Головна Педіатрія Стратегія «управління кашлем»: міф чи реальність?

22 січня, 2017

Стратегія «управління кашлем»: міф чи реальність?

Автори:
Г.О. Леженко, д. мед. н., професор, О.Є. Пашкова, д. мед. н., кафедра госпітальної педіатрії Запорізького державного медичного університету

Статья в формате PDF.

Г.О. Леженко Г.О. Леженко

Кашель у дитини є однією з найбільш поширених причин звернення батьків до педіатра. При цьому основне завдання лікаря полягає у з’ясуванні причин виникнення кашлю в кожному конкретному випадку. Необхідно шляхом аналізу анамнезу хвороби пацієнта здійснити диференційну діагностику кашлю у дитини і визначити його різновид: гострий, підгострий або хронічний, провести ретельний медичний огляд, щоб виявити ознаки і симптоми, які є основою захворювання [18].

Відомо, що у здорових дітей у середньому протягом доби спостерігається до 10-15 коротких кашльових поштовхів, переважно вдень, а в окремих випадках – і понад 30 епізодів [13]. У такому разі кашель є фізіологічним механізмом, спрямованим на очищення респіраторного тракту від скупчень слизу та сторонніх мікрочастинок, що потрапляють в організм під час дихання (шкідливі домішки в повітрі, пил, тютюновий дим) [8]. Проте слід пам’ятати, що кашель може бути єдиним проявом хронічного запалення дихальних шляхів або бути симптомом патології інших органів і систем (серця, шлунково-кишкового тракту) [4].

У більшості випадків кашель у дітей є симптомом гострої вірусної інфекції дихальних шляхів та виникає внаслідок катарального запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (глотки, гортані, трахеї), накопичення слизу, подразнення рецепторного апарату [3, 18].

У разі розвитку інфекційно-запального процесу бронхолегеневої системи спостерігається зміна характеру кашлю (збільшення його частоти, інтенсивності і тривалості), а також порушення здатності до відкашлювання мокротиння. Основним завданням лікаря в цій ситуації стає створення умов для ефективного відкашлювання [8]. З цієї метою застосовують препарати, дія яких спрямована на покращення дренажної функції бронхів та відновлення адекватного мукоциліарного кліренсу.

У низці випадків проблемою, з якою доводиться стикатися лікарю під час вибору препарату, стають побічні ефекти більшості застосовуваних синтетичних засобів, численні протипоказання до використання препаратів, їх взаємодія з протимікробними лікарськими засобами, невдачі терапії [6]. Проведене у 2001 р. в США епідеміологічне дослідження показало, що ускладнення від прийому хіміопрепаратів при лікуванні кашлю реєстрували у 12,7% дітей, госпіталізованих у стаціонари.

На відміну від синтетичних лікарських форм рослинні засоби, як правило, мають хороший профіль безпеки. За даними вищезазначеного епідеміологічного дослідження, побічні явища на тлі застосування фітопрепаратів розвивалися не більше ніж у 0,5-1% випадків [9].

 До переваг рослинних препаратів можна віднести також їх високу біологічну активність при порівняно низькій токсичності та широкий терапевтичний індекс (різницю між терапевтичною і токсичною дозою) для більшості трав, що широко використовуються [9].

Одним із фітопрепаратів, який успішно застосовують при кашлі у дітей, є препарат «Доктор Кашель» компанії Lupin Limited, представлений у формі сиропу, до складу якого входять водні екстракти 9 лікарських рослин (солодки, адхатоди судинної, базиліку, імбиру, перцю, м’яти, альбіції, кореня оману, куркуми). Перевагами цього препарату є те, що його можна призначати для лікування як сухого, так і вологого кашлю.

Так, солодка гола (Glycyrrhiza glаbra) має муколітичну, заспокійливу, протиалергічну, протиастматичну та протизапальну дії. Відхаркувальний ефект препаратів кореня солодки зумовлений вмістом у ньому гліциризину, який активізує секреторну функцію верхніх дихальних шляхів, а також посилює активність миготливого епітелію в бронхах і трахеї. Флавоноїди чинять спазмолітичну дію, у тому числі щодо гладких м’язів бронхів [12]. Пренілові халькони, ізофлавани, ізофлавони та кумарини, що містяться в екстракті, демонструють антибактеріальну і протимікозну активність навіть у невеликих концентраціях [20]. Також у солодці виявлено речовини, що за своєю будовою та дією є дуже близькими до стероїдних гормонів (у тому числі кортизолу), тобто мають сильний протизапальний ефект [14]. Встановлено, що гліцирам (моноамонійна сіль гліциризинової кислоти), який міститься в солодці, зменшує явища запалення, гальмуючи рух лейкоцитів до його вогнища, чинить протизапальну дію і зменшує судинну проникність [21].

