2 листопада, 2015
Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих з фібриляцією передсердь: оновлений алгоритм дій
Фібриляція передсердь (ФП) є найбільш поширеним видом хронічних порушень ритму серця, яке реєструють у 12% осіб у загальній популяції, і його частота зростає з віком. Якщо у віковій групі 5060 років ФП виявляють лише в 1% випадків, то серед осіб віком 7080 років її діагностують вже в кожної десятої. З урахуванням збільшення тривалості життя населення очікується зростання частоти виявлення ФП більше ніж удвічі в наступні 50 років. З іншого боку, виникнення ФП асоціюється з підвищенням загальної та раптової смертності, зростанням ризику розвитку серцевої недостатності та погіршенням якості життя. Найбільш небезпечним ускладненням цього виду аритмії є часті тромбоемболічні стани, які у 75% випадків призводять до гострої церебральної катастрофи (інсульт) або хронічного цереброваскулярного захворювання (наприклад, судинної
деменції). За даними Фрамінгемського дослідження, при ФП неревматичного походження ризик тромбоемболій зростає у 5,6 раза та є суттєво вищим за наявності ревматичного фону (в 17,6 раза) [10].