30 березня, 2018
Реорганізація комунальних закладів охорони здоров’я в комунальні некомерційні підприємства: переваги та особливості
6 квітня 2017 р. Верховною Радою (ВР) України було прийнято Закон України № 2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я», відомий як Закон про автономізацію. Він набув чинності 6 листопада минулого року. Якими будуть перші практичні кроки щодо його виконання? Які медичні установи зможуть надавати платні послуги? Чи обов’язково бюджетним установам реорганізовуватись у комунальні некомерційні підприємства (КНП) і як відбуватиметься цей процес?
Фахові роз’яснення стосовно питань, які хвилюють і лікарів, і керівників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), і громадськість, надала Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я, голова підкомітету з питань контролю реалізації медичної реформи, під час відкритого засідання підкомітету, яке відбулося 28 лютого в МКЦ «Український дім» (м. Київ).
? Які основні положення Закону про автономізацію?
Відповідно до Закону про автономізацію залежно від форми власності ЗОЗ утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності.
За організаційно-правовою формою ЗОЗ комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як КНП або комунальні установи.
Утворені в результаті реорганізації шляхом перетворення ЗОЗ-КНП матимуть:
- самостійний баланс та відокремлене майно (у т. ч. кошти), закріплене за ними на праві оперативного управління;
- можливість самостійно затверджувати штатний розпис та відкривати рахунки в установах банків.
Законодавчою новелою є введення визначення «послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга)». Це послуга, що надається пацієнту ЗОЗ або фізичною особою-підприємцем (ФОП), яка зареєстрована й одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у т. ч. пацієнт, страхові компанії, роботодавці.
? Чи може реорганізований заклад бути приватизованим, змінити вид діяльності?
Державні та комунальні ЗОЗ не підлягають приватизації. Також забороняється зміна основного виду діяльності комунального ЗОЗ із медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку з його реорганізацією.
? Які переваги перетворення бюджетного ЗОЗ у КНП?
Переваги реорганізації ЗОЗ – бюджетної установи в КНП:
більша самостійність керівника в розпорядженні активами, фінансами, у формуванні кадрової політики ЗОЗ та визначенні його внутрішньої організаційної структури;
- можливість самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці працівників, що допускаються законодавством, мотиваційні стимули;
- фінансування не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану;
- право утворювати об’єднання підприємств з іншими ЗОЗ-КНП із метою перерозподілу функцій між ними та оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів;
- право наймати за договорами підряду лікарів-ФОП, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики.
Джерелами фінансування КНП можуть бути як бюд-жетні кошти, так і кошти юридичних та фізичних осіб.
! Кошти, не використані протягом бюджетного періоду, не вилучаються та можуть бути застосовані надалі. Невикористання бюджетних коштів не може бути підставою для зменшення фінансування в наступному бюджетному періоді за умови належного виконання договорів про медичне обслуговування населення.
? Як регулюються трудові відносини під час реорганізації ЗОЗ – бюджетної установи в КНП?
Трудові відносини з працівниками реорганізованого ЗОЗ продовжуються, а звільнення під час реорганізації можливе лише у випадку скорочення чисельності (штату).
? Як відбувається перетворення ЗОЗ – бюджетної установи в КНП?
У разі реорганізації ЗОЗ – бюджетної установи шляхом перетворення має місце правонаступництво: до нової юридичної особи-правонаступника (КНП) переходять усе майно, права та обов’язки ЗОЗ – бюджетної установи.
В Україні прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади є компетенцією сільських, селищних, міських, обласних рад або об’єднаних територіальних громад.
Відповідна рада приймає рішення про:
- реорганізацію ЗОЗ – бюджетної установи шляхом перетворення в КНП;
- призначення комісії з реорганізації шляхом перетворення ЗОЗ – бюджетної установи, голови комісії та встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до ЗОЗ – бюджетної установи, що припиняється. Виконання функцій комісії з реорганізації може бути покладено на орган управління (керівника) ЗОЗ – бюджетної установи, що підлягає реорганізації;
- розмір його статутного капіталу;
- затвердження статуту КНП.
Контроль за виконанням цих рішень може бути доручено виконавчому органу ради відповідної територіальної громади або іншому уповноваженому органу.
! Виконання заходів із реорганізації ЗОЗ шляхом перетворення в КНП (проведення розрахунків із кредиторами ЗОЗ; підготовка проекту передавального акта та створення ЗОЗ – підприємства тощо) здійснюється комісією з реорганізації на підставі даних бухгалтерського обліку ЗОЗ – бюджетної установи та результатів обов’язкової його інвентаризації.
Протягом 3 робочих днів з дати прийняття рішення про реорганізацію ЗОЗ – бюджетної установи державний реєстратор має бути письмово про це повідомлений.
? Чи передбачено преференції для ЗОЗ – бюджетних установ, які першими розпочнуть перетворення в КНП?
Виконання Закону про автономізацію базується на принципах добровільності, спонукання й мотивації, а не примусу, який є звичною тактикою для української системи охорони здоров’я.
Стимул для ЗОЗ змінювати організаційно-правову форму – пільговий режим реорганізації, що діятиме до 31 грудня 2018 р.:
- оцінка майна ЗОЗ не обов’язкова (достатньо результатів інвентаризації);
- кредитори ЗОЗ – бюджетних установ, що реорганізуються, не мають права вимагати виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання чи забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника в зобов’язанні в такому разі не вимагається.
? Хто забезпечує управління ЗОЗ – бюджетною установою після початку його реорганізації і відповідає за розрахунки з кредиторами?
До комісії з реорганізації з моменту її призначення переходять повноваження щодо управління ЗОЗ – бюджетною установою. Голова комісії та її члени представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені ЗОЗ – бюджетної установи, що припиняється. Комісія з реорганізації забезпечує проведення інвентаризації майна ЗОЗ – бюджетної установи, що припиняється, і розрахунків з кредиторами.
! Строк заявлення кредиторами своїх вимог до ЗОЗ – бюджетної установи, що припиняється, не може становити менше 2 і більше 6 місяців із дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо реорганізації ЗОЗ – бюджетної установи шляхом перетворення в КНП.
Кожна окрема вимога кредитора (щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) розглядається, приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше 30 днів із дня отримання ЗОЗ – бюджетною установою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення/відхилення цих вимог комісія з реорганізації ЗОЗ – бюджетної установи складає передавальний акт. Він затверджується органом, який прийняв рішення про реорганізацію ЗОЗ – бюджетної установи. Згідно з передавальним актом ЗОЗ-КНП отримує відповідні активи (нерухоме та рухоме майно) та пасиви ЗОЗ – бюджетної установи.
Після закінчення строку на заявлення вимог кредиторами та закінчення процедури реорганізації здійснюється державна реєстрація припинення ЗОЗ – бюджетної установи та державна реєстрація новоствореного ЗОЗ-КНП.
? Хто здійснює управління новоствореним КНП і яким вимогам повинен відповідати його керівник?
Поточне керівництво (оперативне управління) КНП здійснює його керівник.
! Керівник ЗОЗ-КНП призначається на посаду на конкурсних засадах відповідно до постанови КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1094 шляхом укладання контракту з виконавчим органом відповідної ради на строк від 3 до 5 років згідно з постановою КМУ від 16 жовтня 2014 р. № 642.
Слід зазначити, що керівник ЗОЗ-КНП має відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ України.
? Як забезпечуватиметься контроль діяльності новоствореного ЗОЗ-КНП?
Цю функцію виконуватимуть спостережні ради.
! При ЗОЗ, що надають медичну допомогу вторинного і третинного рівня, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення, спостережні ради утворюються обов’язково. При інших ЗОЗ – за рішенням засновника ЗОЗ.
Порядок утворення, права, обов’язки спостережної ради ЗОЗ і типове положення про неї затверджені постановою КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1077.
Спостережні ради розглядають питання щодо:
- дотримання вимог законодавства під час медичного обслуговування населення;
- забезпечення прав пацієнтів та їх безпеки (у т. ч. належний розгляд скарг пацієнтів, їх законних представників, членів сім’ї, родичів та реагування ЗОЗ на такі скарги);
- результатів фінансово-господарської діяльності ЗОЗ;
- покращення якості медичного обслуговування;
- розвитку матеріально-технічної бази та інфраструктури ЗОЗ;
- оптимізації організаційної структури ЗОЗ за напрямами його діяльності;
- недоліків діяльності ЗОЗ, помилок і т. ін.;
- здійснення заходів для усунення виявлених порушень.
До складу спостережної ради ЗОЗ, крім представників власника ЗОЗ (уповноваженого ним органу) та відповідних органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування, входять (за їхньою згодою) депутати місцевих рад, представники громадськості та громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав у сфері охорони здоров’я, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я.
? У чому відмінність спостережних та опікунських рад?
Спостережні ради відрізняються від наглядових/опікунських рад і функціями, і механізмом утворення.
Мета функціонування опікунських рад – сприяння діяльності ЗОЗ. Їх членами (за згодою) стають благодійники, представники громадськості та громадських об’єднань, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, ЗМІ, волонтери та ін.
Рішення про створення опікунської ради при ЗОЗ та положення про неї затверджуються наказом керівника ЗОЗ або уповноваженого органу.
? Чи потрібно переоформлювати ліцензію на медичну практику та ін.?
Після перетворення ЗОЗ – бюджетної установи в КНП ліцензія на господарську діяльність з медичної практики, ліцензія на роботу з наркотичними речовинами й прекурсорами зберігають чинність протягом 3 місяців і мають бути переоформлені упродовж цього строку.
Після державної реєстрації ЗОЗ-КНП на нього мають бути переоформлені права щодо нерухомості, у т. ч. на користування земельною ділянкою.
? Які підзаконні акти, необхідні для реалізації Закону про автономізацію, вже затверджено, а які – ще на етапі розроблення?
Станом на 28.02.2018 КМУ вже затверджено:
- Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я та Порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я, а також типову форма такого контракту.
- Порядок утворення, права, обов’язки спостережної ради закладу охорони здоров’я і типове положення про неї.
- Методику розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування.
КМУ має затвердити:
- вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, порядок укладання таких договорів та типову форму договору;
- перелік платних послуг з медичного обслуговування населення;
- перелік закладів охорони здоров’я, які не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/або КНП.
МОЗ має затвердити: примірний договір між закладом охорони здоров’я та розпорядником бюджетних коштів.
? Чи є вже ЗОЗ-КНП?
Так, в Україні вже успішно працюють ЗОЗ, які змінили організаційно-правову форму з бюджетної установи на КНП. Зокрема, це Харківський обласний клінічний онкологічний центр, ЗОЗ-КНП у Тернополі, Києві, Вінниці. До речі, деякі з них зробили це ще до затвердження Закону про автономізацію.
У відкритому засіданні підкомітету з питань контролю реалізації медичної реформи також взяли участь члени Комітету Костянтин Яриніч і Сергій Березенко, представники МОЗ та Міністерства фінансів.
За словами Павла Ковтонюка, заступника міністра охорони здоров’я, на сьогодні немає підзаконного акта, відсутність якого гальмувала б процес автономізації: «З 1232 закладів, що надають первинну медичну допомогу (ПМД), протягом січня автономізовано 75. Хочу наголосити: неавтономізований ЗОЗ, що надає ПМД, не зможе працювати в умовах реформи». На думку доповідача, рішення про припинення комунальної установи та створення КНП доцільно приймати 1-го або 15-го числа, щоб не відбувалося затримок із виплатою заробітної плати у зв’язку із переоформленням документів в органах державного казначейства.
«Після створення Національної служби здоров’я України КНП матимуть практично такі ж можливості, що й приватні заклади. Відмінність лише в тому, що прибуток, отриманий ЗОЗ, інвестуватиметься в розвиток», – уточнив Павло Ковтонюк.
Інформаційна підтримка фахівців щодо питань автономізації відбуватиметься й надалі: МОЗ у партнерстві з Deloitte та USAID регулярно оновлюватиме методичні рекомендації, а підкомітет з питань контролю реалізації медичної реформи проводитиме відкриті засідання у форматі «запитання/відповідь».
Підготувала Ольга Радучич
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (426), березень 2018 р.