До обговорення медичної спільноти

19.12.2016

Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

Чергове засідання Комітету Верховної Ради (ВР) України з питань охорони здоров’я (далі – Комітет), що відбулося 16 листопада, розпочалося у досить оригінальний спосіб – із підтримки національного флешмобу #­Антибіотик_за_рецептом, у якому взяли участь тисячі користувачів мережі Facebook, у т. ч. відомі лікарі, державні діячі й навіть медичні колективи у повному складі. (Нагадаємо, 14 листопада стартував Всесвітній тиж­день правильного використання антибіотиків, покликаний привернути увагу світової спільноти до глобальної проблеми резистентності до препаратів цього класу і запобігти подальшому поширенню негативного явища.)

66_1

Про надзвичайну актуальність проблеми нераціонального використання антимікробних засобів свідчать і цифри, наведені головою ГО «Інфекційний контроль» Віктором Ляшко: 25% ліків, які купують українці, – саме антибіотики; більш ніж у 50% випадків ці препарати використовуються не за призначенням (як варіант – для самолікування гострих респіраторних вірусних інфекцій). Члени Комітету наголосили на важливості відповідального й обережного використання препаратів цього класу як населенням, так і клініцистами, і зазначили, що призначення антибіотиків «про всякий випадок» – не лише недоцільне, а й небезпечне.

«Мертві душі», або Кому допомагає Товариство Червоного Хреста України?
Темою палкої дискусії стали результати здійсненого Рахунковою палатою України аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України на фінансову підтримку Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ). Цікаві дані презентував директор департаменту з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності Рахункової палати України Ігор Миколайович Заремба.

Як зазначив доповідач, результати перевірки, включеної до плану перевірок Рахункової палати України рівно рік тому,  було оприлюднено 13 вересня. Оцінювалися законність, продуктивність, економність та результативність розподілу державних коштів, виділених МОЗ на забезпечення діяльності патронажної служби і служби розшуку ТЧХУ та на сплату членського внеску до Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (загалом протягом 2014-2015 рр. та першого півріччя 2016 р. – 226,5 млн грн). Як відомо, одним із обов’язків МОЗ є моніторинг використання й розподілу гуманітарної допомоги ТЧХУ (близько 160 млн грн щорічно), що також враховувалося під час аудиту.

«Які проблеми та недоліки вдалося виявити? Перш за все, головний розпорядник коштів – МОЗ – не здійснював діяльності у цьому сегменті: роботу повністю провалено, немає планів, відповідальної посадової особи та конкретного структурного підрозділу, за яким документально закріплено даний напрям (за усною інформацією, наданою нам наприкінці жовтня, нині куратором діяльності ТЧХУ обрано О. В. Лінчевського).

Жодного разу це питання не розглядалося на колегії МОЗ. Окрім того, співробітники міністерства не здійснювали внутрішнього контролю щодо визначення потреб ТЧХУ у коштах державного бюджету. Щороку ТЧХУ отримує з державного бюджету 80 млн грн, однак ця сума не обґрунтована належними розрахунками», – підсумував І. М. Заремба.

Основні проблеми, пов’язані з діяльністю ТЧХУ:
1. Товариство не є закладом охорони здоров’я (ЗОЗ), за діючим законодавством не має ліцензії на ­провадження господарської діяльності з медичної практики, а медичні працівники патронажної служби ТЧХУ не перебувають у трудових відносинах із ЗОЗ, тобто його участь у наданні медичної допомоги під час збройних конфліктів та у мирний час неможлива

2. Не налагоджено співробітництво ТЧХУ з Міністерством соціальної політики – значною мірою воно дуб­лює функції територіальних центрів соціального обслуговування в частині надання соціальних послуг самотнім непрацездатним громадянам похилого віку, дітям-сиротам, інвалідам, безпритульним, немічним та іншим незахищеним верствам населення, які потребують турботи і підтримки.

