І.В. Сисоєнко: «Маємо вчитися там, де найкращий результат, повертатися додому і працювати, щоб досягти успіху в нашій державі»

08.10.2017

Ізраїль – країна, якій попри війну, теракти, фінансову підтримку переважно оборонної галузі й жорстку економію коштів вдалося створити одну з найбільш ефективних і дієвих систем охорони здоров’я у світі та стати потужним центром медичного туризму. Про дива, які під силу ізраїльським фахівцям, складають легенди.

У липні з метою обміну досвідом щодо формування законодавчого базису, принципів менеджменту в системі охорони здоров’я та розвитку реабілітаційних технологій Ізраїль відвідала Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я.

Екстрена медична допомога: чіткість і системність – понад усе!

У рамках візиту І. В. Сисоєнко ознайомилася з роботою служби екстреної медичної допомоги. За словами пані Ірини, ця служба працює «як годинник». Діяльність чітко структуровано, буквально по секундах, що дозволяє уникнути затримок і втрати дорогоцінного часу: одразу після доставки пацієнта транспортують у відповідний блок, за допомогою пересувної апаратури йому виконують необхідні діагностичні процедури і т. ін. Надзвичайну увагу приділяють захисту здоров’я та життя як хворих, так і персоналу закладу. За дотриманням правопорядку в лікарні слідкують охоронці, до того ж зазвичай поблизу медичних установ розташовані відділи поліції.

Проблему непрофільних/необґрунтованих викликів бригади екстреної медичної допомоги, вкрай актуальну для України, в Ізраїлі вирішують за допомогою фінансових важелів: пацієнт оплачує такі послуги з власної кишені (вартість – близько 250-300 євро). Саме тому за відсутності загрози життю й потреби у невідкладному втручанні пацієнти здебільшого самостійно звертаються в приймальне відділення, доправляючись туди на власному авто або на таксі.

Здобутки у сфері реабілітації: закономірність, а не щасливий випадок

Під час візиту І. В. Сисоєнко також ознайомилася з роботою реабілітаційного центру «Левінштейн» – одного з лідерів галузі та піонерів у впровадженні новітніх технологій. «Місце другого народження», «шанс повернутися до життя», «дім надії» – так називають заклад пацієнти, які отримують тут лікування. Серед них – постраждалі під час військових операцій, відомі актори, телеведучі, спортсмени, звичайні люди.

Довідка «ЗУ»

«Левінштейн» (Loewenstein), найбільший в Ізраїлі автономний реабілітаційний центр (наразі в ньому 300 ліжок, най­ближчим часом очікується, що їхня кількість зросте до 450), був заснований у 1958 р. Заклад розташований у м. Раанана, у 20 хвилинах їзди на північ від Тель-Авіва.

У центрі проходять відновлювальне лікування дорослі та діти віком від 3 років, які постраждали в результаті цивільних і військових аварій, стихійних лих, терористичних актів; жертви дорожньо-транспортних пригод; люди з обмеженими можливостями; особи з інвалідністю внаслідок хірургічних втручань (ампутації кінцівок), інсульту, хвороби Паркінсона, розсіяного склерозу, черепно-мозкових травм, пухлин і т. ін. (у т. ч. хворі, які перебувають у стані коми). Результативність реабілітації після черепно-мозкових травм (повернення до свідомості) – 80%, це один із найвищих показників у світі.

У центрі працюють 630 співробітників і 180 волонтерів.

Нещодавно «Левінштейн» отримав міжнародну акредитацію JCI, набравши 99,2 бала зі 100 можливих.

Філософія центру – «Максимум руху, максимум незалежності і соціальна адаптація».

