Эффективность и безопасность ривароксабана против варфарина у пациентов 80 лет и старше с неклапанной фибрилляцией предсердий

15.01.2018

Более половины пациентов с неклапанной фибрилляцией предсердий (НКФП) – ​это лица в возрасте 80 лет и старше. Однако до сих пор эти пациенты были мало представлены в популяциях исследований оральных антикоагулянтов (ОАК). В данном исследовании изучались эффективность и безопасность ривароксабана по сравнению с варфарином у пациентов с НКФП 80 лет и старше, которых лечили в условиях рутинной практики.

Методы. Из базы данных медицинского страхования MarketScan с ноября 2011 по март 2016 года были выбраны пациенты с НКФП в возрасте 80 лет и старше, которые раньше не принимали ОАК и имели непрерывное страховое покрытие 12 и более месяцев до первого назначения ривароксабана или варфарина. Пациенты, которым назначили варфарин, были попарно подобраны в соотношении 1:1 с пациентами, которым назначили ривароксабан. Пары формировали на основании схожести характеристик пациентов по 143 переменным (демографические данные, наличие коморбидных заболеваний, инсульт и факторы риска кровотечений в анамнезе, сопутствующая медикаментозная терапия и др.). Баланс между когортами оценивали посредством расчета стандартизованных разниц для исходных характеристик (разница >0,1 указывала на дисбаланс). Пациентов наблюдали до события первичной конечной точки (инсульт или системная эмболия), прекращения приема ОАК или перехода на другую терапию (допустимый промежуток – ​30 дней), выхода из страховой программы или завершения срока наблюдения. Частоту инсультов / системной эмболии и больших кровотечений (по ­алгоритму Cunningham) сравнивали с применением регрессионного анализа Кокса.

Результаты. В анализ включили 4398 пациентов, которым назначили ривароксабан (43,4% принимали сниженную дозу), и 4398 пациентов, которым назначили варфарин. По всем исходным характеристикам когорты были хорошо ­сбалансированы (стандартизованная ­разница <0,1). ­Средняя (± стандартное отклонение) длительность наблюдения составила 0,7±0,8 года. Средняя оценка риска инсульта по шкале CHA2DS2-VASc составила 4 (межквартильный ряд – ​от 3 до 5); средняя оценка риска крово­течений по шкале HAS-BLED – ​2 (межквартильный ряд – ​от 2 до 3). ­Применение ривароксабана ассоциировалось с уменьшением относительного риска инсульта / системной эмболии на 39%, ишемического инсульта – ​на 41% в сравне­нии с варфарином (рис.). По час­тоте больших кровотечений между группами не было статистически достоверных различий, хотя в когорте ривароксабана зафиксировано чис­ленно меньше геморрагических инсультов и любых внутри­черепных кровоизлияний.

Рис. Исходы в когортах ривароксабана (Ксарелто) и варфарина
Примечания. ОР – ​относительный риск; ДИ – ​доверительный интервал; СЭ – ​системная эмболия;
ВЧК – ​внутричерепные кровоизлияния.

Выводы и обсуждение. В этом исследовании на основании данных из реальной клинической практики показано, что преимущества ривароксабана перед варфарином в отношении эффективности профилактики инсульта и системной эмболии при НКФП, а также безопасности сохраняются в возрастной группе 80 лет и старше. Эти результаты корреспондируются с предыдущими данными постанализа исследования ROCKET AF. Тогда было получено недостоверное уменьшение на 20% частоты развития инсультов и системных эмболий при приеме Ксарелто по сравнению с варфарином при сопоставимой частоте больших кровотечений в подгруппе пациентов с НКФП 75 лет и старше. Опираясь на результаты ROCKET AF и данного исследования, выполненного в условиях рутинной практики, можно с уверенностью рекомендовать применение Ксарелто у пациентов старческого возраста с НКФП.

C.I. Coleman, E.R. Weeda, E. Nguyen, T.J. Bunz,
N.A. Sood. Circulation, 2017; 136: A16513.

