20 грудня, 2016
Кардіопротекція при ішемічній хворобі серця: застосування Краталу
Серцево-судинні захворювання, у т. ч. ішемічна хвороба серця (ІХС), є однією з найважливіших медичних та соціальних проблем у світі. У 2015 р. хвороби системи кровообігу становили 31% усіх захворювань населення України і спричинили 67% усіх смертей (Коваленко В. М. та співавт., 2016). Що ж до ІХС, її поширеність серед осіб працездатного віку у 2014 р. становила 8929,5, а захворюваність – 819,3 випадку на 100 тис. населення України (Заремба Є. Х. та співавт., 2016).
Консервативна терапія ІХС передбачає призначення пацієнтам антиангінальних препаратів (нітрати, блокатори кальцієвих каналів, β-адреноблокатори), що зменшують кількість нападів стенокардії та покращують якість життя, а також медикаментів, що сприяють поліпшенню довгострокового прогнозу (статини, низькодозові препарати ацетилсаліцилової кислоти, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту; Оганов Р. Г., 2010). Крім того, на сьогодні невід’ємним компонентом плану лікування ІХС, а саме стабільної та нестабільної стенокардії і гострого інфаркту міокарда (ІМ), є метаболічна терапія (Волошин Н. А. та співавт., 2007), яка впливає не на гемодинаміку, а на оптимізацію енергетичного обміну в міокарді, процесів дихального ланцюга мітохондрій, зниження вільнорадикального окиснення та посилення антиоксидантного захисту і, завдяки вищепереліченим ефектам, на покращення виживаності кардіоміоцитів в умовах ішемії (Туровська Т. В., 2012).
Група фармакологічних препаратів метаболічної та цитопротекторної дії, що застосовуються для корекції та відновлення функціонального стану міокарда, об’єднані під назвою «кардіопротектори». Ці засоби усувають порушення метаболізму та функцій мембран кардіоміоцитів, а також розлади іонного гомеостазу, таким чином попереджуючи розвиток необоротних змін у міокарді (Нетяженко В. З. та співавт., 2010). Основною функцією кардіопротекторів є усунення шкідливого впливу активних форм кисню та запобігання окисненню білкових молекул до дисульфідних сполук. Показниками ефективності метаболічної терапії в експериментальних та клінічних умовах є зменшення частоти та вираженості ангінозних нападів, збільшення толерантності до фізичного навантаження, скорочення потреби в нітрогліцерині (Візир В. А. та співавт., 2006).
Як засоби метаболічної терапії широко використовуються рослинні препарати. Вони містять високу концентрацію біологічно активних речовин, добре переносяться завдяки структурній подібності до природних метаболітів організму та мають сприятливий профіль безпеки, що дозволяє застосовувати їх протягом тривалого часу та в комплексній терапії серцево-судинної патології у пацієнтів похилого віку (Рудик Ю. С. та співавт., 2015).
Відомим представником групи кардіопротекторів рослинного походження є вітчизняний препарат «Кратал» (ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»). 1 таблетка Краталу містить глоду плодів екстракт густий (Crataegiae fructus extractum spissum) – 43 мг, собачої кропиви екстракт густий (Leonuriae herba extractum spissum) – 87 мг, таурин – 867 мг.
Глід з давніх часів застосовується у країнах Європи для лікування різноманітних кардіоваскулярних захворювань, у т. ч. серцевої недостатності І та ІІ стадії за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів, стенокардії, артеріальної гіпертензії, помірних порушень серцевого ритму та атеросклерозу (Orhan I. E., 2016). Він має гіпотензивні, гіполіпідемічні, антиоксидантні, антигіперглікемічні, протиатеросклеротичні, антитромботичні, протизапальні, анксіолітичні та імуномодуляторні властивості (Kwok C. Y. et al., 2010; Ljubuncic P. et al., 2005; Zhang J. et al., 2013; Zhou C. C. et al., 2014; Li C. et al., 2011). Основними компонентами плодів глоду, що забезпечують вказані ефекти, є олігомерні проціанідини та флавоноїди, а також фенолові кислоти, тритерпени, жирні кислоти та стероли. Численні експериментальні та клінічні дослідження підтвердили сприятливий вплив різних активних речовин, що входять до складу глоду, на серцево-судинну систему, у т. ч. позитивний інотропний та негативний хронотропний ефекти, посилення коронарного кровообігу, пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту та фосфодіестерази (Orhan I. E., 2016).
