Клінічна діагностика пошкоджень м’якотканинних елементів плечового суглоба

04.07.2016

Патологія м’якотканинних елементів плечового суглоба є дуже поширеним явищем. Водночас клінічна діагностика таких ушкоджень серед клініцистів вважається складним завданням. Проте ця складність зумовлена лише відсутністю інформації в доступній літературі із зазначеного питання. Ми намагалися продемонструвати в представленій статті, що клінічна діагностика ушкоджень плеча є насправді дуже простою і доступною для будь-якого спеціаліста.

Р.О. Сергієнко Р.О. Сергієнко
А.Я. Вовченко А.Я. Вовченко
М.М. Сатишев М.М. Сатишев

 

 

 

 

 

 

 

Плечовий суглобовий комплекс складається з 5 ланок: плечолопатковий суглоб, акроміально-ключичний суглоб, грудино-ключичний суглоб, лопатково-реберне з’єднання та субакроміальний псевдосуглоб.
Центральною ланкою комплексу є плечолопатковий суглоб.

r1-2
Плечовий суглоб зв’язаний зі скелетом тулуба за допомогою лише грудино-ключичного суглоба. Кісткові елементи плечолопаткового суглоба не забезпечують його стабільності (рис. 1, 2).
Стабільність плеча забезпечується пасивними елементами – суглобовою губою, плечолопатковими зв’язками та активними елементами – м’язами ротаційної манжети плеча (РМП) (рис. 3).

r3
До м’язів, що контролюють плечовий суглоб, належать: дельтовидний м’яз (musculus deltoideus); м’язи скапулярної групи (musculus serratus anterior, musculus trapezius, musculus rhomboideus, musculus levator scapulae); м’язи аксіо-гумеральної групи (musculus pectoralis major, musculus latissimus dorsi).
Плечовий суглоб – найбільш рухомий суглоб людини, він виконує елевацію, ротацію, горизонтальний рух, депресію, утримання навантаженої кінцівки.
Для нормальної елевації необхідним є нормальне функціонування всіх груп м’язів та ланок комплексу: порушення роботи будь-якої з них призводить до порушення плечолопаткового ритму елевації, що є першою і найголовнішою ознакою патології плеча.

r4
Типовою локалізацією болю при патології плечового суглоба є еполетна зона (рис. 4). Для диференційної діа-гностики (для з’ясування, чи не є біль у плечі проявом шийного остеохондрозу) виконується тест Спурлінга: тиск рукою на голову пацієнта в положенні сидячи при ротації і згинанні голови в бік імовірного ураження. Швидке виникнення болю та парестезії, що іррадіюють у руку, – ознака шийної радикулопатії.
Порушення плечолопаткового ритму є першою постійною важливою клінічною ознакою захворювання плеча.
Для визначення порушення плечолопаткового ритму пацієнта просять:
– підняти вгору обидві випрямлені руки;
– закласти руки за голову і розвести лікті;
– поставити руки на пояс.
Клініцист спостерігає за наявністю асиметрії при цих рухах, яка фіксуватиметься в будь-якому випадку у разі патології плечового суглоба.

Пошкодження хрящової губи

r5

Анамнез: зазвичай пацієнти вказують на зв’язок із травмою.
Вік: пошкодження притаманне особам молодого віку.
Скарги: біль типової локалізації, клацання, відчуття нестабільності.
Огляд: порушення плечолопаткового ритму з ураженого боку.
Запідозрити пошкодження суглобової губи можливо за допомогою простих клінічних тестів (рис. 5-7).

r6
Ультразвукове (УЗД) та рентге­нівське дослідження є недостатньо інформативними і реєструють лише так звані «непрямі ознаки» пошкодження суглобової губи. Тому у разі підозри на пошкодження суглобової губи слід рекомендувати проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ) плеча на апараті потужністю 1,5 Тесла.

r7

Синдром субакроміального конфлікту

Анамнез: зазвичай пацієнти не вказують на зв’язок із травмою.
Вік: пошкодження притаманне особам середнього віку.
Скарги: синдром субакроміального конфлікту характеризується болем типової локалізації в межах 70-120° елевації плеча.
Огляд: порушення плечолопаткового ритму з ураженого боку (рис. 8).

r8
При підозрі на синдром субакроміального конфлікту рекомендовано виконати боковий знімок субакроміального простору (лопатки) та УЗД плеча у фахівців, які практикують дослідження опорно-рухового апарату (рис. 9).

r9

Пошкодження ротаторної (обертальної) манжети плеча

Анамнез: пацієнти не завжди вказують на зв’язок із травмою.
Вік: пошкодження притаманне особам середнього та старшого віку.
Скарги: характеризується болем типової локалізації в межах 70-120° елевації плеча.
Огляд: порушення плечолопаткового ритму з ураженого боку (рис. 10).

