23 червня, 2017

Медичний форум з розвитку первинної медичної допомоги: запрошує Київщина!

Автори:

І.В. Сисоєнко, А.О. Арешкович, В.Д. Луков та ін.

Медичний форум з розвитку первинної медичної допомоги: запрошує Київщина!

26 квітня в м. Бровари за ініціативою заступника голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народного депутата Ірини Володимирівни Сисоєнко та за підтримки міського голови м. Бровари Ігоря Васильовича Сапожка відбувся Медичний форум з розвитку первинної медичної допомоги.
Обговорити найбільш гострі проблеми, обмінятися з колегами досвідом та визначити шляхи розвитку первинної ланки медичної допомоги зібралося понад 200 представників органів місцевого самоврядування та медичних закладів Київської області.

Під час вітального слова І. В. Сисоєнко анонсувала створення Medical SCHOOL – школи для професійного розвитку медичних працівників Київської області та напрацювань у системі охорони здоров’я (СОЗ). Мета освітньої ініціативи – запровадження іноземного досвіду у вітчизняну медичну практику, навчання та консультування фахівців щодо змін у сфері законодавства, регулярне підвищення кваліфікації працівників первинної ланки, роз’яснення принципів менеджменту в СОЗ та юридичний супровід діяльності медиків, допомога у створенні місцевих програм з розвитку первинної ланки та проектів, які стосуються реконструкції, добудови і т. ін. Місцями проведення заходів обрані Біла Церква, Бровари та Ірпінь, планується поступове розширення географії проекту.

Медична реформа: готовність № 1

Про стан підготовки в Київській області до реформи первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) повідомила присутніх Алла Олександрівна Арешкович, директор департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації.

– На сьогодні мережа центрів ПМСД Київщини об’єднує 292 амбулаторії (228 – у сільській місцевості, 64 – у містах). Штатне забезпечення стале: кількість штатних посад лікарів первинної ланки – 825, показник укомплектованості – 83,9%. Болючим є питання відкріплення та небажання працювати за розподілом молодих спеціалістів, які завершили навчання в інтернатурі. За обласною програмою підготовки кадрів для лікувальних закладів сільської місцевості на 2010-2017 рр. у Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця навчаються 69 осіб, однак ця програма не враховує видатки на підготовку фахівців в інтернатурі, тому випускники змушені оплачувати її власним коштом.

Як відомо, згідно з рішенням уряду (від 28.12.2016) до 40% загального обсягу субвенції для об’єднаних територіальних громад спрямовуватиметься на первинну ланку медичної допомоги; наразі медична спільнота очікує від профільного міністерства нормативно-правових актів та роз’яснень щодо розподілу фінансів.

Запровадження нової моделі здійснюватиметься кількома етапами. На друге півріччя поточного року перед нами поставлено завдання через єдиного національного замовника медичних послуг запровадити оплату постачальникам на договірній основі з використанням капітаційної ставки. Одна з основних задач – встановити, чи є достатнім подушний норматив 210 грн (для деяких пільгових категорій – інша сума). З 2018 р. планується укладання договорів з єдиним національним замовником медичних послуг у межах державного гарантованого пакету медичної допомоги.

Анонсовані нововведення в діяльності лікарів ПМСД

Можна обрати будь-яку організаційну форму роботи – фізична особа-підприємець, поліклініки, амбулаторії та центри ПМСД.
Робота оплачуватиметься за подушним нормативом залежно від кількості укладених лікарем угод і ступеня дотримання клінічних протоколів.
Процедуру ліцензування медичних практик буде прискорено.
На 2017 р. заплановано скасування паперової звітності для лікарів первинної ланки.
Розробляється електронний лист непрацездатності.

Серед першочергових революційних кроків – автоматизація/інформатизація обліку медичних ресурсів. Без електронних реєстрів й автоматизації робочих місць, впровадження електронних листів непрацездатності оптимізувати роботу сімейного лікаря не вдасться. І я абсолютно переконана, що навіть у віці 70 років належним чином підготовлений фахівець зможе дотримуватися алгоритму введення даних.