3. У патронажній службі задіяно близько 3100 патронажних медичних сестер (незважаючи на те що на заробітну плату припадає понад 99% наданої фінансової підтримки, відсутня аргументація саме такої чисельності персоналу), діяльність зосереджена переважно на наданні медико-соціальної допомоги.

4. Мінімальна взаємодія з місцевими органами влади: як засвідчило виконане співробітниками Рахункової палати опитування представників усіх обласних державних адміністрацій, розміщених на підконтрольних Україні територіях, лише три із них дійсно активно співпрацюють із обласними управліннями ТЧХУ.

5. Відсутні критерії виявлення контингенту та відбору громадян, догляд яких забезпечують представники ТЧХУ; облік осіб, які будуть обслуговуватися патронажною службою, Товариство не веде ні в електронному, ні в паперовому вигляді (за суб’єктивними підрахунками, чисельність таких осіб  – близько 350 тис.).

6. Контроль надання медико-соціальних послуг здійснюється вкрай неналежним чином, зафіксовано численні зловживання, непоодинокі факти «обслуговування» громадян, які вже померли чи переїхали на проживання до інших країн (деталізовані дані представлено у офіційному звіті, розміщеному у вільному доступі на сайті Рахункової палати).

7. Зафіксовано «подвійні рахунки» (кількома патронажними медсестрами одночасно надавалася медична, зокрема виконання ін’єкцій, застосування компресів і т. п., та/або соціальна допомога – побутові послуги, прибирання), безпідставне і дуже вагоме завищення показників.

8. Незважаючи на збройний конфлікт на сході України, досі не ініційовано питання щодо організації надання Товариством допомоги медичній службі Збройних сил і ЗОЗ у забезпеченні обслуговуванням поранених і хворих військовослужбовців; майже всі патронажні сестри сконцентровані у великих містах у центральних, південних, західних регіонах, а не на сході.

9. Недостатня кількість людей, задіяних у службі розшуку (лише 11 осіб, що, безумовно, є недостатнім).

10. ТЧХУ не бере участь у процесі обміну полоненими (хоча, варто зазначити, це його прямий обов’язок), що неодноразово ставало приводом для запитів ОБСЄ та Міжнародної федерації Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

11. Порушення при оплаті.

12. Відсутній контроль МОЗ щодо розподілу гуманітарної допомоги (150-160 млн грн в рік). Певний облік з боку ТЧХУ є, хоч він і недосконалий (обладнання, ліки надавалися столичним опіковому центру, військовому госпіталю, Дніпропетровській обласній лікарні ім. І. Мечникова, міській лікарні м. Слов’янськ).

«Я часто відвідую зону АТО, і, певно, єдина організація, представники якої там не працюють, – це ТЧХУ. Під час опитування командирів бригад, батальйонів жодного факту співробітництва з ТЧХУ встановити не вдалося. На передовій бачили усіх, крім представників Червоного Хреста», – резюмував І. М. Заремба.

Звіт Рахункової палати направлено ТЧХУ, ВР України, МОЗ, правоохоронним органам.
«За останні 8 років ТЧХУ отримало 700 млн грн із державного бюджету. Однак за усі попередні каденції МОЗ, виступаючи головним розпорядником коштів, жодного разу (!) не здійснило перевірку. Ні на один із офіційних запитів стосовно обсягу й розподілу гуманітарної допомоги у 2015 р. чіткої відповіді я так і не отримала.

Показово, що під час трагічних подій на Майдані ТЧХУ офіційно відмовилося від отримання гуманітарної допомоги у вигляді медичного ­устаткування та ліків від української діаспори в ­Канаді у розмірі 1 млн доларів, що підтверджено документально. Хочу наголосити, що мова йде не про знищення/ліквідацію Товариства Червоного Хреста в Україні. Організація повинна здійснювати діяльність чесно, прозоро, відповідно до тих стандартів і вимог, які диктує суспільство. Якщо ТЧХУ виконує не медичні, а суто соціальні функції, воно має співпрацювати на підставі офіційних домовленостей з Міністерством соціальної політики. За власні кошти ТЧХУ може доглядати будь-кого, будь-кому заварювати чай чи натирати суглоби, але за гроші з державного бюджету ця робота ТЧХУ має бути узгоджена з Міністерством соціальної політики. Керівництво ТЧХУ вже давно мало би змінити підходи до прозорості й відповідальності ведення діяльності», – висловила впевненість голова Комітету Ольга Вадимівна Богомолець.

