17 лютого, 2018
Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення
16 січня відбулося перше в поточному році засідання Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – Комітет). Основною темою обговорення стала епідемічна ситуація, що склалася в Україні у зв’язку зі стрімким зростанням рівня захворюваності населення на кір та реєстрацією летальних випадків від цієї небезпечної інфекційної хвороби.
Захворюваність на кір: Україна на порозі епідемії?
Кір – висококонтагіозна вірусна інфекція. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, 9 з 10 неімунізованих людей, які контактують із хворим, інфікуються. Спалахи кору мають циклічний характер і реєструються кожні 5-6 років. Головною причиною періодичних спалахів є низький рівень охоплення населення вакцинацією. Специфічної терапії кору не існує, єдиний надійний метод профілактики – щеплення, що виконуються у 12 міс (перша доза) та в 6 років (друга доза). Ускладнення патології небезпечні і можуть призвести до летальних наслідків.
Спалах кору триває в Україні з 2017 р.: минулого року зареєстровано 4782 випадки захворювання (серед лідерів антирейтингу – Івано-Франківська й Одеська області), 5 хворих померли. Протягом перших тижнів цього року спостерігається негативна динаміка. 70% людей, які захворіли, не мали необхідних щеплень (у 2016 р. належної імунізації від кору не отримали приблизно 50% дітей). Вважається, що ситуація в нашій країні пов’язана з епідемією кору в сусідній Румунії, де рівень вакцинації теж є критично низьким.
Члени Комітету висловили здивування, що, хоча з кожним днем кількість хворих збільшується, громадськість у регіонах недостатньо поінформована, вакцин не вистачає, а навчальні заклади продовжують працювати.
Чому в школах і дитячих садках не запроваджується карантин? Які заходи проводяться для попередження ускладнень інфекції (пневмонії, менінгіту, енцефаліту), що можуть призвести до смерті? Чи перевищено епідемічний поріг і якщо так, то чому не оголошується епідемія? Чи доступні вакцини в регіонах і коли завершується їхній термін придатності? Хто несе персональну відповідальність за зрив кампанії з вакцинації? Наслідки ускладнень хвороби чи недоліки лікування – в чому причина того, що летальні випадки зареєстровані здебільшого в Одеській області? З такими питаннями народні депутати звернулися до представників МОЗ.
За словами заступника міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Ольги Стефанишиної, ситуація зі спалахом кору в Україні дійсно є дуже серйозною, і задля ефективного та якнайшвидшого вирішення проблеми потрібно об’єднати зусилля народних депутатів, МОЗ та Кабінету Міністрів України (КМУ).
«Відповідно до рекомендацій ВООЗ, епідемія оголошується у разі, якщо кількість випадків захворювання становить ≥18 на 100 тис. населення. Наразі цей показник в Україні – приблизно 7-8 випадків на 100 тис. МОЗ давно знає про наявну загрозу, тож заздалегідь забезпечило умови для мінімізації ризиків. 5 липня 2017 р. наказом № 763 було створено оперативний штаб з реагування на ситуацію з поширенням кору в Україні, який очолила Уляна Супрун. 2 серпня 2017 р. на засіданні штабу ухвалено рішення щодо застосовування в Україні селективного методу – так званої підчищувальної імунізації проти кору дітей віком від 12 міс до 9 років, посилення рутинної імунізації. Також організовувалися тренінги для батьків і медичних працівників, селекторні наради з регіонами. Експерти рекомендували навчальним закладам в Одеській області не допускати до уроків дітей, які не мають необхідних щеплень, – повідомила Ольга Стефанишина. – Загалом у 2017 р. вакцинували 321 661 дитину (60% від потреби). Зараз в усіх областях є якісна вакцина, вироблена компанією «ГлаксоСмітКляйн» у Бельгії (резерв на 1 січня 2018 р. – 516 тис. доз) і закуплена дитячим фондом UNICEF. Якщо вакцина раптово закінчується, оперативно здійснюється її перерозподіл між регіонами. Тож прошу повідомляти про випадки відмови в імунізації».
