Шануймося, бо ми цього варті!...або Коли в Україні з’явиться превентивна медицина?

29.11.2017

В.В. Фуштей Чом ви, рідні українці, так рано вмираєте? Від Європи відстаєте, про здоров’я не дбаєте…Канадський міністр охорони здоров’я М. Лалонд у 1974 р. опублікував статтю «Новий підхід до збере­ження здоров’я канадців», в якій навів докази того, що тра­диційна система охорони здоров’я відіграє зовсім не головну роль у комплексі чинників, що визначають здоров’я лю­дини. Незважаючи на щорічне збільшення фінансування цієї сфери, кількості наукових досліджень, зростання чи­ сельності лікарів і удосконалення лікувально-діагностичних заходів, показники здоров’я населення не поліпшуються відповідно до витрачених коштів та зусиль. Був чітко сфор­ мульований меседж про те, що головним чинником, який найбільшою мірою зумовлює стан здоров’я людини, є не рі­вень медичного обслуговування, а той спосіб життя, який вона веде. Ця стаття заклала нові уявлення в розумінні проб­леми здоров’я населення, відкривши для політиків та гро­мадськості принципові основи нової системної діяльності на користь індивідуального і суспільного здоров’я.

Було розпочато докорінне реформування системи охо­рони здоров’я за трьома основними напрямами:

• Створення спеціальної державної структури, яка відпові­дає заформування здорового способу життя (ЗСЖ) населення

• Розробка і проведення спеціальних програм, дослі­джень, інформування населення та фахівців-медиків, про­світа населення щодо проблем здоров’я і формування ЗСЖ

• Охоплення практичними заходами щодо формування ЗСЖ дедалі більшої кількості населених пунктів

Яким чином привернути увагу українців та урядовців до профілактики захворювань, щоб зменшити різницю середньої тривалості життя українців і європейців, яка становить сьогодні ≥12-15 років, зупинити епідемію неінфекційних захворювань (НІЗ) – серцево-судинних, раку, діабету, аби українці доживали до активного довголіття та по-справжньому насолоджувалися життям?

Поняття превентивної медицини (від praevenire – упе­реджувати, випереджати) поки не увійшло до звичного ужитку медичної громадськості, тим більше є незнайомим для більшості українців. Натомість європейські та світові інститути здоров’я вже давно не тільки використовують цей термін, але й активно розвивають превентивну медицину як медицину «упереджувальну», як наслідок – тривалість життя європейців значно перевищує вік, до якого дожива­ють українці.

На сьогодні профілактична медицина в Україні перебу­ ває не в найкращому стані. У Росії, наприклад, ще у 2007 р. було відкрито федеральний центр здоров’я з мережею по­ дібних центрів по країні, загальна кількість яких пере­ вищує 2 тис. У США функціонує Національний центр «Здоров’я». В Україні, на жаль, профілактикою (якщо можна це так назвати) займаються кілька десятків центрів здоров’я (один у кожному обласному центрі). Зате маємо Національний інститут раку, серця, фтизіатрії, травмато­логії, трансплантології та ін. А де ж національний інститут здоров’я, відповідні структури, які мали б здійснювати безпосередньо профілактику? Розширення мережі ліку­ вальних установ, нарощування кількості ліжок, лікарів на 1 тис. жителів не впливає на зменшення захворюваності, а навпаки, темпи її росту вже стають загрозливими і під­ривають національну безпеку держави. Україна вимирає надшвидкими темпами, і, поки держава не повернеться обличчям до профілактики захворювань, нам цю «чорну» статистику не зупинити!

