Школа доказової медицини: нові події та проекти

26.12.2017

У межах програми Школи доказової медицини в Україні відбулося безліч цікавих науково-практичних заходів для лікарів різних спеціальностей (терапевтів, педіатрів, оториноларингологів, сімейних лікарів). На черговий захід Школи, що пройшов 1 грудня у м. Кам’янці-Подільському, зібралося понад 300 практикуючих фахівців майже з усіх регіонів України. Програма нинішнього заходу на тему «Міждисциплінарний підхід до діагностики та лікування тонзиліту з позицій доказової медицини» включала лекції про сучасні тенденції в діагностиці і терапії тонзиліту, а також ознайомлення учасників із кращим світовим досвідом у лікуванні цього захворювання. Пропонуємо до уваги читачів стислий огляд подій конференції, а також запитаємо у спікерів Школи про їхні враження від проведеного заходу.

Організатори на­вчання Школи доказової медицини, ідейним натхненником і засновником якої є голова експертної групи МОЗ України за напрямами «Отоларингологія. Дитяча отоларингологія. Сурдологія», завідувач кафедри оторино­ларингології та офтальмології з курсом хірургії голови і шиї Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Василь Іванович Попович, незмінно дотримуються основного принципу: актуальні проблеми захворювань ЛОР-органів розглядаються лише з позицій доказової медицини. Незважаючи на активне впровадження у вітчизняну систему охорони здоров’я європейських стандартів, багато хто з лікарів не готові відмовитися у своїй роботі від старих знань, досвіду, набутого ще у радянські часи, або ж використовують методи і знання, засновані виключно на своєму або чужому суб’єктивному досвіді. Демонстрація переваг використання в рутинній практиці принципів доказової медицини – ​основна риса Школи.

У центрі уваги грудневої кам’янець­подільської школи були захворювання глотки –​тонзиліт і назофарингіт. Необхідно зазначити, що клінічна настанова «Тонзиліт» напередодні грудневого заходу Школи рішенням розширеної наради експертної групи МОЗ України за напрямами «Отоларингологія. Дитяча отоларингологія. Сурдологія» отримала офіційний статус. Тобто кожен лікар первинної, вторинної і третинної ланки медичної допомоги під час діагностики та призначення лікування тонзиліту має керуватися принципами, викладеними на сторінках клінічної настанови «Тонзиліт».

Нещодавно в організаторів Школи доказової медицини з’явився іще один привід для гордості – ​почав діяти однойменний інтернет-ресурс, засновники якого поставили собі за мету забезпечення професійної дистанційної освіти лікарів. У наш час лікарі за допомогою інтернету можуть знаходити інформацію про симптоми, методи діагностики та лікування хвороб, вивчати ринок лікарських засобів, дізнаватися новини теоретичної та практичної медицини тощо. Проте інтернет – ​це ­величезний хаб інформації, серед якої знайти те, що тобі насправді важливо й необхідно, непросто. Інтернет-проект «Школа доказової медицини» – ​це лише достовірна ­інформація, лише ­рекомендації, ­засновані на доказах, та якісна дистанційна освіта.

Під час роботи кам’янець-подільської Школи нам вдалося поспілкуватися із зірковими спікерами заходу та дізнатися їхню думку про результати реалізації проектів Школи доказової медицини, у тому числі нової інтернет-платформи.

Завідувач відділу ЛОР-патології дитячого віку ДУ «Інститут оториноларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України» (м. Київ), член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор ­Григорій Єлизарович Тімен.

