Особенности современной медикаментозной коррекции D-дефицита

14.04.2018

Статья в фомате PDF

За последнее десятилетие представления медицинской науки о роли витамина D в поддержании здоровья организма значительно расширились. Было доказано, что эта группа биологически активных веществ обладает важными плейотропными свойствами. Стратегии предотвращения и устранения  дефицита витамина D также претерпели существенные изменения.

Прошедший этап

До этих пор господствовало мнение, что профилактический прием витамина D следует инициировать только при наличии риска серьезных скелетных нарушений; он рекомендовался преимущественно детям раннего возраста и лицам старше 50 лет с высоким риском остеопоротических переломов. Изначально для профилактики D-дефицита использовались очень малые дозы: первоначально рекомендовалось назначать витамин D из расчета 200 МЕ/сут, затем дозировка была повышена до 400 мг у детей раннего возраста, 600 мг – дошкольников, подростков, взрослых, 800 мг – у больных старше 70 лет (рекомендации Американского института медицины 2000 г., 2010 г.).

Современные рекомендации

Действующие европейские рекомендации по профилактике D-дефицита в Центральной Европе (Pludowski P. et al., 2013) не только учитывают способность витамина D влиять на метаболизм костной ткани, но и принимают во внимание значимость его плейотропных эффектов. Поэтому в настоящее время предполагается использование совершенно других доз витамина D как для профилактики, так и для лечения D-дефицита (табл.).

Как правило, терапевтическая доза при выраженном D-дефиците составляет 1000-10 000 МЕ/сут (приблизительно 50 000 МЕ/нед) в зависимости от возраста и массы тела пациента. Не рекомендуется использовать в клинической прак­тике нагрузочные дозы, превышающие ≥300 000 МЕ/сут, даже при выраженной нехватке витамина D. Длительность заместительной терапии обычно составляет 1-3 месяца, она зависит от степени тяжести D-дефицита. После достижения концентрации 25(ОН)D 30-50 нг/мл (75-125 нмоль/л) следует перейти на прием поддерживающих доз витамина D. Рекомендуется повторить определение уровня 25(ОН)D спустя 3-4 месяца терапии и затем контролировать этот показатель ежегодно, особенно при наличии различных факторов риска, требующих приема витамина в высоких дозах (ожирение).

Оптимальный выбор для коррекции D-дефицита: Детримакс

Ранее коррекция D-дефицита проводилась при помощи эргокальциферола (D2) или холекальциферола (D3), в настоящее время предпочтение отдается D3-содержащим средствам, обладающим максимальной эффективностью и безопасностью. Отечественным врачам и пациентам хорошо знаком препарат Детримакс®, представляемый компанией Unipharm Inc. (США). Детримакс® содержит оптимальное количество витамина D3 (1000 МЕ в 1 капсуле), позволяющее подобрать необходимую дозировку препарата для каждого конкретного пациента. Еще одной характеристикой, которая выгодно отличает Детримакс®, является наличие сафлорового масла, использующегося в качестве вспомогательного вещества: оно не только увеличивает усвояемость витамина D3, но и считается дополнительным источником жирорастворимых витаминов К и Е, а также омега‑6 полиненасыщенных жирных кислот. Небольшой размер капсул, удобная схема приема (1 р/сут), производство в соответствии со стандартами GMP под наблюдением Управления по контролю за качеством продуктов питания и лекарственных средств США (FDA) являются гарантией эффективности, безопасности препарата и высокой приверженности пациентов к лечению.

Современная медикаментозная коррекция D-дефицита основана на дополнительном приеме препаратов, содержащих оптимальные дозы витамина D, необходимые не только для здоровья костной ткани и нормального функционирования мускулатуры, но и для обеспечения его плейотропной активности. Назначение качественных D3-содержащих средств (Детримакс®) позволит обеспечить поступление в организм необходимого суточного количества данного витамина, а также быстро и эффективно купировать проявления D-дефицита.

Список литературы находится в редакции.

Подготовила Лада Матвеева

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (427), березень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

20.07.2021 Терапія та сімейна медицина Клінічні ситуації хворих із хронічними захворюваннями вен нижніх кінцівок у практиці сімейного лікаря

У березні – квітні відбулися онлайн-зустрічі лікарів у рамках науково-практичної фахової школи-семінару «Клінічні рекомендації у загальній практиці сімейного лікаря та терапевта». Захід охоплював найважливіші аспекти роботи лікарів загальної практики та сімейної медицини з акцентом на сучасні умови медичної практики – пандемію коронавірусної хвороби (COVID‑19) та пов’язані з нею обмеження функціонування медичних закладів....

20.07.2021 Терапія та сімейна медицина Проблеми неадекватного знеболення та шляхи їх вирішення

8 червня відбувся телемарафон «Лікарня без болю», організований Асоціацією анестезіологів України, Українською асоціацією швидкого відновлення після операції та Українською асоціацією регіонарної аналгезії та терапії болю. У заході взяли участь провідні вітчизняні лікарі. Обговорювалися проблеми організації знеболювання в Україні та світі, ведення пацієнтів із больовим синдромом у різних клінічних ситуаціях....

10.07.2021 Гастроентерологія Педіатрія Терапія та сімейна медицина Інновації в дитячій гастроентерології та нутриціології в практиці педіатра і сімейного лікаря

18-19 травня 2021 р. відбулася науково-практична конференція «Інновації в дитячій гастроентерології та нутриціології в практиці педіатра і сімейного лікаря. Читання ім. професора Ю.В. Бєлоусова», присвячена світлій пам’яті видатного українського вченого та лікаря, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри педіатричної гастроентерології та нутриціології Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), доктора медичних наук, професора Юрія Володимировича Бєлоусова....

04.07.2021 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Сучасні рекомендації з діагностики та лікування функціональної диспепсії

У квітні відбувся науковий симпозіум із міжнародною участю – ​ХХІІІ Національна Школа гастроентерологів, гепатологів України «Коморбідні стани в гастроентерології, мультидисциплінарний підхід. Академія здорового харчування», в якому взяла участь професор кафедри внутрішньої медицини № 3 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), керівник Гастроцентру клініки «Оберіг», доктор медичних наук Галина Анатоліївна Соловйова з доповіддю «Функціональна диспепсія. Діагностика та лікування сьогодні»....