5 березня, 2020
Підсумки 2019 року: офтальмологія
Зима – час, коли фахівці охорони здоров’я традиційно проводять своєрідний аудит професійного життя, адже, щоб намітити нові цілі й напрями розвитку, слід мати чітке уявлення про поточну картину в цілому.
Про результати минулого року – досягнення та виклики в галузі офтальмології, які поки не вдалося здолати, – кореспонденту нашого видання розповіла заслужений лікар України, професор кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Оксана Петрівна Вітовська.
? Які профільні конференції й інші знакові події відбулися 2019 року?
– Цей рік був дуже насиченим для офтальмологів. В Україні він розпочався з традиційної березневої конференції Ophtalmic Hub, яка зібрала понад 1200 спеціалістів, близько 100 спікерів, у тому числі 23 іноземних, які представляли 15 країн, зокрема США, Німеччину, Францію, Велику Британію, Іспанію, Італію. Під час цього заходу до України вперше завітала делегація Європейського товариства катарактальних і рефракційних хірургів, яка організувала два сателітні симпозіуми для учасників. Також у рамках конференції відбулися 13 майстер-класів і низка тренінгів під егідою Міжнародної ради офтальмології, на яких було проведено тренінг навичок із читання лекцій, спілкування зі студентами та інших аспектів медичної освіти. Окрім цих заходів, у 2019 році відбулося багато інших офтальмологічних науково-практичних проєктів, присвячених окремим нозологічним станам. Завершився минулий рік яскравою подією – конференцією «Ophthalmic Light. Офтальмохірургія».
? Чи були у 2019-му впроваджені в практику лікаря-офтальмолога нові діагностичні методики або фармакологічні препарати? Які їхні переваги та недоліки?
– У ході Ophtalmic Hub було представлено нові апарати для діагностики захворювань сітківки – оптичні когерентні томографи зі спеціалізованими програмами, прилади для ранньої діагностики кератоконусу, хвороби сухого ока. Перевагами сучасних візуалізаційних приладів є надзвичайно тонка деталізація, тобто можливість розрізняти всі гістологічні прошарки структури ока. Діагностичний потенціал цих методів революціонізує погляди на патогенез низки офтальмологічних захворювань, зокрема діабетичної ретинопатії, вікової дегенерації макули, хвороби сухого ока.
Велику кількість сучасних апаратів впроваджено і в офтальмохірургію, у тому числі в хірургію катаракти. Нові прилади дозволяють проводити втручання при постійному стабілізованому внутрішньоочному тиску, що дуже важливо, оскільки коливання цього показника спричиняють ускладнення. Офтальмохірургія вражає технологіями 3D‑візуалізації. Офтальмохірурги дедалі більше нагадують супергероїв із фантастичних фільмів. Не за горами час, коли хірург дистанційно проводитиме операції. Також з’явилися нові лазерні установки, нові моделі штучних кришталиків. Сучасні кришталики за своїми властивостями наближаються до природного кришталика, забезпечуючи якісний зір не тільки в одному фокусі, а й на близькій, середній і далекій відстані, тобто, власне, акомодацію. Загалом можна сказати, що технологічні можливості української офтальмології зростають.
? Як змінилася ситуація в офтальмології у світлі поточної реформи охорони здоров’я?
– Умови роботи лікарів-офтальмологів дійсно дещо змінилися. Нині на передній план виходить тісна співпраця із сімейними лікарями. Оскільки значна кількість офтальмопатологій має підлягати лікуванню саме на первинній ланці, наразі проводиться багато освітніх заходів для сімейних лікарів і міждисциплінарних конференцій. Ці заходи акцентують увагу на скринінгу, профілактиці та правильній організації шляху пацієнта з офтальмологічним захворюванням від первинного до третинного рівня медичної допомоги.
? На які офтальмологічні патологічні стани лікарю слід звертати увагу в першу чергу?
– Провідною причиною сліпоти у всьому світі є глаукома, дещо рідше – захворювання сітківки (вікова макулярна дегенерація, діабетична ретинопатія). У зв’язку з пандемією діабету, актуальною й для України, на передній план виходить міждисциплінарна співпраця. Так, якщо в пацієнта уперше виявлено цукровий діабет, його відразу повинен оглянути офтальмолог. Варто зауважити, що існують прості у виконанні тести для самоконтролю стану центральної зони сітківки, наприклад тест Амслера, який дозволяє запідозрити вологу макулярну дегенерацію або набряк центральної зони сітківки. Вчасне лікування цих хвороб дозволяє покращити і стабілізувати зір. Також увагу медичної спільноти сьогодні привертає хвороба сухого ока, тому що порушення з боку передньої поверхні очного яблука мають місце приблизно у 80% офтальмологічних пацієнтів.
? Які рекомендації та консенсусні документи з офтальмології були прийняті або оновлені?
– Минулого року було перекладено українською клінічні настанови з ведення макулярної дегенерації, катаракти, глаукоми.
? Чи завершилися у 2019-му важливі клінічні дослідження? Якими є їх результати?
– Важливі для України дослідження спрямовані на пошук лікування хвороби сухого ока та макулярного набряку різного генезу, однак вони ще не повністю завершені, тому обговорювати їх результати у відкритих джерелах поки не дозволено.
? Якою сьогодні є позиція медичної спільноти щодо лікування глаукоми?