Адхатода судинна (Adhatoda vasica) має муколітичний, відхаркувальний і бронхорозширювальний ефект завдяки вмісту в рослині алкалоїдів вазіцину та албатадонової кислоти. Також було доведено, що адхатода судинна пригнічує розмноження і ріст стафілококів, стрептококів, дифтерійної та туберкульозної палички, протозойної і колі-інфекції [7]. Слід зазначити, що здатність індійського чагарника Adhatoda vasica розріджувати і сприяти виділенню мокротиння була відома давно. У подальшому з рослини був виділений алкалоїд вазіцин, а потім були синтезовані його похідні – бромгексин та амброксолу гідрохлорид [1].

Базилік священний (Ocimum sanctum) має відхаркувальний ефект і застосовується при кашлі та бронхітах. Дія базиліку полягає в пригніченні кашльового рефлексу, помірному бронхолітичному та седативному ефектах [2]. Антимікробну активність базиліку виявлено щодо широкого спектра грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів, дріжджів і цвілевих грибів, у тому числі Staphylococcus aureus, Candida albicans [22], Klebsiella pneumoniae, Streptococcus viridians, Staphylococcus albus, Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris [16]. Також було встановлено антивірусний ефект базиліку щодо вірусу простого герпесу й аденовірусів [17].

Імбир лікарський (Zingiber officinale) застосовується для лікування нападів хронічного та рецидивуючого кашлю, має антиалергічну і протизапальну дію. Крім того, імбир містить вітаміни С, В1, В2 та А, мікроелементи: солі магнію, фосфору, кальцію, залізо, натрій, калій і цинк. До складу кореня імбиру входять усі незамінні амінокислоти: триптофан, треонін, лейцин, метіонін, фенілаланін, валін тощо [15].

Перець довгий (Piper longum) має антиалергічний, антиастматичний, протизапальний ефект. Також він містить ефірні олії, смоли та алкалоїди, які запобігають виникненню кашлю завдяки відмінним протизапальним і антибактеріальним властивостям. Допомагає при лікуванні кашлю, застуди та болю в горлі [10].

М’ята перцева (Mentha piperita) чинить охолоджувальну, пом’якшувальну, протизастудну та спазмолітичну дію. Має відхаркувальний, антиалергічний, бронхорозширювальний і протизапальний ефект [10].

Сполуки альбізії лебек (Albizzia lebbeck) та кореня оману (Inula racemosa) забезпечують відхаркувальну, антиастматичну, бронхорозширювальну, антиалергічну і протизапальну дію [10].

Куркума довга (Curcuma longa) має протизастудний, муколітичний, антиастматичний, антиалергічний, спазмолітичний та протизапальний ефект. Куркума довга є сильним антисептиком і протизапальним засобом, рослинним натуральним антибіотиком [11]. Завдяки імуностимулюючому ефекту підвищує опірність організму інфекціям [10].

Таким чином, компоненти, що входять до складу препарату «Доктор Кашель», мають відхаркувальний, муколітичний, бронхолітичний, протизапальний і антиалергічний ефект та впливають на різні механізми виникнення кашлю.

 В Україні препарат може використовуватися в педіатричній практиці у дітей з 3-річного віку.

Мета дослідження: дослідити ефективність та переносимість фітофармацевтичного препарату «Доктор Кашель» у дітей у комплексній терапії гострих респіраторних захворювань, що перебігали з проявами кашлю.

 

Матеріали та методи

Під наглядом перебували 30 дітей віком від 3 до 10 років з клінічною картиною гострої респіраторної інфекції, серед яких у 10 хворих було діагностовано ринофарингіт, у 6 дітей – гострий ларингіт, у 8 пацієнтів – гострий трахеїт та у 6 дітей – гострий бронхіт (рис.).

