Ассоциация между повышенным количеством эозинофилов в крови у детей с острым бронхиолитом и рецидивирующим БОС

11.10.2017

Одним из наиболее распространенных последствий острого бронхиолита является рецидивирующий бронхообструктивный синдром (БОС), ведущий к развитию бронхиальной астмы (БА). В некоторых источниках повышенный уровень эозинофилов в крови рассмат­ривается как фактор риска развития БА у детей, однако неизвестно, является ли данный показатель предиктором развития БОС после перенесенного острого бронхиолита.

Цель настоящего исследования заключалась в оценке связи между количеством эозинофилов в крови во время острого бронхиолита и риском развития БОС у детей.

Методы. Специалисты проанализировали медицинские записи участников, в которых содержались результаты развернутого анализа крови, проведенного на момент госпитализации по поводу острого бронхиолита, а также данные о повторяющихся в течение последующего года эпизодах БОС.

Результаты. У пациентов с эозинофилией на фоне острого бронхиолита наблюдалась более высокая частота рецидивов БОС на протяжении года после госпитализации, чем у больных без выявленных отклонений в анализе крови (ОР 3,72; 95% ДИ 1,46-9,77; р=0,002). Среди больных с повышенным количеством эозинофилов в крови было значительно больше лиц с рецидивирующим БОС (33/58), чем у лиц без повышения указанного параметра (11/42). Среднее число эозинофилов в группе БОС составило 93,8 клетки/мкл и 0 клеток/мкл в группе без данного синдрома. После поправки на пол, курение, атопический дерматит (АД) в анамнезе и положительные результаты исследования на респираторно-синцитиальный вирус только факт наличия эозинофилии на момент госпитализации по поводу острого бронхиолита достоверно ассоциировался с риском рецидивирующего БОС.

Выводы. Таким образом, повышение числа эозинофилов в крови на фоне острого бронхиолита связано с развитием рецидивирующего БОС в будущем.

Bencharattanaphakhi R. et al. Association of the Presence of Blood Eosinophils in Children with Acute Bronchiolitis

and Recurrent Wheezing. J Allergy Clin Immunol, Abstract 623, Feb 2017.

Медична газета "Здоров'я України" № 17 (414) вересень 2017 p.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...

21.04.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ехінацея Композитум С – ​багатокомпонентна дія на імунну систему

Організм людини – ​це складна жива система, функціонування якої визначається безліччю змінних і задіює величезну кількість механізмів. Зовнішні і внутрішні чинники здатні порушувати регуляцію її діяльності. Однак є механізми, які допомагають ефективно усувати «поломки» в організмі і нормалізувати його стан. Така здатність має назву біорегуляції. Основою біорегуляційної медицини є комплексні біорегуляційні препарати, серед яких одним із найвідоміших є Ехінацея Композитум С. ...

21.04.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Гострий риносинусит

Проблема гострих запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (ВДШ), гострого риносинуситу (ГРС) зокрема, є однією з найактуальніших у сучасній клінічній медицині. Останніми роками спостерігають зростання частоти захворювань носа і приносових пазух, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі оториноларингологічної патології) показників. В Україні поширеність гострих ринітів, риносинуситів та ринофарингітів сягає 489,9 випадку на 10 тис. населення, а захворюваність – ​5-15 випадків на 1 тис. населення залежно від сезону. Такі хворі становлять 60-65% амбулаторних пацієнтів лікарів-отоларингологів. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) призначений забезпечити організацію надання медичної допомоги пацієнтам із ГРС на всіх етапах медичної допомоги для своєчасного виявлення, профілактики та лікування ГРС. ...