Крапля Європи в бочці української медицини

Найкращим пілотним проектом реформи ПМСД свого часу було визнано м. Вознесенськ Миколаївської області. Про специфіку міста, роль самоврядування в розвитку медицини та вражаючі досягнення гостям форуму розповів Віталій Дмитрович Луков, міський голова м. Вознесенська.

– У Вознесенську, місті обласного значення, на сьогодні проживають приблизно 35 тис. осіб. КУ «Вознесенська центральна районна лікарня» (її потужності – стаціонар на 275 ліжок та поліклінічне відділення, розраховане на 831 відвідування в зміну) є власністю міста; на розвиток, капітальний ремонт і будівництво коштів у району катастрофічно не вистачало. Фінансові труднощі спонукали місцеву владу до ініціювання змін, що стартували у 2000 р. під гаслом «Єднання зусиль громади для процвітання міста». «Локомотивом» оптимізації медичної галузі стали попередній міський голова Ю. І. Гержов та колишній головний лікар КУ «Вознесенська центральна районна лікарня» М. А. Гоменюк, як основні джерела фінансування використовувалися міжнародні гранти.

У 2000-х рр. під керівництвом спеціалістів з Одеського національного медичного університету стартувало навчання фахівців щодо переходу до сімейної медицини. На жаль, воно не отримало схвалення медичної спільноти: регулярно надходили скарги, виникали проблеми, конфлікти… Цей найскладніший етап вдалося подолати приблизно за 2 роки. Звісно, ми усвідомлювали, що колишній терапевт чи педіатр – це не повноцінний сімейний лікар, але не мали змоги чекати, коли вузи підготують відповідних спеціалістів (враховуючи відсутність вітчизняних освітніх програм).

На початковому етапі з метою мотивації лікарів загальної практики – сімейної медицини на муніципальному рівні було запроваджено 20% надбавку до заробітної плати, а згодом – розпочато процес інформатизації (за гранти, кошти, отримані на конкурсній основі, і т. п.), закуплено автоматизовані робочі місця, об’єднано в єдину мережу амбулаторії, заклади первинної та вторинної ланки. Протягом останніх 15 років усі медичні картки в м. Вознесенську заповнюються лише (!) в електронному варіанті. Про успіхи оптимізації ПМСД у Вознесенську активно заговорили на найвищому державному рівні, проте пілотними областями під час реформи чомусь обрали регіони, де за сімейну медицину навіть не чули.

Нині в місті функціонує КУ «Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», до складу якого входять 5 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини. Я не можу сказати, що люди у Вознесенську живуть 100 років чи не хворіють. Навпаки: на початку впровадження сімейної медицини було зафіксовано різкий ріст рівня захворюваності на туберкульоз (ТБ). Останні дані свідчать про стабілізацію показників, існує база хворих, значно покращилося раннє виявлення. 17-річний практичний досвід дозволив нам дійти висновку, що кількість медичних установ – це не завжди добре, потрібно постійно аналізувати потоки пацієнтів, оцінювати співвідношення витрати/переваги (зокрема, на сьогодні тривають обговорення стосовно недоцільності та високої затратності функціонування однієї з амбулаторій нашого міста).

Украй важливою складовою позитивного результату є т. зв. партисипативність управління (делегування повноважень громадським структурам). Інновація нашої команди – організація соціально-розважальних проектів (бал «Від щирого серця», джинсова вечірка, аукціони і т. п.) за участю авторитетних заможних людей, представників відомих компаній. Завдяки зібраним коштам вдалося здійснити капітальний ремонт деяких відділень лікарні, відкрити новий пологовий будинок (із сучасною апаратурою, окремими палатами, обладнаними кондиціонерами, і т. д.).

Максимум уваги медичним закладам ми намагаємося приділяти і в рамках міжнародної програми Smart City, ініціативи з енергоефективності та інноваційних рішень для покращення життя міста. Нещодавно Вознесенськ став переможцем європейського проекту та отримав грант у розмірі 800 тис. євро, який планується спрямувати на екомодернізацію лікарні; 30 тис. євро одержано від ПРООН на закупівлю ліцензованого програмного забезпечення щодо захисту персональних даних та імплементацію електронних карток для мешканців міста (за аналогією до картки киянина, проте з розширеним переліком функцій – ключ до персональної бази, пільговий проїзд у транспорті та ін.). Презентацію нововведення заплановано на червень поточного року.

