Глаукома – важлива медична, соціальна та економічна проблема

19.02.2018

Щоб зрозуміти, що відчуває людина, яка втратила зір, спробуйте зав’язати очі хустиною та зробити звичні речі – помитися, поїсти, пройти знайомим маршрутом. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сліпі та слабкозорі втричі частіше потрапляють у дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), удвічі частіше травмуються під час прогулянок, утричі частіше страждають на депресію.

Концепція Глобальної ініціативи ВООЗ «План дій для забезпечення загального доступу до здоров’я очей на 2014-2019 рр.» полягає в зменшенні до кінця зазначеного періоду масштабів порушень зору, яким можна запобігти, на 25%.

За офіційною статистикою, в Україні щороку реєструється в середньому 4,5 тис. випадків первинної інвалідності внаслідок захворювання органа зору, з них половина пацієнтів сліпі. Загалом кількість сліпих і слабкозорих в Україні перевищує цей показник у десять разів. Прогнози щодо динаміки проблеми в країні невтішні. Утім, світова практика свідчить, що у 80% випадків сліпоти можна уникнути.

Глаукома є важливою соціальною проблемою, оскільки це захворювання призводить до невиліковної сліпоти. У структурі причин сліпоти глаукома посідає 2-3-тє місце, у Європі питома вага цієї патології у переліку причин втрати зору становить 12%.

Відмінності в класифікаціях унеможливлюють пряме зіставлення частоти офтальмологічних порушень як причин інвалідизації у Європейському регіоні та в Україні.

Важливі факти щодо глаукоми

  • У 2015-2016 рр. уперше за останнє десятиліття в структурі первинної інвалідності по зору глаукома зайняла 1-ше місце (19,3 і 18,1% випадків відповідно).
  • За даними спеціалізованих і двопрофільних офтальмологічних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), міжрайонних МСЕК областей України, м. Києва (1995-2015 рр.) та АР Крим і м. Севастополя (1995-2012 рр.), в Україні при первинному огляді було визнано інвалідами внаслідок глаукоми понад 30 тис. осіб.
  • Накопичена інвалідність складається з первинно та повторно оглянутих. Співвідношення між первинно та повторно оглянутими протягом останніх 20 років дорівнювало 1,5-1,8. Таким чином, за цей період було повторно визнано інвалідами внаслідок глаукоми 46,5 тис. пацієнтів, а накопичена інвалідність за 20 років становитиме 77,5 тис. випадків.
  • Серед первинних інвалідів по зору 1 групи 55% є інвалідами внаслідок глаукоми. За останні десятиліття питома вага інвалідів 1 групи унаслідок глаукоми зросла втричі. Причиною кожного п’ятого випадку слабкозорості є глаукома (20%). Ця група збільшилася в 5 разів.
  • Необхідно зазначити, що 52% первинних інвалідів унаслідок глаукоми в Україні – пацієнти працездатного віку. Це свідчить не лише про «омолодження» захворювання, а й про пізнє звернення цих осіб до лікаря.

! Факторами, які спричиняють зростання кількості випадків сліпоти від глаукоми, є пізня стадія захворювання на момент його виявлення, малоефективне лікування через відмову від терапії у зв’язку з високою вартістю медичних препаратів, недотримання пацієнтами рекомендацій лікаря, недостатня поінформованість населення щодо тяжкості патології.

Оскільки глаукома призводить до невиліковної сліпоти, її розглядають як важливу медичну, соціальну та економічну проблему. Саме це зумовлює актуальність вивчення епідеміології глаукоми та факторів, що впливають на динаміку її поширення.

Аналізуючи показники захворюваності на глаукому в Україні, необхідно відзначити їхнє неухильне зростання: щороку реєструється понад 20 тис. нових випадків глаукоми, а тенденції, які спостерігаються в Україні, відображають світові тренди. Зокрема, дані літератури свідчать про те, що кількість хворих на глаукому у світі за останні 10 років збільшилася з 66,8 млн до 105 млн. Приблизно в такої ж кількості осіб із наявними порушеннями діагноз не встановлено (з них приблизно 80% проживають у країнах, що розвиваються).

