Головна Інфекційні хвороби Грип і застуда у дітей: як полегшити кашель і прискорити одужання?

27 лютого, 2016

Грип і застуда у дітей: як полегшити кашель і прискорити одужання?

Статья в формате PDF.


Кашель – це захисний рефлекс організму, що забезпечує чистоту слизової оболонки дихальних шляхів. У більшості випадків кашель пов’язаний з гострими респіраторними інфекціями (застудою). Хоча його основна фізіологічна функція – захисна (відновлення прохідності дихальних шляхів і мукоциліарного кліренсу), тривалі напади кашлю можуть набути патологічного значення, викликаючи в організмі дитини цілу низку ускладнень.

Офіційні рекомендації щодо ведення дітей із кашлем

За Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду, кашель належить до рубрики «R00-R09. Симптоми та ознаки, що відносяться до серцево-судинної системи та системи органів дихання» з шифром «R05 – Кашель».

Згідно з рекомендаціями Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society, ERS) та Американської колегії торакальних лікарів (American College of Chest Physicians, ACCP) під хронічним кашлем у дорослих пацієнтів слід розуміти кашель тривалістю >8 тиж, гострим – <3 тиж, а кашель тривалістю від 3 до 8 тиж прийнято називати підгострим. До теперішнього часу єдиного підходу до визначення хронічного кашлю у дітей не існує. У рекомендаціях ACCP, Австралії, Нової Зеландії, Фінляндії та у багатьох інших публікаціях на цю тему для дітей прийнятий менший поріг тривалості для хронічного кашлю – 4 тиж. Причому якщо в рекомендаціях ERS немає окремої вказівки на відмінності в часовому інтервалі для хронічного кашлю у дітей і дорослих, то в рекомендаціях ACCP зазначений поріг (>4 тиж) пропонується використовувати у дітей віком до 14 років включно, а підлітки старше 14 років повинні лікуватися за «дорослим» протоколом.

8 червня 2015 р. був прийнятий наказ Міністерства охорони здоров’я України № 327, що затвердив Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Кашель у дітей віком від шести років». Згідно з цим протоколом, у дитини з кашлем лікар має виключити невідкладні стани, що супроводжуються кашлем; органічні причини захворювання; визначити тривалість кашлю та топіку ураження. Крім того, необхідно встановити, чи потребує дитина госпіталізації в той момент. Лікар повинен зважено підходити до вибору між ґрунтовним обстеженням пацієнта та своєчасним лікуванням. Ґрунтовне обстеження може втратити сенс через природний перебіг хвороби – час на природне (без медичного втручання) одужання буде коротшим, ніж час на ґрунтовне обстеження. Інколи залежно від клінічної ситуації слід надавати перевагу пробному лікуванню за умови, що діагноз у той момент з певних причин установити неможливо.

Клініцист не повинен призначати лікарські засоби без доведеної ефективності. Батькам слід надати інформацію щодо безрецептурних лікарських засобів від кашлю, небезпечності лікування дитини за порадами інтернет-ресурсів, природного перебігу (перебіг без медичного втручання) кашлю при певному топічному діагнозі та можливого розвитку ускладнень, негативного впливу тютюнового диму на здоров’я дитини, зокрема на кашель.

Зазначений український протокол щодо ведення дітей із кашлем ґрунтується на рекомендаціях Британського торакального товариства (British Thoracic Society, BTS) 2008 р. Автори цих рекомендацій підкреслюють, що за наявності гострого кашлю антибіотики, як правило, неефективні та не повинні призначатися для лікування гострого кашлю, викликаного звичайною застудою. У разі гострого кашлю при таких захворюваннях, як позалікарняна пневмонія, круп, бронхіоліт та бронхіальна астма, слід дотримуватися чинних рекомендацій, розроблених на основі даних доказової медицини. При коклюші слід призначати ранню терапію макролідними антибіотиками. У разі наявності кашлю алергічної етіології у дітей у сезон пилкування доцільним є застосування антигістамінних препаратів та інтраназальних кортикостероїдів. За потреби призначення засобів для лікування кашлю у дітей застосовують ненаркотичні препарати. Популярність рослинних засобів, таких як сироп кореня солодки, зумовлена їх універсальністю (заспокоюють як сухий, так і вологий кашель) та безпечністю (прийом у призначених дозах зазвичай не викликає побічних реакцій). Ці препарати розріджують мокротиння, сприяють зменшенню вираженості запалення слизових оболонок дихальних шляхів і подразнювальної дії на бронхи.

