Аналіз захворюваності в Україні на злоякісні новоутворення губ і ротової порожнини

Онкологічні захворювання є другою з основних причин смертності в усьому світі. Більшість із них – ​близько 70% – ​реєструють у країнах з низьким та середнім рівнем економічного розвитку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2018 р. 9,6 млн осіб померли від раку, це майже кожна шоста людина у світі. Захворюваність на злоякісні новоутворення залежить від соціально-економічних умов, проведення національних заходів із профілактики, ранньої діагностики та відповідного спеціалізованого лікування. Цей показник варіює та становить 0,8-1 випадок раку губи на 100 тис. населення і 4 випадки захворювання ротової порожнини на 100 тис. населення. Зазначені новоутворення переважають у чоловіків старших вікових груп.

Важливу роль у наданні допомоги онкологічним хворим відіграє своєчасна діагностика та негайний початок лікування, адже через запізнілу діагностику раку залишається велика частка хворих, які помирають протягом 1 року після встановлення діагнозу. За результатами досліджень, у значної частини пацієнтів рак виявляють у занедбаній стадії. Аналіз захворюваності у чоловіків і жінок в Україні є важливим кроком в організації та проведенні заходів, спрямованих на профілактику, раннє виявлення та зниження смертності від онкологічних захворювань.

Фактори ризику та передракові стани

Злоякісні новоутворення губи та ротової порожнини є захворюваннями мультифакторної етіології. Найчастіше – ​це результат системної довготривалої дії комплексу канцерогенів та різноманітних агресивних факторів, зокрема хронічної травми слизової оболонки ротової порожнини та губ як наслідок нелікованих зубів, нераціонального протезування. Окрім цього, важливу роль відіграє генетична схильність організму до виникнення злоякісних новоутворень, що в поєднанні з різноманітними онкочинниками значно підвищує ризик розвитку хвороби. Шкідливі звички, як-от куріння, зловживанням алкоголем в поєднані з порушенням раціону, вживанням продуктів харчування з високим умістом канцерогенів, низький рівень вживання фруктів та овочів в поєднанні з низькою фізичною активністю та високим індексом маси тіла, посилюють ризик розвитку онкологічних захворювань. До 25% випадків раку пов’язані такими інфекційними чинниками, як гепатит та інфікування вірусом папіломи людини (біологічні канцерогени). Фізичні канцерогени – ​ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання, забруднення повітря – ​протягом десятиліть залишаються найпоширенішими та найнебезпечнішими.

Слід зазначити, що червона облямівка губ, ділянка губ та слизова оболонка ротової порожнини є частинами тіла людини, які легко оглянути, їх зміни можуть бути помітні не тільки лікарю, а й пацієнту. 

За результатами аналізу стоматологічної допомоги у 2018 р. проведено плановий огляд лише 15,5% населення України, і кожен другий українець, оглянутий в порядку планової санації, потребував стоматологічної допомоги.

! Для скринінгової клінічної діагностики в стоматології використовують класифікацію передракових станів, яку запропонували Є.В. Боровський, М.Ф. Данилевський та А.Л. Машкіллейсон (1991).

І. Передракові ураження слизової оболонки ротової порожнини:

а) облігатні форми (з високою частотою переродження): хвороба Боуена;

б) факультативні форми (з низькою частотою переродження): лейкоплакія (верукозна); папіломатоз;

в) ерозивно-виразкова та гіперкератична форми червоного вовчака, а також червоний плоский лишай; післяпроменевий стоматит.

ІІ. Передракові ураження червоної облямівки губ:

а) облігатні форми: бородавчастий передрак; обмежений гіперкератоз; абразивний преканцерозний хейліт Манганотті;

б) факультативні форми: лейкоплакія; кератоакантома; шкірний ріг; папілома зі зроговінням; ерозивно-виразкова і гіперкератична форми червоного вовчака, а також червоного плоского лишаю; післяпроменевий хейліт.

Захворюваність на злоякісні новоутворення губи

У 2017 р. пухлини губи було діагностовано у 608 осіб. Захворюваність на злоякісні новоутворення губи становила 1,7 на 100 тис. населення. Серед обстежених пацієнтів – 422 (69%) особи чоловічої статі (2,5 на 100 тис. населення) та 186 (31%) осіб жіночої статі (1,0 на 100 тис. населення; дані Національного канцер-реєстру, 2017). Захворюваність на злоякісні новоутворення губи у світі (стандартизована за віком) істотно нижча та становить 0,8 на 100 тис. населення (1,6 у чоловіків та 0,3 у жінок*).

За результатами аналізу захворюваності у 2018 р. спостерігалося незначне зменшення кількості хворих зі злоякісними новоутвореннями губи – ​1,4 на 100 тис. населення (2,1 у чоловіків і 0,9 у жінок).

За останнє десятиліття простежується тенденція до зниження захворюваності на злоякісні новоутворення губи серед жителів України. Так, з 2008 р. спостерігається зниження захворюваності на рак губи в середньому на 0,1 щороку: у 2008 р. цей показник становив 2,5 на 100 тис. населення, у 2017 – 1,7 (рис. 1).

