Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захис­ту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП») Лілія ­Секелик.

? Відповідно до Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини (наказ № 807/1193/279 від 29.09.2017 р.), у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події виїжджає лікар, який констатує факт смерті.

Ситуація така: у сільському районі первинну медичну допомогу надає Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) через свої амбулаторії, в яких працюють лікар та молодші медичні спеціалісти (медичні сестри) у режимі 8:00-18:00. На вторинному рівні медичну допомогу надає центральна районна лікарня (працює цілодобово). Підрозділ станції швидкої медичної допомоги, підпорядкований обласному Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, працює цілодобово.

Який із вказаних закладів (або інший), на підставі якого нормативного акту і в який спосіб повинен забезпечити виїзд лікаря (фельдшера) для констатації смерті людини у святкові, неробочі дні та у вечірні та нічні часи? З яких джерел здійснюється фінансування роботи медичного працівника?

Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), що затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 08.08.2006 р. № 545, у містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працює не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і т. ін.) фельдшер видає фельдшерську довідку про смерть (форма № 106-1/о (z1153-06).

Лікарське свідоцтво про смерть видає лікар медичного закладу, який лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, що відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

Отже, вищезазначені особи здійснюють констатацію факту смерті.

Згідно з Порядком взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України, при встановленні факту смерті людини (наказ від 29.09.2017 р. № 807/1193/279) після констатації факту смерті проводиться огляд трупа, за результатами якого інформують у тому числі адміністрацію закладу охорони здоров’я, що забезпечує потреби населення в медичному обслуговуванні на відповідній території, про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцт­ва про смерть (фельдшерської довідки про смерть).

Враховуючи вищевикладене, констатацію факту смерті повинні здійснювати заклади, що надають первинну медичну допомогу (за винятком випадків, коли особа перебувала на стаціонарному лікуванні).

Відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи» від 29.07.2016 р. № 801 (далі – наказ № 801) до структурного підрозділу ЦПМСД належить лікувально-профілактична служба, що складається з амбулаторій, які є структурними або відокремленими структурними підрозділами ЦПМСД.

Констатація факту смерті є завданням саме амбулаторій та фельдшерсько-акушерського / фельдшерського пункту (пункт 11 розділ ІІІ Положення про фельдшерсько-акушерський / фельдшерський пункт та пункт 19 розділ ІІ Положення про амбулаторію, що затверджені наказом № 801).

Засновниками ЦПМСД є орган/органи місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаної територіальної громади, а основним джерелом фінансування ЦПМСД – кошти медичної субвенції та місцевого/місцевих бюджету/бюджетів.

Питання оплати праці в понаднормовий робочий час можна вирішити, застосовуючи т. зв. підсумований облік робочого часу, що регулюється ст. 61 Кодексу законів про працю України і наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138

«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу».
Застосування підсумованого обліку робочого часу в закладах охорони здоров’я передбачено наказом МОЗ України «Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку» від 18.12.2000 р. № 204-о.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в даному випадку факт констатації смерті повинні ­здійснювати лікарі (фельдшери) амбулаторій та фельдшерсько-акушерських / фельдшерських пунктів ЦПМСД. Звичайно, мають бути змінені умови праці та її оплата шляхом застосування підсумкового обліку робочого часу. Зміна умов праці повинна здійснюватися за ініціативою керівника ЦПМСД з обов’язковим погодженням із власником (орган/органи місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаної територіальної громади).

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (422), січень 2018 р.