Технологічне оснащення закладу вражає. Серед процедурних кабінетів – тренажерна зала, оснащена 5 модулями, які працюють за програмою Mindfit, призначеною для розвитку когнітивних навичок; роботизований тренажерний комплекс «Локомат»; кімната мультисенсорної стимуляції «Снузлін»; комп’ютерна програма Head Controlled Mouse (дає можливість працювати з комп’ютером особам з паралічем верхніх кінцівок за рахунок рухів шиї); лабораторія ерготерапії з унікальними пристроями, серед яких і розробки пацієнтів; музична студія; учбовий автомобіль. Навіть доріжки для прогулянок мають лікувальне призначення: вони створені ландшафтними дизайнерами «за рецептом» медиків – гладенькі та покриті гравієм, з підйомами та спусками чітко визначеної довжини і ширини, щоб хворі опановували навички пересування різними поверхнями. До харчування підхід теж максимально персоналізований: дієту призначають з урахуванням захворювання, індивідуальної переносимості (цукру, глютену тощо), здатності ковтати, уподобань і звичок пацієнта.

Розробки колективу в різних областях медичної реабілітології відомі, без перебільшення, усій медичній спільноті. Створена ерготерапевтами закладу Система діагностики когнітивних порушень після ушкоджень мозку LOTCA (Loewenstein Occupational Therapy Cognitive Assessment) використовується в більшості провідних світових центрів; Шкала функціональної оцінки хворих з ушкодженнями спинного мозку SCIM (Spinal Cord Independence Measure) визнана найкращою системою оцінки функціонального стану хворих у сфері спінальної реабілітації, а Шкала комунікації з пацієнтами, які демонструють мінімальну реакцію, є унікальним інструментом оцінки потенційної можливості реабілітації осіб у вегетативному стані або в стані мінімальної свідомості.

Фахівці центру «Левінштейн» переконують: те, що для хірургів, ортопедів, неврологів, – фінал, для реабілітологів – лише початок. Для кожного пацієнта розробляється індивідуальна програма відновлення за участю мультидисциплінарної команди. Це лікарі, медичні сестри, фізіо- й ерготерапевти, спеціалісти з терапії працею, логопеди, психологи, соціальні працівники.

За допомогою співробітників центру хворі долають непростий шлях – від повної безпорадності до можливості знову тримати виделку, самостійно підніматися, стояти, ходити, говорити, грати в теніс і навіть брати участь у марафонських забігах. Зазвичай на це потрібні тижні або місяці, іноді – роки, та в більшості випадків центр «Левінштейн» пацієнти покидають самостійно, без сторонньої допомоги. Наприклад, показник відновлення здатності рухатися за наявності спінальних травм тут становить 95%.

«ЗУ»-цитатник

Неможливо зрозуміти Ізраїль, не ознайомившись з особливостями функціонування важливих закладів, до яких, без­умовно, відноситься і клініка «Левінштейн». Я не впевнений, що ще десь у світі є подібний інститут чи заклад з порятунку людей, для яких це останній шанс: вони не мають надії, віри в майбутнє, проте через деякий час, всупереч усім прогнозам, стають на ноги, починають говорити і ходити. Це наче відродження із мертвих.

Одна річ – врятувати пораненого солдата, постраждалого з тяжкою травмою, інша – подарувати їм високу якість життя. Від імені всього народу і від щирого серця хочу подякувати співробітникам центру «Левінштейн» – лікарям і медичним сестрам, які віддані своїй роботі і повертають хворих до життя!

Шимон Перес, політичний діяч,
президент Ізраїлю 2007-2014 рр., колишній пацієнт центру

Особливістю клініки є мультидисциплінарний підхід: під час консиліуму присутні як лікарі, так і медичні сестри, кожен має можливість висловити власну думку щодо стратегії лікування. Усі рішення приймаються колегіально й обговорюються, а не виконуються в наказовому порядку. Це передбачає певні особливості обміну досвідом: щоб опанувати нюанси реабілітаційного процесу, недостатньо знань і навичок лише лікаря, на навчання до Ізраїлю має приїхати команда спеціалістів, у тому числі медичні сестри.

