Успешная терапия гипофизарной тиреоидной резистентности препаратом КАРБИМАЗОЛ (Дайджест)
В данном обзоре представлен трудный клинический случай гипофизарной резистентности к тиреоидным гормонам (ГРТГ) у девочки в возрасте 6 лет. Первые симптомы заболевания появились в возрасте 22 месяцев: хронический кашель, диарея, задержка развития моторики. Отмечались также гиперактивность и координаторные нарушения. Во время обследования была выявлена персистирующая тахикардия. При тестировании функции щитовидной железы (ЩЖ) обнаружены повышенные концентрации тиреоидных гормонов: свободный T4 – 63,7 пмоль/л; свободный T3 – 20 пмоль/л. Уровень тиреотропного гормона (ТТГ) составил 1,9 мМЕ/л.
Антитела к тиреопероксидазе и к рецепторам ТТГ не были выявлены. Патологические изменения ЩЖ отсутствовали. Уровень α-субъединицы ТТГ <0,3 мМЕ/л и результаты магнитно-резонансной томографии головного мозга позволили исключить наличие аденомы гипофиза. У родителей пациентки функция ЩЖ была в норме. Секвенирование ДНК не выявило мутаций тиреоидных β-рецепторов. Согласно данным литературных источников, у большинства пациентов с ГРТГ терапия тиратриколом, как правило, является эффективным методом лечения.
С учетом имеющихся симптомов указанной пациентке назначили тиратрикол (0,175 мг 2 р/сут). В связи с отсутствием снижения симптомов тахикардии и диареи через 9 месяцев доза препарата была увеличена вдвое. Тем не менее ответ на лечение тиратриколом в данном клиническом случае был недостаточным – через 1 год уровень свободного T4 оставался повышенным. Это обусловило необходимость назначения КАРБИМАЗОЛА, хотя уровень ТТГ был нормальным. Терапия КАРБИМАЗОЛОМ в дозе 2,5 мг 3 р/сут быстро привела к улучшению показателей тиреоидных гормонов и прекращению диареи.
Лечение КАРБИМАЗОЛОМ в течение года способствовало снижению уровня свободного T4 и ТТГ до 22,6 пмоль/л и 4,75 мМЕ/л соответственно. У пациентки развился мягкий зоб небольших размеров, который не увеличивался в последующие 2 года. Учитывая потенциальное повышение ТТГ на фоне терапии КАРБИМАЗОЛОМ, которое может приводить к развитию зоба, важно продолжать назначение тиратрикола.
Таким образом, добавление в схему лечения КАРБИМАЗОЛА позволило достичь быстрого эффекта, которого не удавалось добиться в течение 1 года монотерапии тиратриколом. КАРБИМАЗОЛ позволил контролировать симптомы ГРТГ и удерживать биохимические показатели на уровне нормы. Это первый клинический случай успешного лечения ГРТГ с помощью комбинации тиратрикола и КАРБИМАЗОЛА.
Ali K. et al. TRIAC and carbimazole combination therapy in pituitary thyroid hormone resistance.
Endocrine Abstracts 2008; 17: 32.
Подготовил Игорь Кравченко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (436-437), серпень 2018 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія
Минулий рік ознаменувався появою довгоочікуваних результатів дослідження американських науковців стосовно серцево-судинної безпеки тестостерон-замісної терапії у чоловіків із гіпогонадизмом TRAVERSE. Згодом були оприлюднені результати аналізу в додаткових підгрупах дослідження, які стосувалися впливу такої терапії на стан передміхурової залози, ризик раку простати, показники анемії та інші кінцеві точки. Важливість даної інформації для практикуючих урологів, сексологів, лікарів первинної ланки важко переоцінити. На широко відомому науково-освітньому інтернет-ресурсі Medscape вийшло інтерв’ю з одним із провідних авторів дослідження, визнаним фахівцем у сфері сексуальної медицини, президентом Товариства сексуальної медицини Північної Америки, професором урології Медичного коледжу Бейлора (США) Мохітом Кхерою, у якому він розповідає, якою має бути тактика ведення таких хворих з урахуванням отриманих нових даних. Практична значимість представленої інформації визначається тим, що питання були сформульовані практикуючим лікарем-урологом, фахівцем із сексуальної медицини Рейчел Рубін...
Відповідно до нещодавніх даних, загальносвітова поширеність обох типів цукрового діабету (ЦД) різко зросла, сягнувши 465 млн дорослих пацієнтів віком 20-79 років. За розрахунками експертів, до 2030 р. цей показник зросте до 578 млн, а до 2045 р. – до 700 млн (Lin X. et al., 2020). Ці епідеміологічні тенденції підкреслюють виклики, які діабет кидає медико-науковому суспільству, і потребують безперервного удосконалення терапевтичних стратегій. ...
Цукровий діабет (ЦД) 2 типу в дитячому й підлітковому віці – відносно нове захворювання. До 1980 р. єдиною формою ЦД у дітей і підлітків вважався ЦД 1 типу. Нині кількість дітей, які страждають на ЦД 2 типу, в усьому світі щорічно збільшується [1, 2]. Зростання числа підлітків із ЦД 2 типу на тлі надмірної маси тіла й ожиріння зафіксовано і в Україні [3]....
21 березня в рамках II Міжнародної школи «Сучасний лікар: від теорії до практики» професор кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, лікар-ендокринолог вищої категорії, доктор медичних наук Вікторія Олександрівна Сергієнко представила доповідь, присвячену хронічним ускладненням цукрового діабету (ЦД). Зокрема, було акцентовано увагу на причинах розвитку діабетичної полінейропатії (ДП), розглянуто клінічні варіанти цього ускладнення, діагностичні підходи та основні принципи лікування. Пропонуємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....