На жаль, проблем, що потребують вирішення, теж вистачає: зі співфінансуванням й утриманням лікарні, неповною кадровою забезпеченістю. Відверто кажучи, хочеться дочекатися, коли на місце лікаря у Вознесенську існуватиме конкурс, а кількість фахівців трансформується в якість.

На особливостях впровадження електронних карток детально зупинився Володимир Володимирович Красьоха, головний лікар КУ «Вознесенська центральна районна лікарня».

– «Якщо так було, це не значить, що так має бути», – часто повторював мій попередній керівник. Упевненість у цій істині допомагала нам поступово йти уперед та позбуватися архаїчних стереотипів у системі ПМСД.

За 2 гранти по 50 тис. доларів, отримані у 2003-2004 рр., вдалося закупити по 50 комп’ютерів, програму «Автоматизоване робоче місце сімейного лікаря» (вона була локальною). Усі сімейні лікарі, фахівці вузького профілю в кожному відділенні стаціонару, працівники складів медикаментів, приймальних відділень, реєстратури були забезпечені комп’ютерами. Із 2003 р. функціонує реєстр пацієнтів, до бази внесено дані про 35 тис. містян та приблизно 20 тис. мешканців сільської місцевості.

Хочу зазначити, що процес виявився дуже копітким – фахівці вносили дані, зашифровували їх, присвоювали кожному пацієнту ім’я і т. д.; до того ж доводилося здійснювати подвійну роботу, адже паперову звітність ще не було відмінено, а електронну систему тільки починали впроваджувати. Зараз спеціалісти працюють спільно з 2 медичними сестрами – одна допомагає під час прийому, а друга – заповнює електронну медичну картку. Після створення реєстру пацієнтів програмний продукт «відшліфовувався» розробником відповідно до наших побажань. Наявність електронних баз даних, що містять вичерпну інформацію про хворих за останні 15 років, дозволяє планувати діяльність щодо вакцинації, прийому і т. п.

На сьогодні технологічна база дещо застаріла, тому за кошти, отримані в рамках Smart City, ми плануємо придбати 15 нових автоматизованих робочих місць і сучасне ліцензоване програмне забезпечення.

Витрати/якість у СОЗ: світові підходи

Підходи до управління витратами і якістю медичної допомоги в межах клінічних протоколів на первинному та госпітальному рівні проаналізував кандидат медичних наук Анатолій Іванович Голунов (Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», м. Київ). За словами доповідача, на сьогодні Україна є єдиною державою на пострадянському просторі, де ще не проведено реформу СОЗ. Її основна мета – створити систему управління, яка забезпечить оптимальне співвідношення витрати/якість медичної допомоги.
– У західних країнах медична реформа базується на 2 основних інструментах – доказовій медицині (рекомендації, стандарти, клінічні протоколи, у т. ч. локальні) та організаційних технологіях. Головною її ланкою є сімейний лікар.
В основі координованої медичної допомоги лежать 4 напрями:

посилення ролі ПМСД;
сприяння ініціативам у сфері громадського здоров’я та підвищення відповідальності громадян за власне здоров’я;
створення інтегрованих систем надання медичної допомоги (горизонтальна та вертикальна інтеграція);
протоколи лікування.

Аби запустити механізм «гроші йдуть за пацієнтом», потрібні персоніфіковані реєстри пацієнтів, медичних послуг (із розрахунком їхньої собівартості) та медикаментів, а також табель оснащення медичних установ на єдиній системі глобального каталогу медичного обладнання. На первинному рівні фінансування слід здійснювати на основі подушового нормативу + співоплата за послуги та кінцевий результат, на вторинному – на основі глобального бюджету + оплата на основі діагностично споріднених груп (DRG).
Сьогодні жодна європейська країна не фінансує госпітальну допомогу тільки за DRG, скрізь використовуються змішані методики (глобальний бюджет та ретроспективна оплата на основі DRG). Для оплати госпітальної допомоги в країнах Східної Європи з перехідною економікою пропонується створити єдиний фонд медичного страхування та фінансування на основі глобального бюджету.
Управління медичною допомогою полегшують електронні системи. Трирівнева система працює в Казахстані, Киргизії, Великій Британії та ін. Електронну систему в Україні варто будувати за подібною структурою:

центральні сервери (Міністерство охорони здоров’я, МОЗ): єдині довідники медичних послуг, медикаментів, єдиний персоніфікований реєстр, МКХ‑10 (користуються усі лікарні);
регіональні сервери (область, громада): територіальний реєстр фізичних осіб, персоніфікована медико-економічна інформація, яка надходить з локальних серверів;
локальні комп’ютерні мережі.