Основою більшості кардіоваскулярних захворювань є проатерогенна дисліпідемія, яка характеризується збільшенням рівня загального холестерину (ХС) сироватки крові, тригліцеридів (ТГЛ), ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та суттєвим зниженням ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) (Guo M. et al., 2014). Відвар глоду понад 400 років використовується в традиційній китайській медицині для корекції гіперліпідемії. На сьогодні у плодах глоду виявлено 82 фенольні сполуки, у т. ч. епікатехін, гіперозид та хлорогенова кислота (Wu J. et al., 2014; Cui T. et al., 2006). Саме фенолам властиві дозозалежний знижувальний вплив на рівень загального ХС та ТГЛ, а також здатність зв’язувати вільні радикали (Feng S. et al., 2016). Істотне зниження загального ХС та ХС ЛПНЩ під впливом глоду було підтверджено в багатьох експериментальних дослідженнях (Yoo J. H. et al., 2016). Екстракт плодів глоду також збільшує рівень ХС ЛПВЩ у сироватці крові, що свідчить про всебічну нормалізацію ліпідного профілю під дією цієї рослини.
Завдяки багатому поліфенольному складу, крім гіполіпідемічної дії, глід реалізує антиоксидантний та протизапальний ефекти. Феноли захищають ХС ЛПНЩ від окиснення, опосередкованого Cu2+, таким чином запобігаючи ендотеліальній дисфункції та атеросклерозу (Jurikova T. et al., 2012; Witztum J. L., 1994). Глід містить більше проціанідинів, ніж інші фруктові джерела цих речовин (виноград, яблука, малина, полуниця) (Cui T. et al., 2006). Особливо важливим для кардіопротекції є проціанідин B2, який реалізує інтенсивний антиоксидантний вплив (Wu S. et al., 2015). Доведено, що глід має антиангінальну дію, оскільки покращує ендотелійзалежну вазорелаксацію та кровообіг у вінцевих судинах (Topal G. et al., 2013; Pittler M. H. et al., 2003).
Щодо собачої кропиви, ця рослина має антибактеріальні, антиоксидантні, протизапальні та аналгетичні властивості, її часто застосовують як додатковий засіб для покращення функції серця та кровообігу. Компоненти собачої кропиви (хлорогенова кислота, орієнтин, кверцетин, гіперозид та рутин) пригнічують утворення вільних радикалів у мітохондріях, що є одним із ключових механізмів метаболічної кардіопротекції (Bernatoniene J. et al., 2014). Крім того, ця рослина здатна знижувати рівень сечової кислоти та креатиніну (Yan M. et al., 2014). Флавоноїди собачої кропиви сприятливо діють на серце в умовах ІХС та на мозок при ішемічних процесах (Liu X. H. et al., 2012). Нещодавні дослідження на тваринних моделях показали, що екстракт собачої кропиви пригнічує ацетилхолініндуковану вазоконстрикцію (Shin S. et al., 2015), реалізуючи антигіпертензивний ефект. Крім того, рослина реалізує протипухлинну дію за рахунок пригнічення проліферації клітин (Tap J. et al., 2009). Відсутність токсичності компонентів собачої кропиви була доведена в експериментальних моделях (Мамчур Ф. І., 1984).
Впродовж останніх десятиліть у науковій спільноті активно розглядається роль таурину в патогенезі, діагностиці та лікуванні хвороб серця (Kennergren C. et al., 1999; Yang Y. et al., 2013; P. Modi et al., 2006). Порушення відсоткового складу та аномальний метаболізм кількох амінокислот, у т. ч. таурину, було виявлено в міокарді та плазмі крові хворих з гострим ІМ (Kennergren C. et al., 1999). Рівень таурину в міокарді знижується при недостатньому кровопостачанні, що дозволяє вважати цю речовину біомаркером ішемічних змін у серці (Yang Y. et al., 2013). Зменшення вмісту таурину супроводжує і інші патологічні стани, зокрема артеріальну гіпертензію та гіпертрофію лівого шлуночка (Modi P. et al., 2006).
Таурин є незамінною сірковмісною амінокислотою, що виконує роль нейромодулятора та антиоксиданта. Його застосування супроводжується зменшенням кількості активних форм кисню (Jia N. et al., 2016). Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження B. Wang та співавт. (2016) вивчало вплив таурину на артеріальний тиск (АТ), товщину комплексу інтима-медіа, кісточково-плечовий індекс, пальце-плечовий індекс, індекс маси тіла (ІМТ) та біохімічні параметри у прегіпертензивних пацієнтів. 120 учасників дослідження отримували таурин у дозі 1,6 г/день або плацебо протягом 12 тижнів. Було виявлено, що таурин значно знижував офісний та добовий АТ при амбулаторному моніторуванні, особливо у хворих з високим нормальним тиском. Крім того, під впливом таурину покращувалась ендотелійзалежна та ендотелійнезалежна вазодилатація, а також знижувався ІМТ.
