Головна Терапія та сімейна медицина Професійні та правові аспекти діяльності лікаря-стоматолога

23 грудня, 2019

Професійні та правові аспекти діяльності лікаря-стоматолога

Автори:
О. Бабич, С. Красник, О. Юдін, К. Надутий, Р. Гревцова, К. Куницький, О. Гришаков, В. Заїка, Н. Лісневська

18-19 жовтня в м. Києві з нагоди 100-річного ювілею Української наукової стоматологічної школи та 25-ї річниці заснування громадської організації «Асоціація стоматологів України» відбувся 5-й Національний український стоматологічний конгрес «Стоматологічне здоров’я – інтегральна складова здоров’я нації». Велику зацікавленість фахової спільноти викликала дискусійна панель «Професійні та правові аспекти діяльності лікаря стоматолога», організована в рамках конгресу.

Актуальною доповіддю «Правовий захист лікаря-стоматолога» розпочала захід керівник власного адвокатського бюро, медичний адвокат Олена Бабич. Кількість конфліктів і судових спорів між лікувальними закладами та пацієнтами, незадоволеними отриманою стоматологічною допомогою, постійно зростає. Це зумовлено такими причинами: найбільша кількість виданих ліцензій в Україні – ​саме на стоматологічну практику; результат лікування (особливо в естетичній стоматології) часто сприймається пацієнтом суб’єктивно; іноді лікарі ведуть медичну документацію неналежним чином та ігнорують необхідність запису важливих «немедичних» моментів у взаємовідносинах із пацієнтом. В якій формі може проявлятися незадоволеність пацієнта якістю наданої стоматологічної послуги? Це скарга, претензія, вимога відшкодування та позов до суду. У разі виникнення конфлікту «лікар – ​пацієнт» єдиний захист стоматолога – ​це медична документація. До головних медичних документів належать: договір про надання медичних послуг, план лікування, медична картка пацієнта, письмова згода на лікування, письмова відмова від лікування, рекомендації після процедур, маніпуляцій.

Договір про надання стоматологічних послуг не є обов’язковим, клініка може самостійно вирішити, чи є необхідність в його укладанні. Зазвичай у документі передбачаються умови та порядок лікування, порядок оплати, особливо в разі тривалого лікування, коли оплата може здійснюватися частинами, порядок повернення коштів тощо.

У стоматології використовуються: медична картка стоматологічного хворого № 043/о, форма якої затверджена Наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110, і медична картка ортодонтичного пацієнта № 043-1/о, форма якої затверджена Наказом МОЗ від 29.05.2013 № 435. Медична картка є головним захистом для лікаря, тож вести її потрібно вкрай відповідально.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», інформована згода пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Отже, факт надання згоди пацієнтом є обов’язковою передумовою надання йому стоматологічної допомоги. Форма письмової згоди пацієнта на лікування (№ 003-6/о) затверджена Наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110.

Пацієнт, який досяг 18-річного віку, тобто набув повної цивільної дієздатності, усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування та маніпуляцій, а лікар має право в присутності свідків узяти в нього письмове підтвердження такої відмови.

Важливим є інформування пацієнта про режим і правила поведінки після стоматологічних маніпуляцій (видалення зуба, імплантація тощо). Від дотримання рекомендацій залежить подальший стан здоров’я пацієнта. Такі рекомендації краще оформити у вигляді письмового документа й отримати підпис пацієнта, що він із ними ознайомлений.

Станіслав Красник, керуючий партнер North Law Firm, член комітету медичного права Асоціації правників України, доповів про актуальні аспекти управління конфліктами між лікарем і пацієнтом. Права пацієнтів можна поділити на загальні, додаткові та специфічні. Конфлікт може виникнути в разі порушення будь-яких із них. Учасниками цього процесу можуть бути не лише лікар і пацієнт, а й реєстратор, керівник, медична сестра. Алгоритм ефективного менеджменту конфлікту передбачає виявлення проблеми, розуміння причини, вирішення ситуації та запобігання подібним випадкам надалі. До найпоширеніших причин конфлікту належать якість консультування та діагностики, відсутність налагодженої комунікації, недосягнення бажаного результату лікування та недоліки ведення медичної документації. За статистикою Департаменту здоров’я Лондона, 54% звернень до адвоката ініціюються пацієнтами, а 20% становлять звернення людей, які мають психоемоційні розлади. Основні принципи вирішення конфліктної ситуації: компетентність (можливе залучення психолога, юриста чи медіатора), радикальність, співпраця та компроміс. Існує багато стратегій вирішення конфлікту, серед основних можна виділити нормативну, переговорну, маніпулятивну та конфронтаційну.