Аналіз показників поширеності й захворюваності у різних областях України виявив значні відмінності. Така ситуація, що зберігається протягом останніх 5 років, може бути обумовлена як генетичним компонентом, так і епідеміологічною ситуацією в регіоні, викликає певне занепокоєння і вимагає ретельного вивчення причин.

Отже, враховуючи значну поширеність глаукоми та високий ризик інвалідизації, необхідно спрямувати діяльність медичної спільноти і суспільства в цілому на профілактику захворювання шляхом вивчення причин виникнення, підвищення поінформованості й санітарної освіти населення, кінцева мета якої полягає в покращенні якості життя, а проміжна – у формуванні поведінки, що сприяє зміцненню здоров’я. Особливу увагу необхідно приділити освітній кампанії, що допоможе залучити населення до проведення профілактичних заходів і поліпшить прихильність пацієнтів до лікування й виконання рекомендацій фахівця. Необхідно не тільки надавати пацієнту вичерпну та якісну інформацію щодо захворювання, шляхів профілактики, лікування і т. ін., а й мотивувати його до здорового способу життя й гігієни органа зору. Такі заходи мають упроваджуватися одночасно з удосконаленням надання медичної допомоги на всіх рівнях. Необхідно також поглибити знання лікарів загальної практики щодо попередження офтальмологічних захворювань, у тому числі глаукоми.
Європейський підхід до реалізації стратегії зміцнення здоров’я заслуговує на всебічне вивчення й запровадження в Україні. Покращення якості офтальмологічної допомоги, удосконалення її організації й менеджменту, орієнтування на кінцевий результат у вигляді показників, що характеризують стан здоров’я населення країни, вимагають впровадження системного інформаційного забезпечення. Натомість у цьому напрямі спостерігаються значні недоліки. Слід вдосконалити звітно-облікову документацію, користуючись якою можна було б отримати об’єктивне уявлення про чинники офтальмопатології (зокрема, генетичні) і фактори ризику її розвитку. В Україні функціонує велика кількість приватних клінік, які не надсилають статистичні звіти про свою медичну діяльність. Отже, епідеміологічні показники потребують певної корекції. Нагальними потребами сьогодення є створення єдиного реєстру хворих на глаукому, залучення держави до вирішення питання щодо забезпечення хворих на глаукому необхідними медичними засобами, в першу чергу очними краплями, безкоштовно або ж на пільгових умовах за фіксованими цінами.

З 2008 р., коли вперше на підтримку ініціативи Всесвітньої глаукомної асоціації (WGA) та Всесвітньої асоціації пацієнтів, які мають глаукому (WGPA), було оголошено День боротьби зі сліпотою внаслідок глаукоми (а з 2011 р. – Всесвітній тиждень глаукоми, World Glaucoma Week), Україна активно долучається до міжнародних заходів.
Основна мета останніх – підвищити обізнаність населення щодо проблеми глаукоми, шляхів збереження
зору при цій патології; привернути увагу держави до найгостріших питань профілактики сліпоти, якій можна запобігти.

! Цього року в Україні в рамках Всесвітнього тижня боротьби з глаукомою 13-15 березня лікарями-офтальмологами було проведено велику роботу.

Виконано понад 12 тис. профілактичних оглядів, 80 тис. тонометрій, виявлено 3034 випадки офтальмогіпертензії, видано понад 250 санбюлетенів, прочитано близько 700 лекцій для пацієнтів та понад 300 – для фахівців суміжних спеціальностей, опубліковано понад 170 статей у пресі, записано 24 виступи на ТБ і 36 – на радіо. Співробітники кафедри офтальмології, інтерни та студенти Національного медичного університету (НМУ) ім. О. О. Богомольця разом з офтальмологами Олександрівської клінічної лікарні (КЛ) провели профілактичні заходи та скринінг на глаукому серед працівників і студентів НМУ, відвідувачів і лікарів Олександрівської КЛ, низки державних установ. Протягом 3 днів обстежено 436 осіб. Підвищення очного тиску виявлено майже в 7% випадків, що значно перевищує рівень поширеності в Україні.