МОЗ має розробити та затвердити технічні умови її функціонування. Не варто винаходити велосипед – у світі є позитивний досвід, який можна швидко й успішно імплементувати у вітчизняну практику.

Перспективи та труднощі ведення пацієнтів із ТБ на рівні ПМСД

Стигматизація, дискримінація, страх, упередженість і неприйняття – здебільшого таким є ставлення фахівців ПМСД до ведення хворих на ТБ в амбулаторних умовах. Проте, як демонструє клінічна практика, амбулаторне ведення ТБ та ТБ/ВІЛ – підхід, рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), – за певних умов має право на існування. Досвідом впровадження пілотного проекту на прикладі м. Кривий Ріг поділився Дмитро Вікторович Севенко, головний лікар ОКЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер № 2». Регіон характеризується незадовільною екологічною ситуацією (місто є одним з центрів гірничорудної, металургійної промисловості) та значною географічною протяжністю, що ускладнює доступ хворих до медичної допомоги. До того ж на сьогодні кожен 3-й пацієнт має мультирезистентний ТБ.

– Метою пілотного проекту було визначення ефективних підходів до організації амбулаторного лікування ТБ, обґрунтування більш широкого їх використання, висвітлення головних перепон до імплементації стратегії.
Пілотний проект впроваджувався в Терновському районі, де:

приблизно 81 тис. мешканців;
11 потужних промислових підприємств;
8 закладів охорони здоров’я;
захворюваність на ТБ – 127 випадків на 100 тис. населення (2-ге місце серед усіх районів);
показник ефективності лікування становив 60,7%.

До проекту залучили 4 сімейні амбулаторії та 1 протитуберкульозний диспансер; включили 63 пацієнта з ТБ та 26 – з ТБ/ВІЛ (група контролю: 43 пацієнта з ТБ та 17 – з ТБ/ВІЛ).
Особливості та завдання зазначеного проекту:

пріоритет лікування – заклади ПМСД;
переважно амбулаторне лікування;
госпіталізація тільки за клінічними критеріями;
впровадження принципів інфекційного контролю ТБ на первинній ланці;
ретельне обстеження мережі контактів;
формування прихильності до терапії (ТБ, ВІЛ).

Форми організації амбулаторного лікування в пілотному проекті: ДОТ-кабінети ПМСД, ДОТ-кабінети протитуберкульозної служби, денний стаціонар протитуберкульозної служби, стаціонар на дому протитуберкульозної служби, супровід з боку недержавних організацій.
Перед початком вказаного проекту протягом 1,5 року здійснювалася масштабна просвітницька робота з персоналом первинної ланки, місцевою владою, співробітниками фтизіатричної служби. Варто зазначити, що проводилося спостереження в рамках існуючих нормативно-правової бази та обсягу фінансування. Цікаво, що до початку пілотного проекту жоден хворий на ТБ не отримував терапію в амбулаторних умовах; після роз’яснювальних акцій серед медиків первинної ланки кількість таких пацієнтів зросла до 35%.
Ще до впровадження пілоту місцевою владою було прийнято рішення щомісяця видавати продовольчі набори усім хворим на ТБ, які отримували лікування в амбулаторних умовах (при ДОТ-кабінетах центрів ПМСД) та не пропустили жодної дози протитуберкульозної терапії. Подібна ініціатива стала вагомим поштовхом до покращення результативності терапії й прихильності до неї.

У результаті спостерігалося підвищення ефективності лікування ТБ, збільшення прихильності до виконання призначень та покращення охоплення антиретровірусною терапією хворих на ТБ/ВІЛ (інфекціями, що, за влучним порівнянням клініцистів, «танцюють разом»), включених до проекту, при цьому рівень смертності в цій групі пацієнтів, навпаки, зменшився. Отримані результати дозволили зробити висновок, що пілотний проект є життєздатним, результативним і економічно вигідним. На сьогодні його поширено на весь Кривий Ріг.