66_2

Президент ТЧХУ Іван Гнатович Усіченко наголосив на необхідності адекватного фінансування діяльності патронажної служби та служби розшуку, адже його припинення призведе до ліквідації медико-соціальної мережі ТЧХУ, до складу якої входять 83 центри медико-соціальної допомоги та реабілітації, 256 кімнат медико-соціальної допомоги та реабілітації, 535 банків одягу, 394 пункти прокату речей, необхідних для догляду за важкохворими, та погіршить становище щодо розшуку зниклих безвісти: «Ми усвідомлюємо, що існують недоліки й помилки, нам є над чим працювати і що покращувати. Нещодавно ініційовано незалежний міжнародний аудит у сегменті використання ТЧХУ гуманітарної допомоги, попередні висновки очікуються наприкінці листопада. Потребує вдосконалення чинна правова база, необхідна оптимізація структури патронажної служби спільно з МОЗ та Міністерством соціальної політики у найближчі терміни. Підкреслю: фактів зловживань і корупції Рахунковою палатою не виявлено! На нашу думку, члени комісії були недостатньо компетентними, адже до її складу не входили ані медичні, ані соціальні працівники. ТЧХУ було надіслано зауваження до звіту на 60 сторінках, у яких висловлено незгоду за багатьма пунктами, проте на них ніхто не відреагував».

Начальник відділу по співпраці з ТЧХУ Міжнародного Комітету Червоного Хреста Рафаелло Мюллер пояснив, що одним із головних постулатів діяльності Червоного Хреста є принцип нейтральності під час військових конфліктів: «Україна брала участь у всіх конференціях, де визначалися принципи функціонування Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, зокрема обов’язок сприяти державі у реалізації гуманітарних функцій, допомагати цивільному населенню. Я знайомий з роботою ТЧХУ вже 19 років: у 1997 р. я брав участь у відкритті офісу Комітету Червоного Хреста у Сімферополі, також тісно співпрацював зі столичним підрозділом, знайомий з роботою патронажної служби у різних містах України – Луганську, Донецьку, Полтаві та ін. Ключова ланка у структурі ТЧХУ надає допомогу тим категоріям населення, якими не опікуються інші інстанції. Плануючи реформи, варто враховувати інтереси сотень тисяч людей, які потребують підтримки».

Перший заступник голови Комітету Оксана Анатоліївна Корчинська сфокусувала увагу присутніх на резонансних фактах утилізації ТЧХУ ліків, непридатних до використання, що мали місце у 2014-2015 рр. у лікарнях Луганської та Донецької областей: «Часто головні лікарі відмовлялися від такої «допомоги» і погоджувалися взяти ліки на баланс виключно з метою утилізації». Вона наголосила на необхідності ініціації розслідування і підкреслила, що ТЧХУ активно працює у ­військових госпіталях виключно протягом останніх 1,5 міс; у той же час дані про допомогу ТЧХУ медичним установам для цивільного населення та діяльність патронажної служби у зоні АТО відсутні.

Ситуація щодо реорганізації СМСЧ № 18
Також депутати обговорили ситуацію, що склалася довкола ДП «Спеціалізована медико-санітарна частина № 18 МОЗ України» у зв’язку з намірами МОЗ України щодо його реорганізації та подальшої приватизації.