Як переконати урядовців та пересічних українців у на­ гальній потребі проведення активної профілактики за­ хворювань з усіма її формами та засобами? Може, ста­ тистикою? А вона невтішна. Українці очолюють таблицю смертності в Європі та пасуть задніх за тривалістю життя у світі. У нас смертність чоловіків у найбільш продуктив­ ному віці (20-60 років) у п’ять разів перевищує середньо­ європейські показники. Україна щороку втрачає >700 тис. громадян, третина з яких працездатного віку–15,2 на 1 тис. населення, а в ЄС – 6,7. За рівнем смертності Україна пере­ буває на рівні таких слаборозвинених африканських країн, як Нігерія та Сомалі. При цьому кількість ліжко-місць удвічі більша, ніж в європейських країнах. Проте середня тривалість життя на 10-17 років коротша за європейців. Згідно з даними Асоціації кардіологів України, 25 млн українців мають серцево-судинні захворювання (ССЗ). Більшість із них – це чоловіки працездатного віку (4555 років). Смертність внаслідок хвороб серця досягає 64%, і це майже найвищий у світі показник (для європейських держав – 27%). Україна відстає від Європи за кількістю кардіоцентрів у 15 разів. Тож сподіватися, що нас вчасно прооперують, не доводиться. Кожен третій українець має захворювання: 6 млн чоловік – цукровий діабет і захворю­ вання щитоподібної залози, 2,5 млн – онкологічні (рак), 25 млн – серцево-судинні. На жаль, в Україні «прижився» такий собі смертельний трикутник: інфаркт-інсульт, рак, діабет. Іншими словами, ми знаємо свого ворога в обличчя, але радикальних висновків та заходів, які б відтермінували зустріч із ним, не робимо. Сьогодні в Україні найвищий рівень розповсюдженості цукрового діабету – 9,8% (серед­ ній для Європи – 8,4%). Смертність в Україні на 100 тис. населення – 638 випадків, у Франції – 118! Із 10 смертей 7 припадає на інфаркт і інсульт. Кожен четвертий українець не доживає до пенсії. Загалом частка причин смертності, яким можна було б запобігти, становить 40%, а в праце­здатному віці – 70%. Ціна відмови від основних принципів профілактичного напряму в охороні здоров’я – різке погіршення стану здоров’я населення. За період 1975-2010 рр. смертність населення України зросла на 64%!

У системі профілактики захворювань пріоритетна роль має належати первинній профілактиці – заходам попере­дження дії чинників ризику розвитку захворювань. Хто мав би навчати українців професійно дбати про власне здоров’я? Звичайно ж, медики. Але чи є це їхнім обов’яз­ ком сьогодні? На жаль, ні. Суспільству, в якому не про­ пагується здоровий спосіб життя, завжди не вистачатиме лікарів. Мистецтво медицини складається з 3 елементів: хворий, хвороба і лікар. На жаль, в Україні хворий або потенційно хворий не бере участі в процесі профілактики; надто низька або повністю відсутня мотивація бути здоро­ вим, культура здоров’я, харчування та фізичної активності. Науковці стверджують, що з допомогою профілактичних заходів в Україні можна запобігти 14% всіх смертей, а також 17% смертей, спричинених ішемічною хворобою серця. «Відповідально заявляю: більше 70% ліків лікарі призна­ чають даремно, вони просто осліплені вірою в могутність таблеток. Бійтесь потрапити в полон до лікарів, тому що кожен лікар націлюється на хворобу, і тільки не на здо­ров’я», – мудро повторював М. Амосов.

Варто навести яскравий досвід Північної Карелії, якій за 5-10 років завдяки рішучим заходам вдалося зменшити смертність громадян від ССЗ на 70%, а тривалість життя збільшити на 12-15 років. Після Другої світової війни у Фін­ ляндії активно почали проводити дослідження з вивчення поширеності НІЗ. Було встановлено, що смертність від ССЗ і новоутворень у фінській популяції досить велика. Цей факт був оголошений національною катастрофою і вимагав прийняття рішень на державному рівні (1975 р.). Найгірша ситуація виявилася в Північній Карелії, тому саме вона стала експериментальним майданчиком для початку проекту щодо зниження смертності. Так, вдалося значно знизити захворюваність і смертність, наблизивши Фінляндію до найбільш благополучних за цими показни­ ками країн Середземномор’я. Було розроблено комплекс заходів стосовно зміни способу життя і характеру харчу­ вання регіону та проведено відповідну роботу щодо про­ паганди здорового харчування. Цій темі були присвячені лекції, теле- і радіопередачі, про це розповідали вчителі в школі і вихователі в дитячому садку, проводилися п’ятихвилинки здоров’я на робочих місцях і в клубах тощо. Завдяки величезній просвітницький роботі характер хар­чування змінився – жителі Північної Карелії всього лише замінили в ранковому бутерброді масло на спред, почали готувати на олії, зменшили кількість вживання жирного молока і збільшили – овочів. Саме тому превентивна ме­ дицина, спрямована на ранню діагностику захворювань, повинна бути представлена мережею центрів, кабінетів здоров’я в обласних, районних центрах, у т. ч. при ліку­вально-профілактичних установах тощо. Центри здоров’я мають запропонувати українцям практичні програми активної профілактики НІЗ, використовуючи передусім мож­ ливості харчування, фітопрепаратів, нутрицевтиків і т. ін. з мінімальним використанням медикаментів.

