Йододефицит: как помочь населению Украины в условиях кризиса

14.07.2015

Полная версия статьи в формате .pdf

Йододефицит – это проблема, которая обсуждается практически в каждом медицинском издании на протяжении десятков лет. Педиатры, семейные врачи, терапевты зачастую считают, что этой проблемой должен заниматься эндокринолог: только он способен разобраться в этих хитросплетениях из названий заболеваний, гормонов и методов лечений. Конечно, не стоит умалять роли эндокринолога в диагностике и лечении йододефицитных состояний. Однако ситуация с их распространенностью обязывает каждого врача, особенно педиатра, знать и уметь вести пациента с проявлениями недостатка йода.

 Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) считает, что 285 млн (примерно 37%) детей школьного возраста и почти 2 млрд взрослых по всему миру имеют дефицит йода (WHO, 2004; de Benoist B., McLean E., Andersson M., Rogers L., 2008). В Украине ситуация еще более удручающая: дефицит йода испытывает около 70% населения. Исходя из этого, практически каждый врач общей практики, педиатр или терапевт в своей практике не единожды встретится с таким пациентом. И он должен быть готов установить диагноз или назначить йодопрофилактику препаратами йода, которая все еще пугает ряд врачей, хотя с начала применения препаратов йода для профилактики йододефицитных состояний прошло уже почти 100 лет.

Этой теме также посвящено огромное количество научных исследований, публикаций, симпозиумов и конгрессов. ВОЗ и ЮНИСЕФ неоднократно издавали рекомендации по лечению йододефицитных состояний. Что заставляет врачей сомневаться в необходимости назначения препаратов йода? Прежде всего, многие из врачей не видели последствий тяжелого йодного дефицита. Во-вторых, мнение врачей часто подвержено влиянию мифов о побочных эффектах терапии йодом. О том, что же нужно знать о йододефицитных заболеваниях и как их предупредить, и пойдет речь в этой статье.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

29.03.2024 Педіатрія Вроджена дисфункція кори надниркових залоз у дітей

Вроджена дисфункція кори надниркових залоз (ВДКНЗ) – це захворювання з автосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить дефект чи дефіцит ферментів або транспортних білків, що беруть участь у біосинтезі кортизолу. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів з ВДКНЗ сприяє покращенню показників виживаності та якості життя пацієнтів....

29.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика та лікування алергічного риніту в дітей-астматиків

Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...

29.03.2024 Педіатрія Рекомендації Aмериканської академії педіатрії щодо профілактики та боротьби з грипом у дітей у сезон 2023-2024 рр.

Американська академія педіатрії (AAP) оновила рекомендації щодо контролю грипу серед дитячого населення під час сезону 2023-2024 рр. Згідно з оновленим керівництвом, для профілактики та лікування грипу в дітей необхідно проводити планову вакцинацію з 6-місячного віку, а також своєчасно застосовувати противірусні препарати за наявності показань. ...

27.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Лікування алергічного риніту та кропив’янки: огляд новітнього антигістамінного препарату біластину

Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....