22 січня, 2017
Стратегія «управління кашлем»: міф чи реальність?
Г.О. ЛеженкоКашель у дитини є однією з найбільш поширених причин звернення батьків до педіатра. При цьому основне завдання лікаря полягає у з’ясуванні причин виникнення кашлю в кожному конкретному випадку. Необхідно шляхом аналізу анамнезу хвороби пацієнта здійснити диференційну діагностику кашлю у дитини і визначити його різновид: гострий, підгострий або хронічний, провести ретельний медичний огляд, щоб виявити ознаки і симптоми, які є основою захворювання [18].
Відомо, що у здорових дітей у середньому протягом доби спостерігається до 10-15 коротких кашльових поштовхів, переважно вдень, а в окремих випадках – і понад 30 епізодів [13]. У такому разі кашель є фізіологічним механізмом, спрямованим на очищення респіраторного тракту від скупчень слизу та сторонніх мікрочастинок, що потрапляють в організм під час дихання (шкідливі домішки в повітрі, пил, тютюновий дим) [8]. Проте слід пам’ятати, що кашель може бути єдиним проявом хронічного запалення дихальних шляхів або бути симптомом патології інших органів і систем (серця, шлунково-кишкового тракту) [4].
У більшості випадків кашель у дітей є симптомом гострої вірусної інфекції дихальних шляхів та виникає внаслідок катарального запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (глотки, гортані, трахеї), накопичення слизу, подразнення рецепторного апарату [3, 18].
У разі розвитку інфекційно-запального процесу бронхолегеневої системи спостерігається зміна характеру кашлю (збільшення його частоти, інтенсивності і тривалості), а також порушення здатності до відкашлювання мокротиння. Основним завданням лікаря в цій ситуації стає створення умов для ефективного відкашлювання [8]. З цієї метою застосовують препарати, дія яких спрямована на покращення дренажної функції бронхів та відновлення адекватного мукоциліарного кліренсу.
У низці випадків проблемою, з якою доводиться стикатися лікарю під час вибору препарату, стають побічні ефекти більшості застосовуваних синтетичних засобів, численні протипоказання до використання препаратів, їх взаємодія з протимікробними лікарськими засобами, невдачі терапії [6]. Проведене у 2001 р. в США епідеміологічне дослідження показало, що ускладнення від прийому хіміопрепаратів при лікуванні кашлю реєстрували у 12,7% дітей, госпіталізованих у стаціонари.
На відміну від синтетичних лікарських форм рослинні засоби, як правило, мають хороший профіль безпеки. За даними вищезазначеного епідеміологічного дослідження, побічні явища на тлі застосування фітопрепаратів розвивалися не більше ніж у 0,5-1% випадків [9].
До переваг рослинних препаратів можна віднести також їх високу біологічну активність при порівняно низькій токсичності та широкий терапевтичний індекс (різницю між терапевтичною і токсичною дозою) для більшості трав, що широко використовуються [9].
Одним із фітопрепаратів, який успішно застосовують при кашлі у дітей, є препарат «Доктор Кашель» компанії Lupin Limited, представлений у формі сиропу, до складу якого входять водні екстракти 9 лікарських рослин (солодки, адхатоди судинної, базиліку, імбиру, перцю, м’яти, альбіції, кореня оману, куркуми). Перевагами цього препарату є те, що його можна призначати для лікування як сухого, так і вологого кашлю.
Так, солодка гола (Glycyrrhiza glаbra) має муколітичну, заспокійливу, протиалергічну, протиастматичну та протизапальну дії. Відхаркувальний ефект препаратів кореня солодки зумовлений вмістом у ньому гліциризину, який активізує секреторну функцію верхніх дихальних шляхів, а також посилює активність миготливого епітелію в бронхах і трахеї. Флавоноїди чинять спазмолітичну дію, у тому числі щодо гладких м’язів бронхів [12]. Пренілові халькони, ізофлавани, ізофлавони та кумарини, що містяться в екстракті, демонструють антибактеріальну і протимікозну активність навіть у невеликих концентраціях [20]. Також у солодці виявлено речовини, що за своєю будовою та дією є дуже близькими до стероїдних гормонів (у тому числі кортизолу), тобто мають сильний протизапальний ефект [14]. Встановлено, що гліцирам (моноамонійна сіль гліциризинової кислоти), який міститься в солодці, зменшує явища запалення, гальмуючи рух лейкоцитів до його вогнища, чинить протизапальну дію і зменшує судинну проникність [21].