r10
У разі підозри на пошкодження РМП рекомендовано виконати боковий знімок субакроміального простору (лопатки) та УЗД плеча (рис. 11) у фахівців, які практикують дослідження опорно-рухового апарату та МРТ (на апараті потужністю 1,5 Тесла).

r11

Адгезивний капсуліт плечового суглоба

В основі цього захворювання лежить проліферативне запалення в капсулі плечового суглоба, що призводить до її рубцевого переродження, контрактури та адгезії до голівки плеча. Основні стадії перебігу адгезивного капсуліту представлено в таблиці.

tabl
Анамнез: пацієнти іноді вказують на зв’язок із травмою, скаржаться на виражений біль протягом декількох місяців, особливо вночі, а в подальшому – на обмеження рухів.
Вік: пошкодження притаманне особам середнього віку, переважно жінкам, у чоловіків захворювання частіше поєднується із цукровим діабетом.
Скарги: захворювання проявляється болючим обмеженням активних і пасивних рухів у плечі.
Огляд: порушення плечолопаткового ритму з ураженого боку, виражена гіпотрофія м’язів надпліччя.
При підозрі на адгезивний капсуліт рекомендовано виконання УЗД плеча у фахівців, які практикують дослідження опорно-рухового апарату, та МРТ-дослідження (рис. 12).

r12

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ревматологія

10.06.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Подагра та подагричний артрит кульшового суглоба: патофізіологія та лікування

Сьогодні подагра є найпоширенішою формою запального артриту, рівень загальної захворюваності на подагру зростає у всьому світі (Dalbeth et al., 2016; Ragab et al., 2017; Kuo et al., 2015). Подагра належить до хронічного захворювання, що потребує тривалого приймання препаратів, які знижують сечову кислоту (СК). Головна стратегія лікування пацієнтів із подагрою спрямована на цільову концентрацію СК у крові (EULAR, 2016). Попри те, що гострі та хронічні симптоми подагри сьогодні добре відомі та описані, діагностика подагричного артриту (ПА) кульшового суглоба (КС) залишається доволі складним завданням. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті Y. Cha et al. «Pathophysiology and Treatment of Gout Arthritis; including Gout Arthritis of Hip Joint: A Literature Review» видання Hip Pelvis (2024 Mar 1; 36(1): 1‑11), присвяченої особливостям патофізіології подагри, сучасним методам її діагностування та лікування. ...

10.06.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

За матеріалами конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» (27 лютого 2024 р.) ...

10.06.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Ревматоїдний артрит: континуум захворювання, стратегії прогнозування, раннього втручання та профілактики

Розвиток ревматоїдного артриту (РА) відбувається кількома етапами, одним з яких є стадія доклінічного РА або пре-РА. Останню можна визначити як сукупність генетичних чинників ризику (ЧР), аутоантитіл, клінічних симптомів і навіть візуалізаційних підтверджень у пацієнтів із запальним артритом (ЗА) (Rantapаа-Dahlqvist et al., 2003; Nielen et al., 2004; Deane et al., 2010; Gan et al., 2015; del Puente et al., 1988; Silman et al., 1992). Нині тривають численні дослід­жен­ня для встановлення ключових чинників захворювання, які можуть запобігти, відстрочити або полегшити розвиток клінічного РА в осіб групи ризику. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті Liam J. O’Neil1iam et al. «Rheumatoid Arthritis: The Continuum of Disease and Strategies for Prediction, Early Intervention, and Prevention» видання The Journal of Rheumatology (April 2024; 51 (4): 337‑349), у якій представлено сучасні дані біології та розвитку РА, номенклатуру та можливості для прогнозування розвитку та профілактики РА. ...

10.06.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Ефективність неденатурованого колагену в пацієнтів з остеоартритом колінних суглобів

Лікування остеоартриту (ОА) колінних суглобів є мультимодальним, яке зазвичай передбачає немедикаментозні підходи, фармаколочні методи та в разі потреби і хірургічні. Серед фармакологічних методів лікування ОА часто застосовують таку групу препаратів, як хондропротектори. Втім, такі препарати, як глюкозаміну сульфат (ГС), хондроїтину сульфат (ХС) і діацереїн, не довели своєї високої ефективності. Останнім часом для відновлення та збереження хряща при ОА все частіше використовують запатентований неденатурований колаген II типу (UC-II®), ефективність та безпечність якого була підтверджена даними численних досліджень. Пропонуємо до вашої уваги огляд даних досліджень використання неденатурованого колагену II типу (UC­-II®) при ОА, в основу якого взято огляд літератури з обмеженим метааналізом 2023 року досліджень із застосуванням неденатурованого колагену ІІ ­(UC-II®) для лікування пацієнтів з ОА (P. Kumar et al. «Efficacy of undenatured collagen in knee osteoarthritis: review of the literature with limited meta-analysis» Am J Transl Res [2023 Sep 15; 15(9): 5545-5555]). ...