Щодо страхування професійної відповідальності медичних працівників

Медична діяльність, як і будь-яка інша професійна, містить у собі потенційні ризики. А зважаючи на те, що від медичних працівників залежить здоров’я людей, ризики в їхній діяльності потребують особливої уваги.

На сьогодні в Україні досить поширеними є випадки так званих лікарських (медичних) помилок, тобто ненавмисне заподіяння шкоди пацієнту в процесі медичного втручання, що є вкрай негативним явищем як для пацієнтів, так і для медичних працівників. Однак слід зазначити, що у світі не існує держави, де лікарі не припускаються помилок, як і не існує єдиного загальноприйнятого визначення лікарської помилки.

Відомо, що лише 20% лікарських помилок є наслідками недостатньої кваліфікації медичного персоналу, тоді як 80% зумовлені станом організації надання медичної допомоги в лікувальному закладі, рівнем забезпеченості закладу медичним обладнанням, лікарськими засобами, реактивами, відсутністю можливості використання в закладі сучасних та ефективних медичних технологій тощо.

Крім того, процес надання медичної допомоги характеризується ще й непередбачуваністю наслідків медичного втручання. Навіть за умови беззаперечного дотримання лікарем протоколу лікування можуть виникнути непрогнозовані негативні наслідки для здоров’я пацієнта, адже кожен людський організм має свої особливості.

І саме тоді виникає запитання: яким чином лікар або медичний заклад має відповідати за наслідки таких ненавмисних дій?

Це питання вже давно врегульовано в зарубіжних країнах шляхом запровадження страхування професійної відповідальності лікарів і відповідальності медичних закладів перед пацієнтами.

Застосування такого виду страхування враховує інтереси як лікарів та медичних закладів, так і пацієнтів. Страхується відповідальність лікаря, який під час надання медичної допомоги пацієнту не завжди може передбачити негативні наслідки, й пацієнт у разі заподіяння шкоди його здоров’ю може розраховувати на компенсацію.

В Україні питання запровадження страхування професійної відповідальності лікарів і відповідальності медичних закладів перед пацієнтами порушується щоразу, коли стається чергова сумна історія з пацієнтом… Хто повинен відповідати за неправильний діагноз, лікування – ​медичний заклад чи лікар?

Загалом тема медичних помилок – ​одна з найболючіших як для медиків, так і для пацієнтів, адже в нашій країні такі помилки трапляються не рідко.

Наразі страхування професійної відповідальності медиків в Україні передбачене Законом України «Про страхування». Зокрема, до видів добровільного страхування належить страхування відповідальності перед третіми особами, а до обов’язкового – ​професійна відповідальність осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам. Однак перелік таких осіб не затверджений Кабінетом Міністрів, тому норма й не діє.

За законодавством України, лікар зобов’язаний своєчасно та кваліфіковано надавати медичну допомогу пацієнту. Професійні правопорушення лікаря можуть полягати в недбальстві, умисному завданні шкоди здоров’ю пацієнта. За такі порушення медики несуть цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність. Окрім того, кожен має право на відшкодування або закладом, або лікарем заподіяної його здоров’ю шкоди. Проте завдання цієї шкоди потрібно довести, що в нашій країні зробити досить складно. Наприклад, випадки притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності в нас є дуже рідкісними.

На мою думку, з огляду на те що питання страхування професійної відповідальності медичних працівників (страхування від медичної/лікарської помилки) в Україні є дуже актуальним, необхідно запровадити обов’язкове страхування, розвинути добровільне страхування та, керуючись міжнародним досвідом, визначити на законодавчому рівні поняття медичної помилки, запровадити реєстр медичних помилок (таких як неправильно обраний метод обстеження, діагностики або лікування, порушення етики та деонтології медичним персоналом тощо).

Нині немає чіткого розуміння щодо наказу МОЗ, згідно з яким лікарям дозволено обирати клінічні протоколи – ​уніфіковані чи міжнародні, котрі, на їхню думку, є більш прогресивними, та застосовувати їх у своїй професійній діяльності. Коли є кілька протоколів на вибір лікаря, ще й письмова згода пацієнта на використання певного протоколу, не зрозуміло, хто нестиме відповідальність за наслідки такого лікування в разі лікарської (медичної) помилки. Чи вся відповідальність перекладається на пацієнтів? Я вважаю, що МОЗ має вжити заходів щодо врегулювання цих питань.

Уряд, у свою чергу, має нарешті визначити та затвердити перелік осіб, унаслідок професійної діяльності яких може бути заподіяна шкода третім особам, передбачивши в ньому медичних працівників.

Отже, визначення на законодавчому рівні поняття медичної помилки та запровадження реєстру медичних помилок дасть змогу врегулювати це питання в нашій країні, ­зважаючи на інтереси лікарів, закладів охорони здоров’я та, головне, пацієнтів. За моєї ініціативи такий законопроект уже розробляється найкращими фахівцями й експертами в цій сфері та найближчим часом буде внесений на розгляд парламенту.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (446), січень 2019 р.