1 квітня, 2015
Науково-практична конференція «Дні гастроентерології в Києві»
20-21 листопада 2014 року в м. Києві відбулася чергова щорічна конференція, організована колективом кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця та створеним на її базі Українським товариством терапевтів, які очолює заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор В’ячеслав Григорович Пєрєдєрій.
На конференції було продовжено обговорення обраної у 2013 р. проблеми персоніфікованої та геномної медицини в гастроентерології та клініці внутрішньої медицини. Саме під такою назвою «Персоніфікована та геномна медицина у гастроентерології – погляд у майбутнє» було проведене пленарне засідання, яке з привітальним словом та доповіддю відкрив В.Г. Пєрєдєрій. З доповіддю «Абдомінальні симптоми як складова поліорганних порушень при метаболічних захворюваннях» виступила член-кореспондент НАМН України, директор Українського інституту клінічної генетики (м. Харків), доктор медичних наук, професор Олена Яківна Гречаніна, в якій вона зазначила про важливість розуміння поняття геномного здоров’я, розповіла про структуру об’єднання «Медична генетика» та основні напрями його роботи, сформулювала клінічні ознаки спадкових захворювань обміну речовин та представила результати досліджень з вивчення діагностичної та клінічної значущості абдомінальних симптомів у формуванні фенотипу спадкових хвороб обміну речовин. Директор ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» (м. Харків), доктор медичних наук, професор Галина Дмитрівна Фадєєнко проаналізувала роль поліморфізмів генів у розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та ожиріння. Про сучасні досягнення та наукові перспективи персоніфікованої та геномної медицини в клінічній практиці доповів професор кафедри внутрішньої медицини № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Клименко. Основними сферами використання генетичних тестів у клінічній практиці вважаються генетичний скринінг батьків та новонароджених, оцінка ризиків захворювання та прогнозування результатів лікування. Нові технології секвенування дозволяють визначити патогенез раніше невідомих захворювань, що свідчить про нові клінічні можливості. Іншою перспективною реалією сьогодення є можливість використання даних генетичних досліджень під час вибору стратегій лікування, зокрема вирішення питання «Як лікувати хворого?» (яким лікарським засобом, якою дозою та/або яким іншим препаратом з урахуванням ризиків побічних дій). Це стосується сучасних підходів до застосування варфарину, інгібіторів протонної помпи та хіміопрепаратів у хворих онкологічного профілю. Саме завдяки використанню фармакогенетичних тестів у 100 хворих, які обґрунтовано отримують варфарин, можна зекономити до 10 тис. євро порівняно з ризиками ускладнень та вартістю їх лікування. «Неможливо повністю індивідуалізувати медицину, проте необхідно прагнути більшої персоналізації», – резюмував С.В. Клименко.
Секційні засідання першого дня конференції були присвячені захворюванням гастродуоденальної зони та сучасним аспектам діагностики та лікування патології печінки. З науковими доповідями виступили провідні фахівці-гастроентерологи – професор Ю.М. Степанов (м. Дніпропетровськ), професор І.М. Скрипник (м. Полтава), професор О.А. Голубовська (м. Київ), професор Г.В. Осьодло (м. Київ), професор С.М. Ткач (м. Київ), професор І.Г. Палій (м. Вінниця), професор О.Ю. Губська (м. Київ).
Другий день роботи конференції доповіддю «Активне використання сучасної фахової інформації на засадах доказової медицини як засіб забезпечення високої якості до- та післядипломної підготовки лікарів і надання медичної допомоги» відкрив завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3 НМУ ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Анатолій Станіславович Свінціцький.
Цікавою подією конференції стала секція «Патологія шлунково-кишкового тракту: сучасні можливості та потреби очима гастроентеролога та хірурга», під час якої фахівці-хірурги та гастроентерологи (професор О.І. Пойда, доктор медичних наук В.М. Мельник, професор А.Е. Дорофєєв, професор С.М. Ткач, доцент Ю.С. Лозинський, доцент Г.А. Соловйова та кандидат медичних наук Д.О. Федоров) обмінювалися досвідом та визначали можливості терапевтичного лікування хворих із патологією шлунково-кишкового тракту та сучасні перспективи хірургічних втручань.
Проблеми коморбідності були обговорені під час роботи секції «Нові можливості діагностики та лікування захворювань органів травлення та поєднаної патології» (професор В.О. Мойсеєнко (м. Київ), професор Т.М. Христич (м. Чернівці), професор В.М. Чорнобровий (м. Вінниця), професор В.О. Терьошин (м. Луганськ), професор Л.В. Журавльова (м. Харків).
У рамках секційних засідань «Комплексна фармако- та дієтотерапія гастроентерологічної патології» та «Патологія підшлункової залози» виступили професор В.І. Вдовиченко (м. Львів), професор С.М. Ткач, професор О.Ю. Губська, доцент О.А. Мартинчук, кандидат медичних наук Ю.В. Чичула, кандидат медичних наук Г.К. Сизенко, О.О. Наумова.
Підводячи підсумки роботи науково-практичної конференції «Дні гастроентерології в Києві», варто зауважити, що захід став важливою подією в галузі, яку відвідали майже 300 слухачів з усіх регіонів України, лікарі різних спеціальностей, інтерни та студенти старших курсів НМУ ім. О.О. Богомольця.
Додаткова інформація про конференцію, найкращі фотографії її роботи розміщені на офіційному сайті Українського товариства терапевтів та кафедри внутрішньої медицини № 1: www.ukr-therapy.biz.ua.