Здорова матір – ​здорова дитина! Прегравідарна підготовка жінок із залізодефіцитною анемією

Стаття у форматі PDF

Материнство – ​це найбільш жадане та безцінне почуття для кожної жінки. Проте батьківство має бути відповідальним. В аспекті планування вагітності актуальною є прегравідарна підготовка – ​комплекс заходів, спрямованих на забезпечення нормального виношування плода та народження здорової дитини. На щастя, сьогодні дедалі більше подружніх пар звертаються до лікарів ще до настання запланованої вагітності, адже для них надзвичайно важливим є здоров’я майбутньої дитини. Тому лікарі акушери-гінекологи мають володіти найбільш актуальною інформацією щодо сучасних тенденцій стосовно прегравідарної підготовки жінок.

У рамках науково-­практичної конференції «Репро­дук­тивне здоров’я сім’ї як фактор демографічного благополуччя», яка відбулася 15 травня 2018 року у м. Києві, доповідь «Прегравідарна підготовка жінок із ­залізодефіцитною анемією» представила завідувач кафедри акушерства, гінеко­логії та перинатології Національної ме­дичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Ольга Володимирівна Горбунова.

Основний документ, який містить ключові принципи преконцепційної підготовки вагітної до народження дитини, – ​наказ МОЗ України від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні». У ньому подано роз’яснення по 6 пунктах, які складають комплекс преконцепційної підготовки:

•     раціональне харчування;
•     оптимальний режим праці та відпочинку;
•     фізичне навантаження;
•     прийом полівітамінних комплексів та інших біологічно активних добавок;
•     оздоровлення жінки;
•     контроль овуляції та синхронізація процесів овуляції та запліднення.

Зрозуміло, що участь акушера-гінеколога у реалізації цього комплексу заходів має переважно рекомендаційний характер, проте активні дії з боку лікаря передбачає пункт «оздоровлення жінки».

У цьому аспекті особливу увагу слід приділити анемії, яка є одним із найчастіших ускладнень вагітності. Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, частота залізодефіцитної анемії (ЗДА) у вагітних у країнах із різним рівнем якості життя коливається від 21 до 80%.

Анемія – ​це патологічний стан, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів та/або вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові, а також появою їх аномальних форм, порушенням вітамінного балансу, зміною кількості мікро­елементів та ферментів. В обов’язковому порядку необхідно з’ясувати причину її розвитку. У 90% вагітних анемія спричинена залізодефіцитом, у 50% – ​поєднаним дефіцитом фолієвої кислоти та заліза. Інші види анемії у вагітних зустрічаються рідко.

Причинами розвитку анемії під час вагітності є нерівномірне збільшення об’єму циркулюючої плазми крові та кількості еритроцитів, підвищена потреба організму жінки у поживних речовинах і залізі та недостатнє їх надходження з їжею, внаслідок чого темпи еритропоезу значно відстають від швидкості збільшення об’єму циркулюючої крові. Виникненню анемії також сприяють високий рівень естрогенів та ранні гестози.

Факторами ризику розвитку анемії у вагітних є: незбалансоване або неповноцінне харчування, хронічні інтоксикації, в тому числі солями важких металів, хронічні захворювання (ревматизм, цукровий діабет, гастрит, захворювання нирок, хронічні інфекції), наявність анемії в анамнезі, крововтрата під час вагітності, багатоплідна вагітність, часті пологи з тривалим лактаційним періодом, спадкова схильність, короткі проміжки між пологами.

ЗДА слід запідозрити, якщо вагітна скаржиться на загальну слабкість та млявість, запаморочення, спотворення смаку (патофагія), пристрасть до деяких незвичайних запахів (патоосмія); якщо у неї наявні блідість шкіри та слизових оболонок, синюватий відтінок склер, жовтуватий носо-губний трикутник та жовтий відтінок шкіри долонь, ламкість нігтів та волосся, хейліт, прояви ураження серцево-судинної системи (тахікардія, задишка, біль у грудях, набряки ніг). Рідше спостерігаються слабко виражені симптоми гастриту, епізоди мимовільного сечовипускання через слабкість уретральних сфінктерів.

Найбільш серйозні наслідки має анемія, яка передує вагітності, оскільки вона асоційована із низкою ускладнень: первинною плацентарною дисфункцією, гіпоплазією амніона та хоріона, неповноцінною плацентацією, передлежанням плаценти, загрозою переривання вагітності, невиношуванням вагітності.

