11 жовтня, 2017
Психосоціальні аспекти оніхомікозу
У багатьох культурах догляд за нігтями та їх прикрашання є усталеною практикою, що сприяє підвищенню особистої оцінки іншими, а також покращує самооцінку та впевненість у жінок і чоловіків. Тож зрозуміло, що оніхомікоз, який уражає нігті пальців рук і ніг, чинить значний негативний вплив на якісь життя пацієнтів із цим захворюванням. Такі пацієнти почуваються ніяково перед оточуючими, втрачають гідність; як наслідок, звужуються їхні соціальні контакти.
Патогенез і лікування оніхомікозу детально описані в медичній літературі, натомість сприйняття цього стану пацієнтами, їх родичами, друзями, колегами або незнайомими ще недостатньо вивчене. Саме цьому питанню було присвячено дослідження Fungal Nail Perception Survey, нещодавно опубліковане в журналі BioPsychoSocial Medicine.
До участі в дослідженні запросили 1017 осіб (519 чоловіків і 498 жінок) віком >18 років (54% – >40 років). У цій популяції 163 (16%) страждали на грибкові захворювання нігтів.
Учасникам демонстрували фотографії чоловіків та жінок з чи без грибкового ураження пальців рук або ніг. Фотографії зображали дистальний і латеральний піднігтьовий оніхомікоз – найбільш розповсюджену форму інфекції. Кожна фотографія складалася зі знімка всього тіла, а також збільшених знімків лиця, пальців рук і ніг. Загалом у дослідженні використали 12 світлин 6 моделей (3 чоловіків і 3 жінок) – 6 з оніхомікозом і 6 – зі здоровими нігтями.
Кожному респондентові демонстрували 3 випадково відібрані фотографії, з яких принаймні на 1 була зображена особа з оніхомікозом і принаймні на 1 – без оніхомікозу. Розглядаючи знімки, респонденти відповідали на запитання щодо їх ставлення до зображених осіб. Учасників, які страждали на оніхомікоз у період проведення дослідження, додатково запитували про їх ставлення до свого захворювання. Отримані результати є доволі показовими (рис. 1-5).
Особисті стосунки. Респонденти майже вдвічі частіше виявляли готовність до дружніх стосунків з тими, хто не мав грибкової інфекції нігтів, ніж з людьми з оніхомікозом (30 vs 16% відповідно). Крім того, респонденти вважали, що особи з оніхомікозом навряд чи мають багато друзів (17 vs 27%), з меншою імовірністю мають постійного партнера (32 vs 44%) або є одруженими (27 vs 34%) і навряд чи справлять добре враження на першому побаченні (рис. 1).
Соціальна активність. Респонденти з меншою імовірністю запросили б інфікованих осіб до себе додому (13 vs 26%), у басейн (13 vs 29%), на пляж (15 vs 31%), у тренажерний зал (13 vs 27%), до ресторану (30 vs 42%), на шопінг (25 vs 37%), на караоке (22 vs 33%), у кіно (24 vs 38%), до настільної гри (18 vs 26%) або на масаж спини чи ніг (12 vs 26%) порівняно з тими, хто мав здоровий вигляд нігтів (рис. 2).
Здоров’я. З особами з оніхомікозом респондентам було частіше некомфортно сидіти (24 vs 46%) або стояти поруч (25 vs 48%). Крім того, респонденти з меншою імовірністю почувалися б комфортно, якщо зображена на фото особа з оніхомікозом зняла б взуття в них вдома (11 vs 38%), у разі користування взуттям (7 vs 27%) або масажним столом після цієї особи (9 vs 33%). Респонденти-батьки з меншою імовірністю почувалися б комфортно, якщо хвора особа дбала б про їхніх дітей (10 vs 35%) або допомагала їм по господарству (12 vs 39%) (рис. 3).
Особисті якості. Респонденти з більшою імовірністю вважали інфікованих осіб егоїстичними (22 vs 13%) і рідше вважали їх приязними (32 vs 47%) та ввічливими (29 vs 45%).
Продуктивність на роботі. На думку респондентів, особи з наявним оніхомікозом частіше є неакуратними (22 vs 14%), неорганізованими (27 vs 17%) і неефективними (21 vs 14%) на робочому місці порівняно з неінфікованими особами. Крім того, особи з грибковим ураженням нігтів рідше описувалися як відповідальні (24 vs 37%), уважні до деталей (19 vs 43%), такі, що поважають інших (25 vs 40%), та є прихильними до роботи (24 vs 38%) (рис. 4).
Кар’єра. Респонденти вважали, що особам з оніхомікозом частіше не довіряють колеги (24 vs 14%), а також, що вони повільніше просуваються кар’єрними щаблями (36 vs 21%), стикаються з більшими труднощами під час пошуку роботи (36 vs 24%) і заробляють менше грошей (30 vs 18%) (рис. 5).
Особиста гігієна. Осіб з оніхомікозом частіше вважали такими, що рідко миють ноги (7 vs 1%) та не дотримуються гігієни (38 vs 7%).
Ставлення до захворювання. 37% респондентів вважали, що особа з оніхомікозом є заразною для інших, 33% – незаразною і 11% не вважали, що ця особа має будь-яке захворювання. Загалом 23% опитаних і 29% жінок вважали, що грибкову інфекцію нігтів може спричиняти тривале використанням лаку для нігтів. Кожен десятий респондент вважав, що захворювання можна вилікувати сонячним світлом (11%) і що інфекція є природною складовою старіння (11%). На думку 26% учасників, ефективним є лікування оніхомікозу дезінфікуючими розчинами (оцет, спирт); 14% респондентів вважали, що єдиним методом виліковування є повне видалення ураженого нігтя.
Респонденти з оніхомікозом. Майже половина (47%) опитаних з оніхомікозом визнали, що засмучуються через вигляд своїх нігтів; 38% відчували, що інші бачать їх непривабливими; майже третина (31%) помічали, що інші люди дивляться на їхні нігті, не бажають доторкнутися до них (29%) або уникають їх через вигляд нігтів (28%); 33% хворих на оніхомікоз відчували, що вони були предметом неприємних коментарів через їхні нігті.
Отже, проведене дослідження показало, що оніхомікоз має великий психосоціальний вплив у суспільстві. Люди часто уникають пацієнтів з оніхомікозом і невірно пов’язують наявність захворювання з негативними особистими якостями. Як наслідок, грибкові інфекції нігтів асоціюються з поганою гігієною, низькими соціальними навичками, нездатністю формувати близькі стосунки. Багато респондентів не бажали сидіти чи стояти поруч з інфікованими особами або запрошувати їх на соціальні заходи навіть за умов, коли відсутній ризик інфікування. Стигматизація через оніхомікоз не обмежується звичайними життєвими ситуаціями: осіб із цим захворюванням негативно оцінюють на роботі, частіше вважають неуважними, безвідповідальними й такими, що заробляють менше грошей. Також було встановлено, що багато респондентів мають помилкові уявлення про причини розвитку, шляхи передачі та методи лікування оніхомікозу.
Отримані результати свідчать про необхідність підвищення інформованості про оніхомікоз серед пацієнтів і лікарів. Рання діагностика й лікування оніхомікозу дозволяють відновити якість життя пацієнтів, підтримувати нормальну соціальну активність, запобігти не лише соматичним, а й тяжким психічним наслідкам захворювання.
Підготував Олексій Терещенко
Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.