«Правило ведення війни полягає в тому, щоб не покладатися на те, що противник не прийде, а покладатися на те, з чим я зможу його зустріти» – ​з цієї цитати Сунь Цзи розпочав свій виступ «Тактика захисту лікаря під час конфлікту з пацієнтом» член Національної асоціації адвокатів України, автор книги «Приватна медична практика» Олег Юдін. Останнім часом підвищилися вимоги пацієнтів до якості медичної допомоги, рівень їхньої агресії та кількість скарг і позовів до суду. Для запобігання моральній шкоді та матеріальним витратам управлінцям і лікарям необхідно ретельно вести медичну документацію. Серед базових документів – ​договір на надання стоматологічної допомоги, інформована добровільна згода, правила внутрішнього розпорядку. Доповідач нагадав присутнім про необхідність дотримання вимог наявної нормативно-правової бази, а саме законів України «Про захист прав споживачів», «Про інформацію» й «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Під час конфлікту з пацієнтом медичний працівник може бути цілком захищеним лише за умови відповідності його діяльності нормативним документам.

Член Української медичної експертної спільноти Костянтин Надутий розповів про перспективи розвитку Національної системи управління охороною здоров’я. Викликами для сучасної стоматології він називає відсутність дефініції «стоматологічна допомога», недостатнє фінансування галузі, недосконалий процес визначення професійної відповідності фахівців, а саме незалучення до експертних комісій лікарів-стоматологів. К. Надутий вважає, що за семантикою влучнішим для України терміном є не «ліцензія», а «сертифікат» або «право на професійну діяльність». Експерт агітує за перетворення комунальних закладів на комунальні підприємства, проте зазначає, що за наявної нормативно-правової бази це необов’язково.

Голова Комітету з медичного та фармацевтичного права Асоціації адвокатів України Радмила Гревцова підготувала презентацію «Топ‑10 правових питань у діяльності лікаря-стоматолога». Які ж ці наріжні камені сучасної стоматології?

  1. Отримання закладом ліцензії. Для цього необхідно надати достовірні дані щодо заявлених спеціальностей і список послуг, які надаються.
  2. Відмова пацієнту в наданні медичних послуг. Варто розрізняти відмову від надання послуг загалом і відмову від подальшого ведення пацієнта. Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо той не виконує приписів або порушує внутрішній розпорядок закладу.
  3. Інформування пацієнтів. Лікар повинен надати пацієнтові інформацію про стан здоров’я, стоматологічне втручання й умови надання стоматологічних послуг, у тому числі про ціну послуги.
  4. Які види інформованої згоди має використовувати лікар? Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики й лікування, операції та знеболення й інформована згода пацієнта на проведення діагностики та лікування згідно з новим клінічним протоколом. Деколи доцільно додатково зафіксувати інформацію, на основі якої надається згода пацієнтом: проведення дентальної імплантації, ендодонтичне, ортодонтичне й ортопедичне лікування.
  5. План лікування. При його складанні лікар має взяти до уваги головні ресурси пацієнта – ​його час і кошти. Необхідно пам’ятати, що лікарі, котрі беруть участь у наданні стоматологічних послуг пацієнтові, – ​це команда.
  6. Юридичними критеріями якості стоматологічної допомоги є відповідність вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів і умовам договору. При наданні медичної допомоги необхідно користуватися насамперед протоколами, затвердженими Наказом МОЗ України від 23.11.2004 № 566, і новими клінічними протоколами, що впроваджуються в закладах відповідно до Наказів МОЗ України № 751 і № 1422.
  7. Як визначаються гарантійні зобов’язання в стоматології? Необхідно встановлювати гарантійний строк і строк служби. Гарантійні зобов’язання встановлюються стоматологічним закладом самостійно.
  8. Повернення коштів. Вважається за доцільне укласти угоду між стоматологічним закладом і пацієнтом, у якій зазначити, що надані послуги були належної якості й пацієнт не має претензій до закладу та лікаря.
  9. Копії медичної документації, постлікувальні рекомендації. Чи зобов’язаний заклад надавати пацієнтові копії медичної документації? Для реалізації своїх прав і законних інтересів пацієнтові достатньо отримати інформацію, що зазвичай надається закладом, зокрема виписний епікриз.
  10. Документальна «післямова». Стоматологічному закладу необхідно дотримуватись узгодженості між локальними правовими актами, договором із пацієнтом і медичною документацією.