Адхатода судинна (Adhatoda vasica) має муколітичний, відхаркувальний і бронхорозширювальний ефект завдяки вмісту в рослині алкалоїдів вазіцину та албатадонової кислоти. Також було доведено, що адхатода судинна пригнічує розмноження і ріст стафілококів, стрептококів, дифтерійної та туберкульозної палички, протозойної і колі-інфекції [7]. Слід зазначити, що здатність індійського чагарника Adhatoda vasica розріджувати і сприяти виділенню мокротиння була відома давно. У подальшому з рослини був виділений алкалоїд вазіцин, а потім були синтезовані його похідні – бромгексин та амброксолу гідрохлорид [1].
Базилік священний (Ocimum sanctum) має відхаркувальний ефект і застосовується при кашлі та бронхітах. Дія базиліку полягає в пригніченні кашльового рефлексу, помірному бронхолітичному та седативному ефектах [2]. Антимікробну активність базиліку виявлено щодо широкого спектра грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів, дріжджів і цвілевих грибів, у тому числі Staphylococcus aureus, Candida albicans [22], Klebsiella pneumoniae, Streptococcus viridians, Staphylococcus albus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris [16]. Також було встановлено антивірусний ефект базиліку щодо вірусу простого герпесу й аденовірусів [17].
Імбир лікарський (Zingiber officinale) застосовується для лікування нападів хронічного та рецидивуючого кашлю, має антиалергічну і протизапальну дію. Крім того, імбир містить вітаміни С, В1, В2 та А, мікроелементи: солі магнію, фосфору, кальцію, залізо, натрій, калій і цинк. До складу кореня імбиру входять усі незамінні амінокислоти: триптофан, треонін, лейцин, метіонін, фенілаланін, валін тощо [15].
Перець довгий (Piper longum) має антиалергічний, антиастматичний, протизапальний ефект. Також він містить ефірні олії, смоли та алкалоїди, які запобігають виникненню кашлю завдяки відмінним протизапальним і антибактеріальним властивостям. Допомагає при лікуванні кашлю, застуди та болю в горлі [10].
М’ята перцева (Mentha piperita) чинить охолоджувальну, пом’якшувальну, протизастудну та спазмолітичну дію. Має відхаркувальний, антиалергічний, бронхорозширювальний і протизапальний ефект [10].
Сполуки альбізії лебек (Albizzia lebbeck) та кореня оману (Inula racemosa) забезпечують відхаркувальну, антиастматичну, бронхорозширювальну, антиалергічну і протизапальну дію [10].
Куркума довга (Curcuma longa) має протизастудний, муколітичний, антиастматичний, антиалергічний, спазмолітичний та протизапальний ефект. Куркума довга є сильним антисептиком і протизапальним засобом, рослинним натуральним антибіотиком [11]. Завдяки імуностимулюючому ефекту підвищує опірність організму інфекціям [10].
Таким чином, компоненти, що входять до складу препарату «Доктор Кашель», мають відхаркувальний, муколітичний, бронхолітичний, протизапальний і антиалергічний ефект та впливають на різні механізми виникнення кашлю.
В Україні препарат може використовуватися в педіатричній практиці у дітей з 3-річного віку.
Мета дослідження: дослідити ефективність та переносимість фітофармацевтичного препарату «Доктор Кашель» у дітей у комплексній терапії гострих респіраторних захворювань, що перебігали з проявами кашлю.
Матеріали та методи
Під наглядом перебували 30 дітей віком від 3 до 10 років з клінічною картиною гострої респіраторної інфекції, серед яких у 10 хворих було діагностовано ринофарингіт, у 6 дітей – гострий ларингіт, у 8 пацієнтів – гострий трахеїт та у 6 дітей – гострий бронхіт (рис.).
