Вітчизняний уміфеновір – доступний сучасний засіб для боротьби з вірусами

Стаття у форматі PDF

Нині увага лікарів усього світу прикута до нової патології – коронавірусної хвороби (COVID-19), що спричиняється коронавірусом гострого респіраторного синдрому 2 типу (SARS-CoV-2). Раптова поява, швидке повсюдне поширення, епідеміологічні особливості перебігу захворювання призвели до того, що вивчення інфекційних, цитопатологічних властивостей SARS-CoV-2, як і особливостей лікування COVID-19 відбувається саме зараз, а кожен новий день дає нам такі необхідні знання для ефективної боротьби з цим поки що недостатньо дослідженим, але високопатогенним вірусом.

Коронавіруси та гострі респіраторні захворювання

Більшість спалахів гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) має сезонний характер. Вони реєструються в осінньо-зимовий, зимово-весняний, а ентеровірусних інфекцій – ​у весняно-літній період. І влітку можуть виникати поодинокі спалахи, зокрема парагрипу, аденовірусної інфекції, проте збудник накопичується в популяції за рахунок легких субклінічних форм (найчастіше інапарантні форми реєструють у дорослих). Клінічно виражені, особливо тяжкі форми традиційних ГРЗ, виникають рідко.

На першому етапі патофізіологічного континууму вірусної інфекції збудник потрапляє на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, де натикається на кілька бар’єрів: механічний, фізичний і бар’єри клітинного й гуморального імунітетів. Мигдалики містять імунні клітини, що реагують на патогени. ­Гуморальний і клітинний імунітети запобігають їх поширенню респіраторним трактом. Макрофаги, моноцити, нейтрофільні гранулоцити й еозинофіли координують процеси поглинання та знищення патогенів. Велика кількість запальних цитокінів стимулює імунну відповідь до чужорідних субстанцій.

Коронавіруси, РНК‑віруси сімейства Coronaviridae, можуть зумовлювати респіраторні, кишкові, печінкові та неврологічні порушення в різних видів ссавців. У людських популяціях віруси цього сімейства спричиняють 5-10% гострих респіраторних захворювань. Припускається, що 2% населення є здоровими носіями.

Відомо, що коронавіруси можуть уражати різні види тварин, у тому числі велику рогату худобу, верблюдів, кішок, кажанів. Наразі ідентифіковано сім коронавірусів, здатних уражати людей (HCoV). Віруси HCoV-OC43, HCoV-HKU1, HCoV‑229E та HCoV-NL63 можуть спричиняти симптоми застуди й інфекції верхніх дихальних шляхів. У осіб з ослабленим імунітетом і літнього віку можуть розвиватися інфекції нижніх дихальних шляхів. Інші коронавіруси – ​SARS-CoV, SARS-CoV‑2 та MERS-CoV – ​зумовлюють епідемії з респіраторними й екстрареспіраторними клінічними проявами різного ступеня тяжкості. За даними дослідників, SARS-CoV‑2 чутливий до дії ультрафіолетових променів і тепла. Як й інші коронавіруси, він може бути ефективно інактивований розчинниками ліпідів, включаючи ефір (75%), етанол, дезінфікувальні засоби, котрі містять хлор, надацетатну кислоту та хлороформ, за винятком хлоргексидину (Федота О. М., Скрипіна І. Я., 2020).

Інфікування організму SARS-CoV‑2 та розвиток COVІD‑19 залежать від взаємодії між вірусом й імунною системою людини, стан якої зумовлений генетичними особливостями, етнічною приналежністю, статтю, можливостями нейроендокринно-імунної регуляції, типом харчування та фізичним статусом (Федота О. М., Скрипіна І. Я., 2020).

Терапія пацієнтів із вірусними інфекціями

Лікування ГРЗ, як правило, спрямоване на підтримання імунної відповіді організму та зменшення тяжкості симптомів. Вчасне призначення терапії може значно покращувати короткострокові та довгострокові наслідки хвороби. ­Уміфеновір входить до групи препаратів, які рекомендовані до застосування при вірусних інфекціях (Кареткина Г. Н., 2017).

Похідне індолу уміфеновір є препаратом широкого спектра дії проти вірусів, які мають оболонку, та тих, що її не мають. Він взаємодіє переважно з ароматичними амінокислотами, впливає на різні стадії життєвого циклу респіраторних вірусів шляхом безпосереднього впливу на вірусні білки чи на вірус-асоційовані фактори організму-хазяїна (Wang X. et al., 2020). Ще однією важливою особливістю цього препарату є його доступність на національному фармацевтичному ринку на відміну від інших противірусних засобів, які рекомендовані для лікування COVID‑19. Вітчизняний виробник – ​ТОВ «Фармацевтична компанія ­«Здоров’я» – ​виробляє препарат уміфеновіру Арбівір-Здоров’я-Форте.

