Стримування антибіотикорезистентності: що можна зробити вже сьогодні?

31.12.2018

Стаття у форматі PDF

Антибіотикорезистентність – глобальна проблема сучасності, до якої сьогодні прикута увага усієї світової спільноти на рівні очільників провідних держав та авторитетних міжнародних організацій, таких як Організація об’єднаних націй і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). З кожним роком патогенні мікроорганізми набувають нових властивостей, що забезпечують їм захист від дії антибіотиків, і це закономірно призводить до зниження їх клінічної та мікробіологічної ефективності. Водночас відсутність принципово нових молекул антибіотиків, які можна було б впровадити у клінічну практику найближчим часом, як ніколи гостро ставить перед лікарями питання про необхідність стримування поширеності антибіотикорезистентності. Відомо, що викликані мультирезистентними збудниками інфекції асоційовані з високим рівнем смертності, збільшенням термінів стаціонарного лікування, а також істотним збільшенням пов’язаних із ними соціальних та економічних витрат суспільства. 

У 2015 р. ВООЗ опублікувала Гло­баль­ний план дій щодо боротьби зі стійкістю до антибіотиків, одним з ключових пунктів якого є оптимізація використання цих препаратів у медицині та ветеринарії. Крім того, як основні заходи боротьби з антибіотикорезистентністю розглядаються профілактика інфекцій, підвищення рівня обізнаності про цю проблему та підтримка нових наукових розробок. Зрозуміло, що лікарі пере­бу­ва­ють в авангарді боротьби з антибіотико­резистентністю, адже саме на їх плечі лягає вся повнота відповідальності за раціо­нальне призначення антибіотиків. 

Чітко визначитись із наявністю дійсних показань до призначення антибіотиків у конкретній клінічній ситуації та втриматися від спокуси застосувати їх за ­хибним обґрунтуванням на практиці ви­являється не настільки простим ­зав­данням, як це може здатися на перший погляд. 

Саме тому різноманітні ­аспекти проб­леми антибіотикорезистентності та раціональної антибіотикоте­рапії обгово­рюються майже на кож­ному про­фесій­ному медичному форумі. Не стала ви­нятком і XX Все­українська науково­­-прак­тична конфе­ренція з між­на­ро­дною участю «Актуальні питання педіатрії», присвячена пам’яті члена-кореспондента НАН, НАМН України, професора В.М. Сідель­­никова, що пройшла 19-21 вересня цього року у м. Харків. У рамках цього масштабного заходу відбувся круглий стіл, на якому провідні вітчизняні експерти детально обговорили підходи до стриму­вання антибіотикорезистентності, що можна застосовувати у педіатричній практиці. Зокрема, на прикладі лікування гострого риносинуситу у ­дітей були продемонстровані можливості застосування з цією метою сучасних фіто­нірингових препаратів, що чинять ком­плексну противірусну, ­антибактеріальну, ­секретолітичну та проти­запальну дію (Синупрет®). 

Участь у роботі круглого ­столу взяли такі відомі українські вчені, як ­професор кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Бого­­мольця, заслужений лікар України, доктор медичних наук Сергій Петрович Кривопустов, завідувач кафедри оториноларингології та офтальмології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франків­ського національного медичного університету, доктор ­медичних наук, професор Василь Іванович Попович, завідувач кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор Ігор Геннадійович Березняков та завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного фармацевтичного університету (м. Харків), доктор медичних наук, професор Ігор Альбертович Зупанець. 

РЕЗОЛЮЦІЯ КРУГЛОГО СТОЛУ

XX Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковські читання)

(19 вересня 2018 р., м. Харків)

Учасники Круглого столу повністю підтримують Глобальний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів Всесвіт­ньої організації охорони здоров’я та План дій з боротьби з антибіо­тикорезистентністю Європейської комісії.

Враховуючи поширення антибіотикорезистентності у світі та в Україні, нестачу нових класів антибіотиків, активних проти мультирезистентних збудників, зростання захворюваності на хвороби органів дихання та гнійно-­запальні захворювання у дітей, нерідко – ​нераціональне використання антибіотиків лікарями при лікуванні дітей з гострими вірусними захворюваннями органів дихання, що спричиняє порушення екосистем дитячого організму, та на підставі колегіального розгляду стану проблеми росту антибактеріальної резистентності в Україні учасники засідання погодили такі кроки у межах своєї компетенції для стримування подальшого росту антибіотикорезистентності:

  1. Впровадити в клінічну практику відповідальний і раціональний підхід до діа­гностики та фармакотерапії гострого риносинуситу, спираючись на чинні національні клінічні рекомендації, що ґрунтуються на засадах доказової медицини.
  2. Обґрунтовано ширше використовувати у практиці лікарів, які надають медичну допомогу дітям, ліки, що створені на засадах фітонірингу та мають доведену ефективність при гострому риносинуситі, гострому вірусному тонзилофарингіті, гос­трому бронхіті у дітей.
  3. Впровадити в клінічну практику раціональний підхід до профілактики гострого риносинуситу, що ґрунтується на засадах доказової медицини. Підтримати проведення широкомасштабної кампанії з вакцинації дітей проти грипу, пневмококової та гемофільної інфекції, а з метою неспецифічної профілактики рекурентних вірусних інфекцій органів дихання у дітей вживати профілактичні заходи з використанням фітонірингових препаратів.
  4. Звернутися до профільних асоціацій – ​педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів – ​щодо можливості розгляду на чергових наукових форумах проблеми запобігання зростанню антибіотикорезистентності в клінічній практиці.
  5. Підготувати цикл конференцій, ­пуб­лі­ка­цій у спеціалізованих виданнях, ­рекомендації для педіатрів і сімейних лікарів щодо раціонального використання антибіотиків при гострих риносинуситах.
  6. Активізувати наукові дослідження, присвячені вивченню проблеми антибіотикорезистентності та ролі фітонірингової терапії у стримуванні її зростання.
  7. Організувати цикл просвітницьких заходів для провізорів з метою раціонального застосування антибактеріальних препаратів і боротьби з антибіотикорезистентністю, розробити та впровадити у фармацевтичну практику протокол дій провізора при відпуску антибактеріальних препаратів.
  8. Звернутися до МОЗ України з поданням про посилення контролю за рецептурним відпуском антибактеріальних лікарських засобів і забезпечення строгого виконання протоколів провізора в аптечних закладах.

Ця резолюція має рекомендаційний характер для раціональної фармакотерапії гострого риносинуситу та стримування росту антибактеріальної резистентності.

Оргкомітет ХХ Сідельниковських читань

Тематичний номер «Педіатрія» № 4 (47) грудень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

17.06.2024 Педіатрія Оновлення рекомендацій щодо календаря вакцинації в Україні: на що звернути увагу?

У рамках сателітної сесії, яка відбулася в ході Х Науково-практичної конференції «Актуальні питання інфекційних хвороб у дітей», що проходила наприкінці березня, голова правління ГС «Українська академія педіатричних спеціальностей», декан педіатричного факультету НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, лікар-педіатр, доктор медичних наук, професор Марина Євгенівна Маменко представила доповідь, в якій висвітлила ключові аспекти та обґрунтування оновлень Національного календаря профілактичних щеплень в Україні, а також наголосила на важливості врахування сучасних епідеміологічних даних, рекомендацій міжнародних організацій та досвіду інших країн при формуванні оптимальної стратегії імунопрофілактики....

16.06.2024 Педіатрія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Сучасні аспекти трансплантації печінки у дітей

Завдяки невпинному розвитку медичної науки та технологій за останні десятиліття трансплантація печінки стала більш доступною операцією, яка змінює життя тисяч людей по всьому світу. Сьогодні трансплантація печінки є не лише єдиним методом лікування вроджених вад розвитку цього органа в дітей, але й дозволяє досягати високих показників виживаності завдяки вдосконаленій техніці операцій та тактиці ведення післяопераційного періоду, що робить її можливою і безпечною навіть у найменших пацієнтів із масою тіла до 6 кілограмів...

16.06.2024 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Сучасні підходи до лікування гострих і хронічних захворювань глотки

Більшість пацієнтів із болем у горлі ніколи не звертаються по лікарську допомогу, тому складно з’ясувати частоту гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у вигляді гострих фарингітів у тому чи іншому регіоні країни. Сьогодні вважається, що дитина може хворіти на застуду 5-10 разів на рік і це вже не вважається патологією, хоча лише нещодавно використовувався термін-діагноз «діти, що часто хворіють». У дорослих частота застудних вірусних захворювань становить у середньому 2-3 епізоди на рік [1, 2]....

14.06.2024 Педіатрія Вакцина БЦЖ: від чого захищає і як надолужити пропущене щеплення

Туберкульоз у маленьких дітей зрідка уражає лише легені та проявляється кашлем. Натомість від цієї хвороби страждають внутрішні органи, лімфатична система, кістки і навіть оболонки мозку....