Разом з тим виступаючий зауважив, що переваги пілотного проекту вдасться максимально реалізувати за умови перегляду нормативної бази щодо центрів ПМСД, залучення та плідної співпраці з органами місцевого самоврядування, широкої адвокації пілоту (серед медичного персоналу різних ланок). «Раніше за участю експертів відбулася дискусія з приводу впровадження подібного проекту в Київській області, що передбачає забезпечення сімейних лікарів засобами захисту – ультрафіолетовими лампами, респіраторами, контейнерами для збору мокротиння. Проте кошти на це не виділяються. Тому існує висока загроза збільшення рівня захворюваності на ТБ», – прокоментувала виступ колеги В. І. Ткаченко.

Реімбурсація ліків: практичні поради

Згідно з наказом МОЗ щодо відпрацювання механізмів, стандартів та протоколів із надання медичної допомоги населенню до переліку базових відноситься Скадовський район Херсонської області. Скадовськ – курорт державного значення, на території якого розташовані численні дитячі табори, санаторії і т. д. У весняно-літній період кількість населення району збільшується до 500-900 тис. осіб, тому якісна організація ПМСД має особливе значення. Віктор Ананійович Турик, голова Скадовської районної державної адміністрації, зосередив увагу на програмі реімбурсації ліків та зазначив, що повноцінно вона запрацює лише після впровадження інтегрованої моделі СОЗ.
На рівні ПМСД району нині впроваджено ряд інновацій: функціонує потужний дата-центр (до нього мають доступ усі медичні заклади); створено єдиний персоніфікований реєстр фізичних осіб (дані закодовано), єдиний довідник медичних послуг, методики їх обрахування, протоколи, нормативні бази, єдиний довідник медикаментів для відпрацювання програми з реімбурсації ліків. У Скадовському районі створено спеціальну мережу комунальних аптек, що з’єднані з дата-центром та закладами, які мають право виписувати пільгові рецепти. Є можливість відслідковувати шлях медикаменту з моменту надходження до області/району до розподілу по аптеках / поставки в лікарню. Мешканці сільської місцевості можуть отримати ліки за програмою реімбурсації, не потрапляючи на районний рівень, а просто відвідавши сімейну амбулаторію.

Розрахунок вартості медичної послуги: власний досвід

На сьогодні жодна з методик розрахунку вартості медичної послуги офіційно не затверджена. Діана Сергіївна Турик, головний бухгалтер Центру ПМСД Скадовського району Херсонської області, презентувала методику розрахунку вартості медичної послуги, адаптовану до міжнародного довідника медичних послуг і схвалену Світовим банком, якою заклад користується понад 10 років. Вона дозволяє розрахувати середні витрати по лікарні на пролікованого хворого, пацієнто-день та ліжко-місце. Для отримання адекватного розрахунку лікарня була умовно поділена на центри відповідальності за витрати (адміністративні, параклінічні, клінічні), щодо кожного з них розрахунки здійснюються окремо, а отримані результати регулярно передаються на розгляд до МОЗ, Міністерства фінансів, Світового банку. Як зазначила доповідач, особливої актуальності методика набуде після переходу до страхової медицини.
Д. С. Турик закликала присутніх до співпраці та висловила готовність надати усім бажаючим фахову консультацію й детальну інформацію стосовно методики розрахунку.

Паліативна допомога: серед лідерів – Кропивницький

Оксана Олександрівна Макарук, начальник Управління охорони здоров’я Кіровоградської міської ради, презентувала стратегію паліативної допомоги хворим в умовах реформування ПМСД.

– Протягом тривалого часу Кропивницький очолює сумний рейтинг щодо рівнів захворюваності на онкопатологію та смертності населення унаслідок злоякісних новоутворень, що зумовлює високу потребу в паліативній допомозі: лише в місті кількість таких хворих перевищує 600 осіб.