Уміфеновір характеризується ефективністю не тільки щодо вірусів грипу А та В, але також проти низки збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій (респіраторно-синцитіального вірусу, вірусу парагрипу людини 3 типу, поліовірусу 1 типу, риновірусу, коронавірусів тощо) (Нісевіч Л. Л. і співавт., 2015; Тихонова Є. П. і співавт., 2018).

Пряма противірусна дія уміфеновіру визнана експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 2013  р. – ​код АТС J05AХ13 (Осідак Л. В. і співавт., 2016). Як препарат, що безпесередньо впливає на вірус, уміфеновір має призначатись якомога раніше, коли кількість реплікацій вірусу ще не досягла критичного рівня в організмі інфікованого.

На відміну від інших противірусних препаратів, дотепер не виділено клінічних ізолятів резистентних штамів до уміфеновіру. Також препарат активний щодо вірусів грипу, резистентних до римантадину й осельтамівіру, що підтверджено в експериментальних дослідженнях (Нісевіч Л. Л. і співавт., 2015).

Досідження уміфеновіру при COVID‑19

Слід підкреслити, що на сьогодні не існує препаратів, які мають доведену клінічну ефективніcть проти SARS-CoV‑2. Однак у світі триває активний пошук імовірних позитивних ефектів різних лікарських засобів, у тому числі й уміфеновіру. Так, в одному дослідженні були отримані дані, згідно з якими уміфеновір здатен впливати на білок-«шип» SARS-CoV‑2, необхідний для проникнення в клітину, а також може порушувати процеси тримеризації вірусу, необхідні для подальшої реплікації патогена (Vankadari N. et al., 2020). За інформацією з іншого дослідження, крім перешкоджання зв’язуванню SARS-CoV‑2 із клітиною, уміфеновір також протидіє внутрішньоклітинній міграції коронавірусу (Wang Х. et al., 2020). Є дані, котрі демонструють здатність уміфеновіру зв’язуватися з ліпідами клітинної мембрани та змінювати конфігурацію останньої чи мембрани ендосом, що робить неможливим прикріплення вірусу та його злиття з органелами клітини-мішені (Wang Х. et al., 2020).

У багатоцентровому ретроспективному когортному дослідженні за участю дорослих хворих на COVID‑19 (n=141), які не мали потреби в проведенні штучної вентиляції легень, порівнювали ефективність 14-денної монотерапії інгаляційним інтерфероном-α2b та комбінованого лікування інтерфероном-α2b й уміфеновіром (Xu Р. et al., 2020). Зникнення КТ‑ознак пневмонії в пацієнтів, які приймали інтерферон-α2b й уміфеновір, відбувалося значно швидше, ніж у пацієнтів, які отримували монотерапію інтерфероном. Одужання на тлі прийому уміфеновіру відбувалося швидше, незважаючи на відсутність достовірних міжгрупових відмінностей у виділенні РНК SARS-CoV‑2 із дихальних шляхів (Xu Р. et al., 2020).

Ще раз наголошуємо, що доведено ефективного препарату проти вірусу SARS-CoV‑2 наразі не існує, тож наведені дані слід інтерпретувати з обережністю. 

Думаємо «уміфеновір», кажемо «Арбівір-Здоров’я-Форте»

На українському фармацевтичному ринку уміфеновір представляє вітчизняний виробник ТОВ ­«Фармацевтична компанія «Здоров’я», котра має сертифікацію відповідності вимогам Належної виробничої практики (GMP), Належної дистриб’юторської практики (GDP) та Належної практики зберігання (GSP). Наявність зазначених документів і сертифікатів за міжнародними стандартами ISO 9001:2015 та ISO 14001:2015 є гарантією високої якості препаратів, які виробляє компанія. Нині уміфеновір (Арбівір-Здоров’я-Форте) входить до Локального протоколу надання медичної допомоги хворим на COVID‑19, розробленого на основі Регіонального протоколу надання медичної допомоги хворим на COVID‑19 громадської організації ­«Всеукраїнська асоціація інфекціоністів». За цим протоколом вже працює Обласна клінічна інфекційна лікарня м. Харкова. Згідно із зазначеним протоколом, у разі легкого перебігу COVID‑19 слід рекомендувати монотерапію препаратом Арбівір-Здоров’я-Форте в дозі 200 мг (1 капсула) 4 р/добу протягом 5-7 днів із наступним переходом на підтримувальну терапію уміфеновіром у дозі 200 мг 1 р/добу протягом 10-14 діб.

Підготувала Тетяна Можина

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (479), травень 2020 р.