Офтальмологія – одна з найбільш технічно оснащених спеціальностей. Українська офтальмологія отримала визнання в усьому світі, наші спеціалісти доповідають на європейських і міжнародних форумах, консультують та працюють у клініках за кордоном. Практично всі технології, наявні у світі, сьогодні впроваджені в нашій країні. Доступність висококваліфікованої офтальмологічної допомоги значною мірою визначає якість життя людини, оскільки забезпечує збереження зору.

Враховуючи вищезазначене, хочу звернути увагу на нагальну потребу вирішення найгостріших проблем інвалідності населення (зокрема, внаслідок глаукоми). Глаукома – підступне захворювання, яке непомітно для пацієнта прогресує та призводить до невиліковної сліпоти, тому наше завдання – уповільнити цей процес і зберегти зір та якість життя. Глаукома сьогодні – не вирок!

Висловлюємо подяку ТОВ «Равіта Україна» й особисто його директору Андрію Олександровичу Дуришеву за підтримку та активну участь у скринінгових заходах під час Всесвітнього тижня глаукоми 2017 в Україні.

 

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (405), квітень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

20.02.2024 Алергія та імунологія Обґрунтування застосування фіксованої комбінації інтраназального кортикостероїда мометазону та антигістамінного засобу олапатадину в терапії у пацієнтів з алергічним ринітом різного ступеня тяжкості

Алергічний риніт (АР) є глобальною проблемою охорони здоров’я, на нього хворіє від 10 до 20% населення, а серед дітей – ​від 4,0 до 40%. Останніми роками спостерігається зростання частоти алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі алергологічної та отоларингологічної патології) показників. Згідно з результатами досліджень, проведених за програмою ISAAC у багатьох регіонах світу, перше місце за поширеністю алергічних симптомів посідає Україна, яка поділяє його з Великою Британією. ...

20.02.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність рослинного лікарського засобу BNO 1016 у лікуванні гострого риносинуситу в контексті раціональної антибіотикотерапії

Гострий риносинусит (ГРС) являє собою інфекцію верхніх дихальних шляхів, поширеність якої протягом 1 року становить 6-15% [1]. Велика кількість звернень пацієнтів до лікарів первинної ланки створює значний економічний тягар для системи охорони здоров’я [2]. В Європі, наприклад, 1-2% звернень до лікарів зумовлено підозрою на ГРС [1]. У США на частку ГРС припадає 2-10% звернень до лікарів первинної медичної допомоги й отоларингологів [3]; прямі витрати, пов’язані з ГРС, у 2000 р. оцінювалися майже в 6 млрд доларів США [4]....

20.02.2024 Психіатрія Ефективність та безпека призначення прегабаліну за тривожних розладів

Тривожні розлади (ТР) – ​це біопсихосоціальні стани, пов’язані з узагальненими чи специфічними для ситуації відповідями на передбачувані загрози. Вони є одними з найпоширеніших психічних розладів (1,5-3,1%) (Kessler and Wang, 2008); зазвичай з’являються на ранньому етапі життя, характеризуються високим ступенем хронізації (середня тривалість складає >10 років) (Bruce et al., 2005) і підвищеним ризиком розвитку супутніх захворювань, як-от артеріальна гіпертензія, серцево‑судинні захворювання, деменція....

20.02.2024 Неврологія Розширення терапевтичних можливостей реабілітації пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом

Глобальний тягар інвалідності після інсульту зростає попри терапевтичні досягнення. Інсульт залишається другою провідною причиною інвалідності в усьому світі. Кожна четверта доросла людина має інсульт; ≈63% цих випадків трапляється до 70 років. 87% інвалідності, пов’язаної з інсультом, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де доступ до втручань у разі гострого інсульту часто обмежений. Це робить ефективну реабілітацію потенційно найкращим доступним втручанням для сприяння відновленню після інсульту, а також є глобальним пріоритетом охорони здоров’я [1, 2]....