19 жовтня, 2017
Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення
Напередодні засідання Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – Комітет), яке відбулося 19 вересня, пройшла Всеукраїнська попереджувальна акція протесту медичних працівників, організована Професійною спілкою працівників охорони здоров’я України за солідарною участю членських організацій Федерації профспілок України. Колона лікарів вирушила від майдану Незалежності до Кабінету Міністрів України (КМУ), парламенту, Адміністрації Президента.
У соціальних мережах і деяких ЗМІ страйк назвали «мітингом проти медреформи», проте серед гасел на плакатах найчастіше зустрічалися такі: «Наша професія гідна поваги», «Ми захищаємо свої конституційні права!», «Роботу, зарплату, соціальний захист», «Громадянам України – доступну та якісну медичну допомогу!», «Немає реформ без грошей», «Лікар без зарплати – ганьба влади», «Недостатнє фінансування охорони здоров’я – основна хвороба української медицини», «Медикам – гідну зарплату, країні – здорових людей», «Міжнародні стандарти – міжнародні зарплати».
То чим обурені і чого насправді вимагають українські медики? Про це на засіданні Комітету в присутності представників профспілкових організацій Запоріжжя, Луганська, Харкова, Житомира, Черкас, Сум, Донецька, Дніпра, Івано-Франківська, Чернівців, Болграда (Одеська область) і Києва розповіла голова Професійної спілки працівників охорони здоров’я України Вікторія Миколаївна Коваль: «Сьогоднішня акція протесту виникла не спонтанно, вона ніким, окрім профспілок, не «проплачена». Люди приїхали до Києва за власним бажанням, за рахунок профспілкових коштів. Закиди в соціальних мережах стосовно примусової участі – неправда. Така потужна медична акція відбулася вдруге (перша – у 2002 р.). Ми сподіваємося, вона приверне увагу до проблем галузі КМУ, народних депутатів, відновить соціальний діалог між профспілкою та Міністерством охорони здоров’я (МОЗ). Основні наші вимоги, під якими підписалися понад 100 тис. медичних працівників, – підвищення рівня заробітної плати та ліквідація «зрівнялівки» в оплаті праці. Новації в законодавстві з оплати праці порушили диференціацію оплати праці працівників з 1-го по 12-й тарифний розряд Єдиної тарифної сітки (ЄТС). Упродовж 2016-2017 рр. у рамках соціального діалогу та колективного трудового спору, зареєстрованого у вересні 2016 р. між Профспілкою працівників охорони здоров’я України та КМУ, ми намагалися врегулювати питання збільшення фінансування галузі із забезпеченням у повному обсязі фонду оплати праці закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), своєчасної виплати заробітної плати працівникам з урахуванням усіх доплат і надбавок (у т. ч. допомоги на оздоровлення), встановлених законодавством, запровадження запобіжних заходів для мінімізації ризиків щодо соціально-трудових відносин в умовах реформування системи охорони здоров’я (СОЗ). Примирні процедури щодо вирішення колективного трудового спору досі не розпочато, лише вчора відбулося перше засідання комісії. Неодноразово спрямовувалися звернення та заяви до Президента України, Голови ВР, Прем’єр-міністра, в. о. міністра охорони здоров’я, голів профільних комітетів ВР, голів парламентських фракцій та особисто до кожного народного депутата України щодо недофінансування галузі, критичної ситуації з оплати праці працівників ЗОЗ та реформування СОЗ. Нас часто звинувачують, що, мовляв, профспілка виступає проти медичної реформи. Навпаки, ми намагаємося рухатися цивілізованим шляхом і переконані, що реформа вкрай необхідна, проте вона має здійснюватися в законодавчому полі, відповідати нормам Конституції України, враховувати національні особливості та думку медичної спільноти, мати наукове обґрунтування. Ми неодноразово намагалися долучитися до експертних груп, однак досягти цього так і не вдалося. Хоча очевидно: якщо медики не розумітимуть, яка суть реформи, нічого з неї не вийде. Сьогодні представники профспілки відвідали КМУ, досягнуті певні домовленості. Якщо протягом місяця їх не буде виконано, відбудеться більш масштабна акція протесту».