Міською владою спільно з управлінням охорони здоров’я Кіровоградської міської ради протягом 2013-2014 рр. було вивчено досвід щодо організації паліативної допомоги провідних областей держави; проведено ряд зустрічей з благодійними організаціями, круглих столів з громадськістю; налагоджено співпрацю з органами соціального захисту, Всеукраїнською мережею ЛВЖ, ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», духовенством.

На сьогодні амбулаторна паліативна допомога надається на первинному рівні дільничними та сімейними лікарями центрів ПМСД, затверджено локальні протоколи надання паліативної допомоги, розроблено маршрути пацієнта при хронічному больовому синдромі, налагоджено забезпечення знеболювальними засобами.
Доступність аналгетичної терапії значно зросла:

ліквідовано комісії з призначення наркотичних і психотропних лікарських засобів (лікар призначає їх одноосібно);
скасовано необхідність подачі підписів лікарів до аптек (кожному лікарю дозволено призначати аналгетики сильної дії та виписувати рецепт форми № 3);
скасовано територіальну приналежність (де саме пацієнт може придбати знеболювальні засоби сильної дії за власний кошт);
укладені угоди з аптеками про безкоштовний відпуск аналгетиків;
збільшився термін дії рецепта ф. № 3 до 10 днів;
дозволено виконувати призначення лікаря самостійно (без медичного працівника) пацієнтом або його родичами/доглядальниками;
лікарські засоби виписуються на одному рецептурному бланку для пацієнта з хронічною патологією із запасом на період від 10 до 15 днів (у т. ч. ін’єкційні форми знеболювальних препаратів);
скасовано знищення порожніх ампул при використанні ін’єкційних форм морфіну.

Варто зазначити, що в Кропивницькому знеболювальна терапія (як амбулаторних, так і стаціонарних паліативних хворих) повністю покривається за рахунок коштів міського бюджету. Фактичні видатки лише на амбулаторних пацієнтів становлять 1 млн 213 тис. грн.
На обліку в міських закладах первинної ланки перебувають 647 пацієнтів із хронічним больовим синдромом, постійного знеболення потребують 63 особи. У закладах введено посади медичних дільничних медсестер з обслуговування паліативних хворих на дому, що працюють з 7:30 до 20:00 згідно з поточним графіком (у т. ч. вихідні та святкові). Вони забезпечуються автотранспортом для виїздів і виконання призначень.

Проте є категорії хворих, які потребують стаціонарного догляду та соціального супроводу, що стало передумовою до створення стаціонарного паліативного відділення (на базі КЗ «Центральна міська лікарня м. Кіровограда»; рішення від 2013 р.). Будівля розташована в парковій зоні меморіального комплексу «Фортечні вали», проведено капітальний ремонт, відділення оснащене сучасним обладнанням відповідно до міжнародних нормативів (на 800 тис. грн).

Видатки на створення паліативного відділення, яке повністю відповідає європейським стандартам, становили 3,8 млн грн (з міського бюджету) та 200 тис. грн (ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги»), на утримання – 1,1 млн грн (фактичні показники 2016 р.) та 1,9 млн грн (заплановано у 2017 р.).

Усі медичні працівники (загалом 33 спеціалісти) пройшли фахове навчання щодо здійснення паліативного догляду під час виїзних семінарів у Києві, Івано-Франківську, Харкові, а також місцевих тренінгів. Одним із заходів у рамках програми «Місцеві стимули» для працівників СОЗ у Кропивницькому на 2013-2017 рр. є встановлення та виплата надбавки працівникам паліативного відділення в розмірі 30% від посадового окладу за рахунок коштів міського бюджету. У 2016 р. на її реалізацію витрачено майже 199 тис. грн, на 2017 р. передбачено близько 230 тис. грн.

12 березня 2016 р. відбулося урочисте відкриття паліативного відділення (відповідно до нормативів – 15 ліжок на 240 тис. населення). У ньому передбачені кімнати для волонтерів, родичів, приміщення для приготування їжі, фізичних занять, виконання релігійних обрядів і роботи духовенства. Забезпеченість закладу безкоштовними знеболювальними препаратами оцінюють у 100% (у наявності близько 10 найменувань таблетованих та ін’єкційних форм аналгетиків).

