ХІV Конгрес педіатрів України: актуальні проблеми педіатрії та шляхи їх вирішення

19.12.2019

8-10 жовтня у м. Києві відбулася найочікуваніша подія для дитячих лікарів – ​XIV Конгрес педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії». Як зазвичай, активну участь у ньому взяли представники Національної академії медичних наук (НАМН) України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Асоціації педіатрів України, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Проте цього року конгрес привернув увагу не тільки лікарів-педіатрів і науковців, а й депутатів Верховної Ради України, політичних діячів та першої леді держави. Міжнародний виставковий конгрес-центр «Український дім» гостинно прийняв усіх небайдужих до наболілих проблем педіатрії в Україні.

Відкрив конгрес директор ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», президент Асоціації педіатрів України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Геннадійович Антипкін. Він зазначив, що участь українських педіатрів у європейській програмі «Горизонт‑2020» відкриває нові перспективи розвитку педіатричної науки в нашій країні. Особливу увагу президент Асоціації педіатрів України приділив вирішенню питання «Що сьогодні впливає на стан здоров’я дитини – ​екологічний, біологічний, макро- чи мікросоціальний фактори ризику?». Зокрема, спікер пригадав нещодавню мирну акцію, яка покликана була продемонструвати результат людської жорстокості та недостатньої опіки над дітьми. Під будівлею Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку було виставлено 3758 шкільних рюкзаків у вигляді надгробків, – ​така кількість дітей загинула минулого року від військових дій у всьому світі. Серед цих рюкзаків немало позначених українським прапором, а саме – ​517. Жахливі цифри змушують нас бути небайдужими й активно вживати усіх можливих заходів для запобігання виникненню схожих ситуацій. Хвилиною мовчання присутні вшанували всіх загиблих на Сході України дітей.

Незважаючи на щільний графік, знайшла час завітати на Конгрес педіатрів дружина Президента України. Вітаючи медичну аудиторію, Олена Зеленська зазначила, що професія лікаря є не просто затребуваною, а й надзвичайно гуманною. Як мати двох дітей, вона розуміє надважливість вирішення нагальних проблем педіатрії на державному рівні. Хоча перша леді не медичний працівник, вона переконана, що дитині необхідна і кваліфікована медична допомога, і гуманне ставлення. Тому, на її думку, і лікарі, і батьки повинні дбати про психологічний комфорт дитини.

Олена Зеленська в рамках своєї гуманітарної програми звертає увагу на здоровий спосіб життя, фізичну активність та правильне харчування, зокрема у школах, з урахуванням вікових норм та особливостей регіону проживання дитини. Спільна мета – ​здоров’я майбутніх поколінь!

Михайло Радуцький – ​народний депутат України ІХ скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, радник Президента України Володимира Зеленського – ​наголосив на важливості для Офісу Президента та Кабінету Міністрів трансформації системи охорони здоров’я. Нагальна проблема України – ​недостатнє охоплення населення вакцинацією. Радник Президента підкреслив, що це не менша загроза для людей, ніж від агресора на Сході країни. Є надія, що спільними зусиллями ми подолаємо її найближчим часом.

У свою чергу, Міністр охорони здоров’я України Зоряна Степанівна Скалецька під час виступу нагадала про два основні аспекти розвитку сучасної педіатрії: якість надання медичної допомоги пацієнтам і вакцинацію. Вона запевнила, що нормативне регулювання цих питань бере на себе Міністерство охорони здоров’я, а від лікарів-педіатрів передусім потрібне величезне бажання і зацікавленість у результативності роботи. Очільниця наголосила на необхідності максимальної співпраці педіатрів у регіонах, на спільній роботі лікарів, учителів, працівників правоохоронних органів і соціальних служб. Налагодження взаємозв’язків між різними інстанціями, які мають стосунок до здоров’я та добробуту дитини, вміння комунікувати з батьками – ​це той інструмент, який зможе покращити здоров’я маленьких громадян. Спільно з педіатрами, професіоналами своєї справи, Міністерство охорони здоров’я досягне тих змін, яких потребує суспільство.

У виступі директора Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, доктора медичних наук, професора Валентини Григорівни Гінзбург прозвучали слова подяки педіатрам, організаторам конгресу за навчання, за професійне вдосконалення та небайдужість до своєї справи.

Після урочистого відкриття учасники наукового заходу розпочали інтенсивне триденне навчання.

Про досвід та перспективи щодо профілактики та лікування бронхолегеневої патології у дітей докладно розповів заступник директора з лікувально-профілактичної роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України», доктор медичних наук, професор Володимир Федорович Лапшин.