За словами головного лікаря закладу Анатолія Миколайовича Костюченка, СМСЧ № 18, створена у 2003 р. та задіяна у обслуговуванні працівників промислових підприємств (понад 300), перебуває на самозабезпеченні, не використовує державні кошти, є прибутковою та сплачує до бюджету податки (приблизно 2 млн грн щорічно). СМСЧ № 18 використовується в якості навчальної бази Національним медичним університетом ім. О. О. Богомольця та Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Нещодавно МОЗ повідомило, що має намір реорганізувати лікувальний заклад, а його приміщення використати для потреб Центру громадського здоров’я. Це вже не перша спроба захопити будівлю, розташовану у престижному районі столиці – на Петрівці.

Члени Комітету виступили з різкою критикою позиції МОЗ, висловили впевненість, що СМСЧ № 18 – приклад для наслідування, а не для руйнації, і звернулися до представників МОЗ з проханням переглянути план дій (як варіант – обрати приміщення медичної установи, що є збитковою). Також прийнято рішення поставити до відома прем’єр-міністра України.

Спрощення процедури закупівлі ліків та медичних виробів на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану
Члени Комітету підтримали законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення процедури закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану (р. № 3451).

Тимчасово, на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану, відповідно до законодавства звільняються від обкладення податком на додану вартість (ПДВ) операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

• ліків та медичних виробів, що призначені для використання ЗОЗ та учасниками АТО для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом міністрів України (КМУ);
• ліків та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання ЗОЗ та учасниками АТО для надання медичної допомоги фізичним особам, які в період проведення АТО зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених КМУ.

Встановлення переліку та обсягу цієї продукції відбувається шляхом прийняття відповідного розпорядження КМУ, що вимагає досить тривалого періоду. Пропонується спростити процедуру, надавши право самостійно встановлювати перелік та обсяг лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються без сплати ПДВ, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, МОЗ, Службі безпеки України та Державній прикордонній службі України замість КМУ. «Фактично це аптечка для надання першої допомоги, яка використовується військовими на передовій: 2 антибіотики, знеболюючий засіб, 6 медичних виробів», – уточнив автор законопроекту Сергій ­Іванович Березенко.

Членами Комітету вирішено рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу та в цілому.

Міжнародні закупівлі та лікування за кордоном: допомога пацієнтам чи площина для зловживань?
Заступник міністра охорони здоров’я Роман Романович Ілик надав оновлені дані стосовно стану поставок у регіони лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та медичних виробів, закуплених через спеціалізовані міжнародні організації за бюджетні кошти у 2015 р.: «На сьогодні в Україну поставлено 93% від запланованого обсягу: ПРООН – 100%, ЮНІСЕФ – 72%, Crown Agents – 97%. Поставки засобів імунопрофілактики здійснено на 91%, у регіони надійшло 82%. До 15 грудня очікується ввезення ПРООН в Україну комбінованої вакцини для профілактики дифтерії, правця та коклюшу (ацелюлярний компонент), поліомієліту та захворювань, спричинених Haemophilus influenzaе типу b (Пентаксим), у кількості 74 тис. доз.

МОЗ планує додаткову закупівлю вакцин через ЮНІСЕФ з використанням зекономлених коштів у розмірі близько 3,2 млн доларів. Терміни поставок узгоджуються».
Існують певні проблеми щодо поставок засобів та медичних виробів для лікування дітей та дорослих з онкологічною та онкогематологічною патологією, орфанними захворюваннями; поставки у регіони антиретровірусних (АРВ) препаратів, засобів для терапії гепатиту оцінюють у 99-100%, триває додаткова їх закупівля з наявного позитивного балансу коштів. Також заплановано придбання ізотретиноїну, іматинібу, темозоломіду та матеріалів до системи автоматичного збору компонентів крові на загальну суму 110 тис. доларів, нілотинібу. За словами О. А. Корчинської, оприлюднені цифри не у повній мірі відповідають реальності. Зокрема, забезпеченість НДСЛ «Охматдит» ліками для терапії органних порушень, закупленими у 2015 р., – 0%, що потребує пояснень керівництва МОЗ.