Особливості ведення дітей із кашлем

Слід зауважити, що відходження мокротиння у дітей відбувається важче, ніж у дорослих. Застій слизу в бронхах може призвести до появи вогнищ запалення, в яких накопичуються хвороботворні бактерії. Це може призвести до небезпечних ускладнень і затримати процес реабілітації. Саме тому одним із найважливіших завдань при лікуванні кашлю стає полегшення відходження мокротиння. Лікування передбачає використання муколітичних препаратів, які можна розділити на 2 групи: рослинні і синтетичні. Однією з переваг рослинних препаратів є біологічна спорідненість між активними речовинами рослин і фізіологічно активними речовинами організму. Серед великої кількості рослинних лікарських засобів особливої уваги завдяки своїм унікальним протизапальним та муколітичним властивостям заслуговує сироп кореня солодки.

 

NB!Мета фармакологічного впливу при продуктивному кашлі – знизити в’язкість мокротиння та полегшити його відходження. Не варто самостійно (без консультації лікаря) приймати протикашльові препарати, що погіршують евакуацію респіраторного секрету, особливо на ранніх стадіях захворювання. Полегшити стан дитини і швидше одужати допоможе сироп кореня солодки.

 

На сьогодні препаратом солодки, який ефективно застосовується при кашлі у дітей віком від 1 року, є сироп кореня солодки із серії «Ліки ведмедика БО» виробництва ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Сиропи кореня солодки інших виробників дозволені до застосування у дітей лише з 12-річного віку.

За рекомендацією науково-дослідної лабораторії ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» у 2012 р. значно змінив технологію виробництва цього препарату, що дало можливість оптимізувати його склад (виключити етиловий спирт зі складу сиропу) і зробити більш безпечним для дітей раннього віку. Завдяки цим змінам сироп кореня солодки, що володіє унікальними протизапальними властивостями, може застосовуватися у дітей віком від 1 року.

З вересня 2015 р. при виготовленні препарату використовується сухий екстракт кореня солодки власного виробництва (ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»), процес отримання сировини дає змогу уникнути карамелізації цукрових речовин солодки і максимально зберегти біологічно активні речовини в незміненому природному вигляді, забезпечуючи відсутність нехарактерного карамельного смаку. Отриманий сухий екстракт має високу ступінь чистоти і високий вміст 18β-гліциризинової кислоти, яка є активним компонентом екстракту та забезпечує фармакологічну ефективність сиропу.

Назва солодки Glycyrrhiza в перекладі з грецької означає «солодкий корінь». Терапевтичне використання солодки сягає часів Римської імперії. Грецький лікар Гіппократ (460 р. до н. е.) і ботанік Теофраст (371 р. до н. е.) звеличували якості солодки, римський натураліст Пліній Старший (23 р. н. е.) рекомендував її використовувати як відхаркувальний і вітрогінний засіб. У китайській медицині солодка також посідає важливе місце. На сьогодні корінь солодки широко застосовується в медицині і харчовій промисловості багатьох країн світу, у тому числі в країнах Європейського союзу та США.

Коріння і кореневища солодки містять гліциризин  – калієву та кальцієву солі гліциризинової кислоти. Також у цій рослині виявлено 27 різних флавоноїдів (ліквіритин, ізоліквіритин, лакризид та ін.), аскорбінову кислоту, ефірні олії, камеді, смоли, аспарагін. Завдяки вмісту великої кількості біологічно активних речовин солодка забезпечує комплексний терапевтичний ефект при лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем та утрудненим відходженням мокротиння, таким чином допомагаючи подолати недугу.