Перевел с англ. Дмитрий Молчанов

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 6 (55) грудень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

16.06.2024 Кардіологія Неврологія Терапія та сімейна медицина Застосування холіну альфосцерату при лікуванні гіпертензивної енцефалопатії: нейропротекція та покращення когнітивних функцій

Артеріальна гіпертензія (АГ) є провідним фактором ризику серцево-судинних захворювань та смерті від усіх причин у всьому світі. Глобальна поширеність АГ зростає насамперед через старіння популяції та несприятливий спосіб життя (низький рівень фізичної активності, споживання значної кількості натрію, низької – ​калію). Особливо значне зростання поширеності АГ спостерігається в країнах низького та середнього рівнів достатку. Незважаючи на активну просвітницьку роботу, обізнаність пацієнтів щодо питань АГ і контроль цієї хвороби залишаються незадовільними (Mills K.T. et al., 2020). Підраховано, що лише 45,6% осіб з АГ знають про наявність у себе цієї хвороби, тільки 36,9% отримують лікування і лише 13,8% досягають контролю артеріального тиску (АТ) (Mills K.T. et al., 2016)....

10.06.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Клінічні результати та потенційні плейотропні ефекти застосування едоксабану

Інгібітори фактора Ха (FXa) добре зарекомендували себе в лікуванні та профілактиці інсульту і системної емболії у пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) і рекомендовані як антикоагулянти першої лінії для профілактики тромбоемболічних ускладнень у багатьох сучасних настановах. Зокрема, застосування едоксабану сприяє значному зниженню смертності від серцево-судинних причин у пацієнтів із ФП, що також підтримується тенденцією до зниження смертності від усіх причин (Giugliano et al. 2013). Пропонуємо до вашої уваги огляд статті А. Goette et al. «Pleiotropic effects of NOACs with focus on edoxaban: scientific findings and potential clinical implications» видання Herzschrittmacherther Elektrophysiol (2023 Jun; 34(2):142-152), присвяченої потенційним плейотропним ефектам інгібітора FXa – ​едоксабану. ...

10.06.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Ефективність комбінації розувастатину та езетимібу в лікуванні пацієнтів із високим ризиком розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань

Атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є основною причиною захворюваності та смертності в усьому світі (Arnett et al., 2019). Для первинної профілактики АСССЗ першою лінією терапії в пацієнтів із підвищеним рівнем холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) (≥190 мг/дл [10,56 ммоль/л]), хворих на цукровий діабет віком 40‑75 років та осіб, для яких визначено, що вони мають достатній ризик АСССЗ, є лікування статинами (ESC/EAS, 2019). Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейського товариства з атеросклерозу (EAS) 2019 року, у пацієнтів із встановленим АСССЗ слід використовувати високоінтенсивну терапію статинами. Однак тривале застосування цих препаратів у високих дозах не завжди ефективне та може спровокувати виникнення небажаних наслідків (Mach et al., 2020). Пропонуємо до вашої уваги огляд останніх досліджень щодо ефективності комбінованого застосування розувастатину середньої інтенсивності та езетимібу порівняно з монотерапією розувастатином високої інтенсивності в пацієнтів із ризиком розвитку АСССЗ. ...

10.06.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Тіазидоподібний діуретик хлорталідон як засіб альтернативної терапії резистентної гіпертензії у пацієнтів із хронічною хворобою нирок

Як відомо, однією з причин хронічної хвороби нирок (ХХН) і водночас її наслідком є артеріальна гіпертензія (АГ). Вона також належить до основних чинників ризику серцево-судинних подій в осіб із ХХН (KDIGO, 2024). Контролювання артеріального тиску (АТ) допомагає знизити мікроальбумінурію і протеїнурію, а також уповільнити прогресування ХХН. За даними проведених клінічних досліджень, наявні нині антигіпертензивні препарати ефективні для зниження амбулаторного АТ у пацієнтів із пізньою стадією ХХН та погано контрольованою гіпертензією (Agarwal et al., 2021). ...