Оскільки ендогенний синтез цієї речовини в клітинах серця обмежений, внутрішньоклітинний пул таурину залежить від його надходження ззовні, що обумовлює раціональність призначення цієї амінокислоти. Кілька випробувань виявили, що таурин має властивість запобігати метаболічному синдрому, знижуючи рівень ТГЛ та ХС, зменшуючи інсулінорезистентність та регулюючи обмін глюкози, впливаючи на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему та калікреїн-кінінову систему з подальшим зниженням АТ, що підтверджено in vitro, а також на тваринних моделях і в клінічних дослідженнях (Chen W. et al., 2016).
Таурин забезпечує багатогранний протекторний вплив на міокард (Yang Y. J. et al., 2015). Оскільки при ішемічному ураженні внутрішньоклітинний вміст таурину в клітинах міокарду різко знижується (Hayes K. C., 1976; Wojcik O. P. et al., 2010; Schaffer S. W. et al., 1992, 2008), можна зробити висновок, що засоби на основі таурину здатні здійснювати терапевтичний вплив при гострому ІМ. Існують кілька робіт, що доводять важливу роль таурину в забезпеченні захисту серця від ішемії. Ці кардіопротекторні ефекти можуть бути опосередковані численними біологічними та фізіологічними властивостями, у т. ч. антиапоптотичною, антиоксидативною та осморегуляторною дією (Das J. et al., 2012; Ito T. et al., 2004, 2008; Yang Y. et al., 2013; Zhang Y. et al., 2013).
Завдяки вдалому поєднанню екстрактів глоду, собачої кропиви і таурину препарат «Кратал» забезпечує синергічний вплив на міокард. Цей комплексний засіб потенціює антиангінальну дію антагоністів кальцію, нітратів, антигіпоксантів, β-адреноблокаторів та нейропротекторів, що додатково обумовлює доцільність його призначення при ІХС. Відомо кілька наукових робіт, що випробовували ефективність Краталу при різних хворобах системи кровообігу (стенокардія, артеріальна гіпертензія, нейроциркуляторна дистонія). Зокрема, у дослідженні В. В. Бугаєнко та співавт. (1999) додавання Краталу до стандартної терапії ІХС через 10 днів сприяло зниженню систолічного та діастолічного АТ, зменшенню частоти серцевих скорочень, кількості нападів стенокардії та потреби в нітрогліцерині. Антигіпертензивний та гіпоглікемічний ефекти Краталу були підтверджені і в дослідженні Є. І. Мітченко та співавт. (2005), у той час як вплив Краталу на показники загального та біохімічного аналізу крові в жодному клінічному випробуванні не зафіксований (Горчакова Н. О., 2001).
Призначення Краталу є доцільним при проведенні комплексної терапії латентної ІХС у хворих на бронхіальну астму, про що свідчить відповідний патент на корисну модель (Мацегора Н. А., Шкуренко О. О., 2014). У дослідженні Я. Л. Ванджури (2013) додавання Краталу до стандартної терапії сприяло швидшій нормалізації рівня L-аргініну та оксиду азоту у хворих після гострого ІМ на фоні артеріальної гіпертензії, що є показником прискорення відновних процесів у міокарді. Завдяки використанню Краталу в пацієнтів уже через 1 міс істотно зменшилася кількість сегментів лівого шлуночка з гіпокінезом у порівнянні зі стандартною терапією (p<0,01), а також кількість нападів серцевої астми. Аналізуючи післяінфарктні ускладнення, автор зробив висновок, що включення Краталу до схем лікування дозволяє запобігти прогресуванню серцевої недостатності та виникненню порушень ритму та провідності, у т. ч. життєво небезпечних для життя.
Таким чином, реалізуючи виражені гіполіпідемічний, антиоксидантний, антигіпертензивний та антитромботичний ефекти, «Кратал» відіграє важливу роль у метаболічній терапії ІХС. Цей препарат є дієвим та безпечним кардіопротектором природного походження, включення якого до комплексної терапії хронічної ІХС підвищує її ефективність порівняно зі стандартним лікуванням.
Підготувала Лариса Стрільчук