Вже укладено угоди з ПРООН, ЮНІСЕФ, Crown Agents щодо закупівель‑2016. Номенклатура для них визначена постановою КМУ від 23.08.2016 р. № 557. Наразі МОЗ розроблено та подано на затвердження до КМУ останню частину змін до зазначеної постанови (препарати для лікування туберкульозу, дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, засобів для замісної підтримувальної терапії, АРВ-терапії). Станом на 16 листопада поточного року не здійснено поставки жодного препарату у межах міжнародних закупівель‑2016.

На проблемі відсутності протягом двох років закупівель МОЗ тест-смужок для вимірювання рівня глюкози крові для дітей з цукровим діабетом акцентував увагу заступник голови Комітету Олег Степанович Мусій, на здійсненні аудиту закупівель ліків міжнародними організаціями у 2015 р. та наданні членам Комітету копій договорів наполягла Тетяна Дмитрівна Бахтєєва, з вимогою розпочати підготовку до міжнародних закупівель‑2017 виступив Ігор Михайлович Шурма.

Про стан виконання МОЗ у 2016 р. бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном» поінформувала заступник міністра охорони здоров’я ­Оксана Василівна Сивак. За бюджетні асигнування у розмірі 387,7 млн грн на лікування за кордон відправлено 125 осіб, з них – 59 дітей. Станом на 4.11.2016 р. на обліку перебувають 39 хворих, які потребують лікування за кордоном (з них – 19 дітей), на розгляді комісії МОЗ знаходиться 29 справ. Парадоксально, проте у проекті бюджету‑2017 на дану програму планується виділити лише 203 млн грн, хоча у запиті МОЗ було вказано 500 млн грн.

Українці в Еміратах: крок до популяризації досягнень вітчизняних лікарів на медичній арені Близького Сходу

24 листопада у м. Дубай (ОАЕ) за ініціативи департаменту медичного туризму країни та Медичного університету Затоки (Gulf Medical University, м. Аджман) відбулася Третя щорічна міжнародна конференція з питань оздоровлення та медичного туризму (3rd Annual Conference On Health & Medical Tourism). Приємно відзначити, що запрошення взяти участь у престижному форумі та презентувати досягнення вітчизняної медицини отримала й українська делегація.

Керівник депутатської групи з міжпарламентських зв’язків Україна – ОАЕ, член Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ірина Володимирівна Сисоєнко розпочала свій виступ перед світовою спільнотою з презентації іміджевого відеоролика, створеного за ініціативою International Medical Relations Organization і присвяченого промоції визначних здобутків українських лікарів у світі, та наголосила на важливості партнерства між країнами, які, безсумнівно, володіють величезним інтелектуальним, інвестиційним та культурним потенціалом, обміну досвідом, у тому числі у медичному сегменті.

67_1

Багато легендарних медиків, визнаних світом, мають українське коріння. Золотими буквами у історію світової медицини вписані імена Миколи Пирогова, ­Володимира Хавкіна, Зельмана Ваксмана, Володимира Філатова, Миколи Амосова та багатьох інших видатних фахівців. Нині вражаючі результати демонструють ­вітчизняні спеціалісти-стоматологи, офтальмологи, кардіологи, пластичні хірурги, косметологи, експерти у галузі допоміжних репродуктивних технологій; унікальну методику лікування дитячого церебрального паралічу запропонував В. І. Козявкін. Наразі допомогу надано пацієнтам з 53 країн світу.