«Левінштейн» – ще й відомий академічний центр. У партнерстві з Тель-Авівським університетом, іншими вищими навчальними закладами на його базі здійснюють навчання та професійний тренінг студентів (майбутніх реабілітологів); регулярно проводять курси підвищення кваліфікації; організовують тематичні семінари та конгреси.

«Потреба в реабілітації перевищує наявну пропозицію, тому передача технологій, навчання медичних працівників є однією з форм взаємодії фахівців «Левінштейну» з представниками інших держав. Наразі узгоджено план партнерства установи з українськими фахівцями. Зокрема, відбулася телефонна розмова за участю співробітників цент­ру «Левінштейн» і представників Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування і відновлення працездатності (м. Харків). Ізраїльські експерти відповідали на дискусійні запитання, надали фахові поради українським лікарям. Також вдалося досягти домовленості про подальше навчання наших медиків експертами з Ізраїлю, – зазначила І. В. Сисоєнко. – Ми маємо вчитися там, де найкращий результат, повертатися додому і працювати, щоб досягти успіху в нашій державі. Безсумнівно, необхідно здобувати знання, переймати досвід й опановувати новітні технології (особливо в тих сферах, де Україна ще не досягла успіху), «привозити» їх додому й імплементувати у вітчизняну практику задля кращого майбутнього пацієнтів. Я докладатиму максимум зусиль, аби якнайшвидше створити заклад відповідного рівня й можливостей у нашій країні».

 

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (412-413), серпень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Зв’язок між ротолицевим болем і депресією: дані систематичного огляду

Виникнення ротолицевого болю часто супрово­джується супутніми захворюваннями, наприклад депресією. Попри те, що результати попередніх дослі­джень вказували на двоспрямовану кореляцію між ротолицевим болем і психологічними чинниками, дані деяких спостережень були суперечливими. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. Anita et al. «The association between orofacial pain and depression: a systematic revie», опублікованої у виданні J Pain Res (2024 Feb 29; 17: 785‑796), присвяченої доказам зв’язку між ротолицевим болем і депресією. ...

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Причини кістково-м’язового болю за грудиною у дорослих

За матеріалами курсу «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та скерування до профільного фахівця» (19‑20 березня 2024 р.) ...

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Стрес, дистрес та тривожний розлад

Стрес, дистрес та тривожний розлад є складними процесами ­функціонування організму та психіки людини. ­Власне, стрес – ​це комплексна біологічна та психо­логічна реакція організму ­людини на зовнішні або внутрішні подразники, які порушують його гомеостаз і потребують певної адаптації або реакції [1]. Однак за надмірної інтенсивності чи тривалості він перетворюється на дистрес – ​негативний стан, що призводить до виснаження організму та розвитку патологічних станів ...

25.06.2024 Неврологія Психіатрія Терапія та сімейна медицина Стратегія когнітивної психотерапії: пастки мислення

Майже всі психотерапевти, навіть психоаналітики, у своїй практиці змушені (і професійно зобов’язані) тією чи іншою мірою вдаватися до когнітивної психотерапії. Назву методу, як і загальні принципи, вперше сформулював американський психотерапевт, професор психіатрії Пенсільванського університету, творець когнітивної психотерапії, одного з методів сучасного когнітивно-біхевіорального напряму в психотерапії Aaron Temkin Beck, який використовував свій підхід у лікуванні депресії. Суть методу полягає у зміні світосприйняття та світоглядних установок пацієнта через роз’яснення помилок (адресація до логіки мислення). У первісному вигляді метод виявився не надто ефективним. Однак його поєднання з поведінковими, емоційними та тілесними практиками у загальному підсумку сприяло позитивному результату. Труднощі, що виникають у процесі когнітивної психотерапії, лежать як у суб’єктивній площині професійної недосконалості лікаря (зокрема, невмінні переконати свого пацієнта у зміненні помилкової точки зору), так і в об’єктивній – ​у банальному спротиві пацієнта зміні власного мислення. Актуальність цієї теми є очевидною і дискусія всіляко вітається. ...