Медичний центр «Горицвіт» (Буковина), маючи певні напрацювання в галузі превентивної медицини, пропонує комплексну міжгалузеву програму «Здорова нація – багата держава», яка передбачає 5 напрямів профілактики НІЗ: фізична активність; натуральне харчування; рання діа­гностика захворювань; боротьба зі шкідливими звичками; активна профілактика НІЗ (із широким застосуванням фітопрепаратів, нутрицевтиків – без медикаментозного втручання) (рис. 1). Ця програма отримала високу оцінку столичних науковців-медиків.

Було розроблено понад 20 практичних профілактичних програм (профілактика інфаркту, інсульту, діабету, метабо­лічного синдрому, остеопорозу, анемії, йодо- та селеноде­фіциту, поліпшення чоловічого, жіночого здоров’я тощо). Враховуючи високі темпи росту захворюваності та смерт­ності українців, медицина сьогодні потребує не тільки стандартів лікування, а й стандартів (протоколів) про­ філактики НІЗ із широким застосуванням можливостей вітчизняної фітотерапії, натуропатичного харчування і т. п.

І ще один не менш важливий аргумент на користь про­ ведення активної профілактики НІЗ та ендогенної детоксикації організму. Якщо переважна частина населення страждає від забруднення організму, то слід говорити про ендоекологічну епідемію, різноманітні клінічні форми якої виражаються в численних нозологічних варіантах. Проб­ лема ендоекології сьогодні стала проблемою століття, найважливішим чинником виживання людини. З цього випливає, що ендоекологічне очищення, ендогенна детоксикація є головною передумовою проведення профі­лактичних заходів.

Враховуюче вищесказане, стає очевидним,що вести здоро­вий спосіб життя (у нашому розумінні – не пити, не курити, навіть регулярно займатися фізкультурою) вже недостатньо. Мабуть, потрібно вживати більш дієвих заходів. І тут не ос­ танню роль мала б відігравати вітчизняна фітотерапія.

Одним з вирішальних напрямів в оздоровленні насе­лення є широке застосування програм активної профілак­ тики НІЗ. Щоб виробити стратегію та принципи активної профілактики, варто чітко виділити «точки дотику», тобто ті конкретні проблеми здоров’я українців, які можна було б усунути з допомогою препаратів натурального походження (без медикаментозного втручання).

Виходячи з цього, було розроблено такі принципи про­ філактики:

1. Регулярна дегельмінтизація.

2. Ендогенна детоксикація.

3. Антиоксидантний захист.

4. Боротьба з дисбактеріозом.

5. Боротьба з надмірною вагою.

6. Покращення реологічних властивостей крові.

7. Підвищення імунітету.

8. Покращення детоксикаційної функції печінки.

9. Забезпечення організму вітамінно-мінеральними комплексами.

10. «Йодизація», «селенізація» організму.

11. КОД (калорійно-обмежена дієта, дотримання постів, розвантажувальні, рибні дні, обмеження «швидких» вугле­ водів – цукру, тваринних жирів).

12. Боротьба з гіподинамією.

13. Дотримання водного режиму.