 68-1

Діагноз встановлювався на підставі анамнестичних, клінічних та лабораторно-інструментальних даних. У всіх дітей, які були включені в дослідження, головним симптомом захворювання був кашель. Оцінку інтенсивності клінічних симптомів кашлю у дітей здійснювали під час першого візиту до лікаря, на 3, 5 та 7-й день терапії за бальною шкалою (табл.).

68-11

Усі пацієнти поряд з фітопрепаратом «Доктор Кашель», який призначався дітям віком до 5 років у дозі 2,5 мл 3 рази на добу та дітям віком ≥5 років – по 5 мл 3 рази на добу, отримували фармакотерапію, відповідну тяжкості захворювання (противірусні, жарознижувальні препарати, вітамінотерапію).

 

Результати та їх обговорення

У всіх дітей до початку лікування провідними клінічними симптомами захворювання були кашель (сухий або малопродуктивний), ознаки інтоксикації, лихоманка. Порушення сну внаслідок кашлю спостерігалося у 9 (30,0%) пацієнтів. Тяжкість симптомів денного кашлю до початку терапії за бальною шкалою становила 3,1±0,4 бала, нічного кашлю – 2,7±0,6 бала.

На тлі прийому фітофармацевтичного препарату «Доктор Кашель» уже на 3-й день лікування у більшості дітей (83,3%) було зареєстровано трансформування сухого кашлю у вологий та полегшення відходження мокротиння.

 Часті пробудження вночі через кашель на 3-й день лікування спостерігалися лише в 1 (3,3%) хворого.

На 5-й день терапії у всіх пацієнтів реєстрували продуктивний кашель. Одночасно спостерігалося зменшення частоти як денного, так і нічного кашлю. Так, на 5-й день лікування інтенсивність симптомів кашлю протягом доби у 23 (76,7%) хворих не перевищувала 1-2 балів.

На 7-й день терапії повне зникнення симптомів кашлю в денний час спостерігалося у 28 (93,3%) дітей, а в нічний – у 26 (86,7%) пацієнтів.

 Поряд з цим реєстрували покращення загального стану, нормалізацію температури тіла на 3-й день лікування, позитивну динаміку фізикальних змін у легенях.

 Загальна ефективність застосування сиропу «Доктор Кашель» у дітей з гострими респіраторними захворюваннями у 26 (86,7%) пацієнтів була розцінена як «відмінна» і «хороша», у 4 (13,3%) – як «задовільна».

Побічних реакцій і небажаних ефектів на тлі призначення сиропу «Доктор Кашель» не спостерігалося, у тому числі у дітей з атопічними захворюваннями в анамнезі. Сироп «Доктор Кашель» має приємні смакові якості.

Таким чином, було встановлено високу ефективність і безпечність комплексного муколітичного лікарського засобу «Доктор Кашель» у дітей з гострими респіраторними захворюваннями.

Фітофармацевтичний препарат «Доктор Кашель» може бути рекомендований у педіатричній практиці для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій, що перебігають з кашлем.

 

Висновки

  1. Полікомпонентний фітофармацевтичний препарат «Доктор Кашель» чинить м’яку муколітичну, бронхолітичну дію, що сприяє ефективному контролю кашлю та полегшує клінічний перебіг захворювання.
  2. Отримані дані дають змогу рекомендувати лікарський засіб «Доктор Кашель» у якості симптоматичної терапії при гострих захворюваннях дихальних шляхів у дітей, що супроводжуються сухим або малопродуктивним кашлем.

 

