Лекарство от изжоги может способствовать возникновению сердечного приступа

17.09.2015

Сотрудники Стэнфордского университета (Калифорния, США) связали прием препаратов против изжоги с повышенным риском возникновения сердечного приступа. Речь идет об ингибиторах протонной помпы, которые уменьшают секрецию соляной кислоты в желудке. Авторы исследования проанализировали 16 млн медицинских записей и определили почти 300 тыс. человек, которые обращались к врачам с жалобами на изжогу. Затем ученые проанализировали частоту возникновения сердечных приступов у пациентов, принимавших ингибиторы протонной помпы, а также у тех, кто не использовал эти препараты. Согласно данным, представленным в журнале PLOS One, прием лекарственных средств, подавляющих выделение кислоты в желудке, повышает риск возникновения сердечного приступа на 21 %. Учитывая дизайн исследования, авторы не смогли обосновать полученные данные. «Мы считаем, что пациенты должны подумать о соотношении риска и пользы, а также обсудить это со своим лечащим врачом», – считает соавтор исследования Николас Липер (Nicholas Leeper). По его мнению, Управление по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными препаратами США (Food and Drug Administration, FDA) должно принять к сведению полученные данные. Ученые высказали мнение, что ингибиторы протонного насоса могут снижать производство окиси азота в тканях сердечно-сосудистой системы. В то же время они подчеркнули, что только проведение клинических исследований позволит подтвердить наличие связи между приемом лекарств от изжоги и сердечным приступом.

По материалам: medportal.ru

Материал подготовлен порталом Медфармконнект: http://medpharmconnect.com/News/world_market_news/20447.htm

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

17.05.2023 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Гострий біль у грудях

9-11 лютого відбулася науково-практична конференція «Зимова школа НЕПіКа‑2023: неврологія, ендокринологія, психіатрія, кардіологія», яка охопила різноманітні актуальні питання сьогодення: від сучасного погляду на лікування болю в спині, прогресувальних наслідків посттравматичних уражень головного мозку до стрес-індукованих дисгормональних порушень репродуктивної системи жінок та досвіду біорегуляційної корекції. З доповіддю щодо гострого білю в грудях виступив доктор медичних наук, професор Юрій Миколайович Сіренко....

08.05.2023 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Дилема вибору в аритмології: бренд або генерик для лікування тахіаритмії?

Закінчення терміну дії патенту на будь-який оригінальний лікарський засіб (ОЛЗ) супроводжується появою на фармацевтичному ринку його аналогів – генеричних ЛЗ (ГЛЗ). Головною метою переведення пацієнтів з ОЛЗ на ГЛЗ є економія коштів, оскільки вартість генерика може бути на 80-85% нижчою за бренд (Straka R. et al., 2017). Завдяки меншій вартості використання ГЛЗ здається дуже привабливим з економічного погляду як для самих пацієнтів, так і для державної системи охорони здоров’я, особливо в країнах зі слабко розвиненою економікою (Gozzo L. et al., 2022). Саме тому лікарі та пацієнти опиняються перед дилемою вибору між відносно дорогим ОЛЗ і дешевшим ГЛЗ....

12.04.2023 Кардіологія Антитромбоцитарний ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти при діабеті: новий аналіз дослідження ASCEND

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) широко використовується для кардіопротекції. Клінічна користь її застосування у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями очевидна на відміну від тих, хто ще не має обтяженого кардіоанамнезу. Також відомо, що ризик розвитку серцево-судинних подій у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) у рази вищий, ніж у тих, хто не має діабету. При цьому більшість людей із ЦД не мають явних судинних захворювань....

06.04.2023 Кардіологія Ефективність тромбопрофілактики ривароксабаном у госпіталізованих пацієнтів із приводу COVID‑19 після виписки: результати дослід­жен­ня MICHELLE

Пацієнти, госпіталізовані з приводу COVID‑19, мають підвищений ризик тромботичних подій після виписки з лікарні. Таким хворим рекомендовано проводити профілактику парентеральними антикоагулянтами. Також існує консенсус щодо використання гепарину як первинної тромбопрофілактики під час госпіталізації. Однак роль розширеної профілактики тромбозів у цій популяції достеменно не з’ясована. E. Ramacciotti et al. виконали дослід­жен­ня з метою оцінити ефективність тромбопрофілактики ривароксабаном у пацієнтів групи високого ризику, виписаних після госпіталізації з приводу COVID‑19, порівняно з відсутністю антикоагулянтної терапії. Було продемонстровано, що тромбопрофілактика ривароксабаном у дозі 10 мг/добу протягом 35 днів покращувала клінічні результати хворих. Огляд отриманих у дослід­жен­ні даних опубліковано у виданні The Lancet (2022; 399: 50‑59). ...