Діагноз встановлювався на підставі анамнестичних, клінічних та лабораторно-інструментальних даних. У всіх дітей, які були включені в дослідження, головним симптомом захворювання був кашель. Оцінку інтенсивності клінічних симптомів кашлю у дітей здійснювали під час першого візиту до лікаря, на 3, 5 та 7-й день терапії за бальною шкалою (табл.).
Усі пацієнти поряд з фітопрепаратом «Доктор Кашель», який призначався дітям віком до 5 років у дозі 2,5 мл 3 рази на добу та дітям віком ≥5 років – по 5 мл 3 рази на добу, отримували фармакотерапію, відповідну тяжкості захворювання (противірусні, жарознижувальні препарати, вітамінотерапію).
Результати та їх обговорення
У всіх дітей до початку лікування провідними клінічними симптомами захворювання були кашель (сухий або малопродуктивний), ознаки інтоксикації, лихоманка. Порушення сну внаслідок кашлю спостерігалося у 9 (30,0%) пацієнтів. Тяжкість симптомів денного кашлю до початку терапії за бальною шкалою становила 3,1±0,4 бала, нічного кашлю – 2,7±0,6 бала.
На тлі прийому фітофармацевтичного препарату «Доктор Кашель» уже на 3-й день лікування у більшості дітей (83,3%) було зареєстровано трансформування сухого кашлю у вологий та полегшення відходження мокротиння.
Часті пробудження вночі через кашель на 3-й день лікування спостерігалися лише в 1 (3,3%) хворого.
На 5-й день терапії у всіх пацієнтів реєстрували продуктивний кашель. Одночасно спостерігалося зменшення частоти як денного, так і нічного кашлю. Так, на 5-й день лікування інтенсивність симптомів кашлю протягом доби у 23 (76,7%) хворих не перевищувала 1-2 балів.
На 7-й день терапії повне зникнення симптомів кашлю в денний час спостерігалося у 28 (93,3%) дітей, а в нічний – у 26 (86,7%) пацієнтів.
Поряд з цим реєстрували покращення загального стану, нормалізацію температури тіла на 3-й день лікування, позитивну динаміку фізикальних змін у легенях.
Загальна ефективність застосування сиропу «Доктор Кашель» у дітей з гострими респіраторними захворюваннями у 26 (86,7%) пацієнтів була розцінена як «відмінна» і «хороша», у 4 (13,3%) – як «задовільна».
Побічних реакцій і небажаних ефектів на тлі призначення сиропу «Доктор Кашель» не спостерігалося, у тому числі у дітей з атопічними захворюваннями в анамнезі. Сироп «Доктор Кашель» має приємні смакові якості.
Таким чином, було встановлено високу ефективність і безпечність комплексного муколітичного лікарського засобу «Доктор Кашель» у дітей з гострими респіраторними захворюваннями.
Фітофармацевтичний препарат «Доктор Кашель» може бути рекомендований у педіатричній практиці для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій, що перебігають з кашлем.
Висновки
- Полікомпонентний фітофармацевтичний препарат «Доктор Кашель» чинить м’яку муколітичну, бронхолітичну дію, що сприяє ефективному контролю кашлю та полегшує клінічний перебіг захворювання.
- Отримані дані дають змогу рекомендувати лікарський засіб «Доктор Кашель» у якості симптоматичної терапії при гострих захворюваннях дихальних шляхів у дітей, що супроводжуються сухим або малопродуктивним кашлем.
Література
- Абросимов В.Н. Хронический кашель / В.Н. Абросимов // Терапия. – 2016. – № 1. – С. 4-12.
- Бабушкина А.В. Бронхолитин® – безопасность и эффективность, проверенные временем / А.В. Бабушкина // Укр. мед. часопис. – 2010. – Т. 1. – № 75. – С. 53-53.
- Булгакова В.А. Кашель у детей с острыми респираторными инфекциями: возможности официнальной фитотерапии / В.А. Булгакова, С.Г. Шмакова // Педиатрическая фармакология. – 2014. – № 11. – С. 92-95.
- Волков К.С. Кашель у детей: особенности диагностики и подходы к терапии / К.С. Волков, Л.Л. Нисевич, Л.С. Намазова-Баранова [и др.] // Вопросы современной педиатрии. – 2013. – № 12. – С. 112-116.