Основні вимоги Професійної спілки працівників охорони здоров’я України:
- призначення міністра охорони здоров’я;
- виплата заборгованості із заробітної плати;
- проведення реформ служби швидкої допомоги та медичної сфери в Україні;
- збільшення обсягу медичної субвенції (зараз її дефіцит становить 3,9 млрд грн. – Прим. авт.);
- встановлення надбавки за престижність праці;
- недопущення руйнування СОЗ і комерціалізації галузі, забезпечення конституційного права громадян на доступну й якісну медичну допомогу.
Питання недофінансування фонду оплати праці медичних працівників не нове і вже неодноразово обговорювалося на найвищому рівні, проте жодного разу не отримало належної підтримки профспілкових організацій. Тому така бурхлива реакція напередодні обговорення законопроекту з медичної реформи парламентом більше схожа на «гарно продуманий експромт». На цьому наголосила заступник голови Комітету Ірина Володимирівна Сисоєнко: «У лютому Комітетом проведено спільну нараду, в якій взяли участь представники профспілок, МОЗ, Міністерства фінансів України. Під час заходу наголошувалося, що урядом не закладено кошти на обов’язкові надбавки, а посадовий оклад (тарифну ставку) ЄТС збережено на рівні 1600 грн і не прирівняно до мінімальної заробітної плати. Щомісяця заборгованість із виплати заробітної плати медикам зростає, що і стало однією з причин сьогоднішньої акції протесту. Разом з тим хочу відзначити дивний збіг обставин: мітинг за участю медиків столиці, Київської області, Житомира, проведений у травні, керівники профспілки чомусь не підтримали, а нинішня акція відбувається саме в той час, коли до порядку денного внесено законопроект № 6327. Його розгляд заплановано на найближчий парламентський тиждень. Я прошу керівників профспілок уважно ознайомитися з версією документа, підготовленого до другого читання. Він на 80% переписаний Комітетом (від урядового законопроекту фактично зберігся лише номер) і містить положення стосовно механізмів фінансування – збільшення видатків на СОЗ і фонд оплати праці медиків, підвищення базисної ставки. Також я прошу профспілки підтримати законопроекти, які захищають права медичних працівників, зокрема № 1164 (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги), № 6311 (щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги). Ми повинні робити все, аби уряд якнайшвидше ліквідував борг у розмірі майже 4 млрд грн, сприяти медичній реформі та приймати нові закони. Якщо не буде нових законів, не буде і реформи СОЗ».
Члени Комітету ухвалили рішення:
- підтримати вимоги до органів державної влади, викладені у зверненні Професійної спілки працівників охорони здоров’я України і висунуті під час Всеукраїнської попереджувальної акції протесту 19 вересня, та виголосити їх з трибуни ВР;
- підготувати проект відповідної постанови ВР з рекомендаціями КМУ щодо вжиття заходів для задоволення висунутих профспілками вимог.
Слід зазначити, що згодом народні депутати від розгляду медичних питань перейшли до дискусій у політичній площині – обговорення кандидатури потенційного міністра охорони здоров’я. У результаті більшістю голосів члени Комітету висловили недовіру в. о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун та запропонували профспілкам розглянути це рішення під час робочого засідання.
Лікування громадян України за кордоном: інвестиції в закордонну медицину
Про ефективність виконання МОЗ програми «Лікування громадян України за кордоном» відзвітував заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський: «Станом на 19 вересня лікування за кордоном потребує 81 особа, з них 8 пацієнтів не мають необхідності в негайному лікуванні, проте повинні перебувати на обліку. Потребують надання додаткової документації та очікують на рішення комісії ще 40 справ. Загальна потреба в коштах становить понад 336 млн грн (з них 104 млн грн – попередня вартість лікування 40 хворих, які очікують на рішення комісії). Аналізуючи попередній досвід, ми припускаємо, що до кінця поточного року кількість поданих заяв зросте, тому варто передбачити ймовірне збільшення вказаної суми. За прогнозами, у 2017 р. вона може перевищити 700 млн грн».