Основні фармакологічні властивості сиропу кореня солодки

  • Гліциризинова кислота і сапоніни мають відхаркувальну дію, при цьому підвищуючи секрецію бронхіальних залоз та посилюючи рухову активність миготливого епітелію в трахеї і бронхах. Розрідження мокротиння і полегшення його елімінації з дихальних шляхів перешкоджають запаленню.
  • Завдяки флавоноїдним сполукам, які чинять спазмолітичну дію на непосмуговані м’язи бронхів, покращується прохідність дихальних шляхів, полегшується дихання та відкашлювання.
  • Завдяки вмісту речовин, близьких за своєю будовою і дією до стероїдних гормонів, які виробляються кірковим шаром надниркових залоз, солодка має виражені протизапальні властивості, що дозволяє відновити функціонування клітини шляхом нормалізації проникності судинної стінки і зменшення вивільнення медіаторів запалення.

 

NB!Завдяки комплексному фармакологічному впливу і можливості застосування у дітей віком від 1 року сироп кореня солодки із серії «Ліки ведмедика БО» є ефективним і безпечним лікарським засобом, що дає можливість полегшити кашель у дитини і прискорити її одужання.

 

Сироп кореня солодки: нові дані про антибактеріальні і противірусні властивості

У багатьох дослідженнях було продемонстровано, що серед біологічно активних речовин солодки 2 терпеноїда (гліциризин і 18β-гліциризинова кислота) мають виражені противірусні властивості (Matsumoto Y. et al., 2013; Wang J. J. et al., 2013; Yeh C. F. et al., 2013). Потенційні механізми впливу на респіраторні вірусні інфекції представлені в таблиці. Важливо, що противірусні ефекти гліциризину відносно вірусу грипу і респіраторно-синцитіального вірусу проявляються в концентрації 100 нг/мл, яка легко досягається при прийомі екстракту кореня солодки в терапевтичних дозах. Результати дослідження V. S. Smirnov та співавт. (2012) показали, що екстракт кореня солодки є перспективним не лише в профілактиці, а й у лікуванні грипу.

20

Екстракт кореня солодки також володіє вираженими антибактеріальними властивостями відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій – Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Bacillus subtilis та ін. (Long D. R. et al., 2013; Awandkar S. P. et al., 2012; Yoshida T. et al., 2010; Irani M. et al., 2010). У дослідженні D. R. Long та співавт. було продемонстровано, що 18β-гліциризинова кислота проявляє бактерицидну активність відносно метицилінрезистентного S. aureus, знижуючи експресію основних генів вірулентності SaeR та Hla.

Результати наведених досліджень свідчать про те, що у дітей з кашлем, викликаним грипом та іншими гострими респіраторними вірусними захворюваннями, екстракт кореня солодки завдяки своїм протимікробним властивостям може додатково сприяти одужанню і запобігати бактеріальним ускладненням.

Ураховуючи актуальність проблеми кашлю у дітей у контексті теперішньої епідемічної ситуації щодо грипу, медичний портал «Здоров’я України» www.health-ua.com підготував цикл публікацій, в якому буде розглянуто останні міжнародні та українські рекомендації з діагностики і лікування кашлю у дітей, проведено порівняльний аналіз ефективності та безпечності для застосування у педіатричній практиці. Також запрошуємо лікарів поділитися власним досвідом ведення дітей із кашлем. Найцікавіші випадки з клінічної практики можна надсилати на електронну адресу infomedia@health-ua.com. За вашої згоди вони можуть бути розміщені в «Медичній газеті «Здоров’я України» і на порталі www. health-ua.com.

Підготував Олексій Терещенко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (374), січень 2016 р.
Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (374), січень 2016 р.