30 вересня, 2017
International Research Interdisciplinary School – практикум для молодих науковців
У м. Жовква, що неподалік від Львова, 8-13 травня 2017 року вперше в Україні відбулася Міжнародна дослідницька міждисциплінарна школа для молодих учених, що працюють у сфері біомедичних наук. Програма цієї школи ґрунтується на Дослідницькому практикумі, розробленому в Duke University, США. Ініціатива проведення International Research Interdisciplinary School (IRIS) започаткована американським Journal of Electrocardiology у 2006 році й підтримана низкою європейських національних і міжнародних журналів. Основною метою наукової школи було розвинути в її учасників уміння планувати й проводити наукові проекти в біомедичних дисциплінах: медицині, фізіології, охороні здоров’я, біофізиці, біоінженерії, комп’ютерних науках.
У школі беруть участь 15-20 учасників, які працюють у різних галузях медичної науки чи практичної медицини. Ступінь досвіду в проведенні наукової роботи не має особливого значення. Участь у такій науковій школі неодмінно буде корисною як для студентів старших курсів, так і для людей із тривалим досвідом наукової роботи й науковим ступенем. Концепція школи полягає в тому, що молодим науковцям протягом чотирьох робочих днів потрібно покроково розробити проект наукового дослідження. За їхньою працею стежать досвідчені ментори, що мають великий досвід дослідної й наукової роботи, які допомагають виправити недоліки та зробити ці наукові проекти якнайбільш реалістичними. Умовами проведення наукової школи передбачено поділ на чотири групи по 4-5 учасників у кожній. Групи формуються так, що до них мають входити учасники з різних країн, різних медичних спеціальностей і різного досвіду наукової роботи. Учасники кожної групи в процесі обміну думками, дискусій, взаємних поступок і домовленостей мають зупинитися на певній ідеї й, виходячи зі спільних інтересів, створити один проект, який має бути цікавим усім членам групи.
Мова спілкування на Міжнародній дослідницькій міждисциплінарній школі – англійська, котра, як правило, не є рідною для жодного учасника. Тож, окрім напруженої роботи в науковому руслі, учасники відчувають і «мовне» навантаження. Перебування протягом чотирьох робочих днів в англомовному середовищі як під час роботи, так і під час відпочинку є ще одним із надзвичайно важливих позитивних аспектів наукової школи. Протягом усього періоду наукової школи всі її учасники проживають в одному готелі й мають можливість краще познайомитися між собою.
У перший робочий день завданням для учасників було вибрати напрям і тему свого наукового дослідження. Розпочинали учасники з презентації назви своєї команди – підібраного акроніма, а також представляли її учасників. Наукова частина роботи полягала в обґрунтуванні важливості проведення дослідження у вибраному напрямі й короткої інформації про те, що наразі вже відомо на цю тему з попередніх публікацій. Учасникам необхідно було пояснити загальну мету проведення дослідження та сформулювати, який свій вклад вони планують зробити в розвиток наукової проблеми. Найважливішим моментом першого робочого дня й концепції всієї наукової школи було формулювання короткої гіпотези всього дослідження. Вона має бути змістовною, конкретною, висловленою одним реченням. Гіпотезу формулюють на основі низки попередніх даних, завдяки яким вона на цьому етапі дослідження видається правдоподібною. Основним завданням наукового дослідження є або підтвердити гіпотезу власними даними, або заперечити її, перевівши в розряд помилкових наукових тверджень. Доведення того, що висловлена гіпотеза була помилковою, теж є позитивним результатом дослідження, гідним наукової публікації. Далі потрібно було підібрати інформативну й зрозумілу назву для всього дослідження, яка могла б стати заголовком майбутньої публікації.
Другий день школи розпочався з окреслення характеристик популяції, на якій проводитимуть дослідження. Учасникам було необхідно ретельно продумати характеристики, відповідаючи яким суб’єкт може бути включений у дослідження. Потрібно було також визначити фактори, котрі можуть суттєво спотворити результати й визначити низку критеріїв, за наявності яких суб’єкт не може бути включений. Наступним завданням було визначити необхідні показники, що досліджуватимуть у популяції. Обстеження, котрі мають проводити в межах проекту, мають бути конкретно окресленими та науково й економічно обґрунтованими. Далі завданням учасників було визначити тип дослідження (проспективне чи ретроспективне, обсерваційне чи експериментальне), яке вони планують проводити.