Експерт із систематизації бізнесу та створення сильних команд Кирило Куницький свою доповідь «Яким має бути власник бізнесу 2.0 у медичній галузі» присвятив власникам і управлінцям стоматологічного бізнесу та запропонував «золоті правила» ефективної організації. По-перше, знати свою формулу зростання. Одного лише якісного продукту замало, щоб конкурувати на ринку. Дайте відповідь на запитання: «Чим ми відрізняємося від конкурентів?». Станьте особливими – ​і ви отримаєте ресурси для розвитку. По-друге, організаційна структура. Коли в компанії немає чіткої структури та прописаних посадових обов’язків, з’являються «менеджери з усього». Вони розфокусовані на різнопланові завдання, через що знижується продуктивність роботи. По-третє, сильна команда. Правильна система підбору та звільнення співробітників допоможе сформувати команду професіоналів, які поділяють корпоративну культуру та цілі власника на розвиток бізнесу. Для цього необхідні структурований рекрутинг, адаптація й атестація персоналу, регламентація функцій співробітників, сприяння розвитку керівників, системне керування психологічним середовищем у колективі та формування якісної корпоративної культури.

Керуючий партнер Grishakov Law Company, фахівець у сфері медичного права та фармацевтики, медичний адвокат Олександр Гришаков висвітлив тему «Правові аспекти використання інноваційних технологій у стоматологічній практиці». Рівень розвитку галузі залежить від рівня розвитку інноваційних технологій. Наявні норми не встигають за бурхливим розвитком галузі. Тож кожний стоматолог у своїй діяльності використовує власні надбання, раціональні пропозиції, нові технології, але наразі в Україні немає культури патентування своїх винаходів лікарями. Патентування необхідне для перетворення ідеї на продукт, який можна потім продавати, передавати чи забороняти використовувати. Хто має право на продукт? Автор, винахідник, виконавець. Термін дії права на продукт не має обмежень, а майнові права (патент) діють 10 років, протягом яких винахідник може отримувати роялті.

Володимир Заїка, бізнес-консультант, СЕО ClinicPro Consulting, презентував доповідь «Selling service. Алгоритм ефективних комунікацій стоматолога з первинним пацієнтом». Чому пацієнти йдуть зі стоматологічної клініки? За даними досліджень, 3% переїжджають до іншого міста, 14% не задоволені результатом наданої послуги, 16% переходять до більш «дешевих» конкурентів, 67% не задоволені тим, як із ними поводилися в клініці. Тобто більша частина пацієнтів іде від лікаря через незадовільний сервіс. Сервіс – ​це унікальний досвід обслуговування, покликаний підкреслити соціальний статус клієнта, дати йому відчуття турботи, власної важливості. Запорукою ефективного сервісу є використання алгоритмів комунікацій медичним персоналом.

Засновник і керівник Школи медичного бізнесу та права, адвокат Наталя Лісневська розповіла про «Правове регулювання в медицині: страхування професійних помилок лікарів-стоматологів». Як захиститися лікарю від можливого негативного наслідку медичного втручання? Навіть якщо пацієнт незадоволений медичною послугою, наявний негативний наслідок медичного втручання, повинні бути зафіксовані ще певні правові факти. Має бути встановлений причинно-наслідковий зв’язок між діями лікаря та негативним наслідком, доведена провина лікаря чи закладу в настанні негативного наслідку медичного втручання. Наразі в Україні не існує страхування професійної цивільної відповідальності лікаря. Це страхування негативних наслідків при належному виконанні лікарем професійних обов’язків. Упровадження такої форми страхування може стати поштовхом до розвитку якісних стоматологічних послуг у країні.

Підготувала Ольга Пушина

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (467), листопад 2019 р.

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (467), листопад 2019 р.