Література

  1. Абросимов В.Н. Хронический кашель / В.Н. Абросимов // Терапия. – 2016. – № 1. – С. 4-12.
  2. Бабушкина А.В. Бронхолитин® – безопасность и эффективность, проверенные временем / А.В. Бабушкина // Укр. мед. часопис. – 2010. – Т. 1. – № 75. – С. 53-53.
  3. Булгакова В.А. Кашель у детей с острыми респираторными инфекциями: возможности официнальной фитотерапии / В.А. Булгакова, С.Г. Шмакова // Педиатрическая фармакология. – 2014. – № 11. – С. 92-95.
  4. Волков К.С. Кашель у детей: особенности диагностики и подходы к терапии / К.С. Волков, Л.Л. Нисевич, Л.С. Намазова-Баранова [и др.] // Вопросы современной педиатрии. – 2013. – № 12. – С. 112-116.
  5. Геппе Н.А. Особенности комбинированной терапии при лечении острых респираторных заболеваний у детей с контролем функции легких методом бронхофонографии / Н.А. Геппе, Н.А. Селиверстова, Т.Т. Бераиа [и др.] // Практическая медицина. – Казань: Карти, 2009. – № 7. – С. 156-160.
  6. Головкин Д.Н. Возможности фитотерапии в лечении кашля у детей / Д.Н. Головкин, О.В. Шарова, А.В. Куркина // Фундаментальные исследования. – 2014. – № 4-3. – С. 484-492.
  7. Грищенко О.В. Комплексная терапия воспалительных заболеваний органов малого таза / О.В. Грищенко, В.В. Бобрицкая, С.В. Коровай // Ліки України. – 2014. – № 3-4. – С. 52-55.
  8. 8. Давыдова И.В. Фитотерапия кашля в раннем детском возрасте / И.В. Давыдова // Педиатрическая фармакология. – 2012. – Т. 9, № 2. – С. 107-109.
  9. Данилюк О.А. Фитотерапия кашля у детей / О.А. Данилюк // Вопросы современной педиатрии. – 2008. – № 4. – С. 120-125.
  10. Інструкція до препарату «Доктор Кашель» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tabletki.ua/Доктор-кашель/#Состав_и_форма_выпуска
  11. Конова О.М. Часто болеющие дети. Взгляд физиотерапевта / О.М. Конова, Е.Г. Дмитриенко, И.В. Давыдова // Педиатрическая фармакология. – 2012. – № 6. – С. 95-98.
  12. Корепанов С.В. Применение лекарственных растений с иммуномодулирующими свойствами в онкологии / С.В. Корепанов, Т.Г. Опенко // Российский биотерапевтический журнал. – 2012. – № 4. – С. 15-20.
  13. Котлуков В.К. Дифференцированный подход к терапии кашля у детей / В.К. Котлуков, Т.В. Казюкова, Н.В. Антипова, Т.А. Дудина // Педиатрия. – 2011. – № 2. – С. 99-107.
  14. Рыбак А. Солодка голая: полезные свойства и применение / А. Рыбак [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zdips.ru/lekarstvennye-rasteniya/otkharkivayushchie-i-rvotnye/1442-solodka-golaya.html
  15. Садовникова И.И. Целительные силы природы для лечения кашля / И.И. Садовникова // Российский медицинский журнал. – 2013. – № 29. – С. 1509-1512.
  16. Ahonkhai I. Antimicrobial activities of the volatile oils of Ocimum bacilicum L. and Ocimum gratissimum L. (Lamiaceae) against some aerobic dental isolates. / I. Ahonkhai, A. Ba, O. Edogun [et al.] // J. Pharm. Sci. – 2009. – Vol. 22(4). – P. 405-409.
  17. Chiang L.C. Antiviral activities of extracts and selected pure constituents of Ocimum basilicum / L.C. Chiang, L.T. Ng, P.W. Cheng [et al.] // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. – 2005. – Vol. 32(10). – P. 811-816.
  18. Dittrich P.D.D.A.M. Klinische Symptome und Differenzial diagnosen des Hustens / P.D.D.A.M. Dittrich, G. Hansen, N. Schwerk // Monatsschrift Kinderheilkunde. – 2015. – Vol. 163. – № . 12. – S. 1230-1240.
  19. Evaluation of efficacy and safety of (tulsa) herbal cough syrup in children suffering from lower respiratory tract infection.
  20. Herbal Drugs and Phytopharmaceuticals. A Handbook for Practice on a Scientific Basis / Edited by Prof. Dr. Max Wichtl. – Medpharm, Scientific Publishers Stuttgart, 2004. – P. 704.
  21. Kimuraa M. Glycyrrhizin and some analogues induce growth of primary cultured adult rat hepatocytes via epidermal growth factor receptors / M. Kimuraa, H. Inoueb, K. Hirabayashib [et al.] // Eur. J. of Pharmacol. – 2001. – Vol. 431. – Issue 2. – P. 151-161.
  22. Lоpez P. Solid- and vapor-phase antimicrobial activities of six essential oils: susceptibility of selected foodborne bacterial and fungal strains / P. Lоpez, C. Sаnchez, R. Batlle, C. Nerіn // J. Agric Food Chem. – 2005. – Vol. 53(17). – P. 6939-6946.
Номер: Тематичний номер «Педіатрія» №4 (39), грудень 2016 р.