Артеріальна гіпертензія
Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної медичної допомоги (Наказ МОЗ України від 24.05.2012 № 384)
Розділ А.3.4 (скорочено)
Гіпертензивний криз (ГК) – це раптове значне підвищення артеріального тиску (АТ) від базового рівня – нормального або підвищеного, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи. ГК, як ускладнені, так і неускладнені, потребують надання невідкладної медичної допомоги для обмеження ураження органів-мішеней або запобігання таким ураженням.
Розділ А.3.4.1. Алгоритм дії лікаря загальної практики під час надання медичної допомоги пацієнтові з неускладненим ГК
- Основне завдання – запобігти розвитку ускладнень.
- Забезпечити моніторинг АТ.
- Заспокоїти хворого й пояснити тактику лікування (за необхідності призначити седативні препарати).
- Провести оцінку клінічного стану, зокрема ризику виникнення ускладнень, які загрожують життю, визначити причину підвищення АТ (уточнити, коли востаннє пацієнт приймав планові антигіпертензивні препарати).
- Надати антигіпертензивні засоби (сублінгвально/перорально).
Лікар обирає препарат (або комбінацію), орієнтуючись на стан хворого (вік, рівень АТ, частота серцевих скорочень [ЧСС], наявність вегетативних розладів та супутню патологію), свій досвід і досвід пацієнта щодо використання антигіпертензивних засобів. Зниження АТ при неускладненому ГК проводиться впродовж годин/доби. Потрібно досягти відносно безпечного рівня АТ. Асоціація кардіологів України рекомендує знижувати АТ до 160/100 мм рт. ст., швидкість зниження середнього АТ має становити не більш ніж 25% упродовж першої години. Для того щоб уникнути надмірного падіння АТ, рекомендовано починати лікування з низьких доз антигіпертензивних препаратів, у разі потреби повторити їхній прийом через 1-2 год. Особливо обережно потрібно підходити до зниження АТ у пацієнтів з ознаками виразного атеросклерозу, зокрема осіб старечого віку. У цієї категорії хворих призначення блокатора кальцієвих каналів короткої дії ніфедипіну може призвести до розвитку нападу стенокардії внаслідок швидкої та виразної гіпотензивної дії препарату й синдрому обкрадання. У разі необхідності отримання ніфедипіну доцільно призначати третину від стандартної дози у комбінації з пропранололом (за відсутності протипоказань).
Важливо узгодити з пацієнтом дозу та час наступного прийому планових антигіпертензивних препаратів, щоб запобігти підвищенню АТ. У разі необхідності провести корекцію планової терапії.
За потреби виконати необхідні інструментальні/лабораторні дослідження – електрокардіографію, офтальмоскопію очного дна тощо – для виявлення потенційно небезпечного ураження органів-мішеней і можливої причини кризового перебігу артеріальної гіпертензії.
У разі неможливості забезпечення моніторингу АТ і клінічних симптомів пацієнт із ГК підлягає госпіталізації.
Найчастіші помилки під час надання медичної допомоги пацієнтові з ГК: пізня діагностика, неналежна оцінка симптомів, невчасне – занадто пізнє – призначення терапії, що не дало змоги уникнути ураження органів-мішеней, неправильний вибір препарату, неналежний моніторинг АТ та інших клінічних симптомів, занадто швидке зниження АТ, що призвело до порушення перфузії внутрішніх органів.
Розділ А.3.4.3. Диференційований підхід до терапії хворих з ускладненими ГК
Рекомендації розроблені робочими групами з невідкладної кардіології та артеріальної гіпертензії Асоціації кардіологів України у співпраці з Науково-практичним товариством неврологів, психіатрів і наркологів України (Артериальная гипертензия, 2011; № 3: С. 64-95).
Спецвипуск «Клінічні випадки та сценарії у невідкладній кардіології», вересень 2019 р
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія
Кору та листя верби тисячоліттями використовували як знеболювальний та жарознижувальний засіб. У ХІХ ст. із цих рослинних продуктів кристалізовано активну речовину – саліцин, згодом синтезували саліцилову кислоту, а в 1899 році її ацетильовану форму – ацетилсаліцилову кислоту (АСК) запатентовано як удосконалений лікарський засіб під назвою «аспірин» [1]. Лише в другій половині ХХ ст. детально вивчено молекулярні мішені АСК; зокрема, отримав належну оцінку та пояснення її антитромботичний ефект....
Артеріальна гіпертензія (АГ) є провідною причиною смерті та інвалідизації у всьому світі. Відповідно до серії досліджень Global Burden of Disease, ≈13% смертей так чи інакше пов’язані з АГ (Forouzanfar M.H. et al., 2017; Lewington S. et al., 2002; World Health Organization, 2009)....
Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....
Інколи саме з цього перерізу вдається візуалізувати тромбоемболи в основних гілках легеневої артерії або вегетації на стулках легеневого клапана (що трапляється надзвичайно рідко). Нахиливши датчик до самої верхівки серця, можна отримати її переріз по короткій осі, на якому, знову ж таки, порожнина лівого шлуночка має круглясту форму, а правого шлуночка – близьку до трикутника із виразною трабекулярністю (рис. 22.9). Розглядаючи зображення, також звертають увагу на те, що в нормі всі сегменти ЛШ скорочуються синхронно, не випереджаючи інші і не відстаючи. ...