Разом із тим представник МОЗ визнала, що затримки з поставками вакцин дійсно мають місце. За інформацією, наданою Ольгою Стефанишиною, відповідні договори були підписані: у 2016 р. – 18.10, поставки розпочалися в другому кварталі минулого року; у 2017 р – 27.07, поставки заплановані на перший квартал 2018 р. (через 6 міс після підписання угоди).
«Безоплатно МОЗ забезпечує вакцинами лише дітей. Використання цих засобів для щеплення дорослих вважається незаконним (нецільовим). Це питання потребує розгляду», – підсумувала О. Стефанишина.
За результатами обговорення народні депутати ухвалили рішення звернутися до:
- Прем’єр-міністра України з проханням доручити МОЗ України провести розширене засідання колегії, присвячене ситуації із захворюваністю населення на кір в Україні та шляхам її нормалізації;
- в. о. міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун з проханням надати вичерпні відповіді на запитання членів Комітету.
Аудит міжнародних закупівель: економія є – ліків немає?
Зацікавленість присутніх викликали результати проведеного Рахунковою палатою України аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених МОЗ України у 2015-2016 рр. та І півріччі 2017 року для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру». Їх оприлюднив Тарас Якович Куйбіда, заступник директора департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України.
Доповідач зазначив, що в цілому кошти використовувалися міжнародними спеціалізованими організаціями (МСО), зокрема Crown Agents, UNICEF, ПРООН, більш економно, ніж у період, коли закупівлі здійснювало МОЗ. Порівняння однакових обсягів і номенклатури закупівель засвідчило загальну економію коштів у розмірі 373,6 млн грн (близько 39% від вартості перевірених закупівель – 939 млн грн). Ціни порівняно з такими закупівель МОЗ 2014 року (з урахуванням курсу валют, вартості послуг міжнародних організацій, внутрішньої логістики та ін.) були нижчі на 2-477% (у тому числі на деякі онкологічні препарати – у 26 (!) разів). Закладами охорони здоров’я (ЗОЗ) органів місцевого самоврядування ліки для онкологічних хворих у 2017 р. закуповувалися в 6 разів дорожче, ніж МСО.
Проте було зафіксовано і низку суттєвих недоліків.
- Своєчасний доступ хворих до ліків не забезпечено: від моменту оплати до поставки препаратів минає понад 20 міс.
- Хоча до процесу міжнародних закупівель залучені МСО, це не позбавило МОЗ невластивих йому функцій. Міністерство досі залишається в системі публічних закупівель, які не є прозорими й асоціюються з ризиками корупційних дій.
- Заявлена кількість лікарських засобів (ЛЗ) часто не відповідала реальним потребам.
- МСО працюють за особливими правилами, зокрема можуть не дотримуватися вимог чинного законодавства, принципу відкритості, не зобов’язані оприлюднювати інформацію про деталі тендера і фактично виведені з-під контролю громадськості.
- Вибір МОЗ організацій, відповідальних за закупівлі, здійснювався в ручному режимі та виключав можливість участі в конкурсі вітчизняних структур.
- У 88% випадків закуповувалися ЛЗ і медичні вироби іноземного виробництва.
- Здійснювалася попередня оплата в обсязі 100% (а не за фактом поставок, як раніше). Майже 100 млн грн протягом 12-20 міс залишалися на закордонних рахунках і не використовувалися за призначенням.
- МОЗ не забезпечило захисту інтересів української сторони, не окреслило відповідальність МСО за несвоєчасну поставку ліків, неналежну якість і кількість останніх (з моменту ввезення продукції на територію нашої держави за це відповідає МОЗ), також не передбачена можливість заміни препаратів.
- Серед найпоширеніших порушень – затримки під час формування номенклатури і укладення договорів, неналежне оформлення останніх, затягування термінів закупівель та інформування про прийняті рішення МСО, через що кошти часто використовувалися непродуктивно; спостерігалися збитки через втрату ЛЗ у зв’язку із завершенням термінів їх придатності (у 2015-2016 рр. – майже на 11,4 млн грн, або 3,5% від вартості отриманих ЛЗ) та необхідністю утилізації.
