Поліпоїдний ендометріоз, який маніфестував як пухлина товстої кишки

Жінка 58 років з хронічною діареєю і післяменопаузальною матковою кровотечею проходила планову колоноскопію для скринінгу колоректального раку. Під час процедури було виявлено велике новоутворення, яке простягалося від проксимальної частини прямої кишки до дистальної ­частини сигмоподібної кишки і май­же перекривало кишковий просвіт (рис. 1).

Колоноскоп, який вдалося просунути проксимальніше, показав, що інші відділи товстої кишки в нормі. При гістологічному дослідженні біо­птатів новоутворення було виявлено ­грануляційну тканину, ендометріоїдні за­ло­зи і строму. Імуно­гістохімічний аналіз ­виявив CK7, PAX8, віментин, рецептори естрогенів і прогестерону в залозах і стромі, що є характерним для ендометріозу. Ознаки малігнізації були відсутніми навіть у більш глибоких гістологічних зрізах. Проте, враховуючи великі розміри новоутво­рення, на підставі лише гістологічного дослідження зразків виключити злоякісний процес було неможливо. Комп’ютерна томографія живота й таза показала збільшену матку з ­нерівномірним контрасту­ванням, ректосигмоїдне потовщення з нерівномірним контрастуванням, а також мно­жинні однаково контрастовані вузлові м’якотканинні вогнища в брижі сигмоподібної кишки і параректальній жировій клітковині. За даними комп’ютерної томографії грудної клітки ознак метастазів у легенях не виявлено.

Пацієнтці було виконано експлораторну лапаротомію з видаленням ректосигмоїдної маси, проктосигмоїдектомію з низьким тазовим анастомозом і формуванням проксимальної петльової ілеостоми, тотальну абдомінальну гістеректомію і дво­сто­ронню сальпінгооваріектомію. Вида­ле­ний матеріал являв собою масу розміром 13×7×4 см, що містила слизову оболонку товстої кишки (рис. 2). Ендо­метріоз розповсюджувався на шийку матки і тканину між маткою і кишечником. Гістологічне дослідження видаленого ­матеріалу виявило ендометріоїдні залози і строму без атипії та вогнища простої гіперплазії і слизової метаплазії, що відповідало діагнозу поліпоїдного ендометріозу без злоякісної трансформації (рис. 3). У післяопераційному періоді пацієнтку двічі госпіталізували для дренування абдомінального серединного вертикального розрізу накладанням вакуумної пов’язки і лікування поверхневого целюліту навколо ілеостоми, який розвинувся внаслідок негерметичного з’єднання між стомним мішком і шкірою. Інші ускладнення не відзначалися.

Поліпоїдний ендометріоз – ​рідкісний стан, який важко діагностувати на підставі лише ендоскопії і дослідження біо­псій­ного матеріалу. Це захворювання асоціюється з різноманітними неспецифічними ендоскопічними знахідками, зокрема поліпоїдними утвореннями від невели­ких пласких поліпів до масивних поліпів на ніжці сіро-білого, рожево-­червоного або жовто-коричневого забарвлення, іноді кістозних або геморагічних. Ці новоут­ворення часто піддаються хірургічній ­резекції через те, що їх важко відрізнити від зло­якісного процесу.

Список літератури знаходиться в редакції.

Han K., Li X., Bhargava R. et al. Polypoid Endometriosis Presenting as a Colonic Mass.
ACG Case Rep J 2017; 4: e39.

Переклав з англ. Олексій Терещенко

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 2 (26), червень-липень 2017 р.