Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

20.10.2017

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП»).

У 2015 р. я закінчила медичний коледж, але в галузі медицини не працювала. Скільки років мій диплом вважається дійсним?

Відповідно до статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи) медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються Міністерством охорони здоров’я України.

Згідно зі статтею 78 Основ медичні і фармацевтичні працівники зобов’язані постійно підвищувати рівень професійних знань і майстерності.

За змістом статті 77 Основ медичні і фармацевтичні працівники мають право на підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на 5 років у відповідних закладах та установах.

Розділом ІІІ «Посади середнього медичного персоналу» Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, затвердженого наказом МОЗ України від 25.12.1992 № 195, визначено посади, які може обіймати спеціаліст в установах охорони здоров’я залежно від набутої спеціальності.

Згідно з Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою (далі – Положення), затвердженим наказом МОЗ України від 23.11.2007 № 742 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.2007 за № 1368/14635, право на атестацію мають у тому числі молодші спеціалісти з медичною освітою всіх спеціальностей, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» або «бакалавр» у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації.

Підлягають атестації особи, які:

  • мають стаж роботи за спеціальністю, за якою атестуються, не менше 5 років;
  • закінчили протягом останніх 5 років у закладі (підрозділі) післядипломної освіти курси підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною освітою;
  • виявили бажання атестуватися на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії.

Крім того, наказом МОЗ України від 07.09.1993 № 198 «Про підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.1993 за № 206, затверджені, зокрема, Положення про постійно діючі курси підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів, а також Перелік циклів спеціалізації та удосконалення молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів.

У розділі «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженого наказом МОЗ України від 29.03.2002 № 117 та погодженого із Міністерством праці та соціальної політики України, визначені кваліфікаційні вимоги для професій, які потребують від працівника кваліфікації за дипломом про вищу освіту, що відповідає рівню молодшого спеціаліста, бакалавра або спеціаліста, який проходить післядипломну підготовку (стажування або інтернатуру). Так, до фахівців, які належать до середнього медичного персоналу та не мають кваліфікаційної категорії, відсутні вимоги до стажу роботи.

Враховуючи вищевикладене, нормами чинних нормативно-правових актів не визначені підстави, що забороняли б молодшим спеціалістам з медичною освітою всіх спеціальностей, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» або «бакалавр» у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, працювати в установах охорони здоров’я залежно від набутої спеціальності, у тому числі відсутні обмеження щодо термінів дійсності отриманого ними диплому.

Разом із тим з метою забезпечення безперервності післядипломного навчання молодших спеціалістів з медичною освітою такий працівник може бути направлений керівництвом лікувального закладу на курси тематичного удосконалення.

 

Підготувала Олександра Мєркулова

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (415), вересень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

21.05.2024 Терапія та сімейна медицина Чи є шанс зменшити шкоду від епідемії тютюнокуріння в Україні?

Тютюнокуріння залишається однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я в усьому світі як сильний і незалежний фактор ризику низки соціально значущих хвороб. У 2022 році куріння спричинило майже 9 мільйонів смертей у всьому світі. Зусилля щодо протидії тютюновій епідемії мали результатом зменшення її поширеності на 34,8% порівняно зі станом на 1990 рік. На думку експертів, ці зміни пов’язані як зі зменшенням кількості людей, які починають курити, так і зі збільшенням числа випадків відмови від куріння. Водночас останніми десятиліттями основні інструменти Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо боротьби проти тютюну, зокрема антитютюнові закони, які мають переважно репресивний характер, втрачають свою ефективність в аспекті зменшення частоти куріння, а отже, позитивного впливу на здоров’я населення. ...

21.05.2024 Терапія та сімейна медицина Важливі термінологічні засади створення україномовної версії Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду

Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям (МКХ) є всесвітнім стандартом діагностичної інформації. Останню версію, 11-й перегляд – МКХ‑11 (ICD-11), ухвалила 72-га Всесвітня асамблея охорони здоров’я в 2019 році; вона набула чинності 1 січня 2022 року. Нині проводиться опрацювання перекладу МКХ-11 з англійської на українську мову групою фахівців різних спеціальностей, залучених Центром громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України....

21.05.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Сірководень – ​важлива сигнальна молекула в патогенезі серцево-судинних захворювань. Можливості терапевтичного впливу

Серцево-судинні захворювання (CCЗ) не випадково вже багато десятиліть займають першу сходинку серед причин смертності населення не лише в Україні, а й у світі. Попри прискіпливу увагу медичної науки до винайдення нових методів лікування та профілактики, все ще залишається багато запитань, як-от: чому саме ССЗ мають таку поширеність? На думку деяких дослідників, необхідно ретельніше вивчати саме різні ланки патогенезу захворювань серця та судин, адже патогенетичне лікування є найефективнішим. Саме тому нещодавно було виділено серед усіх інших новий регуляторний фактор серцево-судинної діяльності – ​сірководень (Н2S). Знання про його роль у виникненні патологічних станів дозволяє відкрити нові шляхи боротьби з гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця (ІХС) тощо. ...

21.05.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Атиповий біль при інфаркті міокарда

19-20 березня відбувся онлайн-семінар «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», присвячений міждисциплінарній проблемі, яка є актуальною як для сімейних лікарів, так і для фахівців інших спеціальностей. Спікери – провідні українські спеціалісти-практики; доповіді стосувалися поширених захворювань як у дорослих, так і в дітей, а саме йшлося про гострий коронарний синдром (ГКС), порушення серцевого ритму, плеврит. Було розглянуто та обговорено цікаві випадки із практики, акцент зроблено на диференційній діагностиці. Під час сателітних сесій висвітлено такі теми, як когнітивні порушення під час війни, роль вітаміну D, раціональна антибіотикотерапія, застосування нестероїдних протизапальних препаратів за остеоартриту, хронічного простатиту, залізодефіциту....