Лікувати по-новому

Звіти ВООЗ свідчать про позитивний досвід реорганізації первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, що асоціюється із суттєвим зменшенням витрат, кількості необґрунтованих викликів лікарів (на 40%), екстрених викликів та звернень до невідкладної допомоги (на 50%), візитів до спеціалістів (на 30%). Вважається, що допомоги сімейного лікаря достатньо у 80-90% звернень. Європейські підходи до організації роботи на рівні ПМСД висвітлила доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Вікторія Іванівна Ткаченко. Доповідач використала чудові ілюстративні фотоматеріали.

– Організація медичної допомоги в країнах Європи базується на Моделі ведення хронічних захворювань (Chronic Care model), яка передбачає взаємодію між належним чином інформованим пацієнтом та координатором процесу лікування – фахівцем первинної ланки; у складних випадках консультантами сімейного лікаря є спеціалісти вузького профілю. Тактика мультидисциплінарної команди регламентується національними клінічними настановами, заснованими на міжнародних рекомендаціях і доказовій медицині.

Я неодноразово брала участь у програмах з обміну досвідом, зокрема відвідала Словенію, Португалію, Іспанію, Хорватію, Нідерланди, Великобританію, Ізраїль, та була приємно вражена і здивована особливостями функціонування та оснащення місцевих центрів сімейної медицини. Наприклад, в Іспанії процес електронного документообігу налагоджено таким чином: пацієнт спочатку потрапляє до кабінету медичної сестри, яка вносить до комп’ютера його паспортні, антропометричні дані, інформацію стосовно факторів ризику, і лише потім його запрошує лікар (заповнює частину щодо результатів огляду, досліджень). Захист персональних даних часто забезпечується шляхом надання пацієнту і лікарю спеціальних карток для входу в систему (на кшталт банківських), які використовуються як ключ, проте тільки одночасно. В Ізраїлі під час виписування рецептів на ліки фахівці засвідчують достовірність даних не підписом чи печаткою, а відбитком пальця. Цікавим є досвід Словенії, де в центрі ПМСД функціонують кабінети електрокардіографії, спірометрії, ультразвукової діагностики; здійснюють прийом дерматолог, офтальмолог, стоматолог та ін.; існують можливості для надання невідкладної допомоги (прототип системи Семашка).

У 2013 р. Amanda Howe, президент WONCA, відвідала кілька українських центрів ПМСД. Вона описала свій візит як «достатньо вдалий» та високо оцінила кроки України з впровадження сімейної медицини. Однак проблеми в галузі, безперечно, є, і нам вони добре відомі: через брак фінансування далеко не всі центри ПМСД оснащені відповідно до табеля, у більшості закладів відсутні автоматизовані робочі місця, болючою є ситуація з виплатами надбавок персоналу та дефіцитом кадрового забезпечення.
Для їх вирішення необхідно:

покращити якість підготовки сімейних лікарів шляхом збільшення її тривалості (інтернатура за фахом «Загальна практика – сімейна медицина» є найкоротшою в Україні та РФ (2 роки), при цьому в інших державах – 3-5 років);
збільшити фінансування та модернізувати обладнання центрів ПМСД;
забезпечити кожного лікаря первинної ланки автоматизованим робочим місцем для переходу до ведення електронної системи амбулаторних карток та електронного моніторингу індикаторів якості;
продовжити впровадження національних керівництв та протоколів;
запровадити фінансову мотивацію.

Змістовну доповідь, присвячену перспективам розвитку сімейної медицини, представив О. Г. Шекера (м. Київ), механізми співпраці сільських громад та медичних закладів на Волині проаналізував М. А. Якимчук (м. Луцьк), досвідом фінансування програм профілактики та лікування серцево-судинних захворювань на муніципальному рівні поділилася В. М. Поковійчук (м. Рівне). Найкращим свідченням актуальності проблеми реформування ПМСД та цінності інформаційного наповнення форуму стали активні дискусії, численні запитання і труднощі з дотриманням time-менеджменту: обговорення в кулуарах тривали навіть після офіційного завершення заходу.
Проте, як запевнила ініціатор події І. В. Сисоєнко, все лише починається – у майбутньому на фахівців чекає чимало приємних несподіванок, зокрема корисних навчально-освітніх проектів у форматі Medical SCHOOL.

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (407), травень 2017 р.

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (407), травень 2017 р.