Згідно з недавніми статистичними даними, бронхіт – ​це одна з 5 найчастіших причин звернення дітей та їх батьків до педіатрів. Поширеність гострого бронхіту в дітей коливається від 6,2 до 25,0%. Також В.Ф. Лапшин звернув увагу присутніх на проблеми дитячої пульмонології, зокрема рідкісних (орфанних) захворювань легень, до яких належать інтерстиціальні хвороби легень. Це гетерогенна група захворювань, при яких уражаються альвеоли та параальвеолярна інтерстиціальна тканина, що призводить до порушення газообміну. Захворювання діагностують за допомогою рентгенологічного дослідження.

Незважаючи на низку проблем і перешкод, з якими щодня стикаються лікарі, є і добрі новини: тривалість життя хворих на муковісцидоз збільшилася. Адже на початку 1930-х років, коли вперше було описано це захворювання, середня тривалість життя пацієнтів із ним не перевищувала 2 роки. Надалі в економічно розвинених країнах медіана виживання зросла з 14 років у 1968 році до 20 років у середині 1970-х та до 37-39 років у 2007-2015 роках. Віднедавна українські лікарі у веденні таких пацієнтів керуються оновленим документом – ​Уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Муковісцидоз», затвердженим наказом МОЗ України від 15.07.2016 № 723. Це свідчить про те, що в майбутньому можливим буде не лише зростання тривалості, а і якості життя таких хворих.

Не менш важливою проблемою вітчизняної педіатрії є діагностика та лікування алергічних захворювань у дітей, зокрема їх гіподіагностика у разі середньотяжкого та тяжкого перебігу, низьке охоплення первинних хворих шкірними алерготестами, неузгодженість ведення педіатричних хворих з алергічною патологією з наявними протоколами лікування, поліпрагмазія, висока вартість фармакотерапії, недостатнє використання методу алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ). 

Рекомендації для поліпшення стану надання медичної допомоги дітям із захворюваннями органів дихання в Україні було представлено у резолюції конгресу.

На превеликий жаль, у структурі інвалідності у дітей із захворюваннями органів дихання бронхіальна астма посідає перше місце, що підтверджує статус захворювання як серйозну медико-соціальну проблему. В Україні поширеність бронхіальної астми у 2017 році становила 0,48%, у світі – ​7-10%. Проте є сподівання, що завдяки створеному у 2015 році Алергологічному центру при ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України» епідеміологічна ситуація покращиться.

Актуальну для педіатрів доповідь «Вірусні інфекції у дітей. Сучасні можливості лікування» представив завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Сергій Олександрович Крамарьов. Спікер акцентував увагу на спалаху кору в Україні як наслідку недостатньої вакцинації населення. Особливу стурбованість викликає кількість летальних випадків: у 2018 році на 54 481 хворих вона становила 16, а станом на жовтень 2019 року – ​41.

Оскільки тяжкий перебіг захворювання пов’язаний з дефіцитом вітаміну А, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує, щоб всі діти з діагнозом кір отримували вітамін А у відповідній до віку дозі: немовлята молодше 6 місяців – ​50 000 МО/день протягом 2 днів; діти 6-11 місяців – ​100 000 МО/день протягом 2 днів; старше 1 року – ​200 000 МО/день протягом 2 днів.

Щодо вітряної віспи, то на сьогодні не рекомендується пероральна терапія ацикловіром або валацикловіром для лікування дітей з типовою неускладненою формою захворювання, однак противірусна терапія може бути дієвою в таких випадках: при тяжких, ускладнених формах захворювання; у здорових осіб старше 12 років; в осіб із хронічними шкірними або легеневими захворюваннями; в осіб, які отримують тривалу терапію саліцилатами або будь-яку терапію кортикостероїдами; при повторних сімейних випадках захворювання; у вагітних, особливо у другому або третьому триместрах; у пацієнтів з імунодефіцитом. Максимальний ефект від противірусної терапії відзначається при її призначенні в перші 48 год після появи висипань.

Лекції «Керування мікробіомом порожнини носа: новини та цілі» та «Алергічний риніт: нове розуміння патогенезу та власний досвід лікування» представив іноземний гість, президент секретаріату Італійського товариства отоларингології, хірургії голови та шиї, член-засновник Італійської академії ринології та Італійської асоціації онкології голови та шиї, доктор медицини Valerio Damiani.

«Здоров’я дітей – ​це стан життєдіяльності, який відповідає біологічному віку дитини, гармонії у функціонуванні систем організму, єдності психоемоційних та інтелектуальних характеристик», – ​такою була головна теза доповіді «Підліткова агресія – ​можливі чинники та фактори ризику» кандидата медичних наук Наталії Миколаївни Музики від групи авторів (М.Ф. Денисова, Н.М. Музика, Н.Ю. Букулова, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України»). Відкриттям для присутніх стало повідомлення про новий науковий напрям – ​нейродієтологію, що ґрунтується на результатах численних клініко-експериментальних досліджень, які дають можливість припустити, що причини агресивної поведінки підлітків можуть бути обґрунтовані нераціональним харчуванням. І хоча згідно з теорією інстинктивності агресія – ​це невід’ємна частина людської природи, прояв самоствердження, самозахисту, саме підліткова агресія стає тією проблемою, над розв’язанням якої сьогодні працює Всесвітня організація охорони здоров’я. 