– Я прихильниця профілактичної медицини і вважаю, що завжди краще запобігти розвитку хвороби, ніж її лікувати. Тому першочерговим є скринінг на глаукому, діабетичну ретинопатію. Якщо йдеться саме про терапію, то сучасною тенденцією у світовій офтальмології є персоніфікація лікування. Це добре, що наявні стандарти лікування та рекомендації провідних профільних товариств, проте в центрі уваги має бути пацієнт зі своїми індивідуальними особливостями. На початковому етапі лікування глаукоми застосовуються гіпотензивні препарати, утім, поява інноваційних щадних технологій дозволяє лазерним втручанням (селективна лазерна трабекулопластика) конкурувати з фармакотерапією. Недоліком лазерних втручань є відносно незначна тривалість нормалізації внутрішньоочного тиску.
? Якими є сучасні погляди на хворобу сухого ока?
– На жаль, хвороба сухого ока зазвичай діагностується на пізніх стадіях. Наприклад, більшість пацієнтів не розуміє, що сльозотеча при виході на вулицю є компенсаторним симптомом хвороби сухого ока, і тому не звертається до лікаря. В Україні вже з’явилися прилади, які дозволяють визначити форму хвороби сухого ока – дефіцит ліпідного шару та посилення випаровування або ж недостатність сльозопродукції. Це має значення при підборі сльозозамінників. За даними літератури, хвороба сухого ока зустрічається не лише в осіб похилого та старечого віку, а й у молодих людей, у тому числі в дітей, тож при появі відчуття сухості, печіння, дискомфорту в оці слід у будь-якому віці звернутися до лікаря.
Консенсус-мітинг DEWS II, який відбувся у 2017 році, змінив парадигму розуміння хвороби сухого ока. Так, зазнала змін термінологія цього стану (раніше вживався термін «синдром сухого ока») та було визнано, що при хворобі сухого ока страждає не лише слізна плівка, а вся поверхня ока. Основними патогенетичними елементами цього стану тепер вважаються запалення та дисфункція мейбомієвих залоз, а базисним лікуванням – застосування безконсервантних сльозозамінників, які містять гіалуронову кислоту. На пізніх стадіях використовуються протизапальні засоби та циклоспорин А.
? Яким має бути скринінг основних офтальмологічних хвороб у вітчизняних умовах?
– Скринінг повинен бути завданням сімейних лікарів, тому зараз активно проводиться їх навчання. Якщо лікар виявляє відхилення від нормального стану, то повинен направити такого пацієнта до офтальмолога для подальшої діагностики. Головний принцип будь-якого скринінгу – це його регулярність. При цьому кожна людина має сама дбати про своє здоров’я, слідкувати за своїм самопочуттям і в разі появи відхилень своєчасно звертатися до лікаря.
? Які проблеми сучасної офтальмології дотепер залишаються невирішеними?
– Можна сказати, що в Україні офтальмологічна допомога надається на рівні США, європейських та інших розвинених країн. Лише в Києві є 7 приватних офтальмологічних клінік, які надають повний цикл офтальмологічних діагностично-лікувальних процедур, у тому числі вітреоретинальних хірургічних втручань. Державні заклади значно відстають за матеріально-технічною базою, однак є надія, що поточна реформа вирішить це питання. Важливою проблемою є реімбурсація лікування катаракти, оскільки це стосується виліковної сліпоти старших людей, а також глаукоми та набрякових форм дегенерації сітківки і ретинопатії. Певні труднощі сьогодні пов’язані також зі скринінгом, оскільки навантаження на сімейного лікаря значно зросло.
? Чого слід очікувати українській офтальмології у 2020 році?
– Світова офтальмологія розвивається надзвичайно бурхливо. Телемедицина використовується як інструмент скринінгу, своєчасної діагностики багатьох хвороб очей. Штучний інтелект сьогодні залучений до діагностики захворювань сітківки, а завтра – й інших патологій ока. У наш час уже відмовляються від мікроскопів на користь 3D‑хірургії (яка, до речі, представлена в Україні). Усе активніше в хірургії глаукоми застосовують дренажні пристрої, різні види лазерних технологій. Конкуренція серед діагностичних пристроїв, інтраокулярних лінз, які з’являються на вітчизняному ринку, інших хірургічних матеріалів лише сприяє підвищенню кваліфікації лікарів, оскільки стимулює їх навчання та безперервний професійний розвиток, а це разом із сучасними інноваційними технологіями покращує якість медичної офтальмологічної допомоги в Україні.
На мою думку, науковий, освітній та практичний прогрес у вітчизняній офтальмології триватиме. Фахівцям у цій галузі варто відвідати конференцію Ophtalmic Hub (www.ophthalmic-hub.com), яка з 2020 року визнана Європейською акредитаційною радою зі сталої медичної освіти. Учасники заходу матимуть можливість дізнатися найактуальнішу інформацію щодо сучасних технологій діагностики та лікування офтальмологічних хвороб, покращити свої практичні навички, набути та поглибити знання з медичного права, маркетингу, психології, а також отримати бали, які враховуються не лише в Україні, а й у світі. Так що до зустрічі 20-21 березня в Києві на Ophthalmic Hub 2020.
Підготувала Лариса Стрільчук
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (472), лютий 2020 р.