На надзвичайно високій вартості реалізації програми акцентувала увагу присутніх і заступник голови Комітету Тетяна Анатоліївна Донець: «У 2015 р. витрати на лікування українців за кордоном оцінили в 7 млн доларів, у 2016 р. вказана сума перевищила 14 млн доларів! Вартість цієї державної програми зростає шаленими темпами та є незіставною з такою інших програм. До того ж необхідно визнати, що з боку МОЗ відсутній її адекватний фінансовий контроль. На сьогодні на рахунках закордонних клінік знаходяться кошти, не використані на лікування у 2015 р. (в Італії – 250 тис. доларів, у Білорусі – 450 тис. доларів), відповідної інформації за 2016-2017 рр. МОЗ досі не надано. Я вимагаю негайно проаналізувати дані щодо залишків і використати доступні кошти для терапії пацієнтів, які потребують термінового лікування, а не залишати їх як дарунок закордонним клінікам. Адже виділення додаткових коштів, про які зараз іде мова, доведеться чекати щонайменше 2-2,5 місяці».
Значна кількість претендентів на лікування за кордоном потребують трансплантації кісткового мозку. Аби створити умови для розвитку системи трансплантації в Україні, необхідно приблизно 260 млн грн. Депутати схвалили таке рішення, однак при затвердженні бюджету на 2017 рік відповідні видатки так і не було враховано.
Народними депутатами було визнано незадовільною роботу МОЗ щодо виконання програми «Лікування громадян України за кордоном» та прийнято рішення звернутися до:
- Комітету ВР з питань бюджету та КМУ з проханням про виділення в поточному році додаткових коштів у сумі 336,7 млн грн для забезпечення лікування за кордоном 113 громадян України;
- МОЗ з проханням до 22 вересня поінформувати Комітет про залишки коштів на рахунках закордонних медичних закладів / клінік, не використаних на лікування громадян України у 2015-2017 рр.;
- МОЗ з вимогою звільнити осіб, відповідальних за вказану діяльність, якщо відповідну інформацію не буде надано.
Слід якомога швидше сконцентруватися на побудові власної системи трансплантації, адже, допоки її не буде створено, помиратимуть і дорослі, і маленькі українці, а хворі, на лікування яких зусиллями усієї країни все-таки пощастить зібрати мільйони гривень, надалі фінансуватимуть закордонну медицину.
Конструктив чи імітація роботи? Думка експерта
Швидких і дієвих рішень, а не закулісних інтриг чекають від Комітету і фахівці, і пацієнти. Проте часто голосування є винятково політичним – на цьому акцентувала увагу в ексклюзивному коментарі «ЗУ» І. В. Сисоєнко. На думку народного депутата, 19 вересня деякі члени Комітету мали на меті за будь-яку ціну усунути з посади Уляну Супрун та дискредитувати законопроект № 6327 про медичну реформу, тож використали у своїх політичних іграх доведених до відчаю медичних працівників, які ініціювали попереджувальну акцію, аби відстояти права на гідну оплату праці та вчасну виплату заробітної плати.
«Мізерна заробітна плата медиків, затримки з її виплатою, «зрівнялівка», необхідність підняття тарифної ставки – проблеми, про які я вже втомилася говорити з Прем’єр-міністром і Мінфіном, яким присвячено не одну нараду. Забезпечити виплату заробітних плат, ліквідувати борги перед медиками – обов’язок уряду, і я не заспокоюся, доки це не буде зроблено! Паралельно парламент повинен приймати нові закони. Неприпустимо, що оплата праці багатотисячної спільноти українських медиків залежить від одноосібного рішення Прем’єр-міністра. Право на гідну оплату праці повинно бути захищено законом!» – підкреслила І. В. Сисоєнко.
Підготувала Ольга Радучич
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (415), вересень 2017 р.