутніх досліджень уможливить отримання додаткової інформації щодо відносної ефективності прийому Mg у комбінації з вітаміном В6 .

У 1-ше дослідження Caillard включили 93 пацієнтів з легкою тривогою або генералізованим тривожним розладом (оцінка за шкалою HAM-A – 15-30 балів і критерії DSM-III). Після 6 тиж прийому спостерігалося значне зниження загальної оцінки HAM-A (первинна кінцева точка; р<0,03) і оцінки за субшкалою соматичної тривоги HAM-A (p<0,03) у групі магнію лактату 192 мг + вітамін В20 мг порівняно з групою плацебо. У 2-му дослідженні Caillard, в якому взяли участь 103 пацієнти із соматичною тривогою за критеріями HAM-A, оцінкою за шкалою депресії Raskin <7 та оцінкою за шкалою тривоги COVI 7 балів, визначали здатність комбінації Mg + вітамін В6 полегшувати симптоми функціональних порушень, пов’язаних із тривогою. Соматична оцінка HAM-A відображає фізикальні симптоми тривоги, а саме: м’язові, сенсорні, кардіоваскулярні, респіраторні, автономні, поведінкові, сечостатеві та гастроінтестинальні прояви. З метою виключення пацієнтів із високою відповіддю на плацебо (покращення соматичної оцінки HAM-A ≥20%) до початку відповідного лікування вони приймали плацебо протягом 7 днів. Результати дослідження показали, що комбінований прийом препаратів Mg і вітаміну В6 значно зменшував вираженість соматичних тривожних симптомів порівняно з плацебо після 21 (р=0,004) і 42 днів лікування (р=0,02). Ці дані доводять специфічну здатність препарату Магне В6 полегшувати соматичні прояви тривоги.

Висновки

У лікуванні тривожних розладів застосовують багато анксіолітиків різних груп (так званих малих транквілізаторів), проте більшість із них мають серйозні побічні ефекти. Натомість пероральні препарати Mg, зокрема комбінація Mg і вітаміну В , мають високий профіль безпеки, і, враховуючи продемонстровану ефективність, подібну до буспірону, їх можна широко застосовувати як безпечну альтернативу традиційним анксіолітикам. Для більш ґрунтовного вивчення цього питання необхідні добре сплановані дослідження препаратів Mg не лише з активним контролем, а й з групою плацебо. За останніми даними, Mg модулює активність гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, якій належить центральна роль у відповіді на стрес. Активація цієї системи викликає адаптивні реакції, спрямовані на подолання стресогенного чинника, зокрема підвищує тривогу. Також установлено, що стрес, наприклад надмірний шум або іспити, призводить до зниження рівня Mg у крові. Отже, магній може додатково впливати на тривожний стан внаслідок зниження його рівня у відповідь на стрес. Вивчення ефекту Mg на параметри стресу є перспективним напрямом майбутніх досліджень.

Ефекти Mg, встановлені в пацієнтів з афективними розладами в експериментальних роботах і клінічних дослідженнях, дозволяють дійти висновку про ефективність препаратів Mg, особливо в комбінації з вітаміном В6 , у зменшенні тривоги легкого або помірного ступеня. Наявні докази щодо позитивного впливу Mg на параметри суб’єктивної тривоги свідчать про значний терапевтичний потенціал додаткового прийому Mg. Встановлено, що Mg полегшує суб’єктивні симптоми тривоги в пацієнтів із легким її ступенем і в жінок – пов’язані з ПМС. Комбінування Mg з додатковими складовими, такими як вітамін В6 , може підвищувати ефективність лікування.

Список літератури знаходиться в редакції.

Стаття друкується в скороченні.

Boyle N.B., Lawton C.L., Dye L. The effects of magnesium supplementation on subjective anxiety. Magnes Res. 2016 Mar 1; 29(3): 120-125.

Переклав з англ. Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (405), квітень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

29.02.2024 Неврологія Комбінована терапія розувастатином та езетимібом у пацієнтів із дисліпідемією та ризиком серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються основною причиною смерті у світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічні втрати від них сягають понад 17 млн осіб (близько 30% загальної смертності); серед причин смерті лідирують ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярна патологія (WHO, 2021). Одним із чинників ризику ССЗ є дисліпідемія, що потребує ретельного контролю параметрів ліпідного обміну, передусім рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). ...

28.02.2024 Неврологія Швидке полегшення, тривалий ефект: новий підхід до управління стресом

Стрес виникає тоді, коли вплив довкілля, фізичні та/або психологічні вимоги перевищують наявні ресурси для того, щоб відповісти на ситуацію, що виникла. Запропоновано застосовувати двокомпонентну модель стресу, яка включає реактивність – період максимальної потужності стресової реакції, що спостерігається одразу чи невдовзі після впливу основних стресорних чинників, а також відновлення – період повернення до початкового стану після завершення стресової реакції (Smyth J.M. et al., 2023). Стрес асоціюється із дисбалансом гормонів та низкою розладів (рис. 1)....

20.02.2024 Неврологія Розширення терапевтичних можливостей реабілітації пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом

Глобальний тягар інвалідності після інсульту зростає попри терапевтичні досягнення. Інсульт залишається другою провідною причиною інвалідності в усьому світі. Кожна четверта доросла людина має інсульт; ≈63% цих випадків трапляється до 70 років. 87% інвалідності, пов’язаної з інсультом, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де доступ до втручань у разі гострого інсульту часто обмежений. Це робить ефективну реабілітацію потенційно найкращим доступним втручанням для сприяння відновленню після інсульту, а також є глобальним пріоритетом охорони здоров’я [1, 2]....

20.02.2024 Неврологія Останні тенденції сучасної епілептології – повернення на межу неврології та психіатрії?

Щороку в світі вперше діагностують епілепсію в ≈2,4 млн людей. В Україні зафіксовано ≈100 000 людей із цією хворобою. Хоча, за оцінками фахівців, цифра є заниженою, оскільки багато випадків досі не діагностовано. На VIII щорічній науково-практичній конференції з актуальною темою щодо проблем епілепсії виступив лікар-невролог, психіатр, доктор медичних наук, професор Андрій Євгенійович Дубенко. Доповідач висвітлив питання епілептичних нападів, нових міжнародних критеріїв визначення цього стану та наголосив на невирішених питаннях....