– Вважаю, що заходи Школи доказової медицини допомагають звести міст між вітчизняною та європейською медициною. Україна багата на талановитих лікарів, які звикли працювати у складних умовах. Створення якісного освітнього проекту, орієнтованого на лікарів первинної, вторинної і третинної ланок медичної допомоги, – ​це суттєва допомога великій кількості фахівців. Важливою особливістю проекту є те, що всі представлені тут матеріали мають практичне значення, відповідають принципам доказової медицини та захистять лікаря у разі виникнення такої потреби. Іще одним важливим здобутком нашої роботи є формування професійної спільноти нового зразка. Лікарі мають змогу не просто ознайомитися з актуальними «протокольними» фактами, а й почути думку експертів, висловити власне бачення, поставити запитання, на які не можуть самостійно знайти відповіді, дізнатися від своїх колег про їхній досвід упровадження засад доказової медицини. Створення інтернет-платформи проекту – ​іще один крок назустріч лікарям, адже тепер вони мають змогу якісно підвищувати рівень своєї освіти не полишаючи свого помешкання.

Завідувач кафедри оториноларинголо­гії Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава), доктор ­медичних наук, професор Сергій ­Борисович ­Безшапочний.

– Останні два роки ми спостерігаємо зростання ­інтересу до Школи доказової медицини. Це не дивно з ­огляду на час, у який ми нині живемо. Сьогодні українські лікарі дістали змогу надавати медичну допомогу за тими самими стандартами, що й їхні європейські колеги. Звісно, що це приємна новина, адже тепер можна працювати за документами, які враховують найкращий світовий досвід. Однак розібратися в цих документах, дати їм правильну оцінку здатний не кожен лікар. У зв’язку з цим одним з основних завдань Школи є викладення змісту уніфікованих клінічних протоколів доступною мовою, надання відповідей на запитання: чому рекомендовано діяти саме так? У ході заходу доповідачі Школи, як правило, відповідають на десятки запитань учасників. Тож лікарі дізнаються багато нового, підвищують свій професійний рівень. Створення інтернет-ресурсу Школи – ​потреба часу. Сучасний лікар має постійно розвиватися, мати змогу в будь-який час знайти необхідну йому інформацію. Тож сайт Школи доказової медицини є своєрідною бібліотекою актуальної документації, у якій кожен може швидко знайти посилання на потрібний документ.

Завідувач кафедри оториноларингології Одеського національного медичного університету, член експертної групи МОЗ України за напрямами «Отоларингологія. Дитяча отоларингологія. Сурдологія», доктор медичних наук, професор Сергій Михайлович Пухлик.

– Чесно кажучи, розпочинаючи свої виступи як спікер Школи доказової медицини, я трохи нервував. Адже під час доповідей діє система зворотного зв’язку: присутнім у залі ставлять ті чи інші запитання, а відповіді аудиторії одразу ж відображаються на екрані. Саме це й викликало у мене занепокоєння – ​я побачив низький рівень обізнаності багатьох учасників. Водночас це стало для мене своєрідним стимулом для подальшої роботи. Тепер можу констатувати, що рівень середнього відвідувача Школи суттєво зріс. Це, безумовно, пов’язано й зі здобутими протягом попередніх шкіл знаннями, і з тим, що нам вдалося привернути увагу широкої аудиторії до такого поняття, як доказова медицини. Усі клінічні рішення лікаря мають базуватися на наукових фактах – ​це головний принцип доказової медицини, який ми щоразу ­доносимо до наших слухачів. Чесно кажучи, роботи в нас іще багато, далеко не всі лікарі мають змогу та бажання відвідувати заходи Школи доказової медицини. Сподіватимемося, що створення інтернет-проекту допоможе пришвидшити впровадження принципів доказової медицини в рутинну клінічну практику більшості вітчизняних лікарів.

Завідувач кафедри оториноларингології ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,  член експертної групи МОЗ України за напрямами «Отоларингологія. Дитяча отоларингологія. Сурдологія», доктор ме­дич­них наук, професор Володимир Васильович Березнюк.