Але головний принцип профілактики – мінімізація факторів ризику виникнення НІЗ. Медичний центр «Горицвіт» пропонує такий алгоритм профілактики (рис. 2) та універсальний скринінг-тест:

1. Масове застосування універсальних скринінг-тестів, тестів здоров’я.

2. Формування груп ризику (практично здорові грома­дяни з мінімальним ризиком; громадяни без особливих захворювань з наявними факторами ризику; громадяни із захворюваннями, що потребують спеціалізованого лі­кування).

Як пілотний проект медичний центр «Горицвіт» про­ понує комплексну регіональну програму профілактики «Здорова Буковина» (рис. 3).

Отже, покращити демографічну ситуацію в Україні, змен­шити загальну захворюваність, смертність українців можна тільки через системне впровадження превентивної медицини з відповідним кадровим забезпеченням, медичною та соці­альною інфраструктурою (індустрією здоров’я), фінансовим супроводом.

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

19.02.2024 Терапія та сімейна медицина Перспективи застосування езетимібу

Попри значний прогрес протягом останніх десятиліть у вивченні та лікуванні дисліпідемії, атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (ССЗ) лишаються однією з основних причин смерті в усьому світі (Tsao et al., 2022). Як основному чиннику ризику метаболічних захворювань і атеросклеротичних ССЗ дисліпідемії притаманний аномальний ліпідний профіль, зокрема високий рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) (≥160 мг/дл, або ≥4,1 ммоль/л), низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (<40 мг/дл, або <1,0 ммоль/л) або високий рівень тригліцеридів (≥200 мг/дл, або ≥2,3 ммоль/л)....

13.02.2024 Терапія та сімейна медицина Спаскупрель проти м’язового спазму: крізь призму доказової медицини

Протягом останніх років практикуючі лікарі спостерігають зростання кількості пацієнтів, які приходять на прийом із провідною скаргою на м’язовий спазм різної локалізації – ​найчастіше мимовільні скорочення виникають у м’язах спини та шиї, шлунково-кишковому (ШКТ) чи сечостатевому тракті, значно утруднюючи не лише вживання їжі, сечовипускання, пересування в просторі, соціальні взаємодії, а й здатність до самообслуговування....

06.02.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Лікування серцево-судинних захворювань у пацієнтів з діабетом

На цукровий діабет (ЦД) 2021 р. страждало близько 537 млн осіб у всьому світі (поширеність – 10,5%), до 2045 р. їхня кількість може зрости до 783 млн (поширеність – 12,2%) (Sun et al., 2021). ЦД можна підозрювати за наявності специфічних симптомів, як-от поліурія, полідипсія, втомлюваність, розмитість зору, втрата ваги, погане загоєння ран і рецидивні інфекції. Проте цей стан може бути безсимптомним, через що ЦД не діагностують у >40% випадків (від 24 до 75%) (Beagley et al., 2014).У серпні поточного року Європейське товариство кардіологів (ESC, 2023) оновило рекомендації з лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) в осіб із ЦД, ґрунтуючись на оцінюванні та узагальненні наявних доказів, щоб запропонувати медичним працівникам найкращий діагностичний або терапевтичний підхід у цій популяції пацієнтів. Пропонуємо до вашої уваги основні положення цього документа, які було опубліковано у виданні European Heart Journal (2023; 44: 4043‑4140). ...

06.02.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Німесулід: багатофакторний механізм дії для подолання різних типів болю

У Сполучених Штатах Америки близько 20% дорослого населення страждають від хронічного болю, що створює значний особистий і суспільний тягар, від якого щороку економіка втрачає до 635 млрд доларів (Dahlhamer et al., 2018; Gaskin et al., 2012). Однією з головних причин хронічного болю є остеоартрит (ОА). Як найпоширеніша форма артриту, ОА нині вражає понад 32,5 млн дорослих американців. У всьому світі близько 240 млн осіб живуть із симптоматичним OA, і його поширеність зростає зі старінням населення світу (Deshpande et al., 2016; Vos et al.,2020; Allen et al., 2021; Safiri et al., 2020). ...