Наступний етап – аналіз очікуваних результатів, які мають бути отримані під час проведення дослідження, формування бази даних, методи їх статистичної обробки. Одною з основних тез IRIS є те, що способи обробки та інтерпретації отриманих результатів мають бути продуманими дослідниками ще до їх отримання. Отже, правильно проведене дослідження матиме наукову вагу, незалежно від того, чи в результаті початкова гіпотеза буде підтверджена чи заперечена.
Учасникам школи потрібно продумати методи, за допомогою яких отримуватимуться дані, як вони оброблятимуться, де зберігатимуться. Для кращого розуміння особливостей отримання даних корисно продумати цей процес, уявляючи якусь певну популяцію міста чи регіону, навчального закладу чи великого виробництва. Крім методів отримання даних, звертати увагу потрібно на людський ресурс – хто і яким чином здобуватиме інформацію про суб’єктів дослідження. При отриманні даних обов’язково потрібно мати на увазі етичні аспекти проведення медичних досліджень. У подальшому результати досліджень мають бути внесені в базу даних. Наступним кроком є статистична обробка матеріалу, методи якої також найкраще спланувати перед початком проведення дослідження.
У заключний день навчання завданням учасників було сформувати генеральний план проведення дослідження. Він насамперед має містити грамотно розраховані часові рамки проведення дослідження від формування гіпотези до подачі готового рукопису до публікації. Наступним пунктом плану є розподіл обов’язків, коли кожен учасник групи відповідає за певну частину наукової роботи. Якщо масштаби запланованого дослідження достатньо великі, розглядають можливість залучення в дослідження інших співробітників. Не менш важливим, а досить часто вирішальним аспектом у проведенні будь-яких досліджень є огляд бюджету, що буде необхідним для його проведення. Учасники кожної групи мають приблизно уявляти, де і яким чином вони здобудуть фінансування для свого дослідження. Учні школи мають взяти до уваги й можливі перешкоди, які можуть трапитися під час збору даних. Це, наприклад, можуть бути певні етичні питання чи невисока поширеність потрібної ознаки в обстежуваній популяції. Нерідко доводиться замінювати в плануванні деякі дороговартісні лабораторні чи інструментальні методи обстеження, що не є необхідними для отримання остаточних результатів дослідження.
Завершенням наукової частини IRIS була презентація проектів наукових досліджень кожної з чотирьох груп. Протягом десяти хвилин усі учасники групи послідовно представляли короткий підсумок того, чого вони навчилися за останні чотири дні на IRIS. В обговоренні презентацій активну участь брали не тільки ментори, а й самі учасники, теоретичні знання яких у створенні проектів наукових досліджень істотно зросли. Після завершення школи всі її учасники повернуться до своєї щоденної праці в університетах, дослідних лабораторіях і лікувальних закладах. Здобуті знання стануть фундаментом для подальшої наукової роботи й неодмінно сприятимуть підвищенню змістовності наукової роботи, цінності публікацій у наукових виданнях.
Міжнародна дослідницька міждисциплінарна школа для молодих науковців, що проводилася в Україні, була двадцятою, ювілейною. У навчальному заході взяли участь двадцять учасників: десять – з України (були представлені міста Львів, Тернопіль, Запоріжжя) і ще десять – із-за кордону (Словаччина, Литва, Данія). Менторами, котрі допомагали учасникам краще засвоювати основи планування й проведення досліджень, були: професор Ljuba Bacharova (Словаччина), професор Eric Eisenstain (США), які представляли редакційну колегію Journal of Electrocardiology (США), а також Katarzyna Piotriowicz (Польща) й Михайло Сороківський (Україна). Наукова школа відбулася в затишному й прекрасно оснащеному парк-готелі «Акварель», що в м. Жовква. У розпорядженні учасників школи були просторий, оснащений сучасною апаратурою конференц-зал, два зали ресторану, спортивний майданчик, плавальний басейн. Окрім насиченої наукової програми, учасники відвідали багатий на історичні пам’ятки центр Жовкви, мали кількагодинну оглядову екскурсію у Львові. Значною мірою урізноманітнили культурну програму школи гра в інтелектуальну гру «Мафія» й товариський футбольний матч між учасниками конференції, що відбувалися у вільний від роботи час.
Інтенсивна й насичена програма IRIS не завадила її учасникам подружитися між собою, налагодити контакти, які в подальшому можуть бути дуже корисними для реальної наукової роботи. Учасники школи мали можливість познайомитися й поспілкуватися з досвідченими науковцями, які мають великий досвід роботи в провідних міжнародних журналах, отримали неоціненний досвід перебування в англомовному середовищі. У подальшому молоді науковці з України можуть бути учасниками наступних IRIS, які проводитимуться в інших країнах Європи, а також брати участь у подібнихзаходах в Україні.
