Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

05.02.2018

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захис­ту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП») Лілія ­Секелик.

? Відповідно до Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини (наказ № 807/1193/279 від 29.09.2017 р.), у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події виїжджає лікар, який констатує факт смерті.

Ситуація така: у сільському районі первинну медичну допомогу надає Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) через свої амбулаторії, в яких працюють лікар та молодші медичні спеціалісти (медичні сестри) у режимі 8:00-18:00. На вторинному рівні медичну допомогу надає центральна районна лікарня (працює цілодобово). Підрозділ станції швидкої медичної допомоги, підпорядкований обласному Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, працює цілодобово.

Який із вказаних закладів (або інший), на підставі якого нормативного акту і в який спосіб повинен забезпечити виїзд лікаря (фельдшера) для констатації смерті людини у святкові, неробочі дні та у вечірні та нічні часи? З яких джерел здійснюється фінансування роботи медичного працівника?

Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), що затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 08.08.2006 р. № 545, у містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працює не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і т. ін.) фельдшер видає фельдшерську довідку про смерть (форма № 106-1/о (z1153-06).

Лікарське свідоцтво про смерть видає лікар медичного закладу, який лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, що відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

Отже, вищезазначені особи здійснюють констатацію факту смерті.

Згідно з Порядком взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України, при встановленні факту смерті людини (наказ від 29.09.2017 р. № 807/1193/279) після констатації факту смерті проводиться огляд трупа, за результатами якого інформують у тому числі адміністрацію закладу охорони здоров’я, що забезпечує потреби населення в медичному обслуговуванні на відповідній території, про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцт­ва про смерть (фельдшерської довідки про смерть).

Враховуючи вищевикладене, констатацію факту смерті повинні здійснювати заклади, що надають первинну медичну допомогу (за винятком випадків, коли особа перебувала на стаціонарному лікуванні).

Відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи» від 29.07.2016 р. № 801 (далі – наказ № 801) до структурного підрозділу ЦПМСД належить лікувально-профілактична служба, що складається з амбулаторій, які є структурними або відокремленими структурними підрозділами ЦПМСД.

Констатація факту смерті є завданням саме амбулаторій та фельдшерсько-акушерського / фельдшерського пункту (пункт 11 розділ ІІІ Положення про фельдшерсько-акушерський / фельдшерський пункт та пункт 19 розділ ІІ Положення про амбулаторію, що затверджені наказом № 801).

Засновниками ЦПМСД є орган/органи місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаної територіальної громади, а основним джерелом фінансування ЦПМСД – кошти медичної субвенції та місцевого/місцевих бюджету/бюджетів.

Питання оплати праці в понаднормовий робочий час можна вирішити, застосовуючи т. зв. підсумований облік робочого часу, що регулюється ст. 61 Кодексу законів про працю України і наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138

«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу».
Застосування підсумованого обліку робочого часу в закладах охорони здоров’я передбачено наказом МОЗ України «Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку» від 18.12.2000 р. № 204-о.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в даному випадку факт констатації смерті повинні ­здійснювати лікарі (фельдшери) амбулаторій та фельдшерсько-акушерських / фельдшерських пунктів ЦПМСД. Звичайно, мають бути змінені умови праці та її оплата шляхом застосування підсумкового обліку робочого часу. Зміна умов праці повинна здійснюватися за ініціативою керівника ЦПМСД з обов’язковим погодженням із власником (орган/органи місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаної територіальної громади).

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (422), січень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Зв’язок між ротолицевим болем і депресією: дані систематичного огляду

Виникнення ротолицевого болю часто супрово­джується супутніми захворюваннями, наприклад депресією. Попри те, що результати попередніх дослі­джень вказували на двоспрямовану кореляцію між ротолицевим болем і психологічними чинниками, дані деяких спостережень були суперечливими. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. Anita et al. «The association between orofacial pain and depression: a systematic revie», опублікованої у виданні J Pain Res (2024 Feb 29; 17: 785‑796), присвяченої доказам зв’язку між ротолицевим болем і депресією. ...

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Причини кістково-м’язового болю за грудиною у дорослих

За матеріалами курсу «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та скерування до профільного фахівця» (19‑20 березня 2024 р.) ...

25.06.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Стрес, дистрес та тривожний розлад

Стрес, дистрес та тривожний розлад є складними процесами ­функціонування організму та психіки людини. ­Власне, стрес – ​це комплексна біологічна та психо­логічна реакція організму ­людини на зовнішні або внутрішні подразники, які порушують його гомеостаз і потребують певної адаптації або реакції [1]. Однак за надмірної інтенсивності чи тривалості він перетворюється на дистрес – ​негативний стан, що призводить до виснаження організму та розвитку патологічних станів ...

25.06.2024 Неврологія Психіатрія Терапія та сімейна медицина Стратегія когнітивної психотерапії: пастки мислення

Майже всі психотерапевти, навіть психоаналітики, у своїй практиці змушені (і професійно зобов’язані) тією чи іншою мірою вдаватися до когнітивної психотерапії. Назву методу, як і загальні принципи, вперше сформулював американський психотерапевт, професор психіатрії Пенсільванського університету, творець когнітивної психотерапії, одного з методів сучасного когнітивно-біхевіорального напряму в психотерапії Aaron Temkin Beck, який використовував свій підхід у лікуванні депресії. Суть методу полягає у зміні світосприйняття та світоглядних установок пацієнта через роз’яснення помилок (адресація до логіки мислення). У первісному вигляді метод виявився не надто ефективним. Однак його поєднання з поведінковими, емоційними та тілесними практиками у загальному підсумку сприяло позитивному результату. Труднощі, що виникають у процесі когнітивної психотерапії, лежать як у суб’єктивній площині професійної недосконалості лікаря (зокрема, невмінні переконати свого пацієнта у зміненні помилкової точки зору), так і в об’єктивній – ​у банальному спротиві пацієнта зміні власного мислення. Актуальність цієї теми є очевидною і дискусія всіляко вітається. ...