- Геппе Н.А. Особенности комбинированной терапии при лечении острых респираторных заболеваний у детей с контролем функции легких методом бронхофонографии / Н.А. Геппе, Н.А. Селиверстова, Т.Т. Бераиа [и др.] // Практическая медицина. – Казань: Карти, 2009. – № 7. – С. 156-160.
- Головкин Д.Н. Возможности фитотерапии в лечении кашля у детей / Д.Н. Головкин, О.В. Шарова, А.В. Куркина // Фундаментальные исследования. – 2014. – № 4-3. – С. 484-492.
- Грищенко О.В. Комплексная терапия воспалительных заболеваний органов малого таза / О.В. Грищенко, В.В. Бобрицкая, С.В. Коровай // Ліки України. – 2014. – № 3-4. – С. 52-55.
- 8. Давыдова И.В. Фитотерапия кашля в раннем детском возрасте / И.В. Давыдова // Педиатрическая фармакология. – 2012. – Т. 9, № 2. – С. 107-109.
- Данилюк О.А. Фитотерапия кашля у детей / О.А. Данилюк // Вопросы современной педиатрии. – 2008. – № 4. – С. 120-125.
- Інструкція до препарату «Доктор Кашель» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tabletki.ua/Доктор-кашель/#Состав_и_форма_выпуска
- Конова О.М. Часто болеющие дети. Взгляд физиотерапевта / О.М. Конова, Е.Г. Дмитриенко, И.В. Давыдова // Педиатрическая фармакология. – 2012. – № 6. – С. 95-98.
- Корепанов С.В. Применение лекарственных растений с иммуномодулирующими свойствами в онкологии / С.В. Корепанов, Т.Г. Опенко // Российский биотерапевтический журнал. – 2012. – № 4. – С. 15-20.
- Котлуков В.К. Дифференцированный подход к терапии кашля у детей / В.К. Котлуков, Т.В. Казюкова, Н.В. Антипова, Т.А. Дудина // Педиатрия. – 2011. – № 2. – С. 99-107.
- Рыбак А. Солодка голая: полезные свойства и применение / А. Рыбак [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zdips.ru/lekarstvennye-rasteniya/otkharkivayushchie-i-rvotnye/1442-solodka-golaya.html
- Садовникова И.И. Целительные силы природы для лечения кашля / И.И. Садовникова // Российский медицинский журнал. – 2013. – № 29. – С. 1509-1512.
- Ahonkhai I. Antimicrobial activities of the volatile oils of Ocimum bacilicum L. and Ocimum gratissimum L. (Lamiaceae) against some aerobic dental isolates. / I. Ahonkhai, A. Ba, O. Edogun [et al.] // J. Pharm. Sci. – 2009. – Vol. 22(4). – P. 405-409.
- Chiang L.C. Antiviral activities of extracts and selected pure constituents of Ocimum basilicum / L.C. Chiang, L.T. Ng, P.W. Cheng [et al.] // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. – 2005. – Vol. 32(10). – P. 811-816.
- Dittrich P.D.D.A.M. Klinische Symptome und Differenzial diagnosen des Hustens / P.D.D.A.M. Dittrich, G. Hansen, N. Schwerk // Monatsschrift Kinderheilkunde. – 2015. – Vol. 163. – № . 12. – S. 1230-1240.
- Evaluation of efficacy and safety of (tulsa) herbal cough syrup in children suffering from lower respiratory tract infection.
- Herbal Drugs and Phytopharmaceuticals. A Handbook for Practice on a Scientific Basis / Edited by Prof. Dr. Max Wichtl. – Medpharm, Scientific Publishers Stuttgart, 2004. – P. 704.
- Kimuraa M. Glycyrrhizin and some analogues induce growth of primary cultured adult rat hepatocytes via epidermal growth factor receptors / M. Kimuraa, H. Inoueb, K. Hirabayashib [et al.] // Eur. J. of Pharmacol. – 2001. – Vol. 431. – Issue 2. – P. 151-161.
- Lоpez P. Solid- and vapor-phase antimicrobial activities of six essential oils: susceptibility of selected foodborne bacterial and fungal strains / P. Lоpez, C. Sаnchez, R. Batlle, C. Nerіn // J. Agric Food Chem. – 2005. – Vol. 53(17). – P. 6939-6946.