Рис. 1. Захворюваність на злоякісні новоутворення губи та ротової порожнини (на 100 тис. населення) протягом 2008-2017 рр. (за даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України») 

Вікові зміни червоної облямівки губ зумовлюють збільшення захворюваності на злоякісні новоутворення: вірогідне збільшення захворюваності фіксують у віковій групі 60-64 роки (7,9 у чоловіків та 0,9 у жінок), у віковій групі 70-74 роки (14,5 у чоловіків та 3,8 у жінок) та найвищий показник у віковій групі 80-84 роки (18,0 у чоловіків та 8,6 у жінок).

Поширеність злоякісних новоутворень губи та ротової порожнини в Україні за останні 10 років також знизилася. Так, у 2008 р. вона становила 50,9 на 100 тис. населення, а в 2017 – 29,7 на 100 тис. (рис. 2).

Рис. 2. Поширеність злоякісних новоутворень губи та ротової порожнини (на 100 тис. населення) протягом 2008-2017 рр. (за даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»)

Окрім цього, варто звернути увагу на проблему своєчасної діагностики онкологічної патології. Більшість пацієнтів з новоутвореннями червоної облямівки губ звертається за стоматологічною допомогою на ранніх стадіях захворювання. Так, за даними 2018 р., у 87,3% хворих було діагностовано І-ІІ стадію раку губи. Серед пацієнтів з уперше встановленим діагнозом злоякісного новоутворення губи у 2018 р. частка осіб, яким було діагностовано III і IV стадію раку, становила 11,5%. Тобто, у кожного десятого українця, що звернувся з приводу новоутворення губи, було діагностовано III або IV стадію раку губи. Цей показник у регіонах відрізняється: найвищим є у Тернопільській (33,3% хворих), Рівненській (30,0%), Івано-Франківській (25,0%), Луганській (20,0%), Запорізькій (18,5%) областях (рис. 3).

Рис. 3. Частка хворих із запущеними випадками (III і IV стадії для добре видимих локалізацій та IV стадія для інших локалізацій) серед осіб з уперше встановленим діагнозом злоякісного новоутворення (%; за даними ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»)

Згідно з інформацією Національного канцер-реєстру за 2017-2018 рр., було встановлено 108 випадків смерті від злоякісних новоутворень губи. Серед померлих 91 чоловік і 17 жінок. Смертність у результаті злоякісних новоутворень губи у 2017 р. становила 0,3 на 100 тис. населення (0,5 серед чоловіків і 0,1 серед жінок). Ці показники значно вищі порівняно з такими у світі (стандартизовані за віком, 2017 р.), що становлять 0,1 на 100 тис. населення (0,3 у чоловіків та 0,0 у жінок). У 2018 р. смертність у результаті злоякісних новоутворень губи залишалася незмінною та становила 0,3 на 100 тис. населення. Смертність пацієнтів із діагностованим злоякісним новоутворенням губи становила 5,3% від загальної кількості хворих, що померли впродовж 1 року з моменту встановлення діагнозу.

Оптимістичними є дані про відсутність за 2017-2018 рр. випадків смерті від раку губи у дітей (0-17 років), що свідчить про «належність» онкологічних захворювань губи до старшої вікової групи. Також необхідно пам’ятати, що канцерогенні чинники діють на організм протягом життя та мають накопичувальну дію. Тож відсутність шкідливих звичок і навчання дітей здоровому способу життя з ранніх років є вагомим внеском у профілактику розвитку онкологічних хвороб у зрілому віці.

Про важливе значення профілактичних оглядів у ранній діагностиці онкологічної патології свідчить той факт, що у 49,8% від загальної кількості хворих злоякісне новоутворення діагностоване під час профілактичних медичних оглядів. Це підтверджує необхідність впровадження обов’язкових медичних оглядів і нагадування пацієнтам про їх користь, зокрема у своєчасній діагностиці онкологічних захворювань.

Ефективність лікування новоутворень губи оцінювали за показниками рецидивів. Встановлено, що у 82,5% пацієнтів розвивалися рецидиви захворювання, серед них 33,3% осіб проводили винятково хірургічне лікуваня, а 15,1% хворих – ​комбіноване лікування.

Захворюваність на злоякісні новоутворення ротової порожнини

У 2017 р. злоякісні новоутворення ротової порожнини були виявлені у 2291 особи (1830 (80%) чоловіків та 461 (20%) жінки). Захворюваність на злоякісні новоутворення ротової порожнини становила 6,4 на 100 тис. населення: серед пацієнтів чоловічої статі – ​10,9, жіночої – ​2,4 (за даними Національного канцер-реєстру). Захворюваність на злоякісні новоутворення ротової порожнини у світі (стандартизована за віком, 2017) істотно нижча та становила 4,0 на 100 тис. населення (7,6 у чоловіків та 1,3 у жінок).

У 2018 р., за даними Центру медичної статистики МОЗ України, у 2127 осіб діагностовано пухлини ротової порожнини, що на 164 випадки менше за минулорічний показник. Згідно з відомостями Національного канцер-реєстру, у 2018 р. захворюваність на злоякісні новоутворення ротової порожнини становила 5,6 на 100 тис. населення (9,3 у чоловіків та 2,4 у жінок).