- При транспортуванні наборів реагентів для хворих на ВІЛ/СНІД не було дотримано температурного режиму, в результаті чого зіпсовано засобів на 1 млн грн, що стало причиною відкриття кримінального провадження.
- У договорах не передбачено механізмів для вирішення спорів між сторонами в закупівельному процесі під українською юрисдикцією, що унеможливлює контроль використання коштів.
- Станом на серпень 2017 р. не було використано 5 та 50% коштів, виділених на закупівлі 2015 і 2016 року відповідно.
У серпні минулого року уряд розпочав реформування механізму закупівель ЛЗ і медичних виробів, передбачено створення вітчизняного закупівельного агентства, проте не визначено, що після закінчення дії закону № 269 саме воно здійснюватиме закупівлі.
КМУ було рекомендовано чітко окреслити механізм вибору МСО і розробити механізм визначення державних підприємств МОЗ для здійснення супроводу державних закупівель; створити і затвердити порядок використання залишків ЛЗ і медичних виробів; посилити персональну відповідальність керівників ЗОЗ за невикористання ЛЗ до завершення терміну придатності; МОЗ – забезпечити дотримання чітких термінів формування й затвердження номенклатури для закупівель; унеможливити внесення туди ЛЗ із низькою ефективністю та сумнівною якістю; переглянути умови договорів і передбачити відповідальність МСО за порушення термінів поставок; припинити практику закупівлі ЛЗ з обмеженим терміном придатності; створити і затвердити порядок використання залишків; своєчасно погоджувати кошториси; визначити терміни розподілу ЛЗ і медичних виробів та забезпечити контроль їх використання; притягти до відповідальності винних у виявлених порушеннях; налагодити адекватні умови транспортування. На думку представників Рахункової палати, заходів, які МОЗ України проводить для усунення виявлених недоліків і порушень, недостатньо.
«При закупівлях МОЗ фіксувалися значні корупційні ризики і перевитрачалося до 40% коштів. Опоненти рішення щодо закупівель МСО зазначають, що, мовляв, не варто говорити про економію на тому, чого немає. Я хочу офіційно заявити: ліки в регіонах є. Економічна доцільність закону незаперечна, – прокоментувала Ольга Стефанишина. – Усі пропозиції Рахункової палати, вказані у звіті, буде взято до уваги при укладанні угод у 2018 році».
Народні депутати прийняли рішення звернутися до голови ВР з проханням розглянути проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення здійснення закупівель ЛЗ та медичних виробів (№ 6367), яким передбачено скасування процедури державних закупівель ЛЗ і медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій.
План роботи Комітету на 2018 рік
Народними депутатами України було затверджено План роботи Комітету на лютий – липень 2018 року та пропозиції Комітету до проекту порядку денного восьмої сесії ВР України VIII скликання.
Окрім безпосередньо законотворчої роботи й контролю виконання законів, постанов ВР і т. ін., заплановано 10 круглих столів: «Створення державної системи оцінки медичних технологій як необхідного інструменту реформування медичної галузі», «Розвиток медичного туризму та інвестицій в систему охорони здоров’я», «Дорожня карта» охорони репродуктивного здоров’я» (за ініціативою І. В. Сисоєнко); «Суспільство проти раку: переможемо разом. Психологічна підтримка онкохворих та їх родин (продовження)», «Раптова серцева смерть: фактори ризику та шляхи профілактики» (за пропозицією О. В. Богомолець); «Лікарське самоврядування та професійні асоціації як запорука професійного зростання медичних працівників», «Вплив медичної реформи на медичне забезпечення пільгових категорій (ветерани війни, ін.)», «Аналіз стану виконання бюджетних програм, спрямованих на медичне забезпечення учасників війни України проти агресії Росії», «Застосування сучасних міжнародних протоколів TCCC, ATLS та DCR в умовах надання допомоги пораненим під час бойових дій», «Актуальні проблеми забезпечення учасників АТО медичною, фізичною та психологічною реабілітацією» (організатор – О. А. Корчинська).
Підготувала Ольга Радучич
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (423), січень 2018 р.