Спікер представила також результати власної наукової роботи, метою якої було визначення взаємозв’язків між агресивною поведінкою підлітків і можливими факторами впливу на неї. Так, встановлено, що рівень добробуту родини не є потужним фактором ризику формування агресивної поведінки підлітків. Значна частина опитаних підлітків вважають себе здоровими, проте чверть із них не можуть порівняти стан свого здоров’я зі станом здоров’я інших підлітків. У підлітків «агресивної групи» частіше є потреба у порушенні харчової поведінки. Враховуючи отримані дані, кінцевою метою буде розроблення разом з психологами рекомендацій для батьків стосовно модифікації способу життя та харчової поведінки підлітків для запобігання проявам у них агресії.

Щоб обговорити проблеми педіатрії та знайти шляхи їх вирішення, трьох днів, безперечно, мало, але організатори ХІV Конгресу педіатрів України зацікавили усіх присутніх тими питаннями, що зараз на часі.

Різноманітність тем для обговорення – ​сучасна терапія лихоманки у дітей, особливості кишкової мікробіоти та імунітет, поліпрагмазія у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, альтернатива антибіотикотерапії, результати сучасних дослідженнь, висновки та досвід європейських вчених, новинки у світі фармакології – ​це далеко не все, що зацікавило учасників конгресу.

Охочі збагатити свої знання, взяти участь в обговоренні актуальних тем, посперечатися у дієвості методів лікування провели ці жовтневі дні з користю для себе, а в майбутньому, сподіваємося, і для своїх пацієнтів. Результати роботи заходу зафіксовано в резолюції ХІV Конгресу педіатрів України.

Підготувала Ірина Івасишин

Тематичний номер «Педіатрія» №4 (51), 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

27.05.2020 Гастроентерологія Педіатрія Менеджмент екзокринної недостатності підшлункової залози в дітей

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – це стан, що характеризується зниженням секреції ферментів та/або бікарбонатів підшлунковою залозою (ПЗ), а це призводить до мальабсорбції нутрієнтів [1, 2]. Незважаючи на те що ПЗ має чималий фізіологічний резерв, зниження секреції на <10% супроводжується появою характерних симптомів: хронічної діареї, стеатореї, недостатнього набору маси тіла [3-6]. Симптоми ЕНПЗ не завжди можуть бути розпізнаними, що ускладнює діагностику патології. Негативний вплив ЕНПЗ на здоров’я та самопочуття людини зумовлений мальдигестією та мальабсорбцією макро-, мікроелементів і жиророзчинних вітамінів (ЖРВ)....

27.05.2020 Педіатрія Ключові аспекти дитячої нутриціології: оновлені алгоритми та сучасні рекомендації

16 квітня 2020 року за підтримки ВГО «Асоціація педіатрів-гастроентерологів та нутриціологів України» відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання дитячої нутриціології», на якій було розглянуто ключові аспекти ведення дітей раннього віку з функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), ожирінням, алергічними реакціями та патологією печінки. Також новою та цікавою для слухачів була тема, присвячена грудному вигодовуванню в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, адже досліджень у цьому напрямку поки що немає....

27.05.2020 Кардіологія Педіатрія Порушення ритму і провідності серця (закінчення)

Під аритмією розуміють серцевий ритм, що відрізняється від нормального синусового ритму частотою, регулярністю і джерелом, а також порушенням зв’язку або послідовності між активацією передсердь і шлуночків. Порушення ритму серця, як правило, обумовлені різними захворюваннями, але також можуть виникнути самостійно. Це пов’язане, в основному, з наявністю кола re-entry (додаткові передсердно-шлуночкові шляхи проведення, тріпотіння передсердь), а також з чутливістю клітин-водіїв ритму, які можуть знаходитися у різних відділах серця, до адренергічних впливів....

27.05.2020 Педіатрія VI академічний симпозіум з педіатрії: сучасні тенденції у лікуванні хвороб дитячого віку

4-6 березня 2020 р. у м. Трускавець за підтримки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика, Асоціації педіатрів України та м. Києва разом з ГО «Міжнародна академія медичної освіти» відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «VI академічний симпозіум з педіатрії». В рамках наукового заходу за участю вітчизняних та іноземних спікерів із Великобританії, Франції, Болгарії, Ізраїлю, Білорусі та Литви були розглянуті проблемні питання педіатрії, дитячої гастроентерології, пульмонології, алергології, неврології, нефрології, ендокринології, кардіоревматології, офтальмології та генетики....