«Україна – не забута Богом держава, яка потерпає від військової агресії і протягом багатьох років намагається подолати корупцію, а й колиска надзвичайно яскравих талантів. Нам є ким і чим пишатися! Я була приємно вражена тим, який резонанс викликала презентація українських досягнень серед представників багатьох закордонних держав, кількістю питань та зацікавленістю щодо можливостей нашої держави у сфері в’їзного медичного туризму. Слід якомога більше розповідати світу про Україну, адже позитивний імідж Батьківщини лише у наших руках. Я впевнена: гідне місце серед партнерів ОАЕ в сфері розвитку медичних технологій і унікальних методик лікування – Німеччини, США, Великої Британії, Індії та інших світових лідерів – має посісти й Україна», – підсумувала І. В. Сисоєнко.

67_2У рамках першого візиту української делегації до Федеральної національної ради ОАЕ відбулося обговорення варіантів партнерства між державами у культурній, гуманітарній, економічній сферах, обміну досвідом у розвитку системи охорони здоров’я й реабілітації. «Посольством України вже здійснюється робота щодо реабілітації в ОАЕ українських військовослужбовців, які отримали поранення в зоні бойових дій. Наразі розглядаються можливості посилення й розширення такого співробітництва, зокрема щодо прийому на лікування хворих дітей. Вже підписано 24 двосторонні угоди, багато перспективних проектів перебувають на етапі розгляду. Користуючись нагодою, я запросила голову Федеральної національної ради ОАЕ пані Амаль Аль-Кубейсі та представників парламенту відвідати Україну з офіційним візитом»,  – повідомила Ірина Володимирівна.

Діяльність депутатської групи з міжпарламентських зв’язків Україна – ОАЕ на чолі з І. В. Сисоєнко була високо оцінена й відзначена спеціальною нагородою Міністерства охорони здоров’я ОАЕ.

Підготувала Ольга Радучич

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

24.03.2024 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність ефірних олій у лікуванні гострої застуди

Застуда та інші інфекції дихальних шляхів – актуальна проблема охорони здоров’я через високий рівень захворюваності, що перевищує такий інших інфекційних патологій. З метою підвищення кваліфікації лікарів загальної практики та обміну досвідом з актуальних питань лікування інфекційних захворювань у лютому була проведена науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра» за участю провідних вітчизняних спеціалістів-практиків....

18.03.2024 Інфекційні захворювання Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія

Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016). ...

08.03.2024 Інфекційні захворювання Актуальні вірусні інфекції: можливості та перспективи лікування

Сучасні епідеміологічні спостереження свідчать про те, що масові спалахи інфекційних хвороб значно почастішали. Якщо раніше пандемії виникали в середньому раз на 40 років, то за 23 роки ХХІ ст. людство вже зустрілося із двома широкомасштабними спалахами: пандемією грипу А (H1N1) у 2009 році та пандемією коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2020 році. За даними лондонської компанії Airfinity Ltd., яка займається прогнозуванням здоров’я, імовірність того, що пандемія (так само смертоносна, як і COVID-19) може виникнути в наступному десятилітті становить 27,5%. Серйозною загрозою для громадської охорони здоров’я, за даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є віруси Ебола, Марбург, Ласса, Ніпа і Зіка через їхній епідемічний потенціал, але не можна забувати і про інфекції, що вважаються контрольованими....

28.02.2024 Інфекційні захворювання Обґрунтування підходів до противірусної терапії респіраторних інфекцій на основі доказової медицини

На щастя, існує не так багато збудників інфекційних хвороб, які спричиняють епідемії або пандемії. Але кількість їхніх жертв серед людей може налічувати мільйони. Найнебезпечнішими, з огляду на швидкість поширення та кількість уражених осіб, є саме ті, що передаються через повітря. Це зумовлено найлегшим механізмом передачі патогенів, які спричиняють респіраторні захворювання. У довакцинальну еру натуральна віспа, дифтерія, кір та інші інфекційні хвороби були причиною вкрай високої смертності, особливо серед дитячого населення. Після створення та масового застосування вакцин проти цих небезпечних хвороб епідемії або припинилися, або набули мінімального масштабу, а натуральна віспа навіть була повністю ліквідована в світі. Останній її осередок у 70-х роках минулого століття – ​Індія....