Зареєстровано підвищення частоти злоякісних новоутворень ротової порожнини у вікових групах 50‑54 роки, що становила 22,6 у чоловіків та 3,3 у жінок та вірогідне – ​у віковій групі 60 років – ​36,2 у чоловіків та 4,9 у жінок.

В останнє десятиліття спостерігається щорічне збільшення захворюваності на злоякісні новоутворення ротової порожнини: у 2008 р. цей показник становив 4,9 на 100 тис. населення, а у 2017 – 6,4 на 100 тис. населення (рис. 1). Поширеність онкологічної патології ротової порожнини в Україні за останні 10 років також підвищилася. У 2008 р. вона становила 19,8 на 100 тис. населення, а в 2017 – 22,8 на 100 тис. населення (рис. 2).

Викликає значне занепокоєння діагностика злоякісних новоутворень ротової порожнини. Частка хворих із занедбаними випадками (ІІІ та ІV стадія раку ротової порожнини) серед пацієнтів з уперше встановленим діагнозом злоякісного новоутворення становила 50,7%. Тобто, у кожного другого українця, що звернувся з приводу новоутворення в ротовій порожнині, діагностували ІІІ та ІV стадію раку. Результати порівняльного аналізу виявлення занедбаних випадків злоякісних новоутворень ротової порожнини у різних регіонах України свідчать про те, що найвищі показники спостерігаються у Тернопільській (75,5%), Закарпатській (73,8%), Київській (71,3%), Івано-Франківській (67,1%), Чернігівській (65,5%) областях (рис. 4).

Рис. 4. Частка хворих із запущеними випадками (III і IV стадії) серед пацієнтів з уперше встановленим діагнозом злоякісного новоутворення ротової порожнини (%; ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»)

Смертність на підставі даних Національного канцер-реєстру за 2017-2018 рр. становила 1420 випадків (1194 чоловіків і 226 жінок). Смертність у результаті злоякісних новоутворень ротової порожнини у 2017 р. становила 4,0 на 100 тис. населення (7,3 серед чоловіків та 1,1 серед жінок). Ці показники значно вищі порівняно з такими у світі (стандартизовані за віком): 2,5 на 100 тис. населення (5,0 у чоловіків та 0,6 у жінок).

Залишається високою смертність упродовж 1 року серед вперше виявлених пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями ротової порожнини – ​за даними Національного канцер-реєстру за 2017 р., вона становила 41%.

У 18,6% пацієнтів було діагностовано злоякісні новоутворення ротової порожнини під час профілактичних оглядів, що свідчить про високу необхідність їх регулярного проведення. За 2017-2018 рр. було зареєстровано 3 випадки онкологічних захворювань в осіб віком 0-17 років, 1 особа померла.

Ефективність лікування злоякісних новоутворень ротової порожнини оцінювали за результатами моніторингу частоти рецидивів онкологічних хвороб в осіб, що раніше отримали лікування, загалом зареєстровано 75,8% випадків рецидивів. Серед пацієнтів з рецидивами 4% пройшли лише хірургічне лікування, а 19,2% – ​комплексну терапію.

Висновки

Таким чином, аналіз статистичних даних Національного канцер-реєстру та ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України» продемонстрував підвищену захворюваність на злоякісні новоутворення губи та ротової порожнини у населення України. У 2017 р. захворюваність на злоякісні новоутворення становила 1,7 (рак губи), 6,4 (рак ротової порожнини) на 100 тис. населення в Україні порівняно з 0,8 (рак губи) та 4,0 (рак ротової порожнини) у світі. Низький рівень охоплення населення профілактичними оглядами зумовлює збільшення частки хворих із занедбаними випадками серед осіб з уперше встановленим діагнозом злоякісного новоутворення. У 2018 р. у кожного другого українця (50,7%), що звернувся за стоматологічною допомогою з приводу новоутворень, діагностовано ІІІ чи ІV стадію раку ротової порожнини. Серед пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями переважають чоловіки старшого віку.

Аналіз захворюваності на злоякісні новоутворення губи і ротової порожнини необхідний для встановлення динаміки захворюваності та вжиття надалі необхідних заходів для зниження частоти захворюваності, профілактики злоякісних новоутворень губи та ротової порожнини. Статистичні дані свідчать про необхідність проведення щорічних профілактичних оглядів ротової порожнини з метою запобігання зростанню частоти онкологічних захворювань та прийняття Національної програми профілактики основних стоматологічних захворювань.

* У статті використано дані Національного канцер-реєстру за 2017-2018 рр., що ведеться Національним інститутом раку МОЗ України, та «Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2017-2018 роки», що представлено ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України». Відмінності в деяких показниках на 5-7% пояснюються оперативністю представлення інформації у щорічних звітах до ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України» порівняно з накопиченням інформації в персоніфікованій базі пацієнтів з онкологічними захворюваннями Національного канцер-реєстру, куди вносяться дані і протягом наступного календарного року.

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (60), 2019 р.