Биоритмы сердца
Установлены циркадианные ритмы и периодичность таких важных показателей работы сердца, как ЧСС, МОС, УОС и энергообеспеченность миокарда (количество митохондрий в кардиомиоцитах). При заболеваниях сердца любой этиологии возникает десинхроноз циркадианных ритмов вышеуказанных показателей, что клинически проявляется возникновением осложнений сердечной патологии и повышением смертности среди больных.
Введение в кардиологическую практику принципов хронотерапии заболеваний сердца позволяет подобрать оптимальное время приема лекарств, предупредить развитие осложнений и улучшить качество жизни больного.
Врач и провизор, помни!
Установлены суточные ритмы развития патологии сердца: ИМ чаще развивается в 1-2, 8-11 и 17-18 ч, что связано с повышением свертывающей активности крови начиная с 17 ч и с ее пиком в 22-23 ч, а также с максимумом сердечной активности в 10 ч. Стабильная стенокардия чаще развивается в 8-12 ч, а нестабильная, наоборот, в ночное время. При ИМ фибрилляция желудочков чаще возникает в 4-10 ч и 17-20 ч, а тахиаритмии – в 15-19 ч.
Фармакологическую коррекцию верапамилом у больных ИБС рациональнее проводить в 16 ч, а у пациентов с ГБ – в 15 и 20 ч. Нифедипин рекомендуется принимать в утренние и дневные часы, так как в это время он оказывает максимальный гипотензивный эффект. Антиангинальный эффект изосорбида мононитрата более выражен при его назначении в вечернее время, а у нитроглицерина – в утренние часы. Строфантин более активен при его введении утром, дигоксин – вечером (СН с митральным стенозом), а коргликон – в дневное и ночное время. Применение β-адреноблокаторов у больных ИБС показано за 1-2 ч до развития ишемии, а у пациентов с ГБ – в утренние и дневные часы. Антикоагулянты и фибринолитики максимально эффективны при применении в вечерние время, а гепарин при ИМ рационально назначать также в 11 и 16 ч. При сердечной недостаточности прием фуросемида в 10 ч вызывает в основном диуретический эффект, в 13 ч – калийуретический, в 17 ч – натрийуретический. Следовательно, рационален прием фуросемида в утренние часы, что позволяет добиться максимального мочегонного эффекта при наименьшей потере калия организмом.
Хронофармакология наглядно: Хронофармакология в таблицах и рисунках /
Под редакцией С.М. Дроговоз. – Харьков, 2014. – 128 с. – С. 48-53.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
ADQ підписала угоду про придбання компанії Acino, швейцарського фармацевтичного виробника, який просуває свою продукцію у більш ніж 90 країнах світу. Інвестиції ґрунтуються на намірі ADQ розробити інтегровану фармацевтичну платформу, включно з новітніми розробками лікарських засобів, ліцензуванням, виробництвом і комерціалізацією на обраних швидкозростаючих ринках. На сьогодні Acino стане найбільшим придбанням ADQ у портфелі «Охорона здоров’я та фармацевтика»....
В Україні (як і в усьому світі) спостерігається надмірне застосування антибіотиків, що зумовлює низку негативних наслідків. Насамперед це формування резистентності мікроорганізмів, що спричиняє втрату ефективності антибіотиків і зростання показників смертності за ускладненого перебігу інфекційних захворювань. Такій загрозі можливо протидіяти лише шляхом раціонального та відповідального застосування антибіотиків. Про найпоширеніші помилки під час призначення антибіотиків і можливі шляхи їх виправлення висловить власну думку відомий експерт у сфері охорони здоров’я, директор ДУ «Республіканський науково-практичний центр медичних технологій, інформатизації, управління і економіки охорони здоров’я» (м. Мінськ), професор кафедри кардіології та внутрішніх хвороб Білоруського державного медичного університету, доктор медичних наук Дмитро Юрійович Рузанов. ...
Мова є головним чинником розвитку людини, основним засобом творення, збереження й передачі інформації, основою процесу навчання. Національна наукова термінологія є свідченням зрілості й цивілізованості нації. На жаль, українська медична термінологія (та й мова загалом) страждає на кілька «хвороб», є засміченою словами з інших мов, які часто непотрібно, неадекватно чи надмірно в ній вживаються, та різноманітними покручами. Читаючи українську медичну літературу, статті в часописах, монографії, підручники, слухаючи доповіді на конференціях і з’їздах, можна знайти безліч таких прикладів....
У великої частки пацієнтів, які «одужали» від гострої інфекції SARS-CoV-2, протягом тижнів або місяців можуть зберігатися хронічні симптоми, як-от загальна слабкість і швидка втомлюваність (53-87%), задишка (43-71%), нейропсихологічні порушення (47%), а також підвищені рівні стресу, тривоги і депресії (Gloeckl R. et al., 2021). Ці симптоми зазвичай більш виражені й триваліші в госпі-талізованих хворих із тяжкою COVID-19 (особливо в разі перебування у відділеннях інтенсивної терапії та після механічної вентиляції легень), але також часто спостерігаються і в пацієнтів із легкою коронавірусною інфекцією. Пацієнти з хронічними наслідками COVID-19 (так званим постковідним синдромом) потребують всебічної мультидисциплінарної реабілітації із залученням відповідних спеціалістів (фізіотерапевтів, пульмонологів, неврологів, медичних психологів та ін.). У цьому матеріалі наведено рекомендації для реабілітації після COVID-19, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Ці рекомендації лікарі загальної практики – сімейної медицини можуть пропонувати своїм пацієнтів для самостійного виконання....