Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

12.10.2017

У травні цього року було створено Громадську організацію (ГО) «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників». У її лавах – медичні працівники з більшості адміністративно-територіальних одиниць України. Організація на законних підставах забезпечує надійний захист прав та інтересів медичних працівників.

Основними її завданнями є:

  • забезпечення фінансового благополуччя та соціальних гарантій для медичних працівників;
  • збільшення заробітної плати та окладів медичних працівників та водіїв бригад екстреної медичної допомоги;
  • усунення порушень міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої і некваліфікованої праці працівників бюджетної сфери;
  • забезпечення належних та безпечних умов праці медичних працівників;
  • удосконалення законодавчого механізму забезпечення належної безпеки медичним працівникам, фізичним особам – підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики, та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги під час надання медичної допомоги (встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності з метою захисту життя, здоров’я медичних працівників, усунення перешкод у наданні ними медичної допомоги);
  • забезпечення збалансованості професійних обов’язків та професійних прав медичних працівників;
  • підвищення кваліфікації та професійної підготовки медичних працівників, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню якості медичної допомоги;
  • запровадження страхування професійної діяльності медичних працівників («страхування від медичної помилки»).

На шпальтах видання в рубриці «ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ» фахові консультації медичним працівникам – читачам «Медичної газети «Здоров’я України» надаватимуть юристи ГО «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників». Чекаємо на ваші запитання за електронною адресою: health-ukr@ ukr.net.

На запитання читачів відповідають юристи ГО «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»:

Я закінчила ВНЗ у 2009 році (не медицина). Після декретної відпустки навчалася на комерційних курсах і зараз працюю косметологом. Чи можу я отримати середню медичну освіту (медсестра) і як? Чи можна навчатися заочно або на вечірній формі навчання? Чи, можливо, існують курси, що передбачають отримання диплома держзразка?

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

Конкурсний відбір та зарахування абітурієнтів на навчання до вищих навчальних закладів усіх форм власності та підпорядкування здійснюються в порядку, регламентованому Умовами прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2017 р., затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України від 13.10.2016 р. № 1236 та іншими нормативними актами Міністерства освіти та науки України.

Крім того, кожен навчальний заклад розробляє власні Правила прийому.

Для отримання роз’яснень, з’ясування умов прийому та навчання в певному навчальному закладі доцільно звернутися до Приймальної комісії відповідного закладу.

Щодо мережі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів, то в підпорядкуванні МОЗ України – головного державного замовника на підготовку медичних та фармацевтичних кадрів – перебуває 17 вищих навчальних закладів, у тому числі:

  1. ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет».
  2. Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова.
  3. ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України».
  4. Донецький національний медичний університет.
  5. Запорізький державний медичний університет.
  6. ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет».
  7. ДЗ «Луганський державний медичний університет».
  8. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького.
  9. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця.
  10. Національний фармацевтичний університет.
  11. Одеський національний медичний університет.
  12. ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України».
  13. ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія».
  14. Харківський національний медичний університет.
  15. ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України».
  16. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.
  17. Харківська медична академія післядипломної освіти.

У структурах вищих навчальних закладів, підпорядкованих МОЗ України, функціонують 10 коледжів:

  1. Медичний коледж ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет».
  2. Медичний коледж Донецького національного медичного університету.
  3. Медичний коледж Запорізького державного медичного університету.
  4. Медичний коледж ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет».
  5. Медичний коледж Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
  6. Медичний коледж Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.
  7. Коледж Національного фармацевтичного університету.
  8. Медичний коледж ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія».
  9. Медичний коледж Харківського національного медичного університету.
  10. Медичний коледж Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Підготовку молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів з вищою освітою здійснюють також 86 навчальних закладів, які фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, а саме: 63 коледжі, 20 медичних училищ, Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського, Житомирський інститут медсестринства, Черкаська медична академія.

Медична сестра офтальмологічного кабінету під час проведення амбулаторних операцій працює з розчинами для дезінфекції, що передбачено її посадовими обов’язками. Чи може вона отримувати доплату в розмірі 10% посадового окладу? Чи вважаються такі умови праці шкідливими? Якщо так, чи передбачає це певні доплати і надання додаткових днів до відпустки?

Відповідно до п. 3.4.7 розділу «Інші доплати» спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» (далі – наказ № 308/519) працівникам, які використовують у роботі дезінфекційні засоби, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, установлюється доплата в розмірі 10% посадового окладу (тарифної ставки).

Згідно з п. 1.6 розділу «Загальні положення» наказу № 308/519 конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.

Перелік посад працівників, які застосовують у роботі дезінфекційні засоби, затверджується в колективному договорі між власником або уповноваженим ним органом з одного боку і профспілковим комітетом – з іншого.

Атестація робочих місць для встановлення цієї доплати не проводиться.

Отже, зазначена доплата встановлюється працівникам за роботу в шкідливих умовах праці за переліком посад, затверджених колективним договором закладу, у межах коштів, передбачених на оплату праці в кошторисі доходів та видатків закладу, за умови включення цих робіт до посадових інструкцій працівників.

 

Підготувала Олександра Мєркулова

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (412-413), серпень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Зв’язок між ротолицевим болем і депресією: дані систематичного огляду

Виникнення ротолицевого болю часто супрово­джується супутніми захворюваннями, наприклад депресією. Попри те, що результати попередніх дослі­джень вказували на двоспрямовану кореляцію між ротолицевим болем і психологічними чинниками, дані деяких спостережень були суперечливими. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. Anita et al. «The association between orofacial pain and depression: a systematic revie», опублікованої у виданні J Pain Res (2024 Feb 29; 17: 785‑796), присвяченої доказам зв’язку між ротолицевим болем і депресією. ...

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Причини кістково-м’язового болю за грудиною у дорослих

За матеріалами курсу «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та скерування до профільного фахівця» (19‑20 березня 2024 р.) ...

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Стрес, дистрес та тривожний розлад

Стрес, дистрес та тривожний розлад є складними процесами ­функціонування організму та психіки людини. ­Власне, стрес – ​це комплексна біологічна та психо­логічна реакція організму ­людини на зовнішні або внутрішні подразники, які порушують його гомеостаз і потребують певної адаптації або реакції [1]. Однак за надмірної інтенсивності чи тривалості він перетворюється на дистрес – ​негативний стан, що призводить до виснаження організму та розвитку патологічних станів ...

25.06.2024 Неврологія Психіатрія Терапія та сімейна медицина Стратегія когнітивної психотерапії: пастки мислення

Майже всі психотерапевти, навіть психоаналітики, у своїй практиці змушені (і професійно зобов’язані) тією чи іншою мірою вдаватися до когнітивної психотерапії. Назву методу, як і загальні принципи, вперше сформулював американський психотерапевт, професор психіатрії Пенсільванського університету, творець когнітивної психотерапії, одного з методів сучасного когнітивно-біхевіорального напряму в психотерапії Aaron Temkin Beck, який використовував свій підхід у лікуванні депресії. Суть методу полягає у зміні світосприйняття та світоглядних установок пацієнта через роз’яснення помилок (адресація до логіки мислення). У первісному вигляді метод виявився не надто ефективним. Однак його поєднання з поведінковими, емоційними та тілесними практиками у загальному підсумку сприяло позитивному результату. Труднощі, що виникають у процесі когнітивної психотерапії, лежать як у суб’єктивній площині професійної недосконалості лікаря (зокрема, невмінні переконати свого пацієнта у зміненні помилкової точки зору), так і в об’єктивній – ​у банальному спротиві пацієнта зміні власного мислення. Актуальність цієї теми є очевидною і дискусія всіляко вітається. ...