– Школа доказової медицини – ​спеціальний фаховий ресурс для українських лікарів, який поєднує у собі науково-практичну роботу, освітні заходи, майданчик для обміну накопиченим досвідом та підвищення кваліфікації спеціалістів. У розділах Школи доказової медицини представлені новітні методи діагностики та лікування отоларингологічних захворювань, діючі адаптовані клінічні настанови та уніфіковані протоколи лікування. Кожен спеціаліст може у зручний для нього час переглянути доповіді найавторитетніших фахівців, а також запланувати відвідування цікавого для нього заходу. Ми горді тим, що про нас сьогодні говорять, пишуть, на наші заходи прагнуть потрапити спеціалісти різного кваліфікаційного рівня. За майже два роки існування Школи доказової медицини нам вдалося зламати безліч стереотипів, відповісти на сотні запитань і переконати українських лікарів, що нове – ​це не завжди щось складне чи страшне. Кожен лікар має підвищувати свій професійний рівень, адже медицина не стоїть на місті. Школа доказової медицини – ​це не просто хаб корисної інформації, це інструмент, який допоможе кожному практикуючому лікарю в його роботі.

Справді, кам’янець-подільський захід засвідчив зацікавленість медичної спільноти Школою доказової медицини. Організаторам вдалося неможливе – ​зробити атмосферу заходу святковою й робочою водночас. Висока активність слухачів Школи під час дискусій «Відкритий Мікрофон» укотре продемонструвала, що українські лікарі прагнуть нових знань, опановують нові принципи роботи та підвищують якість надання медичної допомоги. Редакція «Здоров’я України» вітає Школу доказової медицини з іще одним вдалим заходом, а користувачам нового інтернет-ресурсу Школи бажає ​якомога більше корисної та необхідної інформації. 

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 4 (41), грудень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

19.06.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Нове глобальне визначення гострого респіраторного дистрес-синдрому

У результаті консенсусної конференції за участю 32 експертів з інтенсивної терапії гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), а також спільної роботи членів кількох товариств із реаніматології було сформульовано нове глобальне визначення ГРДС, яке включає певні критерії ідентифікації пацієнтів із цим синдромом, методи швидкої діагностики розладу, у тому числі в медичних закладах з обмеженими ресурсами, а також особливості проведення високопотокової назальної оксигенотерапії (HFNO) та неінвазивної вентиляції легень (NIV) у пацієнтів із ГРДС...

16.06.2024 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Сучасні підходи до лікування гострих і хронічних захворювань глотки

Більшість пацієнтів із болем у горлі ніколи не звертаються по лікарську допомогу, тому складно з’ясувати частоту гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у вигляді гострих фарингітів у тому чи іншому регіоні країни. Сьогодні вважається, що дитина може хворіти на застуду 5-10 разів на рік і це вже не вважається патологією, хоча лише нещодавно використовувався термін-діагноз «діти, що часто хворіють». У дорослих частота застудних вірусних захворювань становить у середньому 2-3 епізоди на рік [1, 2]....

15.06.2024 Неврологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Риногенний головний біль: проблема та рішення

19-20 березня в онлайн-форматі відбувся освітній захід «Академія сімейного лікаря», в рамках якого доцент кафедри отоларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), лікар-отоларинголог вищої категорії, доктор медичних наук, професор Юлія Валеріївна Дєєва представила до уваги слухачів доповідь, де розглянула особливості ведення хворих із риногенним головним болем....

12.06.2024 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Бронхіоліти у дітей

Ця клінічна настанова є адаптованою для системи охорони здоров’я України версією клінічних настанов National guidance for the manegement of children with bronchiolitis, Royal College of Paediatrics and Child Health (2021), Infants and Children – Acute Management of Bronchiolitis, NSW (2018), Bronchiolitis in children: diagnosis and management, NICE guideline (2015) та CHQ-GDL-60012 – Bronchiolitis – Emergency management in children (2019), що були обрані робочою групою як приклад найкращої практики надання медичної допомоги дітям з вірусним бронхіолітом (ВБ) і ґрунтуються на даних доказової медицини щодо ефективності і безпеки медичних втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її проведення. ...