Кратал: корекція метаболічних розладів у комплексній терапії кардіоваскулярних і нейровегетативних захворювань

17.06.2017

Стаття у форматі PDF.

Незважаючи на сучасні досягнення діагностики та терапії, кардіоваскулярна патологія, насамперед ішемічна хвороба серця (ІХС), коронарний атеросклероз та артеріальна гіпертензія (АГ), залишається основною причиною непрацездатності, інвалідизації та смертності населення в усьому світі. Відомо, що кардіоваскулярна патологія та нейровегетативні розлади є певною мірою взаємозалежними захворюваннями. Ознаки дисфункції серцево-судинної системи виявляються в переважної більшості пацієнтів з нейроциркуляторною дистонією (НЦД), а наявність нейровегетативних розладів є одним із предикторів кардіоваскулярних захворювань. У звя’зку зі складними мультифакторними механізмами розвитку серцево-судинної і нейровегетативної патології, що супроводжується різноманітними метаболічними розладами, у комплексній терапії пацієнтів присутня вимушена поліпрагмазія, особливо на пізніх стадіях захворювань, у разі ускладненого їх перебігу або за наявності коморбідності. Тому застосування препаратів з активною метаболічною дією в лікуванні дозволить зменшити дози та кількість базисних лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та НЦД.

АГ є найбільш поширеним кар­діоваскулярним захворюван­ням, яке прямо або опосередковано зумовлює високу смертність через ССЗ. Будучи серйозним прогнос­тичним фактором розвитку ІХС, ін­фаркту міокарда, аритмії, хронічної серцевої та ниркової недостатності, захворювань периферичних судин та цереброваскулярної патології, АГ є ключовим чинником множин­них патогенетичних механізмі в розвитку цих захворювань. У паці­єнта кардіологічного профілю АГ часто поєднана з іншою патологією (цукровий діабет 2 типу, ІХС, ате­росклероз та інші метаболічні роз­лади). Оскільки переважна більшість пацієнтів з АГ належить до групи ви­сокого та дуже високого кардіоваску­лярного ризику (КВР), клініцисти вважають недостатнім фокусуватися винятково на досягненні цільового рівня артеріального тиску (АТ); не­обхідно враховувати вплив базисної терапії на вуглеводний та ліпідний обмін, а також пряму або опосе­редковану дію на органи-мішені. За рекомендаціями ESH/ESC, при­ значена терапія повинна впливати на перебіг супутньої патолог і ї, ступінь ураження органів-міше­ней (гіпертрофії лівого шлуночка, нефропатії, ретинопатії, гіперплазії інтими тощо) та нівелювати негативну дію основних чинників ризику (Mancia G. et al., 2013). Відповідно, у комплексному лікуванні АГ із коморбідною патологією не­ обхідно зважати на різноманітні метаболічні ефекти та органопро­текторну дію препаратів.

Щодо НЦД та інших нейровеге­тативних розладів, основним меха­ нізмом їх патогенезу є дисбаланс усіх ланок вегетативної регуляції, пору­шення взаємодії між центральною нервовою системою (ЦНС) та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою системою. Розлади діяльності ЦНС при цьому проявляються психоемо­ ційними реакціями, що мають веге­тативне «забарвлення». Проте слід зазначити, що незважаючи на ті чи інші прояви захворювання, у пере­важної більшості хворих на НЦД виявляються ознаки серцево-судин­ної дисфункції. Численними дослі­ дженнями доведено, що при НЦД мають місце метаболічні порушення як у міокарді, так і в судинах. Тому на сьогоднішній день у комплексній терапії НЦД широко застосовуються препарати із цитопротекторними/ кардіопротекторними властивос­тями.

Сучасний арсенал лікарських засобів для лікування пацієнтів із кардіоваскулярною патологією містить біля 20 основних фармако­логічних груп, які налічують сотні препаратів із різними механізмами дії (Коваленко В.Н., 2008). Кардіо­ протекторами (цитопротекторами) є засоби, що усувають порушення ме­таболізму та функцій мембран, попе­реджуючи таким чином їх незворотні зміни (Astarie-Degnecker C. et al., 1994; Маколкін В.І. та співавт., 2001). Вони повинні впливати на клітин­ний метаболізм, іонний гомеостаз, а також на структуру і функцію мембран, запобігаючи їх незворот­ному ушкодженню при реперфузії. Існує й інше визначення кардіопро­текторів як засобів, що оптимізують функцію серця як за нормальних фі­ зіологічних умов, так і при патології, а також попереджають дію шкідли­ вих екзо- та ендогенних факторів. Серед цих засобів особливе місце посідають рослинні препарати, що містять комплекси біологічно актив­ них речовин, структурно близьких до метаболітів організму, не сприй­ маються ним як чужорідні, а також характеризуються низьким алер­гічним впливом та малою токсич­ністю порівняно із синтетичними сполуками (Мамчур Ф. І., 1984; Шабров А.В. та співавт., 2003).

