Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

20.10.2017

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП»).

У 2015 р. я закінчила медичний коледж, але в галузі медицини не працювала. Скільки років мій диплом вважається дійсним?

Відповідно до статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи) медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються Міністерством охорони здоров’я України.

Згідно зі статтею 78 Основ медичні і фармацевтичні працівники зобов’язані постійно підвищувати рівень професійних знань і майстерності.

За змістом статті 77 Основ медичні і фармацевтичні працівники мають право на підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на 5 років у відповідних закладах та установах.

Розділом ІІІ «Посади середнього медичного персоналу» Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, затвердженого наказом МОЗ України від 25.12.1992 № 195, визначено посади, які може обіймати спеціаліст в установах охорони здоров’я залежно від набутої спеціальності.

Згідно з Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою (далі – Положення), затвердженим наказом МОЗ України від 23.11.2007 № 742 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.2007 за № 1368/14635, право на атестацію мають у тому числі молодші спеціалісти з медичною освітою всіх спеціальностей, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» або «бакалавр» у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації.

Підлягають атестації особи, які:

  • мають стаж роботи за спеціальністю, за якою атестуються, не менше 5 років;
  • закінчили протягом останніх 5 років у закладі (підрозділі) післядипломної освіти курси підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною освітою;
  • виявили бажання атестуватися на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії.

Крім того, наказом МОЗ України від 07.09.1993 № 198 «Про підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.1993 за № 206, затверджені, зокрема, Положення про постійно діючі курси підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів, а також Перелік циклів спеціалізації та удосконалення молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів.

У розділі «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженого наказом МОЗ України від 29.03.2002 № 117 та погодженого із Міністерством праці та соціальної політики України, визначені кваліфікаційні вимоги для професій, які потребують від працівника кваліфікації за дипломом про вищу освіту, що відповідає рівню молодшого спеціаліста, бакалавра або спеціаліста, який проходить післядипломну підготовку (стажування або інтернатуру). Так, до фахівців, які належать до середнього медичного персоналу та не мають кваліфікаційної категорії, відсутні вимоги до стажу роботи.

Враховуючи вищевикладене, нормами чинних нормативно-правових актів не визначені підстави, що забороняли б молодшим спеціалістам з медичною освітою всіх спеціальностей, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» або «бакалавр» у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, працювати в установах охорони здоров’я залежно від набутої спеціальності, у тому числі відсутні обмеження щодо термінів дійсності отриманого ними диплому.

Разом із тим з метою забезпечення безперервності післядипломного навчання молодших спеціалістів з медичною освітою такий працівник може бути направлений керівництвом лікувального закладу на курси тематичного удосконалення.

 

Підготувала Олександра Мєркулова

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (415), вересень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

05.12.2023 Терапія та сімейна медицина Флурбіпрофен: вибір оптимального НПЗП за гострого болю та запалення в пацієнтів із серцево-судинною патологією

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) стали чи не найбільшим надбанням фармакології, адже вони щодня полегшують біль мільйонам людей у світі. Водночас цей широкий клас засобів традиційно розглядають як двобічно загострений меч: з одного боку, він є нещадним до болю, з іншого – здатний заподіяти шкоди різним тканинам та органам [1]....

03.12.2023 Терапія та сімейна медицина Роль калію та його препаратів у терапії пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Модифікація харчових чинників може мати значний вплив на ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ) (Gay et al., 2016; Key et al., 2019). При цьому основним механізмом дії є зниження артеріального тиску (АТ), найважливішого основного модифікованого чинника ризику ССЗ (Whelton et al., 2018; Flint et al., 2019). Відомо, що зменшення вмісту натрію в раціоні та збільшення споживання калію пов’язані зі зниженням АТ і ризику ССЗ. Роль цих елементів у контролі АТ широко вивчають у лабораторних та епідеміологічних дослід­жен­нях (Filippini et al., 2017; Nomura et al., 2019)....

03.12.2023 Терапія та сімейна медицина Ренопротекторна дія фебуксостату за контраст-індукованого гострого ураження нирок у пацієнтів із хронічною хворобою нирок 3-ї стадії

Гостре контраст-індуковане ураження нирок (ГКІУН)є третьою за поширеністю причиною гострого ураження нирок серед госпіталізованих пацієнтів. Захворюваність на ГКІУН поступово зростає, особливо серед осіб, які мали первинне черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), внаслідок нестабільності гемодинаміки та неадекватної профілактики (Sun et аl., 2019). Результати нещодавнього дослідження засвідчили зниження частоти ГКІУН у пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) після ЧКВ завдяки застосуванню фебуксостату, що має ренопротекторний ефект (Sarhan et al., 2023)....

30.11.2023 Дерматологія Терапія та сімейна медицина Сульфатіазол срібла в лікуванні опіків: клінічний випадок

Пов’язки із препаратами на основі срібла є однією з основних груп засобів, що застосовуються під час лікування інфікованих ран і ран із високим ризиком інфікування, в т. ч. опікових. Іони срібла каталізують окислення генетичного матеріалу бактеріальної клітини, що є основним механізмом їхньої бактеріостатичної та бактерицидної дії на грампозитивні й грамнегативні бактерії, а також фунгіцидного ефекту. Широкий вибір препаратів срібла, доступних на сьогодні, надає можливість підібрати засіб відповідно до потреб і вподобань пацієнта. В рекомендаціях Асоціації з науково обґрунтованого лікування ран (2020) згадуються засоби на основі іонного, металевого та нанокристалічного срібла, а також сульфату срібла й інших його солей....