З метою профілактики негативних наслідків ЗДА для дитини та матері у комплекс прегравідарної підготовки необхідно включити 4 лабораторні дослідження: розгорнутий загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, аналіз сечі та аналіз калу на приховану кров. За допомогою цих діаг­ностичних тестів можна не тільки підтвердити наявність анемії, а й встановити її причину.

Окрім основних показників загального аналізу крові, слід визначити еритроцитарні індекси (середній об’єм еритро­цитів – ​MCV, середній рівень гемоглобіну в еритроциті – ​MCH, середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті – ​MCHC), що дає більш повну інформацію для встановлення природи анемії.

Більшість лікарів при діагностиці ЗДА обмежуються визначенням рівня гемо­глобіну у крові. Проте цей показник відображає лише рівень функціонального заліза, а не запасів заліза в організмі. Тому для підтвердження залізодефіцитної природи анемії слід використовувати метод визначення рівня феритину у сироватці крові. Діагноз ЗДА не вважається підтвердженим за відсутності показників рівня феритину. Підставою для призначення цього аналізу є відхилення еритроцитарних індексів від референтних значень.

Диференційну діагностику ЗДА проводять з іншими мікроцитарними анеміями, а саме: таласемією, сидеробластною ­анемією, мієлопластичним синдромом, ­анемією, спричиненою отруєнням свинцем чи хронічним захворюванням, гемодилюцією, дефіцитом міді, глютеновою хворобою.

Для диференційної діагностики ЗДА та анемії, яка виникла на тлі хронічного захворювання, доцільно проводити дослідження для визначення рецепторів до трансферитину: при ЗДА кількість рецепторів до трансферитину збільшена, при анемії вказаного генезу – ​зменшена. Перелік додаткових методів обстеження пацієнтки із ЗДА замикає біо­псія кіст­кового мозку, яку доцільно проводити у незрозумілих випадках, якщо резуль­тати  лабораторних аналізів не є достатньо інформативними для остаточної верифікації діагнозу.

ЗДА – ​це патологічний стан, який потребує комплексного лікування. Згідно з наказом МОЗ України від 02.11.2015 № 709 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при залізодефіцитній анемії», першим кроком у лікуванні анемії є корекція ра­ціо­ну харчування: збільшення споживання м’яса (яке є основним джерелом заліза) та продуктів, які покращують засвоєння цього мікроелемента (фруктів, ягід, зелених овочів, соків).

Проте слід розуміти, що навіть ретельне дотримання дієти, збагаченої залізом, не може нормалізувати рівень гемоглобіну у крові, адже з їжі засвоюється лише невеликий відсоток заліза (20% – ​з м’яса і 0,2% – ​з рослинних продуктів). Тому золотим стандартом лікування анемії є призначення пер­оральних препаратів заліза (за відсутності протипоказань до застосування залізовмісних засобів).

Найвищу ефективність мають ком­плексні препарати, які містять двовалентне залізо (Fe²⁺) у вигляді солі (сульфату чи ­фумарату заліза) та інші допоміжні речовини, які перешкоджають окисленню дво­валент­ного заліза до тривалентного, покращують всмоктування мікроелемента у кишечнику, запобігають подразнювальній дії іонів заліза на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Усім наведеним характеристикам відповідає сучасний препарат Хеферол фармацевтичної компанії «Алкалоїд» – ​єдиний представник препаратів Fe²⁺ у вигляді фумарату заліза в Україні. Препарат випускається у формі капсул, що дає можливість уникнути контакту з емаллю зубів та слизовою оболонкою ШКТ.

Тому лікування ЗДА не супроводжується зміною забарвлення зубів та подразнювальною дією на ШКТ. Стабільність молекули фумарату заліза забезпечує поступове та рівномірне вивільнення заліза, яке майже повністю всмоктується у дванадцятипалій та тонкій кишках. Завдяки тому, що 1 капсула препарату Хеферол містить високу дозу заліза фумарату (350 мг), а також його фармакокінетичним властивостям, для лікування ЗДА достатньо приймати по 1 капсулі двічі на добу, що забезпечує високу комплаєнтність терапії. Тривалість курсу лікування залежить від динаміки гемограми та у середньому становить 6-12 тижнів.

Таким чином, корекція ЗДА – ​важлива складова прегравідарної підготовки. Її про­ведення свідчить про відповідальне ставлення подружжя до вагітності. Сучас­ний препарат Хеферол – ​надійний та безпечний лікарський засіб для лікування та профілактики ЗДА у жінок, який допоможе їм повною мірою насолодитися ­щастям материнства.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 2 (30), червень 2018 р.