Одним з таких засобів є Кратал, роз­роблений ДНЦЛЗ (м. Харків) та впро­ ваджений у фармацевтичну практику ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Одна таблетка препарату містить 0,867 г сірковмісної амінокислоти таурину, 0,043 г густого екстракту плодів глоду (Crataegiae fructus extractum spissum) та 0,087 г густого екстракту собачої кропиви (Leonuriae herba extractum spissum).

Унікальним компонентом пре­парату Кратал є таурин (2-аміно­ етансульфонова кислота) – кінцевий продукт обміну сірковмісних аміно­кислот. Таурин може синтезуватися ендогенно з метіоніну та цистеїну в присутності вітаміну В6, проте ос­новним ресурсом його синтезу зали­шається тваринний білок, що надхо­дить з їжею. Ця амінокислота задіяна в метаболічних процесах: впливає на синтез білка в мітохондріях клітин шляхом участі в модифікації тран­спортної рибонуклеїнової кислоти; регулює метаболізм основного компонента клітинної мембрани – фос­фоліпідів – та послаблює перекисне окислення ліпідів мембран, виявля­ючи тим самим потужну цитопро­текторну дію (Xu Y. J. et al., 2008). Антиатерогенний ефект таурину ре­алізується за рахунок гальмування секреції аполіпопротеїну В, який є складовою ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності (Yanagita T. et al., 2008).

На відміну від інших амінокис­лот таурин найбільш розповсюдже­ний як вільна амінокислота в бага­тьох тканинах, включаючи мозок, м’язи та міокард. У міокарді таурин міститься у високій концентрації (25% пулавільних амінокислот) і є головним органічним осмолітом, який регулює внутрішньоклітин­ ний рівень іонів кальцію шляхом модулювання активності потенці­алзалежних кальцієвих та калій-на­трієвих каналів, внаслідок чого ре­алізується позитивний інотропний ефект. За допомогою інгібування швидких натрієвих, кальцієвих та АТФ-чутливих калієвих каналів проявляється антиаритмічна дія та­ урину. Також доведено, що таурин частково блокує ефект ангіотензину ІІ у кардіоміоцитах та зменшує гіпер­трофію міокарда (Xu Y.J. et al., 2008). Дослідження L.P. Ardisson і співавт., проведене у 2013 р., показало, що таурин зменшує ремоделювання серця після інфаркту міокарда. Цей ефект був пов’язаний зі зниженням апоптозу, зменшенням оксидатив­ного стресу й активності металопро­теїназ, а також із покращенням енер­гетичного метаболізму серця.

Нейромодуляторний ефект тау­рину реалізується шляхом гальму­вання вивільнення норадреналіну або ацетилхоліну та прискорення їх катаболізму.

Результати мультицентрового масштабного дослідження CARDIAC (Cardiovascular Diseases and Alimentary Comparison, 1982-2005 рр.), у якому проводилося вивчення виникнення ССЗ залежно від особливостей харчу­вання, показали зворотну кореляцію між вживанням таурину і смертністю населення від ІХС.

Надзвичайно важливим є те, що як ендогенна субстанція організму таурин не асоціюється з токсичністю або залежністю, тому має хорошу пе­реносимість при клінічному застосу­ванні (Wang J.X. et al., 2005).

Плоди глоду (Crataegiae fructus) вважаються найкращим рослинним кардіотоніком. Біофлавоноїди, три­ перпенові кислоти, глікозиди та інші численні біологічно активні сполуки цієї рослини мають спазмолітичну дію та підсилюють коронарний, мозко­вий і периферичний кровообіг. Най­більш важливим компонентом глоду є кратегова кислота, що має вазоди­латуючий ефект у коронарних суди­нах (Rigelsky J.M., Sweet B.V., 2002). Ця речовина разом із рештою біологічно активних складових препарату доз­ воляє широко використовувати Кра­тал у комплексній терапії хронічної ІХС. Водночас глід виявляє потужну антиоксидантну дію, покращує мета­ болізм міокарда і стимулює ваготонію (Zhang Z. et al., 2002; Verma S.K. et al., 2007). Проведений у 2013 р. метааналіз результатів 10 досліджень за участю 855 пацієнтів показав, що препарати глоду в складі комплексної терапії хронічної серцевої недостатності сприяли підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зменшу­вали задишку та прояви втоми.

Лікувальні властивості трави собачої кропиви (Leonuriae herba) відомі протягом декількох століть. Рослина містить алкалоїди (леону­рин, леонуридин), протоалкалоїд ста­ хідрин, флавоноїди (квінквелозид, рутозид, кверцетин тощо), а також багато інших біологічно активних речовин. Існують дані, що алкалоїд леонурин ефективно знижує тонус непосмугових м’язів судин за рахунок інгібування тока іонів кальцію всере­дину клітини та вивільнення внут­ рішньоклітинного Са2+ (Chen C.X., Kwan C.Y., 2001). Важливими є також антиоксидантні властивості рослини, котрі проявляються тільки в умовах оксидативного стресу. Екстракт трави собачої кропиви є високоефективним скавенджером (поглиначем) вільних радикалів, селективно захищаючи активність супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази та пригнічу­ючи формування малонового альде­гіду, особливо в гострій фазі інфаркту міокарда (Sun J. et al., 2005).

Екстракт собачої кропиви чинить заспокійливу дію на ЦНС; за характе­ром цієї дії він є близьким до препаратів на основі валеріани, проте у 2-3 рази перевищує її ефект (Білозір М.Й., Но­ віков В.П., 2008). Тривале застосування препаратів собачої кропиви знижує тривожність, неспокій, покращує емо­ційний статус, при цьому їх токсична та/або алергізуюча дія не виявляється.

Клініцисти підкреслюють доціль­ність включення препарату Кратал до схеми лікування всіх проявів ІХС на фоні базової терапії (антиангі­ нальні, ліпідознижувальні антитром­ боцитарні препарати). Дані клінічних випробувань продемонстрували, що ефективність базової терапії потен­ціюється за умови спільного використання із препаратом Кратал. Підси­лення терапевтичної дії реалізується за допомогою всіх трьох його компо­нентів: таурин проявляє позитивний інотропний, антиаритмічний та кар­діопротекторний ефект при ішемії/ реперфузії міокарда, а також антиа­грегантні властивості, що сприяють покращенню коронарного кровообігу (Бугаєнко В.В і співавт., 1999; Гор­ чакова Н.А., 2001; Xu Y.J. et al., 2008); плоди глоду містять кратегову кис­лоту, що має виражену вазодилатуючу дію, а флавоноїди та протоцианідини – позитивний інотропний та негативний хронотропний ефекти. Окрім симпто­ матичної дії при ІХС Кратал безпосе­ редньо впливає на атерогенез та дислі­підемію, що лежать в основі розвитку атеросклерозу. Таурин підсилює біотрансформацію та виведення холесте­рину з організму, а також гальмує секре­цію аполіпопротеїну В, послабляючи таким чином процес атерогенезу (Yanagita T. et al., 2008); флавоноїди та протоцианідини глоду здатні стабі­лізувати колагенові волокна судинної стінки, інгібують синтез тромбоксану А2 та адгезію тромбоцитів, що запобігає розвиткові тромбозу та сприяє регресу атеросклеротичних бляшок (Zhang Z. et al., 2002; Verma S.K. et al., 2007).

Препарат Кратал застосовується традиційно в складі комбінованої те­ рапії НЦД. Разом із тим дослідження І.С. Чекмана і співавт. (2002) продемон­струвало, що у хворих на НЦД, які от­ римували курсову монотерапію препа­ ратом Кратал, достовірно покращився загальний стан, зникла неврологічна симптоматика та соматовегетативні порушення, нормалізувалися частота серцевих скорочень, АТ, показники ЕКГ та серцевий ритм, підвищилася толе­рантність до фізичного навантаження.

Застосування препарату є патогене­тично виправданим при пострадіацій­ ному синдромі, позаяк одним з головних механізмів дії іонізуючого випроміню­вання на людину є наявність хронічного метаболічного стресу. В основі цих меха­нізмів лежать процеси розбалансування діяльності різноманітних функціональ­ них систем організму,що спричиняє роз­виток множинних нейродистрофічних змін органів та систем із формуванням пострадіаційного синдрому.

Таким чином, Кратал є ефектив­ ним комбінованим лікарським за­ собом з вираженою метаболічною дією, здатний оптимізувати ефекти стандартної антиангінальної, гіпо­ ліпідемічної та антигіпертензивної терапії. Активні компоненти пре­ парату Кратал обумовлюють його основні фармакологічні властивості та мають синергічну дію стосовно один до одного. Комплексний пре­ парат Кратал, створений на основі рослинної сировини (густі екстракти плодів глоду і трави собачої кропиви) та унікального метаболічного компо­нента (амінокислота таурин), має м’які кардіотонічні властивості, потужну антиоксидантну та антиангінальну дію, чинить виражений седативний та нейропротекторний ефекти.

Препарат Кратал добре переноситься пацієнтами і має високу доказову базу та комплаєнтність. Разом із тим Кратал не проявляє токсичної та алергізуючої дії навіть при тривалому застосуванні завдяки наявності в його складі аміно­кислоти таурин і натуральних рослин­ них компонентів, біологічно активні речовини яких є структурно близькими до метаболітів організму. Результати багаторічних досліджень та спостере­жень свідчать про високу ефективність препарату та доцільність його застосу­вання в щоденній клінічній практиці як у складі комплексного лікування, так і як монотерапії.

Підготувала Наталія Позднякова

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

16.06.2024 Неврологія Ревматологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Біль у спині: ключові ревматологічні знахідки

Біль у спині є поширеною медичною проблемою, яка може значно знижувати якість життя пацієнта. Цей стан має широку етіологію, включаючи дегенеративні, вроджені, запальні захворювання хребта, наслідки перенесених травм тощо. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) широко використовуються для полегшення болю та запалення у таких випадках. На науково-практичній конференції «Травма та її наслідки. Пошкодження та захворювання хребта. Досягнення та перспективи», яка відбулася на початку весни, доповідь «Біль у спині: ключові ревматологічні знахідки» представила керівник навчального центру Інститут ревматології, доктор медичних наук, професор Єлизавета Давидівна Єгудіна...

16.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Хронічні ускладнення цукрового діабету: чи можемо ми зробити більше?

21 березня в рамках II Міжнародної школи «Сучасний лікар: від теорії до практики» професор кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, лікар-ендокринолог вищої категорії, доктор медичних наук Вікторія Олександрівна Сергієнко представила доповідь, присвячену хронічним ускладненням цукрового діабету (ЦД). Зокрема, було акцентовано увагу на причинах розвитку діабетичної полінейропатії (ДП), розглянуто клінічні варіанти цього ускладнення, діагностичні підходи та основні принципи лікування. Пропонуємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....

16.06.2024 Кардіологія Неврологія Терапія та сімейна медицина Застосування холіну альфосцерату при лікуванні гіпертензивної енцефалопатії: нейропротекція та покращення когнітивних функцій

Артеріальна гіпертензія (АГ) є провідним фактором ризику серцево-судинних захворювань та смерті від усіх причин у всьому світі. Глобальна поширеність АГ зростає насамперед через старіння популяції та несприятливий спосіб життя (низький рівень фізичної активності, споживання значної кількості натрію, низької – ​калію). Особливо значне зростання поширеності АГ спостерігається в країнах низького та середнього рівнів достатку. Незважаючи на активну просвітницьку роботу, обізнаність пацієнтів щодо питань АГ і контроль цієї хвороби залишаються незадовільними (Mills K.T. et al., 2020). Підраховано, що лише 45,6% осіб з АГ знають про наявність у себе цієї хвороби, тільки 36,9% отримують лікування і лише 13,8% досягають контролю артеріального тиску (АТ) (Mills K.T. et al., 2016)....

15.06.2024 Неврологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Риногенний головний біль: проблема та рішення

19-20 березня в онлайн-форматі відбувся освітній захід «Академія сімейного лікаря», в рамках якого доцент кафедри отоларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), лікар-отоларинголог вищої категорії, доктор медичних наук, професор Юлія Валеріївна Дєєва представила до уваги слухачів доповідь